Україна
Донецький окружний адміністративний суд
07 листопада 2025 року Справа№200/8033/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, 84122, Україна ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 по 15.05.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області зарахувати з 01.09.2025 року до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 по 15.05.2024 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії.
Ухвалою від 22 жовтня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він звернувся із заявою про зарахування до пільгового стажу період роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 по 15.05.2024 року та здійснити перерахунок пенсії. За результатами розгляду заяви позивача від 26.08.2025, листом від 18.09.2025 38434-34748/ К-02/8-0500/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії станом на дату звернення, що позивач вважає неправомірним.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив, що як свідчать матеріали справи, 26.08.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою довільної форми, яка не відповідає формі та змісту заяви встановленого зразка. Вказана заява була розглянута у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян» та надано відповідь листом від 18.09.2025 38434-34748/ К-02/8-0500/25. Оскільки позивач не звертався до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії, визначеною додатком 2 до Порядку № 22-1, є неприйнятними доводи позивача, що лист відповідь фактично є рішенням про відмову в перерахунку пенсії.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
ОСОБА_1 звернувся 26.08.2025 із заявою на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України ВЕБ-05001-Ф-С-25-175231, яка зареєстрована за вх. №34748/К-0500-25 в якій просив управління зарахувати до його пільгового стажу період роботи на шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 по 15.05.2024 року та здійснити пенсії.
Листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 18.09.2025 38434-34748/ К-02/8-0500/25 повідомлено його про те, що за результатами розгляду документів, долучених до заяви від 03.04.2024, з 01.04.2024, йому проведено перерахунок пенсії по стажу відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058 з урахуванням страхового стажу за період роботи з 01.08.2019 по 31.12.2020 (відповідно до даних персоніфікованого обліку), який склав 37 років 09 місяців 18 днів, додаткові роки за список №1 - 8 років. Коефіцієнт страхового стажу - 0,45750. Враховуючи зазначене, через 24 місяці після попереднього перерахунку та за умови наявності сплати єдиного соціального внеску підприємством, на якому працював, він з 04.04.2026 набудете право на наступний перерахунок пенсії відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058..
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Частиною п'ятою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1 у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Відповідно до пункту 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
Згідно з пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Отже, законом встановлено порядок розгляду заяви про перерахунок пенсії у відповідності до якого відповідний орган Пенсійного фонду зобов'язаний прийняти рішення про перерахунок або відмову в перерахунку пенсії.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся 26.08.2025 із заявою довільної форми на вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (ВЕБ-05001-Ф-С-25-175231), яка зареєстрована за вх. № 34748/К-0500-25 в якій просив управління зарахувати до його пільгового стажу період роботи на шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 по 15.05.2024 року та здійснити перерахунок пенсії.
Як зазначає відповідач у відзиві, оскільки вказана заява не відповідала заяві встановленого зразку, її було розглянуто у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян».
Листом Головного управління ПФУ в Донецькій області від 18.09.2025 38434-34748/ К-02/8-0500/25 позивачу була надана відповідь та роз'яснення стосовного порушеного позивачем питання
Зі змісту заяви вбачається, що позивач просив у заяві від 26.08.2025 здійснити перерахунок пенсії.
Між тим, як з'ясовано судом, у спірних правовідносинах суб'єкт владних повноважень фактично рішення про відмову у перерахунку пенсії не приймав, хоча позивач звернувся з відповідною заявою. Аналіз листа вказує на те, що відповідач під час розгляду заяв позивача навів положення нормативно-правових актів, натомість фактичних висновків щодо суті порушеного у заяві позивачем питання не вказав, а лише обмежився загальними висновками щодо призначеної пенсії.
Тобто, у межах цього спору позивач звернувся до відповідача не із зверненням в порядку Закону України «Про звернення громадян», а із заявою про перерахунок пенсії, за наслідками розгляду якої суб'єкт владних повноважень мав би прийняти відповідне управлінське рішення, в той час, як останній протиправно направив позивачу відповідь у формі листа (від 18.09.2025 38434-34748/ К-02/8-0500/25), який суд не вважає належною відмовою у призначені/перерахунку, нарахування та виплаті пенсії позивачу на підставі прямої дії Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
За таких обставин суд констатує, що відповідачем не приймалось рішення за результатом розгляду поданої позивачем заяви від 26.08.2025.
Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності не розгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком №22-1, у постанові від 27.11.2019 у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).
Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17, від 27.11.2019 у справі №748/696/17, від 26.02.2020 у справі № 541/543/17-а, від 16.12.2021 у справі №500/1879/20 та від 09.08.2023 у справі №520/5045/2020.
Верховний Суд у постанові від 23.09.2024 у справі № 620/2027/23 вказав, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
За приписами частини другої статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для перерахунку пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про призначення/перерахунок пенсії або про відмову у призначенні/перерахунок пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить наведеним вище нормам.
Таким чином, враховуючи, що судом досліджено зміст поданої позивачем заяви і вказано, що остання є заявою про перерахунок пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника, беручи до уваги те, що наявності чи відсутності у позивача права на перерахунок пенсії за результатом звернення позивача фактично не вирішено, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, оскільки наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення з розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, та зобов'язання його повторно розглянути заяву позивача від 26.08.2025 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 22.11.2023 у справі №300/3457/20, від 23.09.2024 № 620/2027/23.
Водночас, суд вважає передчасними вимоги позивача щодо визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо не зарахування до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 періоду роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 по 15.05.2024 року; зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області зарахувати з 01.09.2025 року до страхового та пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи у шахті 1/3 "Новогродівська" ДП "Селидіввугілля" з 01.07.2021 по 15.05.2024 року та здійснити перерахунок та виплату пенсії, оскільки відповідач на час розгляду справи не приймав рішення, під час якого здійснював би обчислення стажу позивача, розгляд по суті заяви, з урахуванням доводів позивача.
Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України»).
Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Надавши оцінку усім доказам в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1,8 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Як вбачається з матеріалів справи за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96 грн.
Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.
Враховуючи наведене вище, судовий збір у сумі 968,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса пл. Соборна, 3, м. Слов'янськ, 84122, Україна ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неприйняття рішення з розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.08.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) від 26.08.2025 та прийняти вмотивоване рішення з урахуванням висновків, викладених у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 968 грн. 96 коп. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 7 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар