м. Вінниця
07 листопада 2025 р. Справа № 640/14413/20
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК" про стягнення коштів,-
до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК" про стягнення коштів.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначили, що за відповідачем рахуються штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу на суму 13566,00 грн., які в добровільному порядку не погашені.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.07.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
На підставі пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825 (в редакції Закону №3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 року №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа № 640/14413/20 передана на розгляд та вирішення Вінницькому окружному адміністративному суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену справу було передано на розгляд судді Вінницького окружного адміністративного суду Свентуху В.М.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду адміністративну справу №640/14413/20 прийнято до провадження. Даною ухвалою також:
- запропоновано учасникам справи надати суду письмові пояснення щодо актуальності цього спору та процесуальної позиції по суті заявлених позовних вимог;
- запропоновано учасникам справи надати додаткові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин, які стосуються предмету даного спору та які виникли за період розгляду даної справи;
- зобов'язано учасників справи, у разі зміни фактичних обставин у даній справі, вибуття або заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке.
Представником Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві подано додаткові пояснення в яких вказано, що відповідачем штраф у добровільному порядку не сплачений та в судовому порядку не оскаржено.
Копію ухвали про прийняття адміністративної справи до провадження суд направляв на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК" внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Однак, до суду повернувся не вручений конверт зі вмістом поштового відправлення з відміткою поштового відділення зв'язку: "за закінченням терміну зберігання".
Пункт 1 частини 4 статті 124 КАС України передбачає, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.
Відповідно до частини 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
19 вересня 2019 року посадовою особою Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві складено протоколи про порушення законодавства про рекламу, якими зафіксовано ознаки порушення частини п'ятої статті 8 Закону України "Про рекламу" у діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК".
Зокрема, у приміщенні магазину "ГІПЕРМАРКЕТ ОДЯГУ ТЮК" за адресою: м. Київ, просп. Леся Курбаса, 19-А розповсюджувалась внутрішня та зовнішня реклама із зображенням "ЗНИЖКИ -10%, -20%, -30%, -40%, -50%, -60%, -70%, -80%, -90%", яка не містила відомостей про дату початку і закінчення знижок.
На підставі зазначених протоколів Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві направлено ТОВ "ТЮК" вимоги від 19.09.2019 року №06.6/16326 та №06.6/16330, а також повторні вимоги від 08.10.2019 року №06.6/17652 та №06.6/17653 про надання документів та інформації, необхідних для здійснення контролю.
У зв'язку з неподанням інформації складено додаткові протоколи від 08.10.2019 року про порушення частини другої статті 26 Закону України "Про рекламу" та прийнято рішення про початок розгляду справ про порушення законодавства про рекламу.
За результатами розгляду справ про порушення законодавства про рекламу 07 листопада 2019 року Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення №126, 127, 128 та 129, якими на ТОВ "ТЮК" накладено штрафи за порушення вимог частини п'ятої статті 8, частини другої, шостої та сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу" на загальну суму 13566 грн.
Оскільки такі штрафи Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЮК" добровільно не сплачено, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених вимог, суд виходить із наступного.
Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження, розміщення та споживання реклами визначаються Законом України "Про рекламу" №270/96-ВР від 03.07.1996 року (далі - Закон №270/96-ВР, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №270/96-ВР цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
За правилами частини 5 статті 8 Закону №270/96-ВР реклама про знижку цін на продукцію, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення знижки цін на продукцію, розпродаж, а також про співвідношення розміру знижки до попередньої ціни реалізації товару.
У свою чергу, положеннями частини 2 статті 26 Закону №270/96-ВР передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Відповідно до частини 1 статті 27 Закону №270/96-ВР особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Із змісту пункту 1 частини 2 статті 27 Закону №270/96-ВР вбачається, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні, зокрема, у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами.
Відповідно до частини 6 статті 27 Закону №270/96-ВР за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приписи частини 7 статті 27 Закону №270/96-ВР визначають, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 26 травня 2004 року № 693 (далі - Порядок №693, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.
Згідно з пунктом 11 Порядку №693 за наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи.
Відповідно до пункту 18 згаданого Порядку за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Пунктом 20 Порядку №693 передбачено, що сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Таким чином, штрафні санкції за порушення законодавства про рекламу застосовуються на підставі рішення Держпродспоживслужби, яке приймається за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, підставою для початку розгляду якої, у свою чергу, є протокол про порушення законодавства про рекламу.
При цьому, сума штрафної санкції, визначена за наслідками розгляду справи про порушення законодавства про рекламу, після закінчення строку на оскарження відповідного рішення, якщо його не було оскаржено, набуває статусу узгодженого грошового зобов'язання та підлягає сплаті до державного бюджету.
З огляду на викладене, не сплачені у добровільному порядку узгоджені штрафні санкції за правопорушення законодавства про рекламу підлягають стягненню з винних осіб у судовому порядку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року в справі № 640/19698/19.
Судом встановлено, що позивачем, з метою виконання вимог законодавства та погашення нарахованих штрафних санкцій, на адресу відповідача було направлено рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №126, №127, №128 та №129 від 07 листопада 2019 року, які були отримані представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК".
Однак зазначені рішення залишилися без належного виконання. Станом на день розгляду справи суду не подано доказів сплати відповідачем зазначених сум штрафу у добровільному порядку.
Суд вважає за необхідне звернути увагу, що у постанові Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 1.380.2019.007142, яка є за своїм змістом аналогічною справі №640/14413/20, у предмет доказування у цій адміністративній справі входять обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення штрафу у судовому порядку: 1) наявність рішення про накладення штрафу; 2) факт набрання ним чинності (не оскарження в судовому чи адміністративному порядку у встановлені законом строки); 3) встановлення факту сплати штрафу у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
При цьому питання правомірності застосування до відповідача штрафів не входить до предмету доказування, оскільки рішення про їх накладення не є предметом спору у справі про стягнення штрафів.
Подібних висновків дійшов Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові №640/7811/21 від 26 січня 2022 року.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відтак, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві підтверджено достатніми та належними доказами факт наявності несплачених штрафних санкцій, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує на наступне.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність витрат суб'єкта владних повноважень пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, підстав для стягнення з відповідача судових витрат немає.
Керуючись ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК" до Державного бюджету України суму штрафу у розмірі 5083 (п'ять тисяч вісімдесят три) гривні 00 копійок згідно з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 07 листопада 2019 року №126.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК" до Державного бюджету України суму штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок згідно з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 07 листопада 2019 року №127.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК" до Державного бюджету України суму штрафу у розмірі 5083 (п'ять тисяч вісімдесят три) гривні 00 копійок згідно з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 07 листопада 2019 року №128.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЮК" до Державного бюджету України суму штрафу у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 копійок згідно з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 07 листопада 2019 року №129.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві (вул. Волинська, 12, м. Київ, 03151, ЄДРПОУ 40414833);
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЮК" (вул. Урлівська, 7, кв. 10, м. Київ, 02095, ЄДРПОУ 40479466).
Суддя Свентух Віталій Михайлович