Справа № 348/1228/22
Провадження № 1-кп/348/106/25
06 листопада 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря - ОСОБА_2 ,
з участю: прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
його захисника, адвоката - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Надвірна Івано-Франківської області кримінальне провадження №12022091200000169 від 25.06.2022 року про обвинувачення:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Пнів Надвірнянського району Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, на утриманні не має нікого, офіційно не працевлаштованого, депутатом не обирався, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , судимого: вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.05.2006 року за ч.1 ст.121, ч.1 ст.135, ч.2 ст.162, ч.2 ст.296 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі; вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 13.06.2014 року за ч.1 ст.185 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт; вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.01.2017 року за ст.395 КК України до покарання у виді 3 місяців арешту; вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді 3 років позбавлення волі, звільненого на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки; ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.01.2024 року звільнення від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, яке призначене вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року скасоване і засудженого направлено для відбування покарання за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 років позбавлення; вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2024 року за ст.395, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, на підставі ч.ч.1, 4 ст.70 КК України до остаточного покарання у виді 4 років позбавлення волі, який скасований згідно ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду від 23.10.2024 року в частині засудження його за ч.2 ст.185 КК України, з закриттям провадження в цій частині на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_6 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану.
Кримінальне правопорушення ним вчинено при наступних обставинах.
Обвинувачений ОСОБА_6 , будучи судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, та у період не знятої і не погашеної у встановленому законом порядку судимості, під час відбування іспитового терміну за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року за вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, в період воєнного стану введеного Указом Президента України від 24.02. 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, повторно вчинив новий умисний корисливий злочин.
Зокрема, 24.06.2022 року о 15 годині 48 хвилин обвинувачений ОСОБА_6 проходив вулицею Руднєва (на даний час Небесної Сотні), що у місті Надвірна Івано-Франківської області, де поруч із магазином «Сузір'я», що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, місто Надвірна, вулиця Руднєва, 21, побачив велосипед марки «ТІТАN» і у нього виник умисел на його таємне викрадення.
Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_6 , скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний і суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи особисті корисливі мотиви на безпідставне збагачення, о 15 годині 49 хвилин 24.06.2022 року таємно викрав з-під магазину «Сузір'я» велосипед марки «ТІТАN» моделі «Flash» розміром рами 20", діаметром коліс 29", який належить потерпілому ОСОБА_8 , та вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/109-22/6118-ТВ від 30.06.2022 року судово-товарознавчої експертизи становить 6517 грн. 00 коп.
В подальшому, обвинувачений ОСОБА_6 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8 майнову шкоду на суму 6517 грн. 00 коп.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України не визнав, суду пояснив, що зранку 24.06.2022 року він перебував у квартирі ОСОБА_9 , що в АДРЕСА_3 , де проживав як квартиронаймач. Десь перед обідом приїхав ОСОБА_10 , якому він є біологічним батьком. Вони зібралися і пішли в місто. Коли вони перебували в центрі м. Надвірна, на телефон сина подзвонив працівник Надвірнянського ВП - ОСОБА_11 та спитав його, де зараз знаходиться він ( ОСОБА_6 ). Син відповів що в місті, на що ОСОБА_11 сказав передати йому ( ОСОБА_6 ) щоб він підійшов до пам'ятника Нафтовикам, однак для чого не повідомив.
Вони з сином пішли до пам'ятника Нафтовикам та сіли неподалік на лавці автобусної зупинки. Згодом прийшов поліцейський ОСОБА_11 з велосипедом «Titan», який котив.
Зазначає, що велосипед був весь в пилюці і з спущеним чи пробитим переднім колесом. ОСОБА_11 сказав йому йти з ним, а його сину наказав залишатися на зупинці.
З поліцейським ОСОБА_11 вони пішли в напрямку магазину «Сузір'я», що по вул. Руднєва (тепер Небесної Сотні) і зупинилися біля дитячого садка, де їх вже чекав потерпілий ОСОБА_8 .
ОСОБА_11 почав з ОСОБА_8 щось говорити, а він ( ОСОБА_6 ) в цей час збоку курив сигарету. З їхньої розмови він розчув, як ОСОБА_11 сказав ОСОБА_8 взяти даний велосипед, відкотити його до магазину «Сузір'я» та залишити там, а самому зайти на 15 хв. в магазин, що той і зробив.
Після цього ОСОБА_11 наказав йому піти і забрати від магазину «Сузір'я» даний велосипед, при цьому дав вказівку якою дорогою треба його (велосипед) котити.
Тому він підійшов до магазину «Сузір'я», а саме до місця де ОСОБА_8 залишив велосипед, забрав його та покотив тією дорогою про яку сказав йому поліцейський.
Коли він з велосипедом дійшов до магазину «Карпати», його на автомобілі догнав ОСОБА_11 та наказав йти дальше до лікарні, а потім звернути вправо в кінець даної вулиці аж до об'їздної дороги, а сам поїхав наперед.
Прийшовши до вказаного місця він побачив, що ОСОБА_11 вже був там, забрав в нього велосипед, поставив його в багажник автомобіля на якому приїхав, а йому дав 100 грн. та сказав, що потім слідчий його викличе.
Стверджує, що ОСОБА_11 обіцяв йому що ніякого кримінального провадження щодо нього не буде, однак потім зрозумів, що змушуючи його забрати від магазину «Сузір'я» велосипед, він ( ОСОБА_11 ) робив собі показник по крадіжках.
Після цього він повернувся на зупинку де його чекав син - ОСОБА_10 та все йому розповів, але син нічого йому не відповів.
Таким чином він вкрав велосипед по вказівці поліцейського ОСОБА_11 .
Крім того обвинувачений вказав, що коли дане кримінальне провадження розглядала суддя Надвірнянського р-нного суду ОСОБА_12 , поліцейський ОСОБА_11 почав погрожувати йому. В подальшому знову неодноразово погрожував йому, здійснював на нього моральний та фізичний тиск, змушуючи таким чином визнати себе винним у вчиненні даного злочину. Однак з цього приводу він з жодними заявами в правоохоронні органи, лікувальні заклади та експертні установи не звертався.
Зазначає, що показання, надані ним в судовому засіданні, є правдивими.
Просить суд постановити щодо нього виправдальний вирок.
Захисник обвинуваченого, адвокат - ОСОБА_7 підтримав позицію обвинуваченого. Крім того просить суд звернути увагу на те, що всі інкриміновані обвинуваченому дії він вчинив під примусом працівника поліції ОСОБА_11 , який застосував до нього ( ОСОБА_6 ) психологічне та фізичне насильство та схилив його до протиправної поведінки, що в судовому засіданні не був оглянутий та досліджений речовий доказ - велосипед марки «Титан» і немає доказів, що він належить потерпілому ОСОБА_8 і, відповідно, вважає, що відсутність речового доказу є підставою для визнання всіх інших похідних доказів недопустимими.
Просить суд виправдати обвинуваченого ОСОБА_6 .
Потерпілий ОСОБА_8 у судовому засіданні допитаний не був, оскільки під час судового розгляду кримінального провадження помер, а саме 10.06.2023 року, що підтверджується копією актового запису про смерть № 238 від 15.06.2023 (т.1 а.к.п.139-140).
Не зважаючи на невизнання своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення, вина ОСОБА_6 повністю підтверджується показаннями допитаних в судовому засіданні свідків.
Зокрема, допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_11 суду повідомив, що він працює старшим оперуповноваженим Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області. Обвинуваченого ОСОБА_6 він знає, оскільки той неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
24.06.2022 року він був на роботі. На лінію 102 надійшло повідомлення про крадіжку в м. Надвірна на вул. Руднєва (на даний час Небесної Сотні) і чи то начальник карного розшуку, чи то черговий, вже точно не пам'ятає, доручили йому поїхати на місце події, куди вже виїхала СОГ та в телефонному режимі повідомила, що на вул. Руднєва, 21, біля магазину «Сузір'я» викрали велосипед. Переглянувши біля місця вчинення крадіжки камери відеонагляду вони з поліцейськими СОГ побачили, що велосипед викрав саме ОСОБА_6 .
Стверджує, що в той день, до скоєння крадіжки, він обвинуваченого ОСОБА_6 не бачив та ніякого велосипеда йому не давав. Велосипед «Titan», який вкрав обвинувачений, в подальшому знайшли на об'їзній дорозі, однак чи в той день, чи на наступний, точно вже не пам'ятає. Потерпілого ОСОБА_8 він знав візуально, останній разом із обвинуваченим ОСОБА_6 часто вживали спиртні напої.
Також запевняє суд, що 24.06.2022 року до моменту крадіжки, він не спілкувався з потерпілим ОСОБА_8 . Сину обвинуваченого міг раніше дзвонити, коли треба було знайти ОСОБА_6 відносно якого в Надвірнянському РВП перебували матеріали про вчинення адміністративних та кримінальних правопорушень.
Вважає, що ОСОБА_6 обмовляє його щоб уникнути покарання за вчинення крадіжки велосипеда.
Свідок сторони захисту - ОСОБА_10 в судовому засіданні повідомив, що обвинуваченого ОСОБА_6 він знає, той дійсно є його біологічним батьком. Раніше він з ним спілкувався, однак вже більше двох років як припинив з ним спілкування, оскільки ОСОБА_6 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння кричав, що він йому не син. На даний час стосунки між ними неприязні.
Категорично заперечує ту обставину, що 24.06.2022 року йому на мобільний телефон дзвонив працівник поліції ОСОБА_11 та що в цей день він зустрічався з своїм батьком ОСОБА_6 , обвинуваченим по даному кримінальному провадженні, оскільки цілий день перебував у своєї дівчини, яка проживає в АДРЕСА_4 . Відповідно він не міг бачити ОСОБА_11 з велосипедом, бо не був на зупинці біля пам'ятника Нафтовикам, як стверджує ОСОБА_6 .
Також свідок зазначив, що не може брати на себе відповідальність і давати неправдиві свідчення щоб виправдати дії ОСОБА_6 .
Таким чином про обставини крадіжки велосипеда обвинуваченим ОСОБА_6 він суду не може нічого повідомити.
Крім того, вина обвинуваченого ОСОБА_6 підтверджується зібраними по справі і дослідженими у судовому засіданні доказами в їх сукупності:
- даними рапорту помічника чергового Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_13 від 24.06.2022 року, з якого вбачається, що 24.06.2022 о 15:54 за адресою: м. Надвірна, вул. Руднєва, буд. 21 заявник ОСОБА_8 повідомив про те, що невідома особа біля магазину «Сузір'я» викрала спортивний велосипед марки «Титан 20.3» (т.1 а.к.п.141);
- даними протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 24.06.2022, згідно якого прийнято заяву потерпілого ОСОБА_8 про те, що 24.06.2022 р. біля 15 год. 55 хв. невідома особа шляхом вільного доступу викрала велосипед марки «Титан», іноземного виробництва, що знаходився збоку магазину «Сузір'я» по вул. Руднєва м. Надвірна Івано-Франківської області (т.1 а.к.п.142);
- даними протоколу огляду місця події від 24.06.2022 з фототаблицями до нього, згідно якого оглянуто місце події за адресою: Івано-Франківська область, м. Надвірна, вул. Руднєва в районі магазину «Сузір'я», під час проведення якого нічого не вилучалося (т.1 а.к.п.143-146);
- даними протоколу огляду відеозапису від 27.06.2022 з фототаблицями до нього (т.1 а.к.п.167-173);
- даними заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що він добровільно видав працівникам поліції викрадений ним 24.06.2022 з-під магазину «Сузір'я», що по вул. Руднєва в м. Надвірна, велосипед марки «Титан» чорного, червоного та білого кольорів (т.1 а.к.п.174);
- даними протоколу огляду предмету від 27.06.2022 з фототаблицями до нього, під час проведення якого виявлено та вилучено велосипед чорного, червоного та білого кольорів з написами на рамі «TITAN», на якому за допомогою нитки прикріплено бірку із пояснювальними написами (т.1 а.к.п.175-176);
- даними протоколу пред'явлення речей для впізнання від 14.07.2022, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8 з чотирьох велосипедів впізнав велосипед, який належить йому та знаходиться під № 1 (т.1 а.к.п.189-191);
- постановою про визнання речовим доказом від 27.06.2022, згідно якої велосипед чорного, червоного та білого кольорів марки «TITAN» та CD-R диск із відеозаписами з написами «ІР_камера 14 Надвірна2_Надвірна2_20220624154653_20220624155458_748180», «ІР_камера 16 Надвірна3_Надвірна3_20220624155400_20220624155459_1049351», «ІР_камера 5 Надвірна2_Надвірна2_20220624161730_20220624162138_56410284», визнано речовими доказами у кримінальному провадженні (т.1 а.к.п.179-180);
- висновком експерта № СЕ-19/109-22/6118-ТВ від 30.06.2022, відповідно до якого ринкова вартість на момент вчинення правопорушення велосипеда марки «Titan» моделі «Flash» розмір рами 20", діаметр коліс 29", чорного та червоного кольору, бувшого у користуванні становить 6517,00 грн (т.1 а.к.п.182-188);
- відеозаписами з міських камер відеоспостереження, на яких зафіксовано момент викрадення обвинуваченим ОСОБА_6 велосипеда чорного, червоного та білого кольорів біля магазину «Сузір'я» в м. Надвірна та подальшого руху з викраденим велосипедом (а.с.192);
Також в судовому засіданні були досліджені матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого (т.1 а.к.п.147-166).
Зазначені докази зібрані відповідно до вимог кримінально-процесуального закону, вони є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діянь, інкримінованих йому стороною обвинувачення, відповідають показанням потерпілого та свідка у даному провадженні.
Суд враховує докази, надані стороною обвинувачення, стороною захисту та докази, одержані в ході судового розгляду.
Статтею 84 КПК України визначено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно ст.85 КПК України докази є належними, якщо вони прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
У відповідності до вимог ст.94 КПК України, суд оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення. Жоден доказ не має наперед установленої сили. При цьому має бути усунено всі розумні сумніви.
Оцінюючи вищезазначені докази, суд приходить до висновку, що всі вони належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом. Всі ці докази в своїй сукупності, взаємозв'язку та достатності не містять суперечностей, доповнюють один одного і дають можливість суду дійти однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, доведена в повному обсязі і знайшла своє підтвердження у судовому засіданні.
У той же час суд критично ставиться до показань обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що працівник Надвірнянського ВП ОСОБА_11 з велосипедом прийшов до пам'ятника Нафтовикам, де він ( ОСОБА_6 ) з сином його чекав, погрозами, а також моральним та фізичним тиском спонукав його до вчинення інсценованої ним ( ОСОБА_11 ) крадіжки велосипеда, який ніби-то належав ОСОБА_8 , оскільки такі показання у повній мірі спростовуються показаннями допитаного в судовому засідання як свідка ОСОБА_11 , який був попереджений про кримінальну відповідальність відповідно до ст.ст.384, 385 КК України та ствердив, що 24.06.2022 року до моменту крадіжки, він ні з потерпілим ОСОБА_8 , ні з обвинуваченим ОСОБА_6 , ні з його сином ОСОБА_10 не спілкувався та ніякий велосипед ОСОБА_6 не передавав, бо перебував на роботі, де і дізнався про скоєння крадіжки.
Також, при дослідженні оптичного диску, на відеозаписах зафіксовано, що обвинувачений самостійно прийняв рішення про вчинення крадіжки, без будь-яких спонукань та дій з боку працівника поліції ОСОБА_11 . Також обвинувачений підтвердив, що з приводу неправомірних дій поліцейського ОСОБА_11 він з заявами в правоохоронні органи, лікувальні заклади та експертні установи не звертався.
В свою чергу свідок ОСОБА_10 в суді категорично заперечив, що 24.06.2022 року йому на мобільний телефон дзвонив працівник поліції ОСОБА_11 з приводу місцезнаходження його батька - ОСОБА_6 , та що в цей день він зустрічався з ним (батьком), бо цілий день перебував вдома у своєї дівчини, яка проживає в АДРЕСА_4 . Відповідно він не бачив і поліцейського ОСОБА_11 з велосипедом, так як не був на зупинці, що в м. Надвірна біля пам'ятника Нафтовикам, як стверджує ОСОБА_6 , тобто не підтвердив слова обвинуваченого ОСОБА_6 .
Таким чином такі показання обвинуваченого ОСОБА_6 є голослівними, тобто такими, що нічим окрім слів не підтверджені.
А таку позицію обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає способом захисту своїх інтересів і розцінює як спробу уникнути відповідальності за скоєне.
Що стосується доводів захисника обвинуваченого ОСОБА_6 про те, що дані дії обвинувачений вчинив під примусом працівника поліції ОСОБА_11 , який застосувавши психологічне та фізичне насильство схилив його до протиправної поведінки, а також що в судовому засіданні не був досліджений речовий доказ - велосипед марки «Титан» і не підтверджено, що він належить потерпілому ОСОБА_8 , а відсутність речового доказу, на думку захисника, є підставою для визнання всіх інших похідних доказів недопустимими, суд зауважує таке:
Як вбачається з заяви потерпілого ОСОБА_8 він отримав від працівників поліції свій велосипед марки «Титан», модель «Флеш» чорного, червоного і білого кольорів, який зобов'язаний зберігати до вирішення справи по суті. Про кримінальну відповідальність у разі втрати, пошкодження або відчуження велосипеда попереджений (т.2, а.к.п.104).
Як було констатовано вище, потерпілий ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. За клопотанням захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ухвалою від 01.07.2025 року суд витребував з Надвірнянської ДНК відомості щодо кола спадкоємців потерпілого ОСОБА_8 , а листом від 03.07.2025 року аналогічну інформацію суд витребував від приватного нотаріуса Надвірнянського РНО ОСОБА_14 . Як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Надвірнянського РНО ОСОБА_14 від 04.07.2025 року за №01-16/279 після смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 нею 08.12.2023 року заведена спадкова справа №297 на підставі заяви про прийняття спадщини за законом двоюрідної сестри померлого - ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована по АДРЕСА_1 у зв'язку з відмовою від прийняття спадщини рідної тітки спадкодавця - ОСОБА_16 , на підставі ст.1274 ЦК України в її ( ОСОБА_15 ) користь (т.2, а.к.п.107, 112-114, 116).
Для встановлення місцезнаходження речового доказу - спортивного велосипеда марки «Титан 20.3» ОСОБА_15 , як спадкоємець, викликалася в судове засідання. Однак, як вбачається з долученої стороною обвинувачення інформації з Адміністрації ДПС України від 21.10.2025 року, остання 06.06.2025 року виїхала з України через пункт пропуску «Краківець» (т.2, а.к.п.134).
Таким чином, на переконання суду, вичерпані можливості для встановлення місцезнаходження даного речового доказу.
Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_6 в своїх поясненнях даних в судовому засіданні не заперечував наявність велосипеда, що «...він підійшов до магазину «Сузір'я», а саме до місця де ОСОБА_8 залишив велосипед, забрав його... », «... він з велосипедом дійшов до магазину «Карпати... », не оспорював обвинувачений і його (велосипеда) вартість.
Також на відеозаписах з міських камер відеоспостереження зафіксовано момент викрадення обвинуваченим ОСОБА_6 велосипеда чорного, червоного та білого кольорів біля магазину «Сузір'я» в м. Надвірна та подальшого його руху з викраденим велосипедом.
Обвинувачений ОСОБА_6 підтвердив, що на вказаних відеозаписах він та зафіксовані саме його дії. Інших осіб, зокрема ОСОБА_10 , а також поліцейського ОСОБА_11 на відеозаписах не зафіксовано.
Також сам обвинувачений в судовому засіданні ствердив, що з приводу висловлених поліцейським ОСОБА_11 на його адресу погроз, застосування до нього морального та фізичного тиску, він з заявами в правоохоронні органи, лікувальні заклади та експертні установи не звертався.
Беручи до уваги наведене, суд вважає вищевикладені доводи сторони захисту непереконливими та такими, що суперечать та не співвідносяться з дослідженими судом доказами, а тому не приймаються судом до уваги.
Крім того, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини наголошує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення вини поза розумним сумнівом (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При цьому, суд враховує, що однією із засад судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.4 ст.129 Конституції України). Судом, на виконання вимог ч.1 ст.22 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим кодексом, створено всі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Таким чином, дослідивши зібрані у кримінальному провадженні докази, суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого у скоєнні інкримінованого йому злочину, при обставинах викладених в обвинувальному акті, повністю доведена та вважає, що умисні дії ОСОБА_6 , які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, в умовах воєнного стану, правильно кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України.
Суд констатує, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обираючи обвинуваченому вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення (злочину), який згідно ст.12 КК України класифікується як тяжкий злочин, обставини його вчинення, характер діяння, форму й ступінь вини ОСОБА_6 , мотивацію даного кримінального правопорушення (злочину), дані про його особу, ніде не працює, суспільно-корисною діяльністю не займається, натомість неодноразово засуджувався за умисні корисливі злочини, у той же час належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та продовжив кримінально-карану діяльність, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, його ставлення до скоєного, поведінку до і після вчинення злочину.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , відповідно до ст.ст.66, 67 КК України, судом не встановлено.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, яка передбачає, що тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_6 , враховуючи його схильність до вчинення злочинів, для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому не вбачає підстав для застосування ст.ст.69, 75 КК України.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, особи обвинуваченого, його поведінки до і після вчинення злочину, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_6 слід призначити покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а саме у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.
Разом з тим, в ході судового розгляду судом встановлено, що відповідно до вироку Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначено йому покарання у виді 3 років позбавлення волі. Застосовано до ОСОБА_6 ст.75 КК України і звільнено його від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком - 2 (два) роки.
Однак, обвинувачений ОСОБА_6 після ухвалення вказаного вироку від 18.02.2022 року, до повного відбуття покарання з іспитовим строком, а саме 24.06.2022 року вчинив новий злочин, передбачений ч.4 ст.185 КК України по даному кримінальному провадженні.
В подальшому, у зв'язку з невиконанням обов'язків, покладених на нього судом, порушенням порядку та умов відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, згідно ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.01.2024 року постановлено скасувати звільнення ОСОБА_6 підставі ст.75 КК України від відбування покарання, з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та направити його для відбування покарання, призначеного вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року за ч.3 ст.185 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення. Вказана ухвала суду 25.01.2024 року набрала законної сили.
Крім того, судом з'ясовано, що згідно вироку Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.395, ч.2 ст.185, ч.2 ст.186 КК України та на підставі ч.ч.1, 4 ст.70 КК України, зокрема за сукупністю кримінальних правпорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року, більш суворим покарання за даним вироком (від 18.07.2024 року), визначено йому остаточне покарання у виді 4 років позбавлення волі.
Зараховано обвинуваченому ОСОБА_6 в строк відбуття покарання за даним вироком частково відбуте покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року.
Також ухвалено, що строк відбування покарання за даним вироком (від 18.07.2024 року) рахувати за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року (т.2 а.к.п.135-140).
Відповідно до ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду від 23.10.2024 року зазначений вирок було скасовано в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України та закрито провадження в цій частині на підставі п.41 ч.1 ст.284 КПК України (т.2 а.к.п.141-146).
Отже, вирок Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2024 року набрав законної сили - 23.10.2024 року, а покарання за цим вироком на даний час відбуте ОСОБА_6 - частково.
Як визначено ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Відповідно до ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що на підставі ч.1 ст.71 КК України до покарання, призначеного даним вироком слід частково приєднати невідбуте покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2024 року за ст.395, ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі, який скасований згідно ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду від 23.10.2024 року в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України, закривши провадження в цій частині на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, і остаточно визначити ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі.
Суд приходить до переконливого висновку, що покарання у виді позбавлення волі, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним та достатнім для досягнення мети не лише покарання за вчинене обвинуваченим, а й буде слугувати для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, як обвинуваченим, так і іншими особами. Це покарання буде ефективним і дієвим з метою профілактики подальшої асоціальної поведінки ОСОБА_6 .
Строк відбування остаточно призначеного покарання ОСОБА_6 слід рахувати з часу його фактичного затримання в порядку виконання вироку Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року.
Відшкодування судових витрат належить вирішити з додержанням вимог ст.124 КПК України.
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні №12022091200000169 від 25.06.2022 року -не заявлявся, арешт на майно - не накладався.
Також суд зазначає, що згідно ухвали Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 року обвинуваченого ОСОБА_6 було тимчасово залишено в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України, до закінчення розгляду кримінального провадження №12022091200000169 від 25.06.2022 року про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, а тому у зв'язку із його завершенням, в подальшому вказану ухвалу суду слід вважати такою, що не підлягає виконанню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.100, 124, 369, 370, 371, 373, 374, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому покарання - 5 (п'ять) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.07.2024 року за ст.395, ч.2 ст.186 КК України у виді 4 років позбавлення волі, який скасований згідно ухвали колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду від 23.10.2024 року в частині засудження ОСОБА_6 за ч.2 ст.185 КК України, закривши провадження в цій частині на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, і остаточно визначити ОСОБА_6 покарання - 5 (п'ять) років 2 (два) місяці позбавлення волі.
Строк відбування остаточно призначеного покарання ОСОБА_6 - рахувати з часу його фактичного затримання в порядку виконання вироку Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.02.2022 року.
Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 в користь держави - 943 грн. 90 коп. витрат за проведення у кримінальному провадженні №12022091200000169 від 25.06.2022 року судової товарознавчої експертизи, висновок експерта №СЕ-19/109-22/6118-ТВ від 30.06.2022 року.
Речовий доказ: велосипед чорного, червоного та білого кольорів марки «TITAN», що згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_17 від 27.06.2022 року зберігався в кімнаті зберігання речових доказів Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області, квитанція від 27.06.2022 року, номер книги обліку речових доказів: 365, порядковий номер: 3160, та після проведення необхідних слідчих переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_8 , який помер - ІНФОРМАЦІЯ_2 , після набрання даним вироком законної сили - повернути законному володільцю.
Речовий доказ: CD-R диск із відеозаписами з написами:
«ІР_камера14_Надвірна2_Надвірна2_20220624154653_20220624155458_748180»;
«ІР_камера16_Надвірна3_Надвірна3_20220624155400_20220624155459_1049351»;
«ІР_камера5_Надвірна2_Надвірна2_20220624161730_20220624162138_56410284», який згідно постанови слідчого СВ Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_17 від 27.06.2022 року долучено до матеріалів кримінального провадження №12022091200000169 від 25.06.2022 року, після набрання даним вироком законної сили - залишити зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Ухвалу Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19.11.2024 року щодо тимчасового залишення обвинуваченого ОСОБА_6 в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» Міністерства юстиції України, до закінчення розгляду кримінального провадження №12022091200000169 від 25.06.2022 року про його обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, у зв'язку із його завершенням, після набрання даним вироком законної сили - вважати такою, що не підлягає виконанню.
Вирок суду може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_6 - в той самий строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1