Справа № 711/7594/25
Номер провадження 3/711/2435/25
07 жовтня 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суд м. Черкаси Остапенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , адміністративні матеріали, які надійшли з Черкаського районного управління поліції ГУНП в Черкаській області (протокол серії ВАД № 690947), про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , відомості про РНОКПП в матеріалах справи відсутні,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 184 КУпАП,
ОСОБА_1 , 06.07.2025, близько 15:00 години, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання покладених на неї батьківських обов'язків по догляду, вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в результаті чого останній був доставлений за власним бажанням до КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей» ЧОР, внаслідок неналежного виконання матір'ю своїх батьківських обов'язків, передбачених ст. 150 Сімейного кодексу України.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Адміністративна справа надійшла до Придніпровського районного суду м. Черкаси 18.08.2025. Постановою суду від 08.09.2025 матеріали повернуті до ЧРУП ГУНП в Черкаській області для дооформлення, за результатами якого повторно надійшли до суду 18.09.2025.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила, що 06.07.2025 її син, ОСОБА_2 , висловлював бажання поїхати до своєї сестри, яка на той момент перебувала в КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей» ЧОР. Донька неодноразово кликала брата до себе, розповідаючи, як там добре. У день, коли стався інцидент, ОСОБА_1 гуляла разом із сином та знайомим у парку «Долина Троянд». Під час прогулянки син виявив бажання відвідати молодіжні збори в парку. Мати не дозволила йому йти самому, пообіцявши, що проведе його туди після прогулянки. Проте син почав проявляти впертість і врешті-решт утік. Пізніше з'ясувалося, що він вийшов на зв'язок із сестрою.
Щодо відносин з донькою, ОСОБА_1 зазначила, що та свідомо вирішила дистанціюватися від матері через її проблеми зі здоров'ям. На переконання ОСОБА_1 відносини між ними погіршилися у 2024 році, після того як вона потрапила у дорожньо-транспортну пригоду, через яку у неї стався мікроінсульт, внаслідок чого мала труднощі з пам'яттю і не завжди могла пригадати окремі події. З донькою між ними іноді виникали конфліктні ситуації - зокрема, кілька разів матір схопила її за волосся. Це призвело до образ з боку дочки і непорозумінь.
У 2022 році під час проживання у центрі для переселенців у м. Львів на ОСОБА_1 було скоєно напад - її вдарив ногою співмешканець знайомої, через що вона впала в коридорі та отримала тілесні ушкодження. Наприкінці 2023 року її здоров'я знову погіршилося, тому брат перевіз її з дітьми до м. Черкаси. У цей період вона почала розмовляти сама з собою, поводилася не зовсім адекватно. Під час погіршення стану здоров'я ОСОБА_1 зверталася до свого брата з проханням тимчасово забрати дітей, однак він влаштував їх до патронатного вихователя.
06.07.2025 вона особисто супроводжувала сина до притулку, а поліцію викликала донька на прохання сина. Донька на той час перебувала в притулку близько п'яти-семи днів. Вона пішла туди добровільно через погане самопочуття, без конфліктів чи сварок із матір'ю. Матір не суперечила такому її бажанню. Згодом донька почала кликати до себе брата. Син перебував у притулку близько двох-трьох тижнів, після чого висловив бажання повернутися додому. Вдома він розповідав, що сумував за матір'ю, плакав. Наразі обоє дітей проживають разом з нею, дочка теж повернулася за власним бажанням, стосунки між ними налагодилися, син перевівся з 30-ї школи до 34-ї, яка розташована ближче до їхнього місця проживання. ОСОБА_1 зазначила, що на даний момент жодних конфліктів з дітьми у неї немає. Також вона знайшла роботу, з 10.09.2025 працює за договором продавцем ТОВ «Кондитерський дім «Вацак». Стан її здоров'я покращився, однак вона перебуває на обліку у лікаря терапевта у Другій міській лікарні, коли мешкала у Донецькій області була на обліку у невропатолога, з грудня 2024 року по липень 2025 року проходила стаціонарне лікування в Черкаській обласній психіатричній лікарні.
Крім того, ОСОБА_1 надала для долучення до справи копію епікризу виписного з медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_1 № 5292 від 13.01.2025, де вона перебувала на лікуванні з 13.12.2024 по 13.01.2025 із клінічним діагнозом - розлад пристосовних реакцій з порушенням поведінки та емоцій; копію направлення № 185 на госпіталізацію ОСОБА_1 у КНП «Черкаська обласна психіатрична лікарня» ЧОР; копію акту опитування сусідів № 2 від 16.05.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 охарактеризували ОСОБА_1 з позитивної сторони; письмове пояснення ОСОБА_6 від 06.10.2025 про те, що він гуляв з мамою і її знайомим на вулиці, мав намір піти на збори молоді, однак мама не хотіла його відпускати, тому він втік від неї, подзвонив до сестри ОСОБА_7 і сказав, що хоче приїхати до неї. Сестра викликала поліцію, після приїзду якої він разом з мамою поїхав до притулку для дітей «Теплий дім».
Суд, заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.
Згідно із ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною 1 ст.184 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов'язків щодо виховання та догляду дітей проявляється у вигляді: залишення впродовж тривалого строку дітей без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у тому числі незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дітям безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.
Ухилення від виконання батьківських обов'язків може полягати у прямому чи непрямому умислі або різних формах бездіяльності, пов'язаних з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція вказаної вище статті КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до частин 1-2 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення уповноваженою особою, яка склала протокол, надано:
-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 472185 від 12.08.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП;
-копію повідомлення КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей» № 331 від 07.07.2025 про те, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був доставлений до Центру 06.07.2025, самовільно залишив місце проживання і виявив бажання приєднатися до старшої сестри ОСОБА_7 , яка також перебуває у закладі. Зі слів дітей, мама ОСОБА_1 не працює, ухиляється від виконання батьківських обов'язків. Батько дітей записаний зі слів матері згідно з ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України. Наказом Служби у справах дітей від 24.12.2024 № 193-0 ОСОБА_8 взятий на облік як дитина, що перебуває у складних життєвих обставинах;
-письмове пояснення ОСОБА_1 від 12.08.2025, відповідно до якого 06.07.2025 її син ОСОБА_2 після прогулянки, незважаючи на її заперечення, виявив бажання поїхати до сестри, яка перебувала в КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей». Донька на прохання брата викликала поліцію, після чого ОСОБА_1 супроводила сина, який відмовився повертатися додому, до притулку по АДРЕСА_3 . У подальшому вона відвідувала дітей, налагоджувала з ними спілкування, займалася пошуками роботи, має намір повернути дітей додому і створити їм належні умови для життя і розвитку;
-копія свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
-копія свідоцтва про народження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
-копія паспорта (ID-картки) ОСОБА_9 .
Крім того, за результатами дооформлення справи інспектором СЮП ВП Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області лейтенантом поліції М. Хотинською долучено до матеріалів:
- рапорт від 12.09.2025 про те що 06.07.2025 від ОСОБА_9 , яка перебувала в КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей» надійшло повідомлення з проханням доставити до неї її молодшого брата ОСОБА_2 , оскільки останній зараз перебуває з матір'ю, яка його ображає, має психічні розлади та неналежним чином виконує батьківські обов'язки;
- копію листа Служби у справах дітей Черкаської міської ради про вжиті заходи щодо вирішення долі малолітнього ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_9 , зокрема, влаштування дітей до КЗ «ЧОЦСПРД»: ОСОБА_10 за самозверненням через напружені відносини з матір'ю, ОСОБА_6 за доставленням правоохоронними органами через небажання дитини проживати з матір'ю. діти з 24.12.2024 взяті на облік як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах. Протягом липня 2025 року матір відвідувала дітей у закладі регулярно. ОСОБА_11 перебуває під соціальним супроводом з 14.02.2025. з фахівцями Центру матір не співпрацює, пасивна у вирішенні проблем, не усвідомлює причин складних життєвих обставин. 15.07.2025 ОСОБА_1 написала заяву до Служби про повернення дітей з комунального закладу в родину;
- копію довідки № 7102-5003611521 від 17.02.2025 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2 ;
- копію акта від 06.07.2025 про доставку дитини ОСОБА_6 поліцією до КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей» ЧОР у зв'язку із складними сімейними обставинами;
- копію акта від 06.07.2025 прийому ОСОБА_2 до КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей» ЧОР;
- копію висновку Служби у справах дітей № 2019-01-16 від 20.08.2025 про доцільність повернення неповнолітньої ОСОБА_9 та малолітнього ОСОБА_12 з КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей» ЧОР в родину матері. діти надали письмові згоди щодо повернення в родину. Відповідно до акту обстеження умов проживання від 15.08.2025 ОСОБА_1 створені умови для проживання та розвитку дітей;
- копію паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_1 .
Зазначені вище докази сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
З огляду на матеріали справи, суд вважає підтвердженими випадки невиконання матір'ю передбачених законом обов'язків з виховання дітей, що стало підставою для їх поміщення до КЗ «Черкаський обласний центр соціально?психологічної реабілітації дітей» ЧОР.
Отже, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, доведена повністю.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.
Вирішуючи питання чи підлягає ОСОБА_1 адміністративній відповідальності за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення, суд виходить з того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Малозначність як ознака адміністративного правопорушення характеризується певним ступенем суспільної небезпечності, але таким, що не потребує застосування заходів адміністративного впливу.
З аналізу норм закону вбачається, що визначальною передумовою для можливості застосування ст. 22 КУпАП, серед урахування даних про особу, є саме встановлення наслідків вчинення правопорушення, зокрема, чи завдали такі протиправні діяння особи значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Суддя враховує характер правопорушення, до вчинення якого фактично призвела поведінка її малолітнього сина, особу правопорушника, яка раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, ступінь її вини, щирі переживання через ситуацію, яка сталася, намагання виправити ситуацію шляхом налагодження спілкування з дітьми, відсутність негативних наслідків, добровільне повернення дітей у родину. Крім того, судом не встановлено фактів вчинення ОСОБА_1 будь-яких умисних дій на шкоду власним дітям, натомість має місце дещо пасивна поведінка матері щодо бажань і вчинків дітей. Вказане свідчить про малозначність вчиненого порушення, тому суддя вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Такий вид впливу, на думку суду, є достатнім і доцільним для її виправлення та попередження вчинення нею нових правопорушень.
Згідно із ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується лише в разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Оскільки адміністративне стягнення на ОСОБА_1 не накладається, то судовий збір не підлягає стягненню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 7, 9, 22, 33, 184, 254, 256, 279, 283 КУпАП, суддя
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та оголосити їй усне зауваження.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП - закрити.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Придніпровський районний суд м. Черкаси.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Ю. А. Остапенко