Справа № 638/ 3325/13-к
1кп/638/8/14
23 липня 2013 року Дзержинський районний суд міста Харкова
складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарях - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю прокурорів - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
за участю потерпілого - ОСОБА_8
за участю адвокатів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12
обвинуваченого - ОСОБА_13
розглянувши в відкритому судовому засіданні у приміщені Дзержинського районного суду міста Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_13 , народження ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця міста Харкова, громадянина України, освіта середня, перебуваю чого у цивільному шлюбі, на утриманні нікого не має, раніше засудженого: 1. 06.08.2009 року Московським районним судом міста Харкова за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 29.02.2012 року у зв'язку з відбуттям строку покарання; 2. 20.09.2012 року Київським районним судом міста Харкова за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу у розмірі 1000 грн., який сплатив 24.09.2012 році, працював за усним трудовим договором, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою АДРЕСА_2 -
якого повідомленого про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України
Встановив:
03 січня 2013 року ОСОБА_13 за попередньою змовою у групі з невстановленими досудовим слідством особами на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , вчинили напад на ОСОБА_8 з метою заволодіння чужим майном, поєднане з насильством, що є небезпечним для життя і здоров'я останнього, тобто розбій, при наступних обставинах.
Так, 03 січня 2013 року біля 20 год. ОСОБА_16 , , знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3 , навмисно за попередньою змовою у групі з невстановленими особами на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_17 , відносно яких матеріали виділено в окреме провадження ( том 2 а.с. 66, 67-68, 69), з застосуванням насильства до ОСОБА_8 , небезпечного для здоров'я останнього, діючи з корисливих мотивів відкрито викрали чуже майно: мобільний телефон, вартістю 256 грн. 70 коп., та гроші на загальну суму - 100 грн., які належать потерпілому ОСОБА_8 , чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 356 гривень 70 копійок, та заподіяли йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості у вигляді закритого косого перелому ліктьової кістки на кордоні середньої і нижньої третини діафіза зі зсувом кісткових відламків.
Після чого, ОСОБА_13 з місця злочину спробував сховатися, але був затриманий ОСОБА_18 .
Винність обвинуваченого ОСОБА_13 у скоєні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України підтверджується наступними доказами:
Показаннями обвинуваченого ОСОБА_13 , який в ході судового слідства, не визнаючи себе винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України підтвердив, що 03.01.2013 року він гуляв в районі станції метро «Ботанічний сад» біля будинку № 29 по пр. Леніна міста Харкова з малознайомими хлопцями на ім'я ОСОБА_14 і ОСОБА_17 , які раніше теж були судимі. Близько 20 год. він відійшов у туалет, а коли повернувся у двір цього будинку, то побачив, що ОСОБА_14 і ОСОБА_17 і раніше незнайомий ОСОБА_8 , б'ються к дворі будинку біля гаражем. Він підійшов до них і став їх розмірять. Потерпілий ОСОБА_8 був п'яний, він став відштовхувати руками ОСОБА_8 і хлопців. Потім він почув крик: «Стояти. Міліція. » та вирішив піти, тому що раніше судимий, тікаючи спіткнувся за якийсь предмет, а коли підняв його, то побачив, що це мобільний телефон. Він вирішив, що це телефон когось з двох знайомих його хлопців, взяв телефон і поклав його до себе в кишеню, щоб потім віддати цим малознайомим хлопцям.
Біля станції метро «Ботанічний сад» його наздогнав раніше незнайомий ОСОБА_18 , і став бити його по руках і ногах, падаючи, у нього випав мобільний телефон, який він підняв у дворі будинку, під вантажний автомобіль, біля якого його затримав ОСОБА_18 . ОСОБА_18 , сидячи у нього на спині став кликати міліцію, в цей час проходили працівники міліції, яким ОСОБА_18 пояснив, що він бандит і що щось викинув під машину.
Міліціонери підняли з - під вантажного автомобіля мобільний телефон, який у нього випав та поклали йому в кишеню, наділи наручники і повели до місця події, де знаходився п'яний ОСОБА_8 з розбитим обличчям, який пояснив, що він удари йому не наносив і пішов додому, не висловлюючи скарг на здоров'я, а його відвезли в міліцію, де він дізнався, що мобільний телефон, який він підняв на місці події, належить потерпілому ОСОБА_8 , та «Як добропорядний громадянин нашої країни» вирішив його видати міліції. У присутності понятих він віддав цей телефон працівниками міліції.
Показаннями потерпілого ОСОБА_8 , який в ході судового слідства підтвердив, що він є інвалідом 2-ї групи. 3 січня 2013 року близько 20 год., будучи трохи випивши, він повертався додому. Вийшовши з метро «Ботанічний сад» йшов через двір житлового будинку № 29 по пр. Леніна міста Харкова. До нього назустріч вийшов раніше незнайомий ОСОБА_13 , який попросив його закурити, відповівши йому, що у нього немає сигарет, його почали бити: ОСОБА_13 бив спереду, інші невідомі хлопці - ззаду. Потім ОСОБА_19 схопив його за руку і він впав, після чого невідомі стоячи продовжували його бити, він знепритомнів, а коли прийшов до тями, побачив, що у дворі вже перебувають працівники міліції та ОСОБА_13 . Після його побиття у нього пропали гроші в сумі 100 грн. і мобільний телефон, який був вилучений у ОСОБА_13 і надалі йому повернутий. Після того, що сталося він пішов додому, а наступний день звернувся до лікарні, де у нього виявили перелом руки та йому надали медичну допомогу, після чого він звернувся до міліції із заявою.
Показаннями свідка ОСОБА_18 , який в ході судового слідства підтвердив, що 3 січня 2013 близько 20 год. він повертався додому. У дворі будинку АДРЕСА_3 в районі гаражів, побачив, як троє хлопців ногами б'ють лежачого чоловіка. Він побіг в їх сторону і крикнув: «Стояти. Міліція. » Чоловіки стали тікати в бік вулиці Отакара Яроша. Підбігши де лежав на землі раніше незнайомий ОСОБА_8 він запитав: «Живий». Потерпілий простогнав, сказав, що забрали гроші і телефон. Він побіг за цими трьома чоловіками. На вулиці ОСОБА_20 вони кинулися врозсип, він побіг за один з трьох і біля входу в метро наздогнав раніше незнайомого ОСОБА_13 , який викинув щось під стоячу рядом машину. Він затримав ОСОБА_13 , який чинив йому при цьому опір, та вдарив його. Потім підійшли працівники міліції, яким він розповів причини затримання ОСОБА_16 , та про те, що ОСОБА_21 щось викинув від машину. Після чого він залишив свій телефон та пішов додому.
Показаниями свідків ОСОБА_22 та ОСОБА_23 , які у ході судового слідства підтвердили, що 03.01.2013року вони, як працівники міліції Московського РВ ХМУ ГУВМС України у Харківській області, патрулювали у Дзержинському районі міста Харкова з 15 год. до 23 год.
Минаючи станцію метро «Ботанічний сад», розташовану на розі вулиці Отакара Яроша та пр. Леніна міста Харкова, вони побачили, як один чоловік переслідує іншого чоловіка. Вони їх затримали, це виявились ОСОБА_18 та ОСОБА_13 . ОСОБА_18 розповів, що він затримав одного з трьох чоловіків, які у дворі буд. АДРЕСА_3 били чоловіка. Коли вони пройшли з ОСОБА_13 у двір цього будинку, там вони побачили потерпілого ОСОБА_8 , у якого було розбито обличчя, і який скаржився, що у нього зникли гроші та мобільний телефон, болить рука.. Вони подзвонили за номером, який назвав потерпілий на його мобільний телефон, телефон задзвонив у штанах затриманого ОСОБА_13 , якого після цього доставили в Дзержинський РВ.
Показаннями свідка ОСОБА_24 , який будучи допитаним за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_16 , підтвердив, що 03 січня 2013 року був запрошений працівниками міліції як понятий. У його присутності та присутності ще одного понятого - дівчини, у дворі буд. АДРЕСА_3 була знайдена чоловіча шапка, у в 2- метрах від цього місця були плями схожі на кров, про що був складено протокол, який він з іншим понятим підписав.
Оглядом місця події від 03.01.2013 року о 20 год. 45 хв. ( том 2 а.с. 15 -17), яким була земельна ділянка, розташована між гаражами у дворі буд АДРЕСА_3 , де була виявлена чоловіча шапка та на землі плями крові; шапка була вилучена з місця події.
Оглядом 04.01.2013 року у приміщенні службового кабінету № 408 СВ Дзержинського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області:
1. чоловічої шапки , вилученої на місці події 03.01.2013 року у дворі буд. № 29 по пр.. Леніна у м. Харкові, оглядом якої виявлено, що чоловіча шапка шкіри чорного кольору, на зовнішній стороні, та хутряній підкладці сірого кольору з внутрішньої сторони. Шапка має козирок та зроблена, як шапка вушанка. На внутрішній стороні шапки є ярлик з надписом «R&V» «made in Turkey».Ш;
2. мобільного телефону, виданого ОСОБА_13 , оглядом якого виявлено, що мобільний телефон торгівельної марки та моделі «Nokia 101» в корпусі чорного кольору, на дві сім картки, з акумуляторною батареєю, на внутрішній частині під якою є наклейка з написом «Nokia model -101», IMEI -1: НОМЕР_1 ; IMEI -2: НОМЕР_2 , Made in India ( том 1 а.с. 143-147).
Впізнанням потерпілим ОСОБА_8 . 08.01.2013 року ОСОБА_13 , як особу, яка 03.01.2013 року разом з двома іншими чоловіками побили його у дворі буд. АДРЕСА_4 , забрали гроші та мобільний телефон ( том 2 а.с. 36-39).
Впізнанням 09.01.2013 року потерпілим ОСОБА_8 зазначеної чоловічої шапки, яку він втратив 03 січня 2013 року в ході його пограбування ( том 1 а.с. 147).
Слідчим експериментом від 23 січня 2013 року за участю потерпілого ОСОБА_8 та експерта ХОБСМЕ ОСОБА_25 , який вказав місце події, яка сталася 03.01.2013 року близько 20 год. с ним, підтвердив, факт розбійного нападу на нього трьох чоловіків за участю з ОСОБА_13 , та підтвердив механізм нанесення йому ударів цими чоловіками ( том 1 а.с. 172-180).
Слідчим експериментом від 25 лютого 2013 року за участю підозрюваного ОСОБА_13 , який вказав місце події, яке стало 03.01.2013 року, вказав місце, куди він відходив у дворі буд. АДРЕСА_3 справляти свої природні потреби, вказав місце між гаражами у цьому дворі, де побачив свої знайомих ОСОБА_26 та ОСОБА_17 , та потерпілого між якими була бійка. Вказав місце де він спіткнувся, втікаючи з двору, місце, де підняв мобільний телефон, а також - місце, де його затримав ОСОБА_18 , місце, де випав з карману мобільний телефон під вантажну машину, коли останній повалив його на землю ( том 1 а.с. 181 -192).
Висновками судово-медичних експертиз №189-ая/13 від 21.01.2013 року, та № 543/ая/13 від 26 лютого 2013 року, згідно яким ОСОБА_8 було заподіяно закритий косий перелом ліктьової кістки на кордоні середньої і нижньої третини діафіза зі зсувом кісткових відламків, який утворився від дії тупого твердого предмета і відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, у зв'язку з тривалим розладом здоров'я строком понад 3-х тижнів (більше ніж 21 день) ( том а.с. 193-194 195-196
Характер, локалізація і морфологічні властивості вищевказаного перелому вказують на те, що його освіта не характерно для падіння з висоти власного зросту на поширену поверхню.
Судити достовірно про позі, в якій знаходився потерпілий ОСОБА_8 у момент заподіяння йому тілесних ушкоджень, наявними судово-медичними даними, не представляється можливим. Однак не виключається можливість утворення вищевказаного перелому у гр-на ОСОБА_8 в той момент, коли він прикривав свою голову лівою рукою, захищаючись від ударів і перебуваючи при цьому в горизонтальному положенні тіла, лежачи на землі, як він зазначає у ході проведення слідчого експерименту від 23.01.2013 р.
Освіта перелому, що мав місце у ОСОБА_8 в результаті падіння з висоти власного зросту на виступаючу поверхню, не виключається за умови наявності певної виступаючої поверхні і заданого характеру падіння людини. Однак, в ході проведення слідчого експерименту від 23.01.2013 р. за участю судово-медичного експерта, на місці, де були заподіяні ушкодження ОСОБА_8 , яка-небудь виступаюча поверхня не була встановлена??, що зазначено в протоколі проведення слідчого експерименту від 23.01.2013 року.
Освіта пошкоджень у ОСОБА_8 , за своїм характером, локалізації і механізму освіти не відповідає обставинам і умовам їх заподіяння, на які вказуємо підозрюваний ОСОБА_13 в ході проведення слідчого експерименту, відповідно до представленого протоколу від 25.02.13 року.
Наявність причинно-наслідкового зв'язку між подіями від 03.01.13 року, встановленими в ході проведення слідчого експерименту від 23.01.2013 року . за участю ОСОБА_8 та тілесними ушкодженнями, встановленими у ОСОБА_8 не виключається.
Висновком судово-товарознавчої експертизи № 333 від 22.01.2013 року, згідно якому ринкова вартість мобільного телефону «Nokia model -101», IMEI -1: НОМЕР_1 ; IMEI -2: НОМЕР_2 , Made in India, з врахуванням зниження якості від зносу станом на 03.01.2013 року складає 256,70 грн. ( том 1 а.с. 169-171).
Таким чином, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_13 у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, оскільки він вчинив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із застосування насильства, небезпечного для життя та здоров'я особи, за попередньою змовою групою осіб (розбій).
Твердження обвинуваченого ОСОБА_13 про те, що він не вчиняв розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 , а тільки бажав припинити бійку між його малознайомими на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_17 з потерпілим ОСОБА_8 , спростовуються вищезазначеними доказами, в тому числі показаннями потерпілого ОСОБА_8 в ході судового розгляду, який підтвердив, що саме обвинувачений ОСОБА_13 першим підійшов до нього та запросив закурити, а коли він відмовив, почав наносити йому удари, та показаннями в ході судового розгляду очевидця злочину свідка ОСОБА_18 , якими об'єктивно підтверджуються показання потерпілого ОСОБА_8 , в той частині, що троє чоловіків били його ногами, коли він від їх ударі упав на землю.
Ані потерпілий, ані свідок ОСОБА_18 до 03.01.2013 року обвинуваченого ОСОБА_13 не знали, на протязі всього судового слідства давали ідентичні, послідовні показання, в той час, як обвинувачений ОСОБА_13 змінював свої показання неодноразово.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_13 на те, що потерпілий міг отримати тілесні ушкодження внаслідок падіння спростовуються висновком судмедекспертизи та висновком додаткової суд мед експертизи, зазначеними вище.
Заява про те що, судово-медична експертиза проведена була лише 21 січня 2013 року, а тому не можу бути доказом по справі, приймаючи до уваги, що події мали місце 03 січня 2013 року, не може бути прийнята судом до уваги, тому як із довідки від 04.01.2014 року ( том 2 а.с. 35), виданої ХМКЛШНМД імені проф. О.І. Мещанінова, вбачається що ОСОБА_8 04 січня 2013 року звернувся до лікарні, де йому було встановлено діагноз закритий п перелом ліктьової кістки , ця довідка також була досліджена експертами при проведені зазначеної судово-медичної експертизи.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_13 у той частині, що на досудовому слідстві він себе оговорив, тому як до нього застосовувались фізичний та психологічний вплив, суд не приймає до уваги, тому як при розгляді цього кримінального провадження, суд посилається лише на показання, як докази, які отримані тільки в ході судового слідства., а не досудового, а крім того є постанова слідчого прокуратури Дзержинського району міста Харкова від 05.02.2013 року про закриття кримінального провадження за заявою ОСОБА_13 за відсутності в діянні працівників міліції складу кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365 КК України, матеріли якого були досліджені у судовому засіданні.
При цьому, суд критично розцінює показання обвинуваченого ОСОБА_13 в ході судового слідства з приводу відсутності між ним та невстановленими слідством особами на ім'я ОСОБА_14 та ОСОБА_17 зговору на вчинення саме розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8 та заволодіння його майном, як обрану лінію свого захисту з метою уникнути в подальшому кримінальної відповідальності за скоєний ними тяжкий злочин.
При призначенні покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення - злочину, який , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_13 , який раніше неодноразово був судимий в тому числі і за тяжкі злочини, за місцем мешкання характеризується позитивно ( том 1 а.с. 20 -,23, 34 187, 198 -200, том 2 а.с. 70-96 ).
Відповідно до ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_13 не має.
Відповідно до 67 КК України обставиною, що обтяжують покарання обвинувачених ОСОБА_13 є рецидив злочинів.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що для виправлення та попередження нових злочинів необхідно призначити обвинуваченому ОСОБА_13 покарання тільки у вигляді позбавлення волі, в межах, необхідних для досягнення цих цілей, не застосовуючи при цьому максимальної санкції, яка передбачена ч. 2 ст. 187 КК України.
Потерпілий ОСОБА_8 заявив цивільний позов , в якому він просив стягнути з обвинуваченого ОСОБА_13 450 грн. матеріальної шкоди, завданої йому 03.01.2013 року в результаті викрадання у нього 100 грн. та мобільного телефону «Нокіа-101», вартістю 350 грн.
Крім того просив стягнути 3200 грн. моральної шкоди, завданої йому протиправними діями ОСОБА_13 та двома невідомими чоловіками, які 03.01.2013 року його побили та викрали гроші і мобільний телефон.
Свої вимоги у цій частині потерпілий ОСОБА_8 обґрунтовує душевними стражданнями пережитими їм, у зв'язку із зазначеним фактом нападу на нього та завдання йому тілесних ушкоджень; тим, що він не міг користуватися всіма благами та перевагами, які дає мобільний телефон, зокрема, оперативність у вирішенні всіх необхідних побутових потреб.
Обвинувачений ОСОБА_13 цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 не визнав.
Суд приходить до висновку, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 підлягає частковому задоволенню в частині стягнення матеріальної шкоди, відповідно до ст.. 1166 ЦК України у розмірі 100 грн., приймаючи до уваги, що викрадений мобільний телефон було повернуто потерпілому в ході досудового розслідування.
Що стосується позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди, то позов ОСОБА_8 підлягає задоволенню у повному обсязі.
Так, відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
2. Моральна шкода полягає :
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Виходячи з тих доказів, які потерпілий надав в підтвердження своїх вимог в цій частині та враховуючи вимоги розумності і справедливості позовні вимоги ОСОБА_8 в частині стягнення моральної шкоди підлягають задоволенню у розмірі 3200 грн., що відповідає моральним стражданням, які були заподіяні потерпілому по справі внаслідок розбійного нападу на нього та спричинення йому тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
Під час досудового розслідування були проведена судово-товарознавча експертиза № 333 від 22.01.2013 року, вартістю 245,50 грн. ( том 1 а.с. 168), яка відповідно до ст.124 КПК України підлягає стягненню с обвинуваченого ОСОБА_13 .
На підставі викладеного та керуючись статтями 373,374 КПК України, суд
ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_13 обчислювати з 11 лютого 2013 року.
Позов ОСОБА_8 задовольнити частково:
Стягнути з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_8 3 300 ( три тисячі триста ) грн.
В іншій частині у позові ОСОБА_8 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_13 на користь держави по 246 ( двісті сорок шість) грн. на залучення експертів під час здійснення досудового розслідування.
До набрання вироку законної сили ОСОБА_13 утримувати у слідчому ізоляторі міста Харкова.
Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими - з моменту вручення копії вироку.