23 травня 2024 року
м. Харків
Справа № 214/7280/23
Провадження № 2/638/2018/24
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідачка - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
25 вересня 2023 року представник Акціонерного товариства "Універсал Банк"- адвокат Матьковський Роман Емілович звернувся до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що Акціонерне товариства "Універсал Банк" у жовтні 2017 року він запустив новий проект «Мonobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні карти monobank. Особливістю проекту «Мonobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсал Банк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www/monobank.ua/terms.
11 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулася до банка з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 11.11.2019. Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у гривні у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту в розмірі до 15 000 грн. 00 коп.
Станом на 14.06. 2023у відповідачки прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п.4.16 п. 4 Розділу ІІ Умов, відбулося істотне порушення клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 30.03.2023 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п.4.18, 4.19 кредит став у формі «на вимогу» та на залишок простроченої заборгованості банк нарахував останньому неустойку, передбачену Тарифами. Пославшись на положення частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України позивач вказав на наявність у нього права достроково вимагати повернення всієї суми кредиту, загальний розмір заборгованості по якому станом на 14.06.2023 становить 13 942,43 грн., що складається із залишку заборгованості за наданим тілом кредиту в сумі 13 942,43 грн.
Оскільки позичальник добровільно свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує та продовжує ухилятись від їх виконання і не погашає наявну у нього заборгованість, АТ «Універсал Банк» змушене було звернутись до суду із вказаним позовом, відповідно до вимог якого просило суд стягнути зазначену заборгованість та понесені у справі судові витрати.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 вересня 2023 року цивільну справу за позовом Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано за територіальною підсудністю до Дзержинського районного суду м.Харкова.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 листопада 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, передбачене статтями 274-279 ЦПК України, з повідомленням (викликом) сторін в судове засідання.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.
Представник позивача Матьковський Р.Е., який діє на підставі довіреності, разом із позовною заявою надав до суду клопотання, в якому просить розглядати справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалась.
Поштові повідомлення про вручення поштового відправлення повернулися з відміткою - адресат відсутній за вказаною адресою.
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явились в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Отже, відповідачка ОСОБА_1 про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.
Положення частини першої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин. Причини неявки суду не повідомила, правом на подання відзиву не скористалася.
Докази того, що відповідач на виконання вимог статті 131 ЦПК України повідомляла суд про зміну адреси місцезнаходження, в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, суд вважає, що відповідачка ОСОБА_1 повторно не з'явилася в судове засідання без поважних причин, причину неявки суду не повідомила, про дату, час і місце судового засідання була повідомлена належним чином.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення), якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що у справі маються достатні дані про права і взаємовідносини сторін, повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи відповідачка в судове засідання не з'явилася, відзив на позовну заяву не подала, суд відповідно до ухвали від 23 травня 2024 року постановив розглянути справу за відсутності відповідачки та зі згоди позивача провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням статті 280 ЦПК України.
З цього приводу Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд доходить таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом установлено, що 11 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та АТ «Універсал Банк» укладено кредитний договір шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (monobank), відповідно до умов якого АТ «Універсал Банк» відкрив поточний рахунок у гривні на її ім'я із встановленням кредитного ліміту на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Проставлянням власноруч свого підпису під цією анкетою-заявою ОСОБА_1 :
- погоджується із тим, що ця анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого вона підтверджує і зобов'язується виконувати його умови;
- підписанням цього договору підтверджує, що вона ознайомлена з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього, вона беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погоджується, з тим, що про зміни доступного розміру дозволеного кредитного ліміту банк повідомляє їй шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток;
- просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або її аналогу (в тому числі її електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 02699В6842ЕС200801659ЕАС6Е2Е56А999В65391756СВ76А8787EFBO23B53E33469, яка буде використовуватися для накладання електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Також визнає, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях. Підтверджує, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного/електронного цифрового підпису;
- підтверджує, що ця анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку (а.с.6).
До анкети-заяви банк додав витяг з Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, а також додатки із визначенням тарифів та основних умов кредитування (а.с.10-12).
Згідно даних розрахунку за договором №б/н від 11 листопада 2019 року, укладеного між Універсал Банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 14 червня 2023 року загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 13942,43 грн. (а.с.15-16).
Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11, частини 2 статті 509 ЦК України підставами виникнення зобов'язань є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).
Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).
На підтвердження факту укладення кредитного договору позивачем надано суду анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 11 листопада 2019 року, яка містить власноручні підписи представника банку та позичальника ОСОБА_1 із світлокопіями її паспорту та РНОКПП, а також печатку Monobank ПАТ «Універсал Банк», що свідчить про дотримання сторонами письмової форми кредитного договору.
Згідно частини 2 статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем за згодою обох сторін, він уважається укладеним в письмовій формі.
Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні регламентовані Законом України «Про електронну комерцію», який визначає порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно- комунікаційних систем, а також права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно статті третьої цього Закону електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3-6, 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно- комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Форма та порядок укладання договору відбулась саме у змішаній формі - підписання позичальником заяви-анкети до договору про надання банківських послуг «monobank» шляхом засвідчення генерацією ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, який в подальшому також буде використовуватися для накладеного удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з договором. Зазначені дії свідчать про укладання електронного договору у спрощеній формі (не у вигляді окремого документу).
Із наданого позивачем алгоритму укладення кредитного договору встановлено, що без ознайомлення з Умовами обслуговування рахунків особи в АТ «Універсал Банк» та Тарифами за карткою Monobank подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням Анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі №243/6552/20, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 12 червня 2021 року у справі №524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20.
Суд приймає до уваги вимоги процесуального закону, який покладає тягар доказування на сторони, що забезпечуватиме реалізацію принципу змагальності у судовому процесі. Реалізація такого принципу здійснюється через стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Застосування такого підходу оцінки доказів відповідає позиції Верховного Суду у справах №910/18036/17 від 02 жовтня 2018 року , №917/1307/18 від 23 жовтня 2019 року.
У цій справі позивачем доведено на підставі належних доказів, з урахуванням особливостей проекту monobank, волевиявлення сторін на укладення правочину, зокрема погодження банком заявки позичальника на його укладення, а також підставності стягнення заборгованості за кредитом в розмірі, заявленому до стягнення та не спростованого відповідачем згідно розрахунку за тілом кредиту.
Обов'язок доказування - це міра належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, а не суду. Тоді як пасивна поведінка позичальника, обізнаного із умовами кредитування та його часткове виконання, що також убачається із змісту розрахунку в графі «сума погашення за наданим кредитом», не може бути підставою для звільнення його від виконання зобов'язання та повернення боргу за тілом кредиту.
Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов'язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документ, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважать важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».
Враховуючи зазначені вище обставини, суд доходить висновку, що позовні вимоги АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, з ОСОБА_1 на користь «Універсал Банк» необхідно стягнути заборгованість за кредитом у розмірі 13942 грн 43 коп.
Згідно з частинами першою та другою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви позивачем сплачений судовий збір в сумі 2 684 грн 00 коп, що документально підтверджено платіжною інструкцією № СF_53236 від 10 cерпня 2023 року. (а. с. 1)
Оскільки позовні вимоги АТ «Універсал Банк» підлягають задоволенню, то відповідно до пункту 1 частини 2 статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 684 грн 00 коп.
Керуючись статтями 264, 265, 268 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 11.11.2019 у розмірі 13 942 (тринадцять тисяч дев'ятсот сорок два) грн. 43 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (Код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариства «Універсал Банк», Код ЄДРПОУ 21133352, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.
У зв'язку із участю судді у підтриманні кваліфікації у період з 27 травня 2024 року по 31 травня 2024 року включно повний текст судового рішення складено 03 червня 2024 року.
Суддя В. М. Яковлева