Справа № 157/1267/25
Провадження №6/157/12/25
06 листопада 2025 рокумісто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Камінь-Каширського районного суду від 20 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором. Вказаним рішенням суду з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за кредитним договором №02.01.2025-100001678 від 02 січня 2025 року в сумі 12 390 гривень та 1848 гривень 05 копійок судового збору.
У заяві ОСОБА_1 зазначає, що через складне матеріальне становище виконати рішення Камінь-Каширського районного суду від 20.08.2025 вона не має можливості. Просить розстрочити стягнення суми боргу та судового збору на чотири рівні платежі розміром 3560 грн, які вона зобов'язується сплатити до десятого числа кожного місяця, починаючи з жовтня 2025 року та закінчуючи січнем 2026 року.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі.
Позивач ТОВ «Споживчий центр», будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, участь свого представника в судовому засіданні не забезпечив.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що заява до задоволення не підлягає.
У судовому засіданні встановлено, що рішенням Камінь-Каширського районного суду Волинської області від 20 серпня 2025 року у справі №157/1267/25 (провадження №2/157/580/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено частково. З відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» стягнуто заборгованість за кредитним договором №02.01.2025-100001678 від 02 січня 2025 року в сумі 12 390 гривень та судовий збір у сумі 1848 гривень 05 копійок. Рішення набрало законної сили, однак позивачем не виконане.
Розділом VI Цивільного процесуального кодексу України врегульовані процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
Згідно зі статтею 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Якщо судове рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, чи рішення, яке підлягає виконанню, набрало законної сили, то відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної або касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви, передбаченої абзацом першим цієї частини, крім випадку зупинення виконання судового рішення судом касаційної інстанції або зупинення виконавчого провадження. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. При відстроченні або розстроченні виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» роз'яснено, що при вирішенні заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення, наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Отже, розстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду щодо сплати загальної суми боргу частинами. Надання розстрочки судом полягає у визначенні розміру щомісячних платежів з метою погашення всієї суми боргу, визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку сплати останнього платежу на підставі розстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому, суми щомісячного платежу, наявність яких має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування та сума щомісячних платежів знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання розстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.
Виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід'ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
Отже закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочки виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.
Виходячи з вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» розстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов'язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов'язковим для виконання.
Таким чином, підставою для відстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання рішення. У вирішенні питання про розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.
Вирішуючи питання щодо можливості розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.
Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
На підтвердження наведених у заяві обставин щодо неможливості виконання рішення суду в належний строк відповідач не надала суду жодних доказів про своє скрутне матеріальне становище.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення суду слід відмовити, оскільки вона є не обґрунтованою.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», суд
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про розстрочку виконання рішення Камінь-Каширського районного суду від 20 серпня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів із дня складення повного судового рішення.
Головуючий Б.С. Гамула