07 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/2406/25
категорія 112050000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської міської ради про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- прийняти позовну заяву про визнання не законним рішення Житомирської міської ради від 08 січня 2025 року № 1;
- скасувати рішення Житомирської міської ради № 1 від 08 січня 2025 року;
- зобов'язати Житомирську міську раду вчинити дії щодо вирішення питання надання йому грошової компенсації за належні житлові приміщення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звертався із заявою до комісії виконавчого комітету Житомирської міської ради на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення. Вказує, що під час винесення рішення № 1 від 08.01.2025 року йому, як особі під особливим соціальним захистом держави, гарантованих Конституцією та Законом Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» особи з інвалідністю, відповідач не взяв до уваги ,що Закони посідають провідне місце в ієрархії нормативно-правових актів та мають вищу юридичну силу щодо підзаконних нормативно-правових актів (до яких віднесена вище згадана постанов КМУ). Вважає порушеним його права, просить позов задовольнити.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому заперечує проти позову. Зазначає, що позивач ОСОБА_1 заявляє вимогу про визнання незаконним та скасування рішення Житомирської міської ради № 1 від 08.01.2025 року, при цьому в якості доказів додає витяг з рішення комісії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо розгляду заяв деяких категорій осіб, які мають право на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 08.01.2025 № 1, що свідчить про те, що Житомирська міська рада не приймала оспорюваного рішення. Також Житомирська міська рада не уповноважена розглядати заяви громадян щодо виплати компенсації за належні для отримання жилі приміщення та приймати рішення про виплату такої грошової компенсації.
Згідно із частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Суд встановив, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.02.2016.
Відповідно до витягу з рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18.12.2024 ОСОБА_1 та членів його сім'ї включено до списку позачергового одержання жилих приміщень.
ОСОБА_1 звертався із заявою до комісії виконавчого комітету Житомирської міської ради на грошову компенсацію за належні для отримання жилі приміщення.
Рішенням комісії виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо розгляду заяв деяких категорій осіб, які мають право на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення від 08.01.2025 №1 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, на підставі підпункту 4 пункту 14 Порядку виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2018 №214 «Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей» (зі змінами).
Вважаючи порушеним його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Основного Закону України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначено в Законі України "Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 р. № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).
Відповідно до абзацу першого пункту 18 частини першої статті 13 Закону особам з інвалідністю внаслідок війни надається така пільга, як позачергове забезпечення житлом осіб, які потребують поліпшення житлових умов, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження місцевих рад та державних адміністрацій. Особи, зазначені в цій статті, забезпечуються жилою площею протягом двох років з дня взяття на квартирний облік, а особи з інвалідністю I групи з числа учасників бойових дій на території інших країн - протягом року.
Відповідно до статті 36 Житлового Кодексу, облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, здійснюється, як правило, за місцем проживання у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради.
Згідно зі статтею 43 та 46 Житлового Кодексу, громадянам, які потребують поліпшення житлових умов та перебувають на обліку, жилі приміщення надаються у порядку черговості. З числа громадян, взятих на облік потребуючих поліпшення житлових умов, складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень). Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.
Статтею 51 Кодексу визначений порядок надання жилих приміщень у будинках житлового фонду місцевих рад і передбачено, що жилі приміщення в будинках житлового фонду місцевих рад надаються громадянам виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради за участю громадської комісії з житлових питань, створюваної при виконавчому комітеті з депутатів місцевих рад, представників громадських об'єднань, трудових колективів.
Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (статті 30, 31) передбачено, що облік громадян, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, розподіл та надання відповідно до законодавства житла, що належить до комунальної власності, сприяння розширенню житлового будівництва, подання громадянам, які мають потребу в житлі, допомоги в будівництві житла, в отриманні кредитів, у тому числі пільгових, та субсидій для будівництва чи придбання житла, організація за рахунок власних коштів і на пайових засадах будівництва, реконструкції і ремонту жилих будинків належать до власних повноваження виконавчих органів відповідних місцевих рад.
Отже, питання забезпечення житлом пільгових категорій громадян, зокрема, осіб з інвалідністю внаслідок війни, мають вирішувати органи місцевого самоврядування відповідно до наданих їм законодавством повноважень.
Статтею 1 Кодексу передбачено, що закріплене Конституцією України право громадян на житло забезпечується розвитком і охороною житлового фонду, сприянням кооперативному та індивідуальному житловому будівництву, справедливим розподілом під громадським контролем жилої площі, яка надається в міру здійснення програми будівництва благоустроєних жител, наданням громадянам за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, а також невисокою платою за квартиру і комунальні послуги.
Таким чином, Кодексом передбачено, що грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення надається лише певній категорії громадян, визначеній законом.
Відповідно до статті 48-1 Кодексу порядок та розмір надання громадянам грошової компенсації за належні їм для отримання жилі приміщення визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р. № 719 "Питання забезпечення житлом деяких категорій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей", затверджено Порядок виплати грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення деяким категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, а також їх сімей (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 719).
Відповідно до п.3 Порядку № 719 право на отримання грошової компенсації відповідно до цього Порядку мають особи з інвалідністю I-II групи, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", які перебувають на квартирному обліку (далі - особи з інвалідністю).
Згідно п.4 Порядку № 719 грошова компенсація виплачується у повному обсязі в порядку черговості відповідно до дати взяття на квартирний облік та з урахуванням категорії одержувача грошової компенсації для членів сімей осіб, визначених пунктом 2 цього Порядку, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для сімей осіб, визначених пунктами 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», для осіб з інвалідністю I-II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначених пунктами 11-14 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та які потребують поліпшення житлових умов.
Пунктом 5 Порядку № 719 передбачено, що за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації утворюється комісія щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації.
До складу комісії входять представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, структурних підрозділів районних, районних у м. Києві держадміністрацій, на які покладено функції з питань ветеранської політики, з питань соціального захисту населення, економіки, фінансів, квартирного обліку, капітального будівництва, громадських організацій, які об'єднують ветеранів антитерористичної операції (за їх згодою).
За приписами п.6 Порядку № 719 до повноважень комісії належить, зокрема: проведення перевірки наявності у одержувача грошової компенсації статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, встановленого відповідно до пунктів 2-5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та статусу особи з інвалідністю внаслідок війни, встановленого відповідно до пунктів 11-14 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; проведення перевірки складу сім'ї особи з інвалідністю; прийняття рішення про призначення або відмову в призначенні грошової компенсації; перегляд рішення про призначення грошової компенсації за нововиявленими обставинами (у разі змін у майновому стані, у складі сім'ї, зміни показників опосередкованої вартості спорудження житла, у зв'язку з втратою статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, набрання законної сили обвинувальним вироком суду у зв'язку із вчиненням одержувачем грошової компенсації, членами сім'ї особи з інвалідністю, на яких розраховується грошова компенсація (крім неповнолітніх дітей), злочину проти України, вручення одержувачу грошової компенсації повідомлення про підозру у вчиненні злочину проти України тощо); скасування попереднього рішення за нововиявленими обставинами; прийняття рішення про відмову у виплаті грошової компенсації; визначення розміру грошової компенсації; визначення суми коштів, яка підлягає поверненню, якщо одержувач грошової компенсації або його законний представник не повідомили про зміни у майновому стані, у складі сім'ї, втрату статусу члена сім'ї загиблого або особи з інвалідністю внаслідок війни, зняття з квартирного обліку, тощо.
Відповідно до абз.1 п.9 Порядку № 719 місцевий орган протягом десяти робочих днів з дня прийняття заяви про призначення грошової компенсації з усіма необхідними документами вносить до комісії подання про виплату грошової компенсації.
Згідно п.11 Порядку № 719 Комісія протягом п'яти робочих днів з дня надходження подання розглядає його по суті і в присутності заявника (його законного представника чи уповноваженої особи), заявника, який перемістився, приймає рішення щодо призначення (відмови в призначенні/виплаті) грошової компенсації, перегляду рішення, скасування попереднього рішення, надання дозволу на відкриття спеціального рахунка в уповноваженому банку за місцем перебування заявника, який перемістився, на обліку в базі даних, виплати грошової компенсації, яку було призначено і не виплачено на території, на якій ведуться бойові дії, заявнику, який перемістився, за місцем перебування на обліку в базі даних.
Досліджуючи зміст та обсяг повноважень Житомирської міської ради, суд встановив таке.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених цим та іншими законами (ст.10 Закону).
Виключні повноваження міської ради визначені статтею 26 Закону, а повноваження виконавчих органів міських рад - статтями 27-39 Закону.
Таким чином, рішення щодо призначення та виплати грошової компенсації приймається не Житомирською міською радою, а відповідною комісією щодо розгляду заяв членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли, та осіб з інвалідністю про призначення грошової компенсації, яка утворюється за рішенням виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті (у разі її утворення) ради або за розпорядженням голови районної, районної в м. Києві держадміністрації.
Виплата грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення проводиться в установленому законодавством порядку в межах коштів, передбачених у державному бюджеті України.
Призначення та виплата грошової компенсації позивачу для забезпечення житлом можлива лише в межах чинного законодавства, порушення якого буде підставою для притягнення до відповідальності осіб, які вчинили відповідники розпорядники бюджетних коштів.
Таким чином, беручи до уваги встановлені судом обставини, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Житомирської міської ради є безпідставними та необґрунтованими, оскільки Житомирська міська рада жодного рішення, яке б порушило чи обмежило права позивача не приймало.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
На підставі викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, у зв'язку із цим, враховуючи викладене, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Житомирської міської ради (майдан ім. С.П. Корольова, буд.4/2, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н,10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 13576954) про скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
07.11.25