Справа № 638/5133/24
Провадження № 2/638/3550/24
04 червня 2024 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді Цвірюка Д.В.,
за участю секретаря Рудської В.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Дзержинського районного суду м.Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 1142-0603 від 17.01.2023 року в загальному розмірі 40 000 гривень, а також судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 17 січня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1142-0603 (далі - Договір), відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 8000 грн шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника зі сплатою відсотків за користування кредитом: знижена % ставка - 2,5% в день, стандартна % ставка - 3% в день, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту, строком на 300 календарних днів - до 12.11.2023 року. Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор А4523, для підписання Договору №1142-0603 від 17 січня 2023 року, інших супутніх документів та для підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів). У зв'язку з невиконанням умов Кредитного договору у відповідача станом на 27.02.2024 року утворилась заборгованість в загальному розмірі 79 280 грн, що включає: прострочену заборгованість за кредитом - 8000 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 71 280 грн. Разом з тим, зазначає, що кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у сумі 39 280 гривень, за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 40 000 грн., у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача не повну суму заборгованості, а саме 40 000 гривень, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 8000 грн., простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 32 000 грн.
Представником відповідача - адвокатом Королем В.Р. надано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі з огляду на наступне. Так, зазначає, що договір не може вважатись укладеним, оскільки при його підписанні не виконані вимоги ЗУ «Про електронну комерцію», а саме при прийнятті пропозиції про укладання договору не був заповнений формуляр заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі, крім того, у договорі відсутня інформація розшифровки електронного підпису, не має вказівки на дату та час підпису. Також, щодо строків нарахування відсотків, зазначає, що позивач безпідставно нарахував відсотки за користування кредитом поза межами строку кредитування. Крім того, вказує, що визначений договором розмір відсотків за користування кредитними коштами значно перевищує середньо банківський відсоток по кредитам та в десять разів перевищує розмір тіла кредиту, а тому умови договору з таким розміром відсотків не відповідають принципам співрозмірності відповідно до економічних умов, які існують в країні у зв'язку з військовими діями. На підставі викладеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному розмірі.
Ухвалою судді від 22.03.2024 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, просив справу розглядати без його участі.
Представник відповідача та відповідач в судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись, причини неявки суду не повідомили.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 17 січня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1142-0603 у формі електронного документу, який було підписано з використанням одноразового ідентифікатора (одноразового паролю) А4523.
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Договору, кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію (далі - Кредитна лінія) на наступних умовах, визначених цим договором. Кредитодавець зобов'язується відкрити кредитну лінію для позичальника шляхом надання грошових коштів (далі - Кредит) позичальнику на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом. Тип кредиту - кредитна лінія.
Відповідно до пункту 4.1 розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту: 8000.00 грн.
Згідно пункту 2.3 Договору, дата видачі кредиту - 17.01.2023 року; останній календарний день першого базового періоду - 03.02.2023 року; сума кредиту - 8000,00 грн; нараховані проценти за користування кредитом - 3600,00 грн; разом до сплати - 11 600,00 грн.
Пунктом 4.6 договору визначено порядок нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно починаючи з першого дня видачі кредиту та до дати фактичного повернення всієї суми кредиту в наступних розмірах:
стандартна процентна ставка 3,00 % (три цілих, нуль сотих відсотки (-ів)) за кожен день користування кредитом - вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього договору, за виключенням строку використання права користування кредитом за зниженою та/або пільговою ставкою;
знижена процентна ставка 2,50 % (дві цілих, п'ятдесят сотих відсотки (-ів)) - право користування кредитом за такою процентною ставкою згідно умов, визначених п.10.1 цього договору;
пільгова процентна ставка 2,50 % (дві цілих, п'ятдесят сотих відсотки (-ів)) - право користування кредитом за вказаною процентною ставкою згідно умов, визначених п.10.1 цього договору.
Строк кредитування, тобто строк на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів (до 13.11.2023 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором (пункт 4.8 договору).
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього договору складає 756 335,00 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору (за весь строк кредитування) складає 80 000,00 грн та включає в себе: суму кредиту та проценти за користування кредитом - 72 000,00 грн (пункти 4.9-4.10 договору).
Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), а також паспорт споживчого кредиту підписані ОСОБА_1 17.01.2023 року за допомогою одноразового ідентифікатора А4523.
Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 8000,00 грн, підтверджується копією довідки директора ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС» про перерахування суми кредиту №1142-0603 від 17.01.2023 року ОСОБА_1 за допомогою системи LiqPay, платіж 2192724399, дата 17.01.2023 року, № платіжної карти НОМЕР_1 , призначення платежу видача кредитних коштів за договором №1142-0603 від 17.01.2023 року, сума 8000,00 грн.
Із довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 27.02.2024 року вбачається, що за Договором встановлювалося два типи періоду заборгованості - активний у період з 17.01.2023 року по 03.02.2023 року включно, та прострочений у період з 04.02.2023 року по 27.02.2024 року включно. Станом на 27.02.2024 року заборгованість становить 79 280,00 грн. та складається із: прострочена заборгованість за кредитом - 8000,00 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 71 280,00 грн.
При цьому доказів повернення відповідачем кредиту та сплати процентів за користування кредитними грошима матеріали справи не містять.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорі строк грошові кошти (суму кредиту) та нараховані проценти за користування кредитом не повернув, унаслідок чого виникла заборгованість.
Отже, між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Відповідно до положень статті 1046, 1049 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію», який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному у статті 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Встановлені під час розгляду фактичні обставини у справі свідчать про те, що Правила надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС» перебувають в загальному доступі, розміщенні на веб-сайті кредитодавця https://creditkasa.com.ua та в розумінні статтей 641,644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
За обставинами даної справи позичальник (відповідач ОСОБА_1 ) шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора А4523, отриманого від позивача, прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав кредитний договір (здійснив акцепт пропозиції позивача), тобто відповідний договір вважається укладеним у відповідності до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» та, відповідно, сторони досягли згоди щодо всіх його істотних умов.
Згідно з пунктом 11.1 цей договір та Правила разом складають єдиний договір та визначають усі істотні умови Договору та надання кредиту. Укладаючи цей договір, позичальник підтверджує, що попередньо уважно ознайомився з правилами на веб-сайті кредитодавця (https://creditkasa.com.ua), повністю розуміє всі їх умови, зобов'язується та погоджується неухильно дотримуватись договору, а тому добровільно та свідомо укладає договір та бажає настання правових наслідків, обумовлених ним.
В матеріалах справи також є Паспорт споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, з якою споживача ОСОБА_1 було ознайомлено 17.01.2023 року, про що свідчить його електронний підпис одноразовим ідентифікатором (паролем) НОМЕР_2 .
У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони не досягли б згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
За змістом ч.13 ст.11 вищевказаного Закону докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України.
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію".
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи у своїй сукупності свідчать про те, що відповідач отримав кредитні кошти за договором про відкриття кредитної лінії № 1142-0603 від 17.01.2023 року у розмірі 8000,00 грн. Проте не виконав взяті на себе зобов'язання та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитними договорами, отримані в кредит кошти не повернув.
Також, судом було встановлено, що за Договором про відкриття кредитної лінії №1142-0603 від 17.01.2023 року позивачем нарахування відсотків здійснювалось в межах встановленого строку кредитування і узгодженій вартості кредиту, з огляду на наступне.
Так, за умовами укладеного сторонами договору про відкриття кредитної лінії №1142-0603 від 17.01.2023 року ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" надало ОСОБА_1 суму кредиту 8000,00 грн, а останній зобов'язувався повернути гроші у повному обсязі протягом 300 днів до 13.11.2023 року.
Згідно з нормою статті 562 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (статті 611 ЦК України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 611 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Правові наслідки порушення грошового зобов'язання боржником визначені у статтях 625, 1050 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов'язують його сплатити суму боргу кредитору.
При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц).
Перший базовий період сплати відсотків, який складає 18 днів і нараховані за цей період проценти в сумі 3600,00 грн, на стягнення яких і погодився відповідач, згідно п. 4.4 кредитного договору № 1142-0603 від 17.01.2023 року є лише обраним позичальником строком користування кредитом, протягом якого може бути використано право користування кредитом за пільговою та/або зниженою процентною ставкою.
За пунктом 4.8 вищевказаного Договору, строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів (до 13.11.2023 року) з моменту перерахування кредиту позичальнику (далі - Строк кредитування). Строк Договору є рівним строку кредитування. В частині виконання зобов'язань договір діє до повного та належного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.
Базовий період є строком, протягом якого, може бути використане право користування кредитом за зниженою (2,50 %) та/або пільговою (2,50 %) ставкою і триває з дати видачі кредиту 17.01.2023 року до 03.02.2023 року, натомість строк кредитування - це строк на який надається кредит та триває з моменту нарахування кредитних коштів до 13.11.2023 року.
Тобто сторонами було погоджено процентну ставку, яку має сплатити відповідач у межах строку кредитування з 17.01.2023 по 13.11.2023 року за користування кредитними коштами.
Із довідки про укладений договір, відповідно до якого надана фінансова послуга, а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, станом на 27.02.2024 року, що є розрахунком заборгованості вбачається, що за Договором встановлювалося два типи періоду заборгованості: активний - у період з 17.01.2023 року по 03.02.2023 року, та прострочений - у період з 04.02.2023 року по 27.02.2024 року. Станом на 27.02.2024 року заборгованість становить 79 280,00 грн та складається із: прострочена заборгованість за кредитом - 8000,00 грн; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 71 280,00 грн, яка нараховувалася до 12.11.2023 року включно, тобто до строку дії кредитного договору.
Крім того, із вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплинув 12.11.2023 року, заборгованість по процентам позивачем ТОВ “УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не нараховувалася.
При цьому суд зауважує, що вказаний розрахунок заборгованості є належним доказом, котрий підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором №1142-0603 від 17.01.2023 року, містить детальний розпис нарахованої заборгованості, яким підтверджується несплата відповідачем заборгованості по кредиту за весь час кредитування. Крім того, відповідно до вищезазначеного розрахунку штраф та комісія відповідачу не нараховувались.
Разом з тим, суд враховує, що у відповідності до п.7.4 Правил відкриття кредитної лінії, позивачем прийнято рішення про часткове списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами у розмірі 39 280,00 грн., тим самим зменшено розмір загальної заборгованості за Договором до 40 000,00 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованість за тілом кредиту 8000,00 грн. та процентів за користування кредитними коштами у сумі 32 000,00 грн. за період дії кредитного Договору №1142-0603 від 17.01.2023 року визначені позивачем є обґрунтованими та саме ця заборгованість має бути стягнута з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
При цьому суд наголошує, що судове доказування - це діяльність учасників процесу при визначальній ролі суду по наданню, збиранню, дослідженню і оцінці доказів з метою встановлення з їх допомогою обставин цивільної справи. При цьому, збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.
У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Згідно статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов'язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог частково знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд ухвалює рішення про часткове задоволення позовних вимог.
При цьому, суд в тому числі керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, який зазначав, що хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. (рішення у справі «Руїз Торіха проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).
На підставі ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-89, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за Кредитним договором №1142-0603 від 17.01.2023 року у розмірі 40 000 (сорок тисяч) гривень 00 копійок, яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом у сумі - 8000,00 гривень; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 32 000,00 гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Відповідно ч.3 ст.354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Сторони:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», м.Київ, бульв.Лесі Українки, буд.26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя: Д.В.Цвірюк