06 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/24051/25
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Попової О. Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виключенні ОСОБА_1 , з Єдиного реєстру боржників;
- зобов'язати Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винести постанову про виключення відомостей про ОСОБА_1 , як про боржника з Єдиного реєстру боржників;
- зобов'язати Житомирський відділ державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) виключити відомості про ОСОБА_1 , як про боржника з Єдиного реєстру боржників.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що в межах виконавчого провадження №63423593 з примусового виконання виконавчого листа №296/4346/16 від 05.11.2019 виданого Корольовським районним судом м. Житомира про конфіскацію всього майна, що є особистою власністю позивача. Постановою державного виконавця від 13.04.2021 було повернуто виконавчий лист на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Водночас, після завершення ВП №63423593 відомості про позивача як боржника безпідставно, на його думку, продовжують перебувати в Єдиному реєстрі боржників. Враховуючи викладене, просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
04.11.2025 на електронну пошту суду та 06.11.2025 у паперовому вигляді через відділ документального забезпечення суду від Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Частиною п'ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №63423593 з примусового виконання виконавчого листа №296/4346/16 від 05.11.2019 виданого Корольовським районним судом м. Житомира про конфіскацію всього майна, що є особистою власністю ОСОБА_2 .
В подальшому, постановою Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 13 квітня 2021 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.
Як зазначено представником позивача, в автоматизованій системі виконавчого провадження ВП №63423593 обліковується як завершене, однак, згідно із даними Єдиного реєстру боржників ОСОБА_1 наразі рахується боржником у виконавчому провадженні №63423593.
За таких обставин, позивач 08.09.2025 звернувся до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою, у якій просив винести постанову про виключення відомостей про нього як про боржника з Єдиного реєстру боржників, а також виключити відомості про нього як про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Однак, листом від 30.09.2025 за №104358 Житомирським відділом державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) повідомлено позивача про відсутність підстав для виключення його з Єдиного реєстру боржників.
Не погоджуючись такою з відмовою органу ДВС у виключенні його з Єдиного реєстру боржників, позивач звертається до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до ст. 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 ст. 5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону №1404-VІІІ боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Приписи ч. 1 ст. 9 Закону №1404-VІІІ передбачають, що єдиний реєстр боржників - це систематизована база даних про боржників, що є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Відомості про боржників, включені до Єдиного реєстру боржників, є відкритими розміщуються на офіційному вебсайті Міністерства юстиції України.
Згідно з ч. 5 ст. 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника вносяться до Єдиного реєстру боржників (крім відомостей щодо боржників, якими є державні органи, органи місцевого самоврядування, а також боржників, які не мають заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів більше трьох місяців, та боржників за рішенням немайнового характеру) одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 7 ст. 9 Закону №1404-VІІІ відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 цього Закону або постанови, передбаченої частиною четвертою статті 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів.
Пунктами 1, 3, 11 ч. 1 ст. 37 Закону №1404-VІІІ визнано, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа; стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру.
Механізм функціонування автоматизованої системи виконавчого провадження визначає Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5 (далі Положення №2432/5).
Відповідно до п.2 розділу І Положення №2432/5, Єдиний реєстр боржників - систематизована база даних про боржників, що є складовою Системи та ведеться з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Згідно до пунктів 1, 2, 6 Розділу XI Положення №2432/5 Єдиний реєстр боржників формується з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов'язання боржників та запобігання відчуженню боржниками майна.
Система забезпечує обробку даних про боржника та вносить відомості про нього до Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, крім боржників, визначених пунктом 4 цього розділу.
В Єдиному реєстрі боржників міститься інформація щодо боржників, відносно яких виконавчі провадження зареєстровані в Системі після впровадження Єдиного реєстру боржників та боржників за виконавчими провадженнями про стягнення періодичних платежів (аліментів) за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.
Система виключає відомості про боржника з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови:
про закінчення виконавчого провадження згідно зі статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»;
про скасування заходів примусового виконання за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів;
про скасування заходів примусового виконання згідно з частиною четвертою статті 40 Закону України «Про виконавче провадження»;
про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
В день встановлення факту відсутності заборгованості за виконавчим документом про стягнення періодичних платежів виконавець зобов'язаний винести постанову про скасування заходів примусового виконання.
Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, затверджено Інструкцію з організації примусового виконання рішень, яка визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.
Наказом Міністерства юстиції №5223/5 від 23.11.2022 розділ III зазначеної Інструкції доповнено пунктом 23, згідно якого, за виконавчим провадженням, виконавчий документ за яким повернуто стягувачу, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників без винесення постанови про відновлення виконавчого провадження на підставі постанови про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників.
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби або приватним виконавцем, яким виконавчий документ повернуто стягувачу, за заявою боржника у разі, якщо:
- при повторному пред'явленні такого виконавчого документа до примусового виконання виконавче провадження за таким виконавчим документом закінчено на підставі частини першої статті 39 Закону, а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена);
- після повернення виконавчого документа стягувачу на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця надійшла сума коштів для задоволення вимог стягувача, виконання постанов про стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та за умови, що такий виконавчий документ повторно на виконання не пред'явлено;
- після повернення виконавчого документа стягувачу наявні обставини, визначені частиною першою статті 39 Закону (крім випадків, коли виконавчий документ перебуває на примусовому виконанні), а також за умови сплати боржником витрат виконавчого провадження, здійснених під час виконавчого провадження, у якому виконавчий документ повернуто стягувачу (крім випадків, коли виконавчий документ повернуто приватним виконавцем, діяльність якого припинена), та виконавчого збору, який підлягав стягненню у цьому виконавчому провадженні (крім випадків, коли відповідно до статті 27 Закону виконавчий збір стягненню не підлягає);
- відомості про боржника підлягають виключенню з Єдиного реєстру боржників на підставі судового рішення.
У разі припинення органу державної виконавчої служби, на виконанні у якому перебував повернутий стягувачу виконавчий документ, постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься державним виконавцем органу державної виконавчої служби, який є правонаступником органу державної виконавчої служби, що припинився.
До заяви про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників додається документ / копія документа, що підтверджує наявність обставин для винесення відповідної постанови.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього заяви боржника перевіряє викладені у цій заяві обставини та додані до неї документи, у тому числі за допомогою автоматизованої системи (щодо стану відповідного виконавчого документа; відомостей про орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, у якого перебував на виконанні виконавчий документ, тощо), Єдиного державного реєстру судових рішень (щодо наявності відповідного судового рішення).
Постанова про виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників виноситься не пізніше наступного робочого дня з дня отримання виконавцем підтвердження наявності обставин для винесення такої постанови.
Як встановлено в ході розгляду справи та підтверджується наявними у справі доказами обставини, передбачені вищезазначеною нормою Інструкції, не настали.
Виконавче провадження №63423593 було відкрито з примусового виконання виконавчого листа №296/4346/16 від 05.11.2019 виданого Корольовським районним судом м. Житомира про конфіскацію всього майна, що є особистою власністю позивача.
Враховуючи, що позивач не виконав в добровільному порядку означений виконавчий лист та відсутністю майна для примусового стягнення, виконавче провадження завершено на підставі пункту 2 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».
В свою чергу, повернення виконавчого документу не виключає повторного звернення стягувача у строки, визначенні статтею 12 Закону №1404-VIII.
З підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними) були завершені шляхом повернення виконавчого документа стягувачу й інші виконавчі провадження відносно позивача.
Суд звертає увагу на те, що Закон №1404-VIII містить вичерпний перелік підстав, що дозволяють виключити відповідні відомості з реєстру і випадок позивача - повернення виконавчого документа стягувачу через те, що транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, до цих підстав не відноситься.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.11.2022 у справі №910/4404/17 також зауважено, що Законом №1404-VIII установлений вичерпний перелік підстав, за наявності яких відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників. Розширеному тлумаченню такі підстави не підлягають. Такий механізм запроваджено законодавцем з метою захисту прав стягувачів, оскільки відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону №1404-VIII повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Крім того, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.04.2025 по справі №580/12260/23 також вказав, що: імперативні приписи частини сьомої статті 9 Закону №1404-VIII установлюють, що відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників у випадку винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу виключно на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої статті 37 Закону №1404-VІІІ.
З аналізу положень пункту 7 частини 1 та частини 5 статті 37 Закону №1404-VІІІ випливає, що повернення виконавчого документа стягувачу, якщо боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку, не означає закінчення (закриття) виконавчого провадження і не тягне за собою наслідків у вигляді неможливості розпочати його знову.
Оскільки правових підстав передбачених Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, яка затверджена наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012, якими б було зобов'язано держаного виконавця виключити позивача Єдиного реєстру боржників в разі звершення виконавчого провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» немає, тому відсутні правові підстави для визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (стаття 9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (частина друга статті 77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частина перша статті 77 КАС України).
З урахуванням встановлених обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Черняховського, 12А, м. Житомир, Житомирська обл., Житомирський р-н, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34973387), про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.Г. Попова
06 листопада 2025 р.
06.11.25