Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2025 року Справа№640/3310/19
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Газова Компанія "Центр" (ЄДРПОУ: 41285283, 03038, м. Київ, вулиця М. Грінченка, 4, офіс 57) до Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011, 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2018,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Газова Компанія "Центр" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0875751213 від 28.11.2018 на суму 16904,20 грн та №0875761213 від 28.11.2018 року на суму 92,48 грн.
Позивач оскаржує податкові повідомлення-рішення, посилаючись на те, що акт камеральної перевірки не був належним чином направлений контролюючим органом на його адресу. Внаслідок цього позивач не був повідомлений про результати перевірки у встановленому законом порядку та був позбавлений можливості реалізувати своє право на подання заперечень до акту перевірки, передбачене статтею 86 Податкового кодексу України.
Крім того, позивач зазначив, що порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, які були встановлені в акті, були внесені податковим органом по ІКП позивача у вересні 2018 датою 14.03.2018, у зв'язку з чим всі подальші перерахування ТОВ «УГК «Центр» зі сплати податкових зобов'язань були автоматично перераховані в ІКП та виникла спірна заборгованість.
Неправомірні дії щодо нарахування заборгованості зі сплати податків в ІКП позивача «заднім числом» оскаржено в судовому порядку, а отже сама підстава для нарахування штрафних санкцій може бути видаленою з ІКП позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.02.2019 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 зупинено провадження у справі №640/3310/19 до набрання законної сили рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №640/20377/18.
05.06.2025 адміністративна справа №640/3310/19 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Зеленову А.С.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13.06.2025 адміністративну справу прийнято до провадження. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2025 поновлено провадження у справі.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05.11.2025 замінено відповідача у справі.
Відповідач заперечив проти позову, зазначивши, що камеральна перевірка проведена у відповідності до ст. 76 Податкового кодексу України. Дані камеральної перевірки свідчать про порушення ТОВ «Українська Газова Компанія «Центр"» граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з ПДВ п. 50.1 ст. 50, п.57.1 ст. 57, п.57.3 ст57 ст.203 Кодексу.
За даними перевірки податковим органом складено акт від 26.11.2018 та 28.11.2018 прийнято податкові повідомлення рішення №0875751213, №0875761213.
Частиною 4 статті 243 КАС України передбачено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Відповідно до частини 1 статті 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази і відзив, встановив наступне.
Контролюючим органом за результатами камеральної перевірки складено акт від 26.11.2018 №28044/16-1-12-13-20 на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 28.11.2018 №0875751213, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 16904,20 грн та податкове повідомлення - рішення форми «Ш» від 28.11.2018 №0875761213, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 92,48 грн.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, виходячи з наступного.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (пункт 1.1. статті 1 ПК України).
За приписами п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки п.75.1 ст.75 ПК України.
У відповідності до вимог п.п.75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути, зокрема, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно до вимог п.76.1 ст.76 ПК України установлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
За приписами п.76.3 ст.76 ПК України визначено, що камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до статей 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання п.102.1 ст.102 ПК України.
Приписами п.87.9 ст.87 ПК України передбачено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Також і п.131.2 ст.131 ПК України встановлено, що при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжній інструкції (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), контролюючий орган самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Таким чином, із аналізу наведених чинних приписів слідує, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника.
При цьому, будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності.
У зв'язку з набранням винності з 01 січня 2017 року змін до Податкового кодексу України (Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21 грудня 2016 року №1797-УІІІ), зокрема, і до ст.75 були внесені зміни, за якими предметом камеральної перевірки може бути своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання, у тому числі і з податку на додану вартість.
Отже, своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання є предметом камеральної перевірки, яка проводиться виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах податкового органу.
При цьому, камеральна перевірки своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України, а саме: не пізніше закінчення 1095 дні, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Водночас, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків у платіжному документі.
Аналогічні правові висновки узгоджуються і з правовими висновками, які викладені у постанові Верховного Суду від 19.02.2019 р. у справі №823/457/18, які є обов'язковими для врахування адміністративним судом у порядку, встановленому ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
А отже, із наведеного, слід дійти висновку, що аргументи позивача про те, що податковим органом на підставі акту камеральної перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення не надавши позивачу оскаржити відповідний акт в адміністративному порядку не приймається судом.
А, відповідно, враховуючи те, що із аналізу досліджених вище встановлених судом обставин у даній справі та приписів чинного податкового законодавства у їх сукупності, які свідчать про те, що камеральна перевірка позивача була проведена у межах повноважень контролюючого органу, встановлених п.п.75.1.1 ст.75 ПК України, суд приходить до висновку, що з наведених позивачем обставин (позбавлення права на надання заперечень на акт камеральної перевірки) обґрунтовані підстави для визнання протиправними та скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень у адміністративного суду відсутні.
Крім того, позивачем заначено, що порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання, які були встановлені в акті, були внесені податковим органом по ІКП позивача у вересні 2018 датою 14.03.2018, у зв'язку з чим всі подальші перерахування ТОВ «УГК «Центр» зі сплати податкових зобов'язань були автоматично перераховані в ІКП та виникла спірна заборгованість.
Неправомірні дії щодо нарахування заборгованості зі сплати податків в ІКП були оскаржені позивачем у судовому порядку, у зв'язку з чим суд зупиняв провадження у справі до 640/20377/18.
Проте, судом встановлено що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 по справі №640/20377/18 у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Газова Компанія «Центр» про визнання протиправними дій податкового органу щодо внесення «заднім числом» запису до ІКП про наявність заборгованості перед бюджетом в розмірі 84 286,81 грн та зобов'язання податкового органу видалити в ІКП позивача запис, внесений «заднім числом» за одним кодом операції: нараховану пеню в розмірі 84 286,81 грн - датою 14.03.2018 відмовлено.
Також позивачем жодних доказів, які б свідчили про відсутність у нього податкового боргу з податку на додану вартість станом на 26.11.2028 (момент проведення камеральної перевірки) суду надано не було.
У відповідності до вимог ч.1, ч.4 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, ч.1 ст.77 наведеного Кодексу, покладає обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Однак, позивачем не було надано суду жодних належних, достатніх та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням встановлених обставин у даній справі та аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, які регулюються спірні правовідносини, які позивачем не спростовані.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Приймаючи до уваги вищевикладене та перевіривши правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень у відповідності до вимог ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення від 28.11.2018 прийняті відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Враховуючи наведене та те, що судом не встановлено протиправності прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень про застосування до позивача штрафу у розмірах 10 та 20% на підставі ст.126 ПК України, а позивачем таких доказів суду не надано, тому суд приходить до висновку, що наведені вище податкові повідомлення-рішення від 26.11.2018 визнанню протиправними та скасуванню у судовому порядку не підлягають.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Статтями 6,7 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України.
За викладеного, суд приходить до висновку про відсутність будь-яких обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, а тому у його задоволенні позивачеві слід відмовити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб'єкта владних повноважень.
Однак, виходячи з того, що у суду відсутні будь-які правові підстави для задоволення даного позову, то і судові витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. сплаченого згідно платіжних доручень №896 та №897 від 21.02.2019 не підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суб'єкта владних повноважень, виходячи з вимог ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Газова Компанія "Центр" (ЄДРПОУ: 41285283, 03038, м. Київ, вулиця М. Грінченка, 4, офіс 57) до Головного управління ДПС у м. Києві (ЄДРПОУ: 44116011, 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.11.2018 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов