Справа № 715/3857/25
Провадження № 1-кс/715/304/25
07.11.2025 селище Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
слідчої ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні в селищі Глибока в залі суду клопотання слідчої відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025262020003655 від 06 листопада 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою, -
Слідча відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді із клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
В клопотанні слідча посилається на те, що ОСОБА_5 , переслідуючи мету незаконного збагачення від незаконного збуту наркотичних засобів, діючи умисно, протиправно, у невстановлений час, при невстановлених досудовим розслідуванням обставинах, незаконно придбав та зберігав за місцем свого проживання речовину рослинного походження, ззовні схожу на особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс, з метою подальшого збуту.
06 листопада 2025 року під час проведення огляду місця події за місцем проживання та реєстрації ОСОБА_5 , що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено розфасовані у десяти картонних коробках, одному поліетиленовому пакеті та двох скляних трилітрових банках речовину рослинного походження зеленого кольору ззовні схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс вагою близько 5 кг. (вага визначена орієнтовано, до проведення експертного дослідження), що на підставі Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України за № 770 від 06.05.2000, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких заборонено (таблиця № І, список № 1) та згідно наказу МОЗ № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» відноситься до особливо великих розмірів наркотичних засобів, яку ОСОБА_5 зберігав незаконно за вказаною адресою з метою збуту.
07 листопада 2025 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Водночас, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 , запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства та суду виникла необхідність в обранні відносно останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи наведене, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В обґрунтування необхідності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , покладається запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання, у разі визнання судом останнього винуватим у його вчиненні), оскільки ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, яке відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі;
-з метою уникнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 , оскільки він може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, та інших осіб, в тому числі на співучасників вчинення кримінального правопорушення, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між співучасниками;
-в разі перебування на волі ОСОБА_5 , згідно покладних на нього обов'язків будь-якого іншого більш м'якшого запобіжного заходу, у останнього існуватиме реальна здатність вчиняти нові злочини.
На підставі вище викладеного, а також характеру вчинення кримінального правопорушення, його суспільно небезпечність, тяжкість покарання, передбаченого за вчинення вказаного злочину, орган досудового розслідування та процесуальний керівник - прокурор вважають та переконані, що застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, а ніж тримання під вартою, не забезпечить у повній мірі виконання підозрюваною покладених на нього процесуальних обов'язків та не надасть реальної змоги запобігти вище переліченим ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, а також не дасть можливість виконання завдання кримінального провадження, передбаченого ст.2 КПК України, а саме: захист особи від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини. А тому просить суд обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Начальник Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 та слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, просили суд обрати запобіжний не пов'язаний з триманням під вартою.
При цьому підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні не заперечував факт проведення у нього обшуку та вказав, що у виявлених коробках знаходиться трава.
Вислухавши учасників судового провадження, вивчивши клопотання з додатками, суд приходить до наступних висновків.
Ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція) гарантує основоположне право на свободу та недоторканість, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим або не мати продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у п.1 ст.5 Конвенції. Цей перелік винятків є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи. Для того, щоб позбавлення свободи не вважалось свавільним, додержання національного закону при його застосуванні є недостатнім. Такий захід має бути необхідним за конкретних обставин.
Таким чином, тримання під вартою у відповідності до підпункту (c) пункту 1 статті 5 Конвенції має задовольняти вимогу пропорційності. Тобто, суд повинен розглядати питання, чи взяття особи під варту конче необхідним та чи можуть інші, менш суворі заходи бути достатніми для досягнення цієї цілі.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість оголошеної ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: рапортом старшого інспектора - чергового ВП № 5 (с-ще Глибока) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події від 06.11.2025 року фототаблицями, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину 06.11.2025 року, протоколом допиту підозрюваного від 06.11.2025 року, та іншими матеріалами досудового розслідування в їх сукупності.
Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Дослідивши надані докази, вважаю, що встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину. У разі доведення його вини йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років. Зазначене, з урахуванням тяжкості покарання, яке загрожує підозрюваному, свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч.1 ст. 177 КПК України.
Крім цього, існує ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме з метою уникнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженні, та інших осіб, дотичних до вчинення даного злочину.
Також існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки встановлено, що ОСОБА_5 не вперше притягується до кримінальної відповідальності, при цьому на даний час в Сторожинецькому районному суді розглядається відносно нього кримінальне провадження, в якому його обвинувачують у вчиненні злочину пов'язаного з наркотичними засобами, та незважаючи на ці обставини ОСОБА_5 знову вчинив дії, внаслідок яких йому висунута підозра у вчинення тяжкого злочину пов'язаного з наркотичними засобами.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.
Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за які передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, з метою попередження можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інші подібні злочини, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, беручи до уваги сукупність характеризуючих даних про особу підозрюваного, який не одружений, не працює, тобто у нього відсутні міцні соціальні зв'язки, вважаю за доцільне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно з п.5 ч.4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Беручи до уваги з'ясовані судом обставини, вважаю за необхідне на підставі п. 5 ч.4 ст. 183 КПК України не визначити розмір застави.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 177, 178, 181, 183, 184, 192-194, 196-199, 309 КПК України, суд, -
Клопотання слідчої відділення №3 (с. Глибока) СВ Чернівецького РУП ГУНП в Чернівецькій області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , яке погоджене з начальником Глибоцького відділу Чернівецької окружної прокуратури ОСОБА_3 в кримінальному провадженні № 12025262020003655 від 06 листопада 2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою терміном до 05 січня 2026 року, без визначення розміру застави.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: