Справа №522/24217/25
Провадження №1-кс/522/6204/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Круті Кодимського району Одеської області, з середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця військової служби, призваного по контракту, водія 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимого,
підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12025162510001371 від 02.11.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
У провадження слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12025162510001371 від 02.11.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, обґрунтоване наступним.
СВ ВП №2 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025162510001371 від 02.11.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України
Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІX із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан на всій території України строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався.
Відтак, з 24.02.2022 по теперішній час діє воєнний стан на всій території України.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 05 квітня 2023 року № 98, солдата ОСОБА_5 призначено на посаду водія 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст.ст. 3, 21, 68 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військовослужбовець зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бездоганно і неухильно додержуватись правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, поважати честь і гідність кожної людини.
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем призваний по контракту та проходячи військову службу на посаді водія 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 37, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1 - 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 02.11.2025 року о 19 годині 06 хвилин, перебуваючи в приміщені закладу «Білий Налив», який розташований за адресою: м. Одеса, вул. Європейська, 12, визначив об'єктом свого злочинного посягання мобільний телефон марки «Realmi C75» моделі «RMX3941», який перебував на столі закладу, належний гр. ОСОБА_8 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_5 , з корисливих мотивів, діючи умисно, в умовах воєнного стану, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, переконавшись, що його дії залишаться непоміченими для оточуючих, шляхом вільного доступу, власноручно викрав мобільний телефон марки «Realmi C75» у корпусі сіро-синього кольору, моделі «RMX3941», з IMEI1: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який в подальшому заховав у власну кишеню штанів, після чого залишив місце вчинення злочину та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 5866 гривень 22 копійки.
У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, українця, уродженець Одеської області, Кодимського району, с. Круті, з середньою освітою, не одружений, зареєстрований в АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець військової служби призваного по контракту, водій 2 механізованого взводу 9 механізованої роти 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше не судимий.
03.11.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 03.11.2025 рокуповідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Факт вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколами оглядів запису та іншими доказами в сукупності.
Беручи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та враховуючи неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник проти застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту заперечували, посилаючись на те, що ризики не доведені, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.
Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).
03.11.2025 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 03.11.2025 рокуповідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Факт вчинення інкримінованого ОСОБА_5 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення, протоколом допиту потерпілого, протоколами допитів свідків, протоколами пред'явлення особи для впізнання, протоколами оглядів запису та іншими доказами в сукупності.
З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно з ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Санкцією ч. 4 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років.
Отже, вивченням характеристики ОСОБА_5 встановлено, що підозрюваний є громадянином України, не одружений, з середньою освітою, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, має постійне місце проживання, доказів знаходження на його утриманні неповнолітніх дітей та/або непрацездатних батьків суду не надано.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, що підтверджує наявність ризику, визначеного п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Під час оцінки цього ризику суд виходить з того, що:
- по-перше, показання свідків, як тих, що вже допитані в ході досудового розслідування, так і тих, які можуть бути допитані у подальшому, є процесуальними джерелами доказів (ч.2 ст.84 КПК України) та можуть мати важливе значення в контексті предмету доказування у цьому кримінальному провадженні;
- по-друге, встановлена кримінальним процесуальним законом процедура отримання показань свідків передбачає безпосереднє сприйняття їх судом у судовому засіданні (ст.ст. 23, 224 КПК України). Отже, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наведені обставини свідчать про обґрунтованість доводів прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні з метою їх спонукання до відмови у наданні викривальних показань чи до перешкоджання в одержанні судом документів, що мають істотне значення для розгляду справи.
Крім того, слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, постійних джерел доходів не має, вчинив майновий злочин з корисливих мотивів, а тому є підстави вважати, що він може отримувати доходи, в тому числі шляхом вчинення інших кримінальних правопорушень, отже наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При цьому, враховуючи встановлені під час судового засідання обставини, беручи до уваги відомості про особу підозрюваного, який є раніше не судимою особою, обставини кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту,з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, та можливістю здійснення контролю за поведінкою останнього органом національної поліції за місцем відбування запобіжного заходу, буде доречним і достатнім для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у вказаному кримінальному провадженні
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби та може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 219 КПК України, досудове розслідування має бути завершене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
За результатом розгляду клопотання слідчого чи прокурора про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя застосовує запобіжний захід в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України.
Питання щодо доведеності вини ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого злочину та правильності кваліфікації його дій слідчим суддею при розгляді клопотання не вирішувались, оскільки підлягають дослідженню при проведенні досудового розслідування та під час розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 181, 194, 196, 197, 369-372, 395 КПК України,
Клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за№12025162510001371 від 02.11.2025 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, залишити без задоволення.
Застосувати відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому цілодобово залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , за виключенням необхідності отримання невідкладної медичної допомоги та/або у разі оголошеної повітряної тривоги з метою перебування в укритті, строком на 60 (шістдесят) днів, але в межах строку досудового розслідування, тобто до 31.12.2025 року включно.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обчислюється з моменту фактичного затримання ОСОБА_5 , тобто з 02.11.2025 року.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язання, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- цілодобово не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місце роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в'їзд з України;
- утримуватись від спілкування з потерпілим ОСОБА_8 та свідками ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 .
Строк дії обов'язків, покладених судом, визначити до 31.12.2025 року, тобто в межах строку досудового розслідування.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі невиконання вище викладених обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.
Ухвалу в частині застосування до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваної.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та проголошено 07.11.2025 року о 12 год. 55 хв.
Слідчий суддя ОСОБА_1