Справа № 344/19956/25
Провадження № 1-кс/344/7705/25
07 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участі:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчого ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого СВ Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, громадянина України, в рамках кримінального провадження № 12025091010001851 від 06.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
Старший слідчий СВ Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_3 , звернувся із вказаним клопотанням в обґрунтування якого посилається на те, що досудовим розслідування встановлено, що 06.11.2025 року, близько 02 год 30 хв, ОСОБА_5 спільно із ОСОБА_7 перебували у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , де розпивали алкогольні напої.
Перебуваючи у вищевказаній квартирі між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник словесний конфлікт, у ході якого в ОСОБА_5 виник неправомірний умисел на заподіяння тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 . Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп'яніння, взяв із столу кухонний ніж, та маючи умисел на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому, передбачаючи настання суспільного-небезпечних наслідків і свідомо бажаючи їх настання, діючи умисно, наніс один цілеспрямований удар ножем в ділянку живота зліва ОСОБА_7 .
В результаті неправомірних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_7 , відповідно до довідки виданої КНП «Центральна міська клінічна лікарня Івано-Франківської міської ради» заподіяно тілесні ушкодження у вигляді ножового проникаючого поранення бокової стінки живота зліва з переломом 11 ребра, гематоми бокової стінки живота зліва, гемоперитонеум, які згідно Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом МОЗ України №6 від 17.01.1995, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Коломия, Коломийського району, Івано-Франківської області, зареєстрований та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, оператор БЗБ у ТОВ «Цар Хліб», з середньою спеціальною освітою, неодружений, на утриманні дітей немає, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , раніше не судимий.
06 листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та цього ж дня йому, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями які містяться, в протоколі огляду місця події, протоколах допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Можливість підозрюваного ОСОБА_5 переховуватись від органів досудового розслідування чи суду зумовлюється тим, що у підозрюваного ОСОБА_5 , відсутні міцні соціальні зв'язки, та усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинений злочин, може намагатись уникнути покарання. Можливість підозрюваного ОСОБА_5 незаконно впливати на потерпілого та свідків у даному кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що підозрюваному відомі їх контактні дані. Враховуючи вищевикладене, а також вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, та те, що ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість покарання, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, орган досудового розслідування приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки уникнути вищевказаних ризиків шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо, так як вони не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.
На теперішній час запобігти вищенаведеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу неможливо, тому просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що не чітко пам'ятає події вчиненого оскільки був у стані алкогольного сп'яніння, під час суперечки із потерпілим завдав йому ножового поранення. Вину у вчиненому визнає, розкаюється у вчиненому. Зазначає, що має психічні розлади психіки та особистості (18 Б). Намірів ухилятися від слідства та суду немає. Офіційно працює та має постійне місце проживання. Просив суд застосувати запобіжний захід - цілодобовий домашній арешт.
Захисник ОСОБА_6 в судовому засіданні просив суд врахувати особу підозрюваного, його міцні соціальні зв'язки, наявність офіційного місця праці, раніше не судимого. Вважає, що наявність ризиків прокурором не доведено, оскільки підозрюваний не має наміру скриватися від слідства та суду, вину визнає. Просив суд застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, або визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у мінімальному розмірі.
Заслухавши прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12025091010001851 від 06.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Встановлено, що СВ Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025091010001851 від 06.11.2025, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
06 листопада 2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та цього ж дня йому, було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями які містяться, в протоколі огляду місця події, протоколах допиту свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Згідно з вимогами п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою, як винятковий запобіжний захід, може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ст. 12 КК України, злочин передбачений ч. 1 ст. 121 КК України у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого, відповідно до ч. 1 ст. 121 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик - це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , слідчий суддя виходить з того, що сукупність матеріалів судового провадження на даній стадії розслідування, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину. Однак, дослідження доказів з метою визнання їх такими, які можуть бути покладені в основу винуватості особи у вчиненні того чи іншого злочину, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування слідчим суддею.
Така позиція випливає й із практики Європейського суду з прав людини про те, що «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Прокурором у кримінальному провадженні надано докази, які на даній стадії досудового розслідування є достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 .
Оцінюючи всі обставини в сукупності із наявними ризиками, слідчий суддя приходить до переконання, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе в повній мірі запобігти наведеним ризикам, а відтак не буде здатним і забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним інкримінованого кримінального правопорушення, а також тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні у вчиненні якого він підозрюється, враховуючи особу підозрюваного, вважаю, що до нього слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255 - 3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Враховуючи те, що інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення відноситься до категорії тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, слідчий суддя вважає, що в даному конкретному випадку відсутні підстави для визначення застави. При цьому, слідчий суддя враховує, що з пояснень підозрюваного в нього є психічні розлади, що потребує підтвердження. Відтак, зважаючи на неконтрольований прояв агресії підозрюваного, до з'ясування його психічного стану, є необхідність утримання його в умовах ізоляції, так як не можна виключити, що перебування його на волі буде безпечним для оточуючих.
Згідно з матеріалами клопотання підозрюваний ОСОБА_5 був затриманий 06.11.2025, а строк досудового розслідування даного кримінального провадження - 06.01.2026. Тому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід застосувати на строк 60 днів, а саме до 04.01.2026 року включно, а строки тримання під вартою підозрюваного належить обчислювати з 06.11.2025.
На підставі ст. ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 04 січня 2026 року включно.
Строк тримання під вартою рахувати з часу затримання підозрюваного, а саме з 06.11.2025 року.
Взяти підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.
Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07.11.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_10