Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4401/25
Номер провадження 1-кс/711/2586/25
06 листопада 2025 року м.Черкаси
Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,
за участі
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
заявника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в Придніпровському районному суді м. Черкаси заяву ОСОБА_3 про відвід головуючої судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024250000000001 від 01.01.2024 (справа №711/4401/25) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України, -
В провадженні судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 перебуває на розгляді кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024250000000001 від 01.01.2024 (справа №711/4401/25) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України.
04 листопада 2025 року під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_3 звернувся з заявою про відвід головуючої судді ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження №22024250000000001 від 01.01.2024 (справа №711/4401/25).
На обґрунтування доводів, викладених в заяві, підозрюваний ОСОБА_3 зазначає, що в нього виникли сумніви в неупередженості головуючої судді ОСОБА_4 у зв'язку з винесенням останньою 05.09.2025 ухвали за результатами «так званого» розгляду заявлених ним клопотань, в тому числі про закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, повернення обвинувального акту прокурору, зобов'язання прокурора ОСОБА_8 видати копії матеріалів згідно поданих ним заяв та скасування арешту майна, злочинно проігнорувавши встановлені ним обставини, про які не згадується в обвинувальному акті. Не дивлячись на те, що він виграв дві справи у ЄСПЛ суддя назвала його юридично не обізнаним, що на його думку, свідчить про упереджене ставлення головуючої до нього. Також він звертав увагу головуючої на неетичну та злочинну службову поведінку слідчої ОСОБА_9 , яка погрожувала викинути його з кабінету, стукнула ручкою по столу та під час допиту запитала чи не потрібна йому консультація лікаря психіатра. У поданих ним клопотаннях він акцентував увагу суду на порушенні прав щодо вилучення під час обшуку його майна та неповідомлення про розгляд клопотання про арешт майна і, відповідно, позбавлення його права на оскарження ухвали слідчого судді за результатами такого розгляду. Проте і ці доводи були залишені без відповідного реагування головуючої судді під час розгляду його клопотання про повернення належного йому майна. Заявником також наголошено на фальсифікації матеріалів кримінального провадження та неналежної ідентифікації його особи під час досудового розслідування так і суддею під час встановлення його даних, зокрема по батькові та адреси реєстрації. Крім того, як зазначає заявник, головуюча суддя не надає оцінки злочинним діям слідчої, прокурора ОСОБА_8 , який самоусунувся від затвердження обвинувального акту та призначеного йому адвоката ОСОБА_10 щодо відсутності в матеріалах кримінального провадження протоколу його допиту адвокатом, знищення слідчою доказів, не долучення до матеріалів листа ДБР від 15.04.2025 та не надала оцінку його запереченням проти призначення справи до судового розгляду та визнала законною «дурню», викладену прокурором у клопотанні про продовження запобіжного заходу, задовольнивши його в повному обсязі. Також головуюча позбавила його, як особи з інвалідністю другою групи, права на безоплатне отримання копій матеріалів кримінального провадження, у зв'язку з чим ним було витрачені власні кошти та надала можливість прокурору у своєму кабінеті сфальсифікувати матеріали кримінального провадження, зокрема клопотання прокурора про надання дозволу на проведення обшуку, яке на момент ознайомлення з його змістом не містило підпису прокурора, а в подальшому, такий підпис на вказаному документі з'явився. На думку заявника, така позиція судді при відхиленні його клопотань свідчить про зацікавленість останньої у вирішенні обвинувального акту на користь сторони обвинувачення та її упередженості.
За таких обставин просив відвести головуючу суддю ОСОБА_4 від розгляду даного кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
04.11.2025 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід судді ОСОБА_4 передано на розгляд судді ОСОБА_1 (справа №711/4401/25, провадження №1-кс/711/2586/25).
Суддя ОСОБА_4 , як особа, якій заявлено відвід, в судове засідання не з'явилась, про розгляд заяви про відвід була повідомлена.
Прокурор ОСОБА_8 надав суду заяву, в якій просив розглядати заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 без його участі, проти задоволення заяви про відвід заперечує, оскільки зазначені в заяві обставини є необґрунтовані, а подання вказаної заяви має на меті затягування судового розгляду кримінальної справи.
Суддею визнано можливим розгляд заяви про відвід у відсутність особи, якій заявлено відвід - судді ОСОБА_4 та прокурора ОСОБА_8 .
В судовому засіданні заявник ОСОБА_3 заяву про відвід підтримав в повному обсязі та просив відвести головуючу суддю ОСОБА_4 від участі у розгляді справи №711/4401/25, посилаючись на доводи викладені у заяві, надавши суду письмові пояснення на її обґрунтування. Додатково зазначив, що першою підставою для відводу головуючої є факт підробки матеріалів кримінального провадження у кабінеті судді, про що ним було детально зазначено у його заяві про відвід. Вважає, що суддя порушує етику поведінки, змушуючи його визнати, що він повинен нести відповідальність за ОСОБА_11 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , тоді як згідно паспорту він - ОСОБА_3 , зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1 , відмовляючись належним чином ідентифікувати його особу. Під час підготовчого судового засідання ОСОБА_4 відмовляла у вивченні наданих ним документів, ігноруючи вимоги Конституції України та КПК та у задоволенні поданих ним клопотань, в яких ним зазначалось про невнесення відомостей до ЄРДР щодо трьох повідомлень про підозру, передачі матеріалів слідчою ОСОБА_9 адвокату ОСОБА_12 та злочинної бездіяльності прокурора ОСОБА_8 , дати підписання,затвердження та вручення обвинувального акту, не приєднання до матеріалів кримінального провадження 14 документів, адресованих на ім'я ОСОБА_8 , наказу про його відпустку постанови про відсторонення слідчої ОСОБА_13 від виготовлення обвинувального акту та знищення документів ДБР. Вважає, що суддя фактично витиснула його з судового процесу, ігноруючи всі його клопотання, порушивши його права як інваліда на звільнення від судових витрат, його права як лікаря на заявлення клопотання щодо тяжкохворого ОСОБА_14 і всі дії та рішення судді, на його думку, свідчать про упередженість судді та її зацікавленість у вирішенні даного кримінального провадження на користь обвинувачення і, відповідно, прийняття завідомо неправосудного рішення.
Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_3 , дослідивши заяву про відвід, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що підстави для відводу судді ОСОБА_4 відсутні, з огляду на наступне.
Положеннями статей 75, 76 КПК України, передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Обставини, на які посилається обвинувачений ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_4 , є іншими обставинами, які викликають сумнів у її неупередженості, що передбачено п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.
У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).
ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб'єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об'єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.
У справі "Білуха проти України" (пункт 49 рішення від 09 листопада 2006 року) ЄСПЛ зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. За об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Зазначену позицію закріплено у рішенні Великої Палати Верховного суду у справі № 908/137/18 від 04.02.2020 згідно якої вказано, що для задоволення відводу за об'єктивним критерієм мають бути не щонайменші сумніви одного з учасників справи, а достатні підстави вважати, що суддя не є безстороннім або що йому бракує неупередженості під час розгляду справи.
Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.
Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами.
Детальний аналіз наведених підстав, які, на переконання заявника, викликають сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 , вказує на те, що поданою заявою про відвід судді, останнім фактично висловлюється незгода з прийнятими суддею під час розгляду даної справи процесуальними рішеннями за результатами поданих ним заяв та клопотань про закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, повернення обвинувального акту прокурору, зобов'язання прокурора ОСОБА_8 видати копії матеріалів згідно поданих ним заяв та скасування арешту майна (справа № 711/4401/25 а.с. 30-38, 45-56), розгляду його заяви про видачу копій матеріалів кримінального провадження, а також задоволення головуючою суддею клопотань прокурора про продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 з відхиленням заперечень останнього.
Проте, незгода обвинуваченого з правовою позицією судді при прийнятті відповідних рішень та їх обґрунтуванням у даній справі, сама по собі за відсутності доказів про будь-яку зацікавленість судді у результатах розгляду справи, не може бути достатньою підставою для сумнівів в неупередженості головуючої судді ОСОБА_4 .
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України N 8 "Про незалежність судової влади" від 13 червня 2007 року виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.
Водночас, суддя суду, що розглядає заяву про відвід, не є судом апеляційної інстанції, а тому не уповноважений давати оцінку законності або обґрунтованості рішенням або діям суду, що розглядає справу по суті. Незгода з такими діями або рішеннями може бути включена до апеляційної скарги на рішення суду, яким завершується судовий розгляд справи по суті.
На переконання суду, заявник ОСОБА_3 у заяві про відвід не навів жодних аргументованих та вмотивованих доказів, які б могли свідчити про упередженість головуючої судді при розгляді даного кримінального провадження, а обставини, на які посилається обвинувачений, є недостатніми для того, щоб піддати сумніву об'єктивність і неупередженість судді, якій заявлено відвід. А те, що внаслідок суб'єктивних міркувань, обвинувачений сумнівається в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_4 , не свідчить про заінтересованість судді у розгляді справи, а відтак, не є підставою для усунення від участі у розгляді вищезазначеного кримінального провадження.
Під час судового засідання не встановлено обставин та будь-яких доказів упередженості головуючої судді ОСОБА_4 , які б також свідчили про пряму чи опосередковану особисту зацікавленість у розгляді кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024250000000001 від 01.01.2024 (справа №711/4401/25) або які іншим чином давали б підстави сумніватися в неупередженості судді, що унеможливлювало б постановлення нею об'єктивного судового рішення.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява ОСОБА_3 про відвід судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 від участі у справі №711/4401/25, є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 372, 376 КПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід головуючої судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 від розгляду кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22024250000000001 від 01.01.2024 (справа №711/4401/25) за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України; ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 436-2, ч. 3 ст. 436-2 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1