Справа № 344/15036/25
Провадження № 2/344/5090/25
29 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.
секретаря Волощук Є.Ю,
за участі позивача ОСОБА_1 , третьої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства, -
Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у 2018 році певний час перебував у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_2 , яка на той час перебувала у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , хоча із ним навіть не проживала. На початку 2019 відносини між позивачем та ОСОБА_2 припинилися, та у 2024 році вона його повідомила що від нього народилась донька ОСОБА_4 . Позивач провір молекулярно-генетичну експертизу згідно якої він є біологічним батьком ОСОБА_5 . Позивач на даний час має велике бажання брати участь у вихованні доньки, за наведених підстав позов просить задовольнити.
У строк встановлений судом відповідач відзив на позов не подав, будь-яких інших клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було
Позивач у судовому засіданні позов підтримав з мотивів наведених у ньому та просив суд про його задоволення.
Відповідач повторно у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений відповідно до вимог закону. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.
Третя особа ОСОБА_2 , вказала, що ОСОБА_6 є дійсно біологічним батьком ОСОБА_4 .
Представник Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не прибув, повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив.
Вислухавши пояснення позивача, думку третьої особи,, дослідивши письмові докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
10 лютого 2017 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб, який рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 13 жовтня 2020 року розірвано.
ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась ОСОБА_4 . В актовому записі про народження матір'ю записано ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.
Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Відповідно до ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Позивач та третя особа такої заяви не подали.
За змістом ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 129 СК України, особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред'явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.
Позивач вважає себе батьком ОСОБА_7 , мати дитини ОСОБА_2 на момент зачаття та народження дитини перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем, тому позивач правомірно пред'явив позов до ОСОБА_3 , який записаний батьком дитини.
22 листопада 2024 року він дізнався про своє можливе батьківство та звернувся до медичної лабораторії для проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12, 13, 81 ЦПК України).
Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.
На підтвердження того, що позивач є дійсно батьком ОСОБА_4 останній надав результати молекулярно-генетичної експертизи.
Тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства (№ 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
Згідно Постанови пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. У разі коли ухилення сторони у справі зазначеної категорії від участі в експертизі або від подання необхідних матеріалів, документів тощо унеможливлює її проведення, суд може визнати факт, для з'ясування якого її було призначено, або відмовити в його визнанні (залежно від того, хто зі сторін ухиляється, а також яке значення має для них ця експертиза).
Згідно молекулярно-генетичної експертизи ймовірність того що ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_5 становить 99.99966% (а.с.9).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 СК України).
Факт спільного проживання сторін у період 2018 - 2019 роках підтверджує позивач та ОСОБА_2 , відповідач в судові засідання не з'являвся, вимоги позову не спростував.
Як вбачається зі змісту ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст. 128 СК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства - задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_1 батьком малолітньої ОСОБА_5 , громадянки України, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати Івано-Франківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) внести зміни в актовий запису про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , № 3046 від 11 грудня 2019 року, складений відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ), та записати батьком дитини ОСОБА_5 - « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України».
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Бабій О.М.
Повний текст рішення складено 06 листопада 2025 року.