03 листопада 2025 рокуСправа № 280/7993/23 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Батрак І.В., розглянувши заяву представника позивача, - адвоката Писаренка Сергія Юрійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі
за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2023, залишеним без змін Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.02.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 11.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 05.11.2022.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити (з урахуванням раніше виплачених сум) ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деякі виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", у розмірі 100000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі в бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, за періоди з 01.05.2022 по 31.05.2022, з 01.06.2022 по 10.06.2022, з 11.06.2022 по 30.06.2022, з 01.07.2022 по 11.07.2022, з 14.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 05.11.2022.
11.02.2025 рішення по справі №280/7993/23 набрало законної сили.
20.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду від представника позивача - адвоката Писаренка С.Ю., через систему «Електронний суд» надійшла заява про зобов'язання встановити судовий контроль та подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №280/7993/23. В обгрунтування заяви зазначає, що у добровільному порядку боржник не виконує рішення суду, у зв'язку з чим позивач звернувся до органів державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду.
24.06.2025 Другим відділом державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) відкрито ВП №78432840 (ідентифікатор доступу 47БОГДД83977), проте рішення суду так і не виконується. Державним виконавцем двічі було накладено штрафи за невиконання рішення суду, що свідчить про небажання та ухилення відповідача виконати рішення суду.
Від відповідача 27.10.2025 через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення (вх.№ 53450) щодо заяви про встановлення судового контрою. В обгрунтування заяви зазначив, що виплата коштів додаткової винагороди на виконання рішення суду у справі №280/7993/23 (виконавче провадження ВП №78432840) буде можлива після надходження до розпорядника коштів вищого рівня - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, на виконанні у Другому відділі державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Одеса) відкрито ВП №78432840 та станом на 25.09.2025 виплата коштів позивачу не здійснена. Сума коштів нарахована , включена до щомісячної заявки на фінансування Військової частини НОМЕР_2 у повному обсязі та не виплачена у зв'язку з відсутністю фінансування від розпорядника коштів вищого рівня. Відповідач не відмовляється виплачувати позивачу нараховані грошові кошти, які включені до заявки на фінансування Військової частини НОМЕР_2 у повному обсязі та не виплачені в зв'язку з відсутністю фінансування від розпорядника вищого рівня. Просить відмовити у задоволенні заяви.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи та розглянувши заяву представника позивача про встановлення судового контролю, дійшов висновку, що така заява не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» наголосив, що, відповідно до усталеного прецедентного права, пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68).
Отже, для цілей статті 6 Конвенції стадія виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».
З аналізу рішень Європейського суду з прав людини (остаточні рішення у справах «Алпатов та інші проти України», «Робота та інші проти України», «Варава та інші проти України», «ПМП «Фея» та інші проти України»), якими було встановлено порушення п.1 ст.6, ст.13 Конвенції та ст.1 Першого протоколу до Конвенції, вбачається однозначна позиція про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення, а також констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 129-1 Конституції України.
Відтак, обов'язковою складовою судового процесу є фактичне втілення судових присуджень у певні блага, яких особа була протиправно позбавлена до отримання судового захисту.
Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим до виконання. Водночас суд наділений повноваженнями вживати додаткових заходів контролю за виконанням судового рішення окремими категоріями осіб - суб'єктами владних повноважень, не на користь яких ухвалене судове рішення.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.
Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №0640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19.
За змістом постанови Верховного Суду від 23 червня 2020 року у справі №802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов'язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.
Суд звертає, увагу, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами її застосування є саме наявність належних доказів невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, пов'язані з невиконанням судового рішення в цій справі.
З наданих відповідачем письмових доказів вбачається, що кошти на виплату позивачеві заборгованості за судовим рішенням у даній справі включено відповідачем до розрахунку потреби в коштах для військовослужбовців, звільнених з військової служби (переміщених до інших військових частин), виконання рішень судів та видатків за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_4 , за серпень 2025 року, який є додатком до Основої заявки-розрахунку на фінансування для виплати грошового забезпечення та підйомної допомоги військовослужбовцям, виконання рішень судів та видатків КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» за напрямом грошового забезпечення ВЧ НОМЕР_2 за серпень 2025 року.
Отже, наявні в матеріалах справи письмові докази підтверджують, що відповідачем вчиняються активні дії щодо виконання рішення суду у даній справі.
Доказів того, до відповідач свідомо ухиляється від виконання рішення або будь-яким іншим чином перешкоджає у виконанні рішення, і за відсутності заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль, до суду не надано.
Враховуючи наведені обставини, суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних підстав вважати, що відповідач наразі ухиляється від виконання судового рішення.
Виходячи з викладеного, зважаючи на не наведення позивачем обґрунтованих аргументів щодо необхідності вжиття заходів судового контролю та ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись ст.241, 243, 248, 382 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника позивача, - адвоката Писаренка Сергія Юрійовича про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі №280/7993/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Суддя І.В. Батрак