Номер провадження: 22-ц/813/3991/25
Справа № 947/18594/21
Головуючий у першій інстанції Калініченко Л. В.
Доповідач Сегеда С. М.
28.10.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
представника ОСОБА_1 - адвоката Сігнаєвського А.О.,
представника АТ «СЕНС БАНК» - адвоката Байрамова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сігнаєвький Андрій Олегович, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2024 року, ухваленого під головуванням судді Калініченко Л.В., повний текст якого складено 02.12.2024 року, у цивільній справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
22.06.2021 року АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО (далі - АТ) «Альфа Банк», яке в подальшому змінило свою назву на АТ «СЕНС БАНК» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №500815051 від 15.03.2019 року у розмірі 252 768,81 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 15.03.2019 року було укладено кредитний договір №500815051, відповідно до умов якого позичальник отримала кредитні кошти у розмірі 197 310,56 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 23% річних, на строк 60 місяців.
Внаслідок невиконання умов договору, у позичальника станом на 13.05.2021 року виникла заборгованість у розмірі 252 768,81 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 180 981,63 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 68 749,98 грн. та штрафу у розмірі 3 037,20 грн.
Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22.12.2021 року позов АТ «Альфа Банк», правонаступником якого є АТ «СЕНС БАНК», було задоволено у повному обсязі (т.1, а.с.102-104).
Однак, ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 19.12.2022 року заочне рішення суду від 22.12.2021 року було скасовано, справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження (т.1, а.с.143-145).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2024 року позов АТ «СЕНС БАНК» було задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором №500815051 від 15.03.2019 року, яка станом на 13.05.2021 року у загальному розмірі складає 252 768,81 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 180 981,63 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 68 749,98 грн.; штрафу у розмірі 3 037,20 грн. , а також судового збору у розмірі 2 270,00 грн. (т.2, а.с.11-19).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Сігнаєський А.О. ставить питання про скасування рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2024 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.2, а.с.23-30).
Відзив на апеляційну скаргу не надійшов.
Крім того, ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.10.2025 року було відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Сігнаєського А.О. про витребування доказів та призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.
Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, колегія суддів виходить з того, що всі учасники справи були належним чином повідомленні про день та місце слухання справи (т.2, а.с.68-69).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі та стягуючи заборгованість за кредитом, у тому числі, штраф, суд першої інстанції виходив із того, що у позичальника існує заборгованість, яка підлягає стягненню (т.2, а.с.11-19).
Колегія суддів не повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до положень ст.ст. 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що 15.03.2019 року ОСОБА_1 було підписано оферту на укладання угоди про надання кредиту № 500815051, відповідно до якої остання запропонувала АТ «Альфа-Банк», яке в подальшому змінило свою назву на АТ «СЕНС БАНК», укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту. Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту - «кредит готівкою», сума кредиту 197 310,56 грн., процентна ставка 23 %, тип ставки фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту - 18.03.2024 рік.
Також, як вбачається із вказаної оферти, відповідачка просила надати кредит для повернення заборгованості за кредитним договором № 500640457 від 10.01.2018 року у розмірі 197 310,56 грн. Також, у п. 3 оферти зазначено, що позичальник просить банк надати кредитні кошти шляхом їх переказу на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк» (т.1, а.с.7).
В оферті міститься підтвердження ОСОБА_1 , що в додатку №1, який є невід'ємною частиною угоди, пропонується визначити: детальний розпис складових загальної вартості кредиту реальної річної процентної ставки; графік платежів з повернення кредиту, сплати процентів за його користування; сум комісійної винагороди та інших платежів за Угодою.
Додатком № 1 до Угоди про надання кредиту № 500815051 від 15.03.2019 року сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, відповідно до якого вбачається, зокрема, що сторонами погоджено графік платежів, реальну річну процентну ставку, яка становить 22,99%, загальну вартість кредиту яка становить в сумі 333 736,54 грн., яка складається з суми тіла кредиту в сумі 197 310,56 грн., та процентів за весь строк користування кредитом в сумі 136 425,98 грн. (т.1, а.с.9-10).
Також, 15.03.2019 року ОСОБА_1 та Банком підписано Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», відповідно до якої ОСОБА_1 просила відкрити поточні рахунки у гривні на її ім'я в порядку передбаченому чинним законодавством України та відповідно до умов договору. Підписанням цього Акцепту, ОСОБА_1 підтвердила Публічну пропозицію та укладення договору між нею та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до Договору, що розміщені на веб-сторінці Банку www.alfabank.ua (або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі). Також, підписанням цього Акцепту, ОСОБА_1 підтвердила, що в день підписання цього Акцепту отримала примірник договору та всіх додатків до нього (т.1, а.с.15).
Підпис відповідача під договором свідчить про ознайомлення позичальника з усіма його умовами, загальними умовами кредитування, іншою інформацією надання якої передбачено чинним законодавством України.
Кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі; відповідач на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору; не оспорювала кредитний договір в частині або в цілому, первісний кредитор надав відповідачу документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; кредитний договір містить інформацію щодо загальної вартості кредиту.
Отже, підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 посвідчила свою обізнаність та згоду з його умовами, волевиявлення учасників було вільним та відповідало їх внутрішній волі, правочин вчинено в формі, встановленій законом, та він був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, а саме отримання кредитних коштів позичальником, що і було здійснено сторонами. Відповідач з власної ініціативи звернулася за отриманням кредиту до вільно обраної ним фінансової установи, отримавши від останнього всю передбачену законодавством інформацію перед укладанням договору.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач посилався на те, що у зв'язку з невиконанням умов договору, у відповідача станом на 13.05.2021 року виникла заборгованість у розмірі 252 768,81 грн., яка складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 180 981,63 грн.; заборгованості за відсотками у розмірі 68 749,98 грн. та штрафу у розмірі 3 037,20 грн. (т.1, а.с.16).
У встановленому законом порядку розрахунок заборгованості відповідачем спростовано не було.
Крім того, заборгованість за кредитом на даний час не погашена.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , а також докази існування заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування кредитними коштами.
Тому посилання заявника апеляційної скарги на те, що позивачем не було доведено факту укладання кредитного договору між сторонами, не заслуговують на увагу з вищевикладених підстав.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду рішенні в частині стягнення штрафу у розмірі 3 037,20 грн., виходячи з наступного.
Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Разом з тим, відповідно до п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов'язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
Постановою Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України було ведено карантин. Дію карантину, встановленого зазначеною Постановою, було неодноразово продовжено на всій території України.
Постановою КМУ від 27.06.2023 року № 651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 року на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, карантин на території України було встановлено безперервно з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року.
Як було вказано вище, 22.06.2021 року АТ «Альфа Банк», яке в подальшому змінило свою назву на АТ «СЕНС БАНК», звернулося із даним позовом до суду про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитом, у тому числі, штрафу за прострочення заборгованості, яка виникла станом на 13.05.2021 року, тобто під час дії карантину, веденого Постановою КМУ № 211 від 11.03.2020 року.
За таких обставин, зважаючи на те, що із введенням на території України карантину, який діяв безперервно у період з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року, та враховуючи положення п. 15 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, колегія суддів відмовляє АТ «СЕНС БАНК» у задоволенні вимог до ОСОБА_1 , в частині стягнення штрафу у розмірі 3 037,20 грн.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги частково надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Сігнаєвського А.О. підлягає частковому задоволенню, рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.11.2024 року - зміні, з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог АТ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в частині штрафу у розмірі 3 037,20 грн.
Відповідно до ч. 1, п.п.1-3 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, на 98,80%, з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» слід стягнути судовий у розмірі 2 242,76 грн. за розгляд справи у суді першої інстанції.
Крім того, зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з АТ «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 40,86 грн. за подачу апеляційної скарги, що складає 1,20% відсотків від задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Сігнаєвький Андрій Олегович, задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2024 року змінити.
Ухвалити постанову, якою відмовити АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 у позові, в частині стягнення штрафу у розмірі 3 037,20 (три тисячі тридцять сім гривень 20 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ: 23494714, судовий збір за розгляд справи у суді 2 242,76 (дві тисячі двісті сорок дві гривні 76 копійок).
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ: 23494714, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 40,86 (сорок гривень 86 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 07.11.2025 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева