Справа № 344/19310/25
Провадження № 1-кс/344/7521/25
05 листопада 2025 року місто Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скаргу заявник обґрунтовує тим, що 05.09.2025 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ним подано заяву про вчинення кримінального правопорушення.
Однак всупереч вимогам статті 214 Кримінального процесуального кодексу України службовою особою Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області не внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про вчинення кримінального правопорушення від 05.09.2025, не розпочато досудове розслідування, що зумовило звернутися із даною скаргою до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Заявник вважає, що належного реагування щодо його заяви про злочин не відбулось, оскільки до Єдиного реєстру досудових розслідувань не було внесено відомостей за заявою скаржника, тому просить визнати бездіяльність щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей незаконною та протиправною, зобов'язати внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 1-4).
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 28 жовтня 2025 року, дану справу передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 (а.с. 12).
У судове засідання заявника не прибув, але у скарзі просить про розгляд справи за його відсутності.
У судове засідання представник Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області не прибув, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся належним чином .
Враховуючи вимоги частини третьої статті 306 Кримінального процесуального кодексу України, яка передбачає, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги, оскільки слідчим суддею було вжито всіх можливих заходів, спрямованих на недопущення порушення прав будь-кого з учасників судового провадження, враховуючи те, що заборони розгляду такого роду скарг за відсутності належним чином повідомлених учасників судового провадження немає, слідчий суддя вважає за можливе здійснити розгляд даної скарги з постановленням ухвали на підставі положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений частиною першою статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, і даний перелік є вичерпним.
Зокрема, у відповідності до пункту 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
З матеріалів справи вбачається, що 22 жовтня 2025 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 подали на електронну адресу ivfr@police.gov.ua Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області заяву про вчинення кримінального правопорушення (а.с. 5-11).
Відповідно до частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
За змістом частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відомості, які підлягають внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та їх перелік визначені частиною п'ятою статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до положень якої до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають внесенню, серед інших відомостей, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, заява про кримінальне правопорушення повинна містити зазначені відомості.
Згідно з частиною першою статті 2 Кримінального кодексу України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Частинами першою-другою статті 22 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
За змістом положень частини першої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та статті 2 Кримінального кодексу України, реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, що містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
При цьому чинне кримінальне процесуальне законодавство, в тому числі і стаття 214 Кримінального процесуального кодексу України, не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про ознаки кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Не передбачено такого обов'язку і Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокурора 30 червня 2020 року № 298).
Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України.
Аналіз наведених норм права вказує на необґрунтованість доводів заявника, що орган, який уповноважений вносити відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зобов'язаний вносити виключно всі заяви про вчинення кримінального правопорушення без попередньої оцінки викладених в них відомостей.
Слідчий суддя звертає увагу на те, що обставини, викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, повинні бути такими, що свідчать про наявність вчиненого кримінального правопорушення, містять посилання на певні ознаки кримінального правопорушення та дають можливість встановити його попередню кваліфікацію.
Слідчий суддя, виходячи із принципу правової визначеності, який є складовою верховенства права, вважає, що не підлягають реєстрації заяви про вчинене кримінальне правопорушення, які містять посилання на обставини, що явно не відповідають дійсності, які носять вірогідний характер та засновані на припущеннях, або які не містять достатньої інформації щодо обставин вчиненого правопорушення, яка дозволяє конкретизувати об'єктивну сторону вчиненого правопорушення та встановити відповідну правову кваліфікацію.
При цьому, виходячи зі змісту статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, повноваженнями щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач, прокурор.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, що дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину), а якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, і не можуть бути внесені відомості із заяв чи повідомлень про події, у яких відсутня достатня інформація, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно бездіяльність, передбачена пунктом 1 частини першої статті 303 Кримінального процесуального кодексу України, може бути констатована лише у випадку, якщо відповідна заява чи повідомлення містять відомості саме про кримінальне правопорушення.
Статтею 8 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, п. 57, Series A, № 93, право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. Одним із таких обмежень є переслідування особи в кримінально-правовому порядку шляхом внесення повідомлення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо конкретної за бажаною кримінально-правовою кваліфікацією.
Слідчим суддею встановлено, що зі звернення ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення від 22 жовтня 2025 року не вбачається те, що обставини, викладені в заяві про вчинене кримінальне правопорушення, свідчать про наявність вчиненого кримінального правопорушення, заява не містить посилання на певні ознаки кримінального правопорушення, що дають можливість встановити його попередню кваліфікацію.
Разом з тим слідчий суддя звертає увагу на те, що існують цивільно-правові відносини щодо вирішення трудового спору, який підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
У зв'язку із зазначеним, виходячи з того, що при зверненні із заявою про кримінальне правопорушення до повноважного органу досудового розслідування заявником усіх вимог кримінального процесуального закону дотримано не було при посиланні на факти, які викладені у заяві (повідомленні) та за відсутності об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінального правопорушення і підтверджували викладені у повідомленні (заяві) факти, в їх сукупності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність оскаржуваної бездіяльності та про відсутність достатніх правових підстав для задоволення скарги.
Виходячи із вищевикладеного, слідчий суддя, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України, дійшла висновку про відмову у задоволенні скарги у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 303, 306-307, 309, 376, 392, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність посадових осіб Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, - відмовити у повному обсязі.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 07 листопада 2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1