Справа №760/24698/24
Провадження №2/760/2796/25
23 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд міста Києва
у складі головуючого - судді Аксьонової Н.М.,
з участю секретаря судового засідання Невеселої Н.Р.,
представника позивача Шевченко І.Є.
розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі,
Представник позивача Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) - Павлов Р.В. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача безпідставно збережені грошові кошти пайової участі у розмірі 1096600,99 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 13159,24 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2024 року справу розподілено судді Аксьоновій Н.М.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2024 року вказану цивільну справу прийнято до розгляду відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
27 січня 2025 року до суду від представника позивача - Шевченко І.Є. надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій просить суд:
- солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпідставно збережені грошові кошти у розмірі 1 104 701 грн 46 коп. (без ПДВ), з яких: 717 795 грн 18 коп. - пайовий внесок, 322 290 грн 04 коп. - інфляція, 64 616 грн 24 коп. - 3% річних на бюджетний рахунок бюджету розвитку спеціального фонду міського бюджету;
- солідарно стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Департаменту економіки та інвестицій витрати зі сплати судового збору у сумі 13 256 грн 12 коп.
Представник позивача в підготовчому засіданні підтримала заяву про збільшення розміру позовних вимог, просила прийняти її та в подальшому розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.
Відповідачі в підготовче засідання не з'явились, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до таких висновків.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною третьою статті 49 ЦПК України визначено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір попередньо поданих вимог майнового характеру, відповідно заявленої ціни позову.
Крім того, загальні положення ЦПК України вказують, що підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Зміна підстав позову це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача.
Предмет позову це частина позову, яка становить матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, щодо якої суд повинен ухвалити рішення. Ця вимога повинна мати правовий характер, тобто бути врегульованою нормами матеріального права, а також підпадати під цивільну юрисдикцію.
Підстава позову це частина позову, яка відображає обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують кожну обставину, а також наявність підстав для звільнення від доказування.
Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постанові від 09 липня 2020 року у справі №922/404/19 зроблено висновок: позовом є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову. При цьому під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під видом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається, і Верховний Суд вказує, що, якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог.
Отже під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти, відповідно, збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
У разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).
Як вбачається із заяви про збільшення позовних вимог, позивач просить суд окрім безпідставно збережених грошових коштів пайової участі, стягнути з відповідачів також 3% річних та інфляційні, які є новими позовними вимогами.
Таким чином, із заяви про збільшення позовних вимог вбачається зміна підстав та предмету позову, оскільки заявлені у цій заяві вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних є новими позовними вимогами.
Враховуючи вищезазначене, суд прийшов до висновку, що в заяві про збільшення позовних вимог заявлені вимоги, які є новими позовними вимогами, а тому у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог необхідно відмовити, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з такою вимогою шляхом подання до суду нової позовної заяви.
Керуючись ст. 43, 49, 260, 261 ЦПК України, суд
У прийнятті заяви про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмета позову Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у цивільній справі за позовом Департаменту економіки та інвестицій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.
Суддя Солом'янського
районного суду міста Києва Н.М. Аксьонова