Справа № 347/1688/25
06.11.2025 м. Косів
Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі :
головуючого судді: Книщука Р.М.,
секретаря: Додяк А.М.,
особи яка притягається до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1
адвокатів: Рогалевича А.Б., Беньковського В.А.,
потерпілого: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів матеріали справи, які надійшли від Косівського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1
за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 порушила правила дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортного засобу.
Правопорушення вчинено за наступних обставин:
13.08.2025р. близько 14.20год. ОСОБА_1 по вул.Дружби в м.Косів Косівського району керуючи транспортним засобом марки «Тойота 4 Руннер» д.н.з. НОМЕР_1 при виїзді з другорядної на головну дорогу не надала переваги у русі автомобілю марки «Вольцваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.2.3б, 16.11 ПДР.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник Рогалевич А.Б., вину не визнали та пояснили, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, оскільки причиною ДТП стали дії водія автомобіля марки «Вольцваген Пасат» ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі з істотним перевищенням дозволеної швидкості руху. На момент виконання повороту ліворуч транспортним засобом під керуванням ОСОБА_1 на головній дорозі були відсутні транспортні засоби, тому вона дотримуючись вимог ПДР безперешкодно завершила маневр і продовжила рух по правій смузі. Після проїзду близько 20 метрів позаду на значній швидкості наблизився автомобіль марки «Вольцваген Пасат», водій якого не мав можливості здійснити обгін у встановленому порядку через зустрічний транспортний засіб марки «Део Ланос». Також зазначили, що водій ОСОБА_2 особисто повідомив ОСОБА_1 про те, що він рухався зі швидкістю 120-130км/год. Тобто, водій автомобіля марки «Вольцваген Пасат», не зупинившись та не вживши заходів для зменшення швидкості руху, що підтверджується відсутністю на місці пригоди слідів гальмування, розпочав виконання забороненого маневру- випередження автомобіля праворуч по узбіччю, чим порушив ПДР та допустивши бокове ковзне зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 . З цих підстав, просять закрити провадження по даній справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
ОСОБА_2 та його представник Беньковський В.А., пояснили, що у вказаній ДТП очевидною є вина ОСОБА_1 , яка при виїзді з другорядної на головну дорогу не надала переваги у русі автомобілю марки «Вольцваген Пасат» під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїла з ним зіткнення. Також ОСОБА_2 пояснив, що він рухався приблизно зі швидкістю 60-70км/год та десь за 150 м він побачив, що на головну дорогу має намір виїхати автомобіль, який здавалося зупинився пропускаючи його. Однак, рухаючись далі вказаний автомобіль не зупиняючись почав виїжджати на головну дорогу по якій він рухався, внаслідок чого відбулося зіткнення. Що стосується проведеної експертизи зі сторони ОСОБА_1 , то з нею не погоджуються, оскільки про її проведення не було повідомлено ОСОБА_2 , експерту не було надані письмові пояснення ОСОБА_2 , не враховано технічні характеристики обидвох автомобілів та інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи та висновки експерта суперечать матеріалам справи. З цих підстав у діях ОСОБА_3 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, свідків та дослідивши матеріали справи, дійшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст.ст.245, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Постанова судді згідно зі ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Із аналізу ст.ст. 251, 252 КУпАП слідує, що доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 124 КУпАП передбачається, що адміністративна відповідальність наступає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно з п. 2.3.б для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП підтверджується такими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421970 від 13.08.2025р. встановлено, що 13.08.2025р. близько 14.20год. ОСОБА_1 по вул.Дружби в м.Косів Косівського району керуючи транспортним засобом марки «Тойота 4 Руннер» д.н.з. НОМЕР_1 при виїзді з другорядної на головну дорогу не надала переваги у русі автомобілю марки «Вольцваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався по головній дорозі та скоїла з ним зіткнення. При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила п.2.3б ПДР.
Даний факт також підтверджується схемою місця ДТП від 13.08.2025р., на якій зафіксовано виїзд автомобіля марки «Тойота 4 Руннер» д.н.з. НОМЕР_1 з другорядної на головну дорогу по якій рухався автомобіль марки «Вольцваген Пасат» д.н.з. НОМЕР_2 .
В судовому засіданні з приводу даних обставин допитувався інспектор Косівського РВП ОСОБА_4 , який підтвердив обставини зафіксовані в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №421970 від 13.08.2025р. та схемі місця ДТП від 13.08.2025р.
А тому, що стосується пояснень ОСОБА_1 та її представника з приводу відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, то вказані обставини не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та представником не надано достатньо доказів на спростування зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ДТП.
Оглянутий в судовому засіданні диск відеозапису та відеофайли, які представлені представником Рогалевичем А.Б. не можуть бути беззаперечним доказом невинуватості ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, оскільки відеофіксація проведена після ДТП та стосується технічних питань, зокрема фіксації ДТП працівниками поліції та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Пояснення свідків- ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які в той час перебували у автомобілі ОСОБА_1 , суд не бере до уваги з тих підстав, що їх пояснення суперечать матеріалам справи та доказам отриманим в судовому засіданні та очевидно спрямовані на користь ОСОБА_1 .
В той час суд бере до уваги пояснення свідка ОСОБА_9 , який був стороннім очевидцем даної ДТП та пояснив, що він рухаючись автомобілем марки «Део Ланос» бачив, як автомобіль марки «Тойота 4 Руннер» виїжджав з другорядної дороги на головну, що змусило і його гальмувати щоб уникнути даної ДТП.
Також судом допитувався свідок ОСОБА_10 , яка пояснила, що самої ДТП вона не бачила.
До матеріалів справи долучений висновок експерта від 24.09.2025р. №1116/25-28, який суд відхиляє, як доказ з огляду на об'єктивно встановлені вище обставини цієї справи, виходячого з такого.
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Зазначений висновок експерта від 24.09.2025р. №1116/25-2811 складений для вирішення цієї справи здійснено на замовлення адвоката Рогалевича А.Б. з метою доведення ОСОБА_1 невинуватості у причинах та наслідках ДТП.
Висновок судового експерта відповідно до статті 251 КУпАП є одним із засобів встановлення фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) (суд) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність цієї особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, висновок експерта для суду не є обов'язковим, не має наперед встановлений сили чи переваги над іншими доказами у справі та оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зауважує, що у даному випадку зазначена експертиза проведена без огляду транспортних засобів та залучення іншого учасника ДТП, що свідчить про те, що висновки не ґрунтуються на належних і достовірних вихідних даних, які узгоджуються із іншими доказами, зібраними у цій справі та не відповідають фактичним обставинам справи.
Отже, вказаний експертний висновок від 24.09.2025р. №1116/25-2811 не спростовує висновків суду щодо наявності вини ОСОБА_1 у порушенні пункту п. 2.3.б, 16.11 ПДР, на підставі встановлених інших істотних обставин справи, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення, схеми місця ДТП, пояснення потерпілого ОСОБА_2 , свідків та інших обставин, які підтверджують наявність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.
Невизнання ОСОБА_1 своєї вини слід розцінювати як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки долучені до матеріалів справи докази та отримані в судовому засіданні підтверджують факт вчинення нею ДТП та не звільняють її від відповідальності за скоєне.
При розгляді даної справи, суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні, ухваленому 29 червня 2007 року у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства», Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, суд вважає, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України «Про адміністративні правопорушення».
При накладенні стягнення суд на підставі ст.ст. 23, 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та обставини справи. А також з врахуванням того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення в межах санкції ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Згідно з п. 5 ч. 2ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 221,283,284 КУпАП та ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати стягнення у вигляді штрафу - 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 - 605 (шістсот п'ять)гривень 60копійок судового збору, отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001. Код класифікації доходів бюджету: 22030106 (стягувачем є Державна судова адміністрація України ).
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу у п'ятнадцятиденний строк, з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова суду може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.М.Книщук