Справа № 991/11349/25
Провадження 1-кс/991/11439/25
05 листопада 2025 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 та її захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо громадянки України, уродженки с. Старі Велідники Овруцького району Житомирської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 52025000000000481 від 25.08.2025,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло вищевказане клопотання, у якому старший детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_3 , просила застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 4 ст. 368 КК України, у кримінальному провадженні № 52025000000000481 від 25.08.2025, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 2 150 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 6 510 200 грн. У випадку внесення застави ст. детектив просила покласти на підозрювану ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, та суду за кожною вимогою; без дозволу слідчого (детектива), прокурора, або суду не відлучатися з м. Києва; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
1) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється в проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду , та інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Варто зазначити, що кримінальне правопорушення за ст. 368 КК України, за якими підозрюється ОСОБА_4 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого карається позбавленням волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
2) Наявні ризики, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
3) Застосування до підозрюваної ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 6 510 200 грн, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Варто зауважити, що прокурор просила розглядати вказане клопотання у закритому судовому засіданні.
Сторона захисту, в свою чергу, заперечила проти розгляду цього клопотання у закритому судовому засіданні, наголосивши про відсутність на це відповідних підстав.
Слідчий суддя, заслухавши доводи учасників судового процесу та врахувавши твердження сторони захисту, дійшов висновку про можливість розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у відкритому судовому засіданні.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання про застосування запобіжного заходу з викладених у ньому підстав, просила його задовольнити в повному обсязі.
Захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти задоволення клопотання заперечили, наголосивши на тому, що ними не оспорюється обґрунтованість самої підозри, тобто вона наявна та вручена. Втім, сторона захисту заперечує проти застосування до підозрюваної ОСОБА_4 самого виду запобіжного заходу, який просить прокурор, у вигляді тримання під вартою та не погоджується з доводами прокурора стосовно існування наявності ризиків, зазначених у клопотанні, вважає їх не доведеними. На переконання сторони захисту, тримання під вартою, яке є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, є найсуворішим запобіжним заходом, підстави застосування якого до ОСОБА_4 наразі відсутні. До того ж, застава, на думку сторони захисту, є непомірною для ОСОБА_4 , враховуючи її майновий стан, зокрема той факт, що вона звільнена із займаної посади, відсутність свого житла та є вимушеною внутрішньо переміщеною особою, в результаті чого винаймає помешкання, тому запобіжний захід, який здатен забезпечити належне виконання підозрюваною обов'язків та запобігти ризикам, які навіть не існують, є цілодобовий домашній арешт.
Тож за таких обставин, на переконання сторони захисту, клопотання задоволенню не підлягає.
Підозрювана ОСОБА_4 погоджується із позицією своїх захисників та доповнень не має.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників судового провадження з цього приводу, дійшов таких висновків.
Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 196 КПК України, в ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 6 510 200 грн грн виконання підозрюваною процесуальних обов'язків та запобігання існуючим ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, що детективами НАБУ, за процесуального керівництва САП, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52025000000000481 від 25.08.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 (чинна з 04.06.2014), ч. 3 ст. 368 КК України.
28.02.2007 утворено філію«ВІДОКРЕМЛЕНИЙ ПІДРОЗДІЛ «АТОМЕНЕРГОМАШ» (код ЄДРПОУ 26444970), яка є структурним підрозділом АТ НАЕК «ЕНЕРГОАТОМ» (код ЄДРПОУ 24584661), 100 % власності у статутному капіталі якої належить Державі Україна в особі Кабінету Міністрів України.
13.01.2021 заступником генерального директора з економіки та фінансів Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» призначено ОСОБА_4 .
Відповідно до посадової інструкції ОСОБА_4 як Заступник генерального директора з економіки та фінансів, з метою виконання покладених на Філію «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» завдань та функцій, використовуючи виділені у його розпорядження ресурси, з урахуванням наданих повноважень:
1) Організовує роботу підрозділів Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ», що знаходяться в її підпорядкуванні, зокрема фінансово-економічного відділу, відділу організації праці та заробітної плати, Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» в цілому, з перспективного та поточного планування фінансово-економічних показників відповідно до планів і програм філії Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» АТ «НАЕК «Енергоатом».
2) Організовує та контролює діяльність підпорядкованих підрозділів стосовно підготовки звітів, аналітичних матеріалів з фінансово-економічних питань відповідно до вимог законодавства, нормативних документів, виробничої та організаційно-розпорядчої документації АТ «НАЕК «Енергоатом», Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ».
3) Керує договірною діяльністю щодо закупівель робіт, послуг і забезпечує ведення договорів відповідно до встановлених вимог у рамках своїх посадових обов?язків і повноважень.
4) Організовує та забезпечує виконання функцій, покладених на підпорядковані підрозділи відповідно до «Положення про порядок укладання договорів та ведення договірної діяльності».
5) Організовує роботу з дебіторською та кредиторською заборгованістю.
б) Організує процедуру підготовки та здійснення платежів Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» відповідно до вимог НД, ВД, ОРД АТ «НАЕК «Енергоатом» та Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ».
7) Організовує проведення процедур закупівель робіт, послуг відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, ОРД, НД та ВД АТ « НАЕК «Енергоатом » і Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ».
8) Здійснює керівництво фінансово-економічною діяльністю Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ», забезпечуючи ефективне та цільове використання матеріальних і фінансових ресурсів, зниження їх витрат, прискорення обороту обігових коштів.
Отже, ОСОБА_4 постійно виконувала організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а тому відповідно до примітки до ст. 364 КК України була службовою особою.
Не пізніше 13.06.2025 у ОСОБА_4 виник умисел на одержання від представника ТОВ «АРАКСБУД» (код ЄДРПОУ 41071827) ОСОБА_9 неправомірної вигоди у розмірі 15 % від розміру коштів, отриманих за договорами підряду TOB «АРАКСБУД» від Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ», за вчинення нею дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_12 та ТОВ «АРАКСБУД».
Так, у листопаді 2024 року - травні 2025 року між Філією «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» (замовник) та ТОВ «АРАКСБУД» (підрядник) укладено чотири договори підряду на загальну суму 44 548 165,7 грн, зокрема:
- договір підряду від 26.11.2024 № 20-143-08-24-02528 на суму 31 372 051 грн, за умовами якого підрядник до 30.03.2025 зобов?язується за завданням замовника виконати роботи з реконструкції дільниці з виготовлення ПС СУЗ на ЗСТЗ філії «ВП» «АТОМЕНЕРГОМАШ» у м. Жовті Води Дніпропетровської області;
- договір підряду від 03.12.2024 № 20-143-08-24-02537 на суму 3 937 929,74 грн, за умовами якого підрядник до 30.11.2024 зобов?язується за завданням замовника виконати реконструкцію даху адміністративної будівлі № 1 філії «ВП» «АТОМЕНЕРГОМАІ» у м. Жовті Води Дніпропетровської області;
- договір підряду від 24.05.2025 № 1-143-01-25-02625 на суму 1 559 505,54 грн, за умовами якого підрядник до 29.08.2025 зобов?язується за завданням замовника виконати поточний ремонт приміщень, улаштування воріт, металевих дверей виробничої будівлі секції «Al», ВЕД, філії «ВП «Атоменергомаш», м. Київ;
- договір підряду від 23.05.2025 № 30-143-01-25-02665 на суму 7 678 679,40 грн, за умовами якого підрядник до 30.06.2025 зобов?язується за завданням замовника виконати роботи з встановлення дизельної електростанції для резервного електропостачання заводу спеціальних технічних виробів у м. Жовті Води Дніпропетровської області.
За результатами виконання ТОВ «АРАКСБУД» договірних зобов?язань між сторонами підписано ряд актів виконаних робіт, але станом на червень 2025 року Філія «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» всупереч умовам договорів оплату за виконані роботи не здійснювала.
На початку червня 2025 року (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_4 , перебуваючи у власному робочому кабінеті в приміщенні Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Скоропадського, 59, третій поверх, діючи умисно та усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, висловила уповноваженому представнику ТОВ «АРАКСБУД» ОСОБА_13 прохання регулярно надавати їй для неї особисто та третіх осіб неправомірну вигоду у розмірі 15 % від розміру отриманих ТОВ «АРАКСБУД» за договорами підряду від Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» коштів за вчинення нею дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_12 та ТОВ «АРАКСБУД», а саме своєчасного розрахунку за виконані роботи, неперешкоджання виконанню договірних зобов?язань іншим чином.
ОСОБА_14 , почувши зазначене, достовірно знаючи про розмір вже понесених витрат на закупівлю матеріалів та виконання робіт, передбачаючи тривалість можливих судових процесів зі стягнення з Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» коштів за договорами та їх невизначену перспективу, будучи переконаним у тому, що у разі ненадання неправомірної вигоди господарська діяльність ТОВ «АРАКСБУД» буде заблокована, що може загрожувати працівникам звільненням, а підприємству - визнанням неплатоспроможним, - вимушено погодився.
Так, 03.06.2025 на рахунок ТОВ «АРАКСБУД» від Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» надійшла оплата за договорами у загальному розмірі 6 540 370,78 грн. Отже, попередньо озвучений ОСОБА_4 розмір неправомірної вигоди, а саме 15 %, за отримання ТОВ «АРАКСБУД» цих платежів становить 981 055, 62 грн.
13.06.2025 та 21.07.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) на вимогу ОСОБА_4 , перебуваючи у її робочому кабінеті за вказаною адресою, ОСОБА_14 передав їй 14 500 доларів США та 8 450 доларів США відповідно як еквівалент 950 000 грн, та 31 000 грн залишились несплаченими в якості «боргу».
11.07.2025 та 31.07.2025 на рахунок ТОВ «АРАКСБУД» від Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» надійшла оплата на загальну суму 1 621 253,36 грн. Отже, розмір неправомірної вигоди за отримання ТОВ «АРАКСБУД» цих платежів становить 243 188 грн.
В ході розмови з ОСОБА_4 в її кабінеті 21.08.2025 (точний час досудовим розслідуванням не встановлено) ОСОБА_14 попросив про відтермінування надання неправомірної вигоди за липень з огляду на потребу в грошових коштах в обороті підприємства. У відповідь ОСОБА_4 , продовжуючи вчинення злочину, повідомила, що до 08.09.2025 ОСОБА_14 має «обозначитись», маючи на увазі надання неправомірної вигоди.
03.09.2025 орієнтовно о 14 год 30 хв під час розмови із ОСОБА_15 у власному кабінеті ОСОБА_4 повідомила, що у випадку його відмови від надання неправомірної вигоди оплата виконаних робіт зупиниться. Крім того, у завуальованій формі пояснила, що відсоток за 1 621 253,36 грн оплати вона за ОСОБА_9 вже закрила перед «тими, хто на горі» зі своїх коштів, зауваживши, що вона за нього поручилась і чекає з грошима наступного тижня.
В подальшому, а саме 10.09.2025 о 14 год 08 хв, згідно з попередніми домовленостями ОСОБА_9 прибув в кабінет ОСОБА_16 за тією ж адресою та передав, а ОСОБА_17 одержала обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 6 600 доларів США (еквівалент 243 188 грн та 31 000 грн «борг»).
В ході зустрічі ОСОБА_4 уточнила, що до кінця вересня ОСОБА_14 повинен принести чергову частину неправомірної вигоди, а саме відсоток від платежів, що надійдуть у серпні. На його зауваження про те, що представники Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМА» не перевірили акти виконаних робіт на суми 434 тис грн і 340 тис грн, за якими йому необхідно отримати кошти, щоб придбати матеріали для виконання інших робіт для Філії, ОСОБА_18 повідомила, що дасть команду їх перевірити та оплатити.
Після цього ОСОБА_4 роздрукувала таблицю з трьох пунктів щодо платежів Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» на рахунки ТОВ «АРАКСБУД» у серпні на загальну суму 3 366 784 грн, показала її ОСОБА_13 і запитала його про можливість «закриття цих платежів» по 10 % (тобто надання їй неправомірної вигоди в розмірі 10 % від зазначених платежів), на що ОСОБА_9 відповів згодою. Після цього ОСОБА_4 обіцяла переговорити «на горі» про зменшення відсотку до 10 %, уточнивши, що не обіцяє, що результат буде для нього позитивним.
18.09.2025 о 14 год 55 хв у застосунку «WhatsApp» ОСОБА_4 з номеру « НОМЕР_1 » зателефонувала ОСОБА_13 та запитала, чи може він до неї завтра підійти, на що останній погодився.
19.09.2025 в узгоджений час ОСОБА_14 приїхав до кабінету ОСОБА_4 , де остання повідомила, що на його прохання поговорила про можливість перегляду відсотку неправомірної вигоди «на горі». Вживаючи заходів конспірації через побоювання викриття правоохоронними органами, ОСОБА_4 показала 10 пальців на руках, повідомивши, що такий відсоток їй погодили, та зауважила, що кожного місяця вони до цього питання будуть повертатись.
02.10.2025 орієнтовно о 10 год 50 хв в ході розмови у застосунку «WhatsApp» ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_12 про необхідність наступного тижня передати їй чергову частину неправомірної вигоди, тобто 10 % від отриманих ТОВ «АРАКСБУД» у серпні 2025 року платежів.
09.10.2025 орієнтовно о 14 год 35 хв, перебуваючи у власному робочому кабінеті, усвідомлюючи незаконний характер своїх дій, наслідки їх вчинення, та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 одержала від ОСОБА_12 чергову частину неправомірної вигоди у розмірі 8 150 доларів США (еквівалент 336 678 грн).
В подальшому, а саме 13.10.2025 орієнтовно о 10 год 05 хв, перебуваючи у власному кабінеті, ОСОБА_16 передала частину отриманої неправомірної вигоди у розмірі 4 200 доларів США заступнику генерального директора із забезпечення виробництва Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» ОСОБА_10 , повідомивши, що це грошові кошти навпіл від «Призми» та ТОВ «АРАКСБУД».
За вересень 2025 року на рахунки ТОВ «АРАКСБУД» від Філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ» надійшла оплата на загальну суму 1 049 741,90 грн. Отже, розмір неправомірної вигоди за отримання ТОВ «АРАКСБУД» цих платежів відповідно до умов, висловлених ОСОБА_4 , становить 104 974 грн.
03.11.2025 о 14 год 00 хв ОСОБА_14 прибув в кабінет ОСОБА_16 за тією ж адресою та передав їй обумовлену частину неправомірної вигоди у розмірі 2 500 доларів США - еквівалент 104 974 грн, що становить 10% від отриманих у вересні ТОВ «АРАКСБУД» від Філії «ВП» «АТОМЕНЕРГОМАШ» платежів.
Таким чином, у червні - листопаді 2025 року ОСОБА_4 висловила ОСОБА_13 прохання надати неправомірну вигоду для себе та третіх осіб у розмірі 6 682 224 грн, що становить 15% від вартості робіт та матеріалів за договорами підряду від 26.11.2024 № 20-143-08-24-02528, від 03.12.2024 № 20-143-08-24-02537, від 24.05.2025 № 1-143-01-25-02625, від 23.05.2025 № 30-143-01-25-02665, та одержала від нього для себе та третіх осіб 40 200 доларів США, що по курсу Національного банку України складає 1 667 951 (один мільйон шістсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят одну) грн за вчинення дій з використанням службового становища в інтересах ОСОБА_9 та ТОВ «АРАКСБУД», а саме: забезпечення своєчасної оплати виконаних за вказаними договорами робіт та неперешкоджання виконанню договірних зобов'язань іншим чином.
З огляду на викладене, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме в проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, та інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.
04.11.2025 о 13 год 25 хв детективами НАБУ затримано ОСОБА_4 на підставі п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України та в цей же день за погодженням із прокурором САП ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
Дослідивши повідомлення ОСОБА_4 про підозру від 04.11.2025 та додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, зокрема: заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення від 25.08.2025, у якій останній повідомляє про факт висловлення ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду та одержання нею від нього частини такої неправомірної вигоди; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.08.2025 (з урахуванням протоколів додаткових допитів від 04.09.2025 та 03.11.2025), який повідомив про обставини висловлення ОСОБА_4 прохання надати неправомірну вигоду та надання їй 13.06.2025 та 21.07.2025 частини неправомірної вигоди у розмірі 14 500 доларів США та 8 450 доларів США відповідно; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 04.09.2025 щодо обставин їхньої розмови із ОСОБА_4 03.09.2025 стосовно можливості зменшення розміру (зниження відсотку) та відтермінування надання неправомірної вигоди; показаннями свідка ОСОБА_12 від 12.09.2025 щодо обставин передачі ОСОБА_4 неправомірної вигоди 10.09.2025 у розмірі 6600 доларів США; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_9 від 24.09.2025, який повідомив, що 19.09.2025 ОСОБА_4 під час зустрічі: повідомила про узгодження нею зменшення відсотку «відкату» до 10 із невстановленими на даний час особами з числа її керівництва із переглядом відсотку щомісяця; висловила йому прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 15% від вартості робіт по договору за вчинення нею в його інтересах та інтересах третьої особи, інших дій з використанням службового становища, зокрема скасування нею як уповноваженою особою результатів тендерної закупівлі номер UA-2025-08-26-001536-а та забезпечення укладення договору із ТОВ «АРАКСБУД»; показаннями свідка ОСОБА_12 від 22.10.2025 щодо обставин передачі ОСОБА_4 неправомірної вигоди 09.10.2025 у розмірі 8150 доларів США; показаннями свідка ОСОБА_12 від 03.11.2025 щодо обставин передачі ОСОБА_4 неправомірної вигоди 03.11.2025 у розмірі 2500 доларів США; протоколом від 04.09.2025 про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_4 , яким зафіксовано розмову 03.09.2025 між ОСОБА_15 та ОСОБА_4 в її кабінеті щодо: стану взаєморозрахунків між Філією та ТОВ «АРАКСБУД», розміру неправомірної вигоди, який ще необхідно передати із розбивкою по місяцях; можливості зменшення відсотку неправомірної вигоди, відтермінування її надання за окремі місяці; погрозою ОСОБА_4 щодо зупинення оплат на рахунки ТОВ «АРАКСБУД», її обіцянкою запитати про можливість зменшення відстоку/розміру неправомірної вигоди у невстановлених осіб з числа керівництва; запевненнями ОСОБА_4 про те, що «борг» ТОВ «АРАКСБУД» (тобто неправомірну вигоду) вона закрила перед невстановленими особами своїми коштами та проханням надати неправомірну вигоду максимум наступного тижня; протоколом від 12.09.2025 про результати негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, яким зафіксовано факт вручення 10.09.2025 ОСОБА_13 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у розмірі 6600 доларів США та подальшої передачі ним цих грошових коштів ОСОБА_4 в її робочому кабінеті; протоколом від 15.09.2025 про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_4 щодо: обставин одержання ОСОБА_4 10.09.2025 неправомірної вигоди від ОСОБА_9 у розмірі 6600 доларів США, їхньої розмови про можливість зменшення відсотку неправомірної вигоди, прохання ОСОБА_9 у здійсненні своєчасних оплат; запевненнями ОСОБА_4 про те, що навіть якщо напряму «вирішувати» із невстановленими особами з числа керівництва - по сумі неправомірної вигоди змін не буде; телефонної розмови після зустрічі 10.09.2025, під час якої ОСОБА_4 у завуальованій формі уточнила у ОСОБА_9 , по якому відсотку він щойно передав їй неправомірну вигоду, зокрема по 15 чи 10; протоколом від 29.09.2025 про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_4 , яким зафіксовано зустріч 19.09.2025 ОСОБА_12 із ОСОБА_4 в кабінеті останньої, а також: повідомлення нею у завуальованій формі про можливість зменшення відсотку «відкату» до 10 із переглядом відсотку щомісяця, а також надання нею відстрочки до кінця вересня щодо передачі неправомірної вигоди за серпень; висловлення нею прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 15% від вартості робіт по договору за вчинення нею в його інтересах та інтересах третьої особи, інших дій з використанням службового становища, зокрема скасування нею як уповноваженою особою результатів тендерної закупівлі номер UA-2025-08-26-001536-а та забезпечення укладення договору із ТОВ «АРАКСБУД»; протоколом від 06.10.2025 про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи ОСОБА_4 , у якому зафіксовано її телефонну розмову із ОСОБА_15 , та нагадування останньому про необхідність надати чергову частину неправомірної вигоди до кінця наступного тижня; - протоколом від 14.10.2025 про результати негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину, яким зафіксовано факт вручення 09.10.2025 ОСОБА_13 заздалегідь ідентифікованих грошових коштів у розмірі 8150 доларів США та подальшої передачі ним цих грошових коштів ОСОБА_4 в її робочому кабінеті; передачу ОСОБА_4 13.10.2025 частини отриманих грошових коштів у розмірі 4200 доларів США ОСОБА_10 ; протоколом від 15.10.2025 про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_4 щодо одержання нею 09.10.2025 неправомірної вигоди у розмірі 8150 доларів США; протоколом від 06.10.2025 про результати негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи ОСОБА_4 , у якому зафіксовано передачу ОСОБА_19 13.10.2025 частини отриманих грошових коштів у розмірі 4200 доларів США ОСОБА_10 із поясненням, що ці кошти від «Аракса та Призми»; протоколом обшуку від 04.11.2025 квартири за місцем проживання ОСОБА_16 , під час якого відшукано та вилучено у т.ч. частину предмету неправомірної вигоди, паперовий конверт, у якому передавались кошти, та ін.; іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що сторона захисту на цьому етапі не оскаржує обґрунтованість повідомлення про підозру, про що заявлено нею у цьому судовому засіданні.
Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст. 184 КПК України, а надані докази на обґрунтування клопотання є достатніми.
Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Таким чином, слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вирішує питання наявності в діянні ОСОБА_4 усіх елементів складу кримінального правопорушення, кваліфікації її дій та питання винуватості/невинуватості у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною кримінального правопорушення.
За вказаних вище обставин, слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, обґрунтованою, докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатнім.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі матеріалів, поданих стороною обвинувачення до клопотання.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
В силу приписів ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Так, у клопотанні зазначено про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрювана ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Прокурор у судовому засіданні повністю підтримала заявлені в клопотанні ризики та наголошувала на їх існуванні, що в свою чергу, повністю заперечувалося стороною захисту.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні № 52025000000000481 від 25.08.2025 щодо підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя дійшов таких висновків.
Прокурор зауважив, що при визначенні ймовірності ризику переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду слід враховувати особливу тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній в разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, оскільки санкція якого передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.
Крім того, з метою переховування від органів досудового розслідування та/або суду, на переконання прокурора, ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, зважаючи на відсутність міцних соціальних зв'язків (не заміжня, неповнолітніх дітей на утриманні не має), обмежень за посадою щодо вільного перетину кордону під час дії воєнного стану, наявність нерухомого майна на окупованій росією території (Запорізька область, м. Енергодар), враховуючи наявність закордонного паспорту, а також сталі особисті зв'язки на території держави - агресора (російської федерації), може залишити територію України та проживати як за кордоном, так і на непідконтрольній Україні території.
Заперечуючи проти таких доводів, сторона захисту наголошувала на тому, що твердження сторони обвинувачення є безпідставними, нічим не доведеними та гуртуються на припущеннях, які виходять за межі правового поля. Разом з тим, зазначене у клопотанні гіпотетичне посилання сторони обвинувачення щодо наявності у підозрюваної ОСОБА_4 контактів на території держави агресора, що можуть слугувати переховуванню підозрюваної на території росії, взагалі не є доказом. Як зазначає захисник, дійсно у ОСОБА_4 є однокласниця - ОСОБА_20 , яка проживає в росії та з якою наявне постійне спілкування, проте цей факт аж ніяк не доводить заявленого ризику.
Оцінюючи даний ризик, слідчий суддя зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Зокрема кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.
При встановленні наявності/відсутності вказаного ризику слідчий суддя враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) також і загроза відносно суворого покарання. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.01.2001 (параграф 80, заява № 33977/96), в якому зазначено, що ця обставина сама по собі вже може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення підозрюваного. Разом з тим, у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, суд визнав достатнім мотивування чеських судів, що прийняли рішення про тримання під вартою з огляду, в тому числі на те, що заявникові загрожувало відносно суворе покарання. Наведені обставини вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Тож, на переконання слідчого судді, наведені захисником аргументи щодо майнового стану, а також того, що ОСОБА_4 вперше притягується до кримінальної відповідальності, та співпрацює зі слідством, надавши під час обшуку добровільно свій телефон та ноутбук із повідомленням паролю доступу до них, не можуть звести до мінімального ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду на якійсь із стадій кримінального провадження, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованого злочину.
Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваної ОСОБА_4 у вигляді її можливого ув'язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.
Отже, на переконання слідчого судді, такий ризик доведений стороною обвинувачення на даній стадії кримінального провадження.
Фактором, що може братися до уваги при оцінці реальності ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення щодо ОСОБА_4 є те, що під час досудового розслідування підлягають дослідженню всі документи, які мають значення для кримінального провадження, серед яких: грошові кошти, отримані від ОСОБА_9 , - предмет неправомірної вигоди, документи та проєкти документів, листування, чорнові записи щодо укладання та виконання між Філією «ВП» «АТОМЕНЕРГОМАШ» (код ЄДРПОУ 26444970) ТОВ «АРАКСБУД» (код ЄДРПОУ 41071827) договорів підряду від 26.11.2024 № 20-143-08-24-02528, від 03.12.2024 № 20-143-08-24-02537, від 24.05.2025 № 1-143-01-25-02625, від 23.05.2025 № 30-143-01-25-02665, мобільні термінали, комп?ютерну техніку, флеш-накопичувачі та інші матеріальні носії інформації, що можуть підтверджувати обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Слушними є доводи сторони захисту щодо того, що детективами НАБУ під час обшуку вилучено майно, у тому числі ноутбук, мобільний телефон, чорнові записи. Водночас, слідчий суддя зазначає, що переконання сторони захисту стосовно того, що все майно вилучено та немає чого наразі знищувати, для встановлення існування цього ризику є нерелевантним, зважаючи на доводи прокурора про те, що за результатами обшуків не віднайдено частину неправомірної вигоди, одержаної ОСОБА_4 від ОСОБА_12 ..
Разом з тим, слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту, на які вона посилається як на підставу неможливості знищення ОСОБА_4 будь-яких речей та документів, зважаючи на те, що під час обшуку детективи отримали наказ про відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади. Слідчий суддя зауважує, що наявність цього наказу жодним чином не перешкоджає ОСОБА_4 перебувати в приміщенні товариства, оскільки такої заборони не містить. До того ж сам факт відсторонення ОСОБА_4 від займаної посади не позбавляє її можливості у разі необхідності плинути на інших працівників філії «ВП «АТОМЕНЕРГОМАШ».
При цьому, варто врахувати, що ОСОБА_4 підозрюється в проханні надати та одержанні службовою особою неправомірної вигоди в особливо великому розмірі для себе та третіх осіб за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду , та інтересах третьої особи дій з використанням наданого їй службового становища.
З огляду на викладене, слідчий суддя приймає до уваги такий ризик.
Оцінюючи наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, слідчий суддя, виходить із встановленого КПК України порядку отримання показань від свідків у кримінальному провадженні на різних його етапах, а тому ризик такого впливу зберігається до отримання показань свідків та інших осіб безпосередньо судом під час розгляду справи по суті.
Стороною обвинувачення доведено, що наявність зазначеного ризику обґрунтовується характером та обставинами вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора про те, що ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом умовлянь, підкупу, тиску на них, примушування до зміни показань чи відмови від надання показань.
Більш того, за часи своєї роботи ОСОБА_4 могла набути широке коло знайомств і зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, які вона може використати з метою впливу на свідків у справі, а тому твердження сторони захисту щодо відсутності цього ризику у зв'язку з тим, що ОСОБА_10 затриманий (до речі, доказів такого факту слідчому судді не надано), ОСОБА_9 та ОСОБА_21 є підзахисними, а інших не заявлено стороною обвинувачення не приймається слідчим суддею, зважаючи на те, що слідство наразі триває.
За таких обставин, ризик впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя вважає доведеним, оскільки він існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом відповідних свідчень та дослідження їх судом. При цьому, слідчий суддя враховує приписи ч. 4 ст. 95 КПК України, за якими суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України. Тож такий ризик встановлений та на даний час існує.
Про наявність ризику вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопрушення, у якому підозрюється, обвинувачується, слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення, та вважає такий ризик спроможним, оскільки в ході досудового розслідування встановлені обставини, які свідчать, що ОСОБА_4 має викривлене уявлення про законослухняність та не вбачає проблеми у тому, щоб порушити закон.
В свою чергу, доводи сторони захисту про те, що наразі ще це кримінальне правопорушення не доведено, а вже прокурор посилається на нове, є безпідставними та не приймаються слідчим суддею до уваги.
Слідчий суддя погоджується зі стороною обвинувачення стосовно того, що усвідомлення того факту, що триває воєнний стан і у зв?язку із повномасштабним вторгненням росії та постійними обстрілами об?єктів енергетики існує термінова необхідність у якнайшвидшому виконанні силами ТОВ «АРАКСБУД» робіт зі встановлення дизельної електростанції для резервного електропостачання заводу спеціальних технічних виробів у м. Жовті Води Дніпропетровської області за договором підряду від 23.05.2025 № 30-143-01-25-02665, що потребує від ТОВ «АРАКСБУД» наявності коштів в обороті для закупівлі кабелю та інших матеріалів, оплати робіт працівників тощо, і що відповідно обумовлює потребу у своєчасній сплаті Філією для ТОВ «АРАКСБУД» коштів за вже виконані роботи, - не завадило ОСОБА_4 просити та одержувати неправомірну вигоду за здійснення своєчасних оплат, у тому числі, за цим договором, маніпулюючи строками оплати.
Також слід врахувати, що відповідно до матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_4 ймовірно одержувала неправомірну вигоду не тільки від представника ТОВ «АРАКСБУД», а і від інших суб?єктів підприємницької діяльності, із якими Філія має господарські відносини, зокрема і від суб?єкта господарської діяльності «Призма» (ймовірно ТОВ «Інноваційна компанія «Призма»).
Доводи сторони захисту щодо того, що посилання прокурора на суб?єкта господарської діяльності «Призма», відомостей про якого відсутні у пред'явленій підозрі, є виходом за межі правового поля, оскільки, на думку захисника, в такому разі можна говорити про інший злочин, є невірними та не приймаються слідчим суддею як доказ відсутності встановленого ризику. Зважаючи на те, що згадування вказаного підприємства мало місце бути, що засвідчено протоколом НСРД від 30.10.2025, а досудове розслідування на даний час триває, органом досудового розслідування перевіряються та встановлюються всі наявні факти причетності різного кола осіб до вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Окрім одержання неправомірної вигоди за вже укладеними договорами, ОСОБА_4 , як уповноважена особа щодо здійснення тендерних закупівель, 19.09.2025 висловила ОСОБА_13 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 15% від вартості робіт по договору за вчинення нею в його інтересах та інтересах третьої особи, інших дій з використанням службового становища, зокрема скасування нею як уповноваженою особою результатів тендерної закупівлі номер UA-2025-08-26-001536-а та забезпечення укладення договору із ТОВ «АРАКСБУД».
Враховуючи викладене, слідчий суддя також вважає доведеним на даний час існування цього ризику.
Отже, слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1-3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, для нівелювання вказаних ризиків необхідним є застосування до підозрюваної запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
При цьому, суд оцінює всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваною правопорушення; особливу тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якої вона підозрюється; відсутність в неї родити й утриманців; майновий стан підозрюваної.
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Поряд з цим, оцінюючи можливість застосування інших більш м'яких запобіжних заходів, якими є особиста порука, особисте зобов'язання, застава чи домашній арешт, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього, та не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. А також не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, у випадку їх настання, відсутні будь-які стримуючі стимули для належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваною злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а також враховуючи недостатність застосування інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя приходить до висновку що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави є обґрунтованим.
В результаті чого, доводи сторони захисту щодо доцільності застосування до підозрюваної ОСОБА_4 цілодобового домашнього арешту визнано слідчим суддею недоведеними, а тому відхиляються за недостатньої обґрунтованості.
Наведені вище обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваної іншого більш м'якого запобіжного заходу, а тому слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим ризикам.
Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених КПК України.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваній розмір застави.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, інших даних про її особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо непомірним для неї (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімнадцяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Прокурор просила визначити заставу підозрюваній ОСОБА_4 у розмірі 2 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 150 200 грн, що відповідає вимогам п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України. На переконання сторони обвинувачення, внесення застави саме в такому розмірі зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваної та не є непомірним для неї, зважаючи на її матеріальні активи, що вбачається з відомостей інформаційних баз та державних реєстрів, її способу життя, звичних витрат та запланованих покупок.
У той же час застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов'язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.
Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов'язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.
Разом з тим, вартим уваги є те, що розмір застави визначається судом із урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Тобто, слідчий суддя при визначенні розміру застави керується об'єктивними фактами та обставинами, які відображаються поданими матеріалами у справі, враховуючи матеріальний стан підозрюваної, її причетність до злочину, та не прирівнює розмір завданих збитків чи суму неправомірної вигоди до розміру застави. Аналіз же цих обставин в цілому допомагає визначити, чи є застава відповідною для підозрюваної.
Слідством встановлено, що відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела та суми доходів, нарахованих фізичній особі податковим агентом, та/або суму доходів, отриманих самозайнятою особою, розмір утриманого податку з доходів фізичних осіб, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 2022 по третій квартал 2025 року (включно) тільки офіційні доходи ОСОБА_4 склали: 2022 рік - 1 106 420 грн; 2023 рік - 1 355 867 грн; 2024 рік - 1 698 491 грн; 1-3 квартал 2025 - 951 113 грн.
Згідно з даними інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України «НАІС МВС України» у власності ОСОБА_4 перебувають два автомобілі: HAVAL H6 HEV, 2022 р.в., д.н.з. НОМЕР_2 , vin-код НОМЕР_3 ; HONDA ACCORD, 2014 р.в., д.н.з. НОМЕР_4 , vin-код НОМЕР_5 .
Разом з тим, ОСОБА_4 орендує двокімнатну квартиру площею 71,7 кв. м та машиномісце у центрі АДРЕСА_3.
При цьому, як зазначає прокурор, середньоринкова ціна найму/оренди 1-2 кімнатної квартири по АДРЕСА_2 складає 24-39 тис грн, оренда паркомісця у підземному паркінгу за вказаною адресою - від 120 доларів США.
Крім того, матеріали негласних слідчих (розшукових) дій свідчать про те, що ОСОБА_4 планує придбання будинку з ремонтом площею до 100 кв м на відставні до 20-30 км до м. Києва та активно підшукує можливі варіанти нерухомості.
Однак, заперечуючи проти вказаних вище доводів прокурора, сторона захисту наполягала на тому, що вони не відповідають фактичним даним, оскільки ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеною особою, яка винаймає житло за договором оренди за 15 тис. грн, а робити висновку із подібних оголошень необ'єктивно та недоречно. На переконання сторони захисту розмір застави є непомірним для ОСОБА_4 , проте жодних доказів з цього приводу слідчому судді не надано.
З рештою, на думку слідчого судді, заявлений прокурором розмір застави є надмірним, та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків та, зокрема, явки до суду та слідчих органів.
Суд приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 ЄСПЛ зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
При цьому ЄСПЛ також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
Так, слідчий суддя при визначенні розміру застави враховує обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також відомості про особу підозрюваної, наявний в неї майновий стан, відсторонення від посади, фактичну втрату майна на окупованій території, необхідність оренди житла.
При цьому, слідчий суддя дійшов висновку, що рівень матеріального забезпечення підозрюваної сам по собі не може розцінюватися як виключна обставина, яка дає право слідчому судді на вихід за встановлені законом межі при визначенні розміру застави, оскільки безпосередньо не стосується обставин інкримінованого правопорушення.
Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників судового провадження, врахувавши відомості про особу підозрюваної, на переконання слідчого судді, обґрунтованим є визначення застави, як альтернативи застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення, але в розмірі, що перевищує зазначені ст. 182 КПК України межі її застосування, оскільки максимальний поріг розміру застави у вигляді трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений ч. 5 цієї статті КПК, не здатен забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків, так як характер злочину є особливо тяжким. За таких обставин, слідчий суддя доходить висновку, що застава не буде явно непомірною для ОСОБА_4 у розмірі 4 000 000 грн (чотири мільйони гривень).
На переконання слідчого судді, так як інкриміноване кримінальне правопорушення є особливо тяжким, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, та в той же час є таким, що відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції ЄСПЛ, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов'язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені п.п. 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваної ОСОБА_4 , необхідним є покладення на неї обов'язків, про які просить сторона обвинувачення, а саме: прибувати до слідчого (детектива), прокурора, та суду за кожною вимогою; без дозволу слідчого (детектива), прокурора, або суду не відлучатися з м. Києва; повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На переконання слідчого судді, стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрювану ОСОБА_4 таких обов'язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрювану обов'язків, передбачених п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваної, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
Варто зауважити, що відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання ст. детектива НАБУ ОСОБА_8 , за погодженням прокурора САП ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193-197, 202, 205, 309, 372, 376, 482-2 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор».
Підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.
Строк тримання під вартою рахувати з дня її фактичного затримання та до 02 січня 2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Одночасно визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 000 000? грн (чотири мільйони гривень), яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_6 .
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом строку дії ухвали.
За умови внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого (детектива), прокурора, та суду за кожною вимогою;
- без дозволу слідчого (детектива), прокурора, або суду не відлучатися з м. Києва;
- повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування із ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрювана, вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, у такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов'язків - покласти на детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк дії ухвали визначити до 02.01.2026 включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1