Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 листопада 2025 року Справа№200/7565/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Духневича О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
01.10.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.05.2025 №056550006799, щодо відмови в призначені та виплаті пенсії за віком;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового стажу періодів трудової діяльності, згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984, періоду навчання з 01.09.1982 по 01.03.1984, згідно диплому № НОМЕР_3 від 01.03.1984, починаючи з 07.05.2025.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначила, що 07.05.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області із заявою про призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.05.2025 № 056550006799 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.
Позивач вважає рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській від 14.05.2025 № 056550006799 про відмову в призначенні пенсії протиправним, оскільки в неї наявний страховий стаж більше 31 року. Тому, з метою захисту своїх прав та законних інтересів, позивач звернулася з цим адміністративним позовом до суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд за правилами спрощеного провадження без виклику учасників справи. Зобов'язано відповідачів подати до суду: засвідчену належним чином у відповідності до вимог ст. 94 КАС України копію пенсійної справи відносно позивача.
14.10.2025 на адресу суду надійшли витребувані документи та відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1), у якому відповідач-1 заперечує щодо задоволення позовних вимог повністю.
Обгрунтовуючи відзив відповідач-1 зазначає, що 07.05.2025 позивач звернулася засобами вебпорталу електронних послуг до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.05.2025 №056550006799 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік.
За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи згідно із трудовою книжкою від 14.03.1984 серії НОМЕР_2 , оскільки на титульній сторінці послідовна зміна прізвищ не підтверджено в установленому порядку, відсутнє свідоцтво про шлюб, довідку про зміну прізвища від 31.01.2002 № 18 надано в копії;
- період навчання з 01.09.1982 по 01.03.1984 згідно із дипломом від 01.03.1984 № НОМЕР_3 , оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб, довідку про зміну прізвища від 31.01.2002 № 18 надано в копії.
З огляду на викладене, відповідач-1 вказав на відсутність підстав для призначення пенсії за віком.
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2) своїм правом подати відзив на позовну заяву не скористалося.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відтак, враховуючи, що відповідач-2, як суб'єкт владних повноважень, без поважних причин не подав відзиву на позовну заяву, виходячи із обставин справи, зважаючи на положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
07.05.2025 позивач звернулася засобами вебпорталу електронних послуг до Пенсійного фонду України про призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV.
За принципом екстериторіальності було визначено структурний підрозділ органу, що здійснює призначення пенсії - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.05.2025 №056550006799 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу - 31 рік. До загального страхового стажу не зараховано періоди, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_2 та період навчання згідно з дипломом № НОМЕР_3 , оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб, довідку про зміну прізвища № 18 від 31.01.2002 надано в копії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд враховує наступне.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
01 січня 2004 року набув чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
Відповідно до преамбули Закону № 1058-IV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ст. 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Отже, з вище зазначеного вбачається, що страховий стаж отриманий до впровадження системи персоніфікованого обліку обчислюється на підставі документів згідно законодавства, що діяло до набрання чинності Закону № 1058-IV.
Згідно вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.91 № 1788-XII (далі-Закон № 1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до "Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній", що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка працівника.
Вказаний висновок узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, викладеними у постановах від 05.12.2019 по справі № 235/805/17, від 06.12.2019 по справі № 663/686/16-а, від 06.12.2019 по справі № 500/1561/17, від 05.12.2019 по справі № 242/2536/16.
Судом встановлено, що відмовляючи у призначенні пенсії за віком відповідач-2 не зарахував до страхового стажу періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_2 та період навчання згідно з дипломом № НОМЕР_3 , оскільки відсутнє свідоцтво про шлюб, довідку про зміну прізвища № 18 від 31.01.2002 надано в копії.
Щодо неврахування до страхового стажу періодів трудової діяльності, згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984, періоду навчання з 01.09.1982 по 01.03.1984, згідно диплому № НОМЕР_3 від 01.03.1984, суд зазначає наступне.
Так, в матеріалах справи наявна довідка про одруження № 18 від 31.01.2002, що видана управлінням РАЦСу Краснодарського краю з якої судом встановлено, що дошлюбне прізвище ОСОБА_1 було « ОСОБА_2 ». Вказане також підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 07.01.1965.
Крім того в матеріалах справи наявний диплом № НОМЕР_3 від 01.03.1984 з якого вбачається, що ОСОБА_3 у період з 01.09.1982 по 01.03.1984 навчалася в Краматорському ПТУ Донецького облуправління торгівлі за професією «продавець продовольчих товарів».
Як вже зазначалося судом вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Зі змісту трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984 убачається, що відповідно до запису № 1 позивач проходила навчання у Краматорському професійно-технічному училищі Донецького облуправління торгівлі в період з 01.09.1982 по 01.03.1984, що підтверджується дипломом № НОМЕР_3 від 01.03.1984.
Таким чином, аналіз наявних у матеріалах справи документів - трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984, диплома № НОМЕР_3 від 01.03.1984 та довідки про одруження № 18 від 31.01.2002 - дає підстави для висновку, що всі вони належать одній і тій самій особі, а саме ОСОБА_1 , дошлюбне прізвище якої - ОСОБА_2 .
Зі змісту довідки про одруження № 18 убачається, що громадянка ОСОБА_3 після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_4 . Ця обставина підтверджується також свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 07.01.1965, у якому зазначено прізвище ОСОБА_2 . Трудова книжка серії НОМЕР_2 , заповнена на ім'я ОСОБА_3 , та диплом № НОМЕР_3 від 01.03.1984, виданий на те ж ім'я, відповідають один одному за персональними даними, періодами навчання та послідовністю подій, що свідчить про їх належність одній особі.
Надані документи є взаємопов'язаними, містять послідовні та несуперечливі відомості, що дає можливість суду достовірно встановити ідентичність особи позивача із тією, що зазначена у трудовій книжці та дипломі. Тому довідка про одруження, навіть надана у копії, у сукупності з іншими доказами підтверджує факт зміни прізвища, забезпечує безперервність документального підтвердження трудового стажу та виключає будь-які сумніви щодо належності зазначених документів позивачеві.
Щодо посилання відповідача-1 у відзиві на те, що зміни записів у трудовій книжці про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження вносяться на першій сторінці (титульному листі) трудової книжки із посиланням на номер і дату документів, що підтверджують такі зміни, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що на титульній сторінці трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984 прізвище « ОСОБА_2 » закреслено однією рискою та написано « ОСОБА_4 » без посиланням на номер і дату документів, що підтверджують такі зміни.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 в справі № 687/975/17 вказав, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, відтак вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань з призначення пенсії за віком.
Крім цього слід врахувати, що у випадку якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з'ясування спірних обставини.
Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 року у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують, як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Згідно з пунктом 71 вказаного рішення державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Відтак, суд дійшов висновку, що трудова книжка серії НОМЕР_2 від 14.03.1984, диплом № НОМЕР_3 від 01.03.1984 та довідка про одруження № 18 від 31.01.2002 є взаємопов'язаними документами, що належать одній і тій самій особі - ОСОБА_5 , а тому відповідач-2 безпідставно не врахував зазначені періоди навчання та роботи до страхового стажу позивача.
При цьому суд зазначає, що записи у трудовій книжці серії НОМЕР_2 від 14.03.1984 є читабельними та чіткими, внесені відповідно до вимог законодавства, а саме належно завірені та містять необхідні реквізити, передбачені Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників. Записи виконані акуратно, без виправлень і помилок, у хронологічному порядку, що забезпечує повноту та достовірність відображення трудової діяльності працівника.
Щодо призначення пенсії з 07.05.2025, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року;
Із записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984 судом встановлено, що у період з 01.09.1982 по 01.03.1984 позивач навчалася в Краматорському ПТУ Донецького облуправління торгівлі, з 14.03.1984 по 19.09.1984 працювала в торгівлі на посаді молодшого продавця, з 19.09.1984 по 21.11.1987 працювала на посаді молодшого продавця, з 09.03.1988 по 23.10.1991 працювала на посаді працівника кондитерського цеху по 3 розряду, з 24.10.1991 по 29.06.1994 працювала в якості техслужбовця на 0,5 ставки, з 17.05.2004 по 31.05.2004 працювала робочою на період сезону с/г робіт по трудовій угоді, (що в своїй сукупності становить 11 років 6 місяців 16 днів).
При цьому з розрахунку стажу позивача форми РС-право вбачається, що період з 01.06.2004 по 09.07.2004, з 15.07.2005 по 16.01.2006, з 15.05.2006 по 31.03.2025 зараховано відповідачем-2 до страхового стажу ОСОБА_1 , що в своїй сукупності становить 19 років 4 місяці 21 день. Таким чином загальний страховий стаж становить 31 рік 14 днів.
Перевіривши в сукупності підстави відмови позивачу у призначенні пенсії за віком, суд дійшов висновку про неправомірність аргументів, на які зіслався відповідач-2. Помилковість висновків пенсійного органу є підставою для скасування рішення від 14.05.2025 №056550006799, оскільки неврахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття призвело до того, що спірне рішення суперечить нормам пенсійного законодавства.
При цьому суд зазначає, що загальний страховий стаж позивача з урахуванням спірного періоду становить 31 рік 14 днів, а тому позивач має право на призначення пенсію за віком.
Отже, рішення відповідача-2 від 14.05.2025 № 056550006799 про відмову у призначенні пенсії за віком є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити призначення та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із зарахуванням до страхового стажу періодів трудової діяльності, згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984, періоду навчання з 01.09.1982 по 01.03.1984, згідно диплому № НОМЕР_3 від 01.03.1984, починаючи з 07.05.2025, то така не підлягає задоволенню, оскільки як встановлено судом, заяву позивача від 07.05.2025 було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та на підставі якої ним прийнято оскаржуване рішення.
Зважаючи на обставини справи, суд встановив, що порушення прав позивача відбулося внаслідок прийняття рішення від 14.05.2025 № 056550006799 про відмову у призначені пенсії, а тому підсумовуючи встановлені при розгляді справи обставини та надану їм оцінку, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 14.05.2025 № 056550006799 про відмову позивачу у призначені пенсії за віком та зобов'язання відповідача-2 зарахувати позивачу до страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 01.03.1984 та періоди роботи з 14.03.1984 по 19.09.1984, з 19.09.1984 по 21.11.1987, з 09.03.1988 по 23.10.1991, з 24.10.1991 по 29.06.1994, з 17.05.2004 по 31.05.2004 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984 та призначити позивачу пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 07.05.2025.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову.
Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Керуючись ст. 2, 77, 78, 94, 139, 241-246, 257-258, 262 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 14.05.2025 № 056550006799 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання з 01.09.1982 по 01.03.1984 та періоди роботи з 14.03.1984 по 19.09.1984, з 19.09.1984 по 21.11.1987, з 09.03.1988 по 23.10.1991, з 24.10.1991 по 29.06.1994, з 17.05.2004 по 31.05.2004 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_2 від 14.03.1984 та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 07.05.2025.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 гривень (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя О.С. Духневич