Справа №760/29328/25 1-кс/760/12899/25
28 жовтня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника, адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 12025100170000018 від 24.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого
ч. ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України,
встановив:
До Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням звернувся слідчий слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 12025100170000018 від 24.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Встановлені органом досудового розслідування обставини.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні № 12025100170000018 від 24.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307ККУкраїни.
У вказаному кримінальному провадженні 10.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні останній кримінальних правопорушень передбачених:
ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та пересисання з метою збуту наркотичного засобу;
ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту наркотичного засобу, вчинене повторно;
ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту наркотичного засобу, вчинене повторно;
ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осію.
07 жовтня 2025 року слідчим СВ ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві, винесено постанову про відібрання біологічних зразків букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення експертизи з подальшим внесенням інформації до Електронного реєстру геномної інформації та поміщенням зразків до архіву експертної установи.
Підозрюваний ОСОБА_4 , відмовився добровільно надавати біологічні зразки, про що написав заяву про відмову добровільно надавати біологічні зразки для подальшого проведення експертизи.
У зв'язку із викладеним для виконання вимог чинного законодавства та завдань кримінального провадження, у органу досудового розслідування виникла необхідність у відібранні біологічних зразків підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме зразків букального епітелію (слини) для подальшого проведення молекулярно-генетичної експертизи.
Участь сторін кримінального провадження, позиція щодо заявленого клопотання.
В судовому засіданні слідчий просила клопотання задовольнити з підстав зазначених у ньому.
Захисник, адвокат ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що клопотання суперечить вимогам КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Встановлені судом обставини
У провадженні слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали об'єднаному кримінальному провадженні № 12025100170000018 від 24.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України.
10.09.2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні останній кримінальних правопорушень передбачених:
ч. 1 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та пересисання з метою збуту наркотичного засобу;
ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту наркотичного засобу, вчинене повторно;
ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту наркотичного засобу, вчинене повторно;
ч. 2 ст. 307 КК України - незаконне придбання, зберігання та пересилання з метою збуту наркотичного засобу, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осію.
07 жовтня 2025 року слідчим СВ ВП на СЗТ ГУНП у м. Києві, винесено постанову про відібрання біологічних зразків букального епітелію у підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для проведення експертизи з подальшим поміщенням зразків до архіву експертної установи.
Відібрання зразків здійснювалось з метою поміщення відомостей про генетичну інформацію підозрюваного до Електронного реєстру геномної інформації.
Підозрюваний ОСОБА_4 , відмовився добровільно надавати біологічні зразки, про що написав заяву про відмову добровільно надавати біологічні зразки для подальшого проведення експертизи.
Норми права, які підлягають застосуванню, оціник та мотиви слідчого судді
Відповідно до ст. 3 Конституції України Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У ч. 1 ст. 242 КПК України визначено підстави проведення експертизи, а саме експертиза проводиться експертною установою, експертом або експертами, яких залучають сторони кримінального провадження або слідчий суддя за клопотанням сторони захисту у випадках та порядку, передбачених статтею 244 цього Кодексу, якщо для з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з'ясування питань права.
Відповідно до ч. 1 ст. 245 КПК України, у разі необхідності отримання зразків для проведення експертизи вони відбираються стороною кримінального провадження, яка звернулася за проведенням експертизи або за клопотанням якої експертиза призначена слідчим суддею. У випадку, якщо проведення експертизи доручено судом, відібрання зразків для її проведення здійснюється судом або за його дорученням залученим спеціалістом.
Згідно ч. 3 ст. 245 КПК України відбирання біологічних зразків у особи здійснюється за правилами, передбаченими статтею 241 цього Кодексу. У разі відмови особи добровільно надати біологічні зразки слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, що розглядається в порядку, передбаченому статтями 160-166 цього Кодексу, має право дозволити слідчому, прокурору (або зобов'язати їх, якщо клопотання було подано стороною захисту) здійснити відбирання біологічних зразків примусово.
У ч. 1 ст. 160 КПК України встановлено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у статті 161 цього Кодексу. Слідчий має право звернутися із зазначеним клопотанням за погодженням з прокурором.
Частиною 6 ст. 163 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Яллох проти Німеччини» зазначено, що суд був послідовний у тому, що право не викривати себе, перш за все, стосується поваги до рішення обвинуваченої особи зберігати мовчання. У правових системах країн - учасниць Конвенції та в інших системах загальновизнаним є те, що це не поширюється на використання в кримінальних процедурах матеріалів, які можуть бути отримані від обвинуваченого шляхом примусу, але існування, яких не залежить від волі обвинуваченого, таких як, наприклад, документи, вилучені на підставі ордера, дихання, кров, сеча, волосся або зразки голосу і тканин для проведення тесту на ДНК.
Біологічні зразки ЄСПЛ розглядаються як фізичні чи об'єктивні проби, що використовуються у криміналістичному аналізі і до яких не застосовується право не свідчити проти себе («PG и JH проти Сполученого Королівства»), проте такі процедури не повинні досягати мінімального рівня жорстокості, за якого вони становили б порушення ст. 3 ЄКПЛ («Тирадо Ортіс і Лосано Мартін»). Щоб одержати такі матеріали, зазвичай підозрюваного просять пасивно витримати незначне порушення його фізичної цілісності або отримують матеріал, який виробляється в процесі природної життєдіяльності організму («Сондерз проти Сполученого Королівства», без завдання ризику для здоров'я («Яллох проти Німеччини»).
Закон України "Про державну реєстрацію геномної інформації людини" (далі - Закон) визначає правові засади обробки геномної інформації людини з метою її державної реєстрації в Україні.
У ст. 4 Закону вказано, що державна реєстрація геномної інформації проводиться, зокрема, з метою ідентифікації осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
Зідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону обов'язковій державній реєстрації підлягає геномна інформація осіб, яким повідомлено про підозру у вчиненні умисних тяжких чи особливо тяжких злочинів проти основ національної безпеки України, життя, здоров'я, волі, честі, гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, власності, громадської безпеки, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, або стосовно яких обвинувальний акт у кримінальних провадженнях зазначеної категорії злочинів передано до суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону Відбір біологічного матеріалу для проведення державної реєстрації геномної інформації здійснюється в осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 5 цього Закону, - уповноваженими особами у порядку та на умовах, визначених законодавством, за рахунок коштів державного бюджету.
У ч. 4 ст. 7 Закону вказано, що до відбору біологічного матеріалу як спеціалісти можуть залучатися:
1) уповноважені особи науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України , судово-медичних установ, закладів охорони здоров'я;
2) уповноважені особи медичних та експертних служб Міністерства внутрішніх справ України , Міністерства оборони України , Служби безпеки України , Державної прикордонної служби України ;
3) спеціалісти-криміналісти Національної поліції України ;
4) уповноважені особи медичних служб Національної гвардії України .
Слідчим суддею встановлено, що 07.10.2025 слідчим ОСОБА_8 винесено постанову про відібрання біологічних зразків (букального епітелію) для проведення експертиз, якою відбрання зразків доручено СВ ВП на СЗТ ГУНПу м. Києві або іншому органу досудового розслідування.
Відпові дії слідчого суперечать, вимогам ч. 4 ст. 7 Закону, де вказано перелік спеціалістів, які можуть бути залучені до відібрання біологічних зразків. Серед вказаного переліку відсутні працівники органів досудового розслідування.
Отже, слідчий не міг доручати проведення відібрання біологічних щрахків особам, які не передбачені у ч. 4 ст. 7 Закону.
Крім цього, внесення щодо даних підозрюваного до електронного реєстру геномної інформації людини, як підстава для примусового відібрання у нього біологічних зразків, на яку посилається слідчий, жодним чином не має значення для кримінального провадження, що розслідується в відповідності до вимог КПК України та не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, відповідно до якого відкрите кримінальне провадження та в межах якого подано вказане клопотання, а також необґрунтованість та його недоведеність примусового відібрання біологічних зразків у ОСОБА_4 , слідчий суддя не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Керуючись ст.ст. 160-163, 245, 309, 376 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
У клопотанні слідчого слідчого відділення відділу поліції на станціях залізничного транспорту ГУНП у місті Києві ОСОБА_6 , яке погоджене прокурором Солом'янської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 , про надання дозволу на примусове відібрання біологічних зразків у кримінальному провадженні № 12025100170000018 від 24.01.2025 за ознаками вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. ч. 1, 2 ст. 307 Кримінального кодексу України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1