Справа № 461/8595/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/2879/25 Доповідач: ОСОБА_2
06 листопада 2025 року м. Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21 жовтня 2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Біла Церква Київської області, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваної ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_5 ,
слідчий 1 відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_6 , без визначення застави.
Клопотання мотивує тим, що 20 жовтня 2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України. З урахуванням ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, та особи підозрюваної, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_6 , сторона обвинувачення зазначала про необхідність застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'які запобіжні заходи запобігти ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної не в силі.
Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21 жовтня 2025 року задоволено клопотання слідчого 1 відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області ОСОБА_9 .
Застосовано щодо підозрюваної ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів з моменту затримання, тобто до 18 грудня 2025 року включно.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_5 , в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді змінити, застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.
В доводах апеляційної скарги зазначив, що оскаржувана ухвала винесена на підставі помилкових висновків, без врахування всіх обставин справи.
Повідомляє, що підозрювана ОСОБА_6 визнала повністю свою вину, надала викривальні показання, сприяє у розкритті кримінального правопорушення, на її утриманні перебуває двоє малолітніх дітей, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які перебувають у Республіці Польща, до кримінальної відповідальності вона раніше не притягувалася, інших кримінальних правопорушень не вчиняла.
Наголошує, що ризики передбачені ст. 177 КПК України відсутні.
Заслухавши доповідача, доводи захисника та підозрюваної на підтримку доводів апеляційної скарги, виступ прокурора на заперечення аргументів апеляційної скарги, вивчивши матеріали судової справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 404 КПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «Ilijkov v. Bolgaria»).
Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Статтею 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За частиною першою та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, до яких, зокрема, належать запобіжні заходи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею ст. 177 цього Кодексу, окрім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Як убачається з ухвали слідчого судді та матеріалів судової справи, що слідчим відділом УСБУ у Львівській області за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025140000000286 від 20 жовтня 2025 року за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , діючи умисно, в порушення вимог Законів України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» та «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів», маючи на меті контрабандне переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю наркотичних засобів, психотропних речовин, обіг яких обмежено/заборонено, 19 жовтня 2025 року приблизно о 19 годині 01 хвилин, прямуючи на власному транспортному засобі марки «RENAULT SCENIC», д.н.з. НОМЕР_1 прибула на територію міжнародного автомобільного пункту пропуску «Угринів» Львівської митниці Держмитслужби, за адресою: Львівська обл., Шептицький район, с. Угринів, достовірно усвідомлюючи, що незаконно перевозить через державний кордон України наркотичні засоби, психотропні речовини, обіг яких обмежено/заборонено, здійснила спробу переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю 5 прозорих вакуумованих поліетиленових пакетів всередині яких знаходилась порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору із вмістом наркотичного засобу - кокаїн, обіг якого обмежено, загальною вагою 6454 грам брутто, 1 прозорого вакуумованого поліетиленового пакету всередині якого знаходилась порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору із вмістом психотропної речовини - амфетамін, обіг якої обмежено вагою 564 грам брутто, 20 прозорих вакуумованих поліетиленових пакетів всередині яких знаходилась порошкоподібна речовина світло-сірого кольору із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено загальною вагою 20587 грам брутто в спеціально виготовленому сховищі у днищі власного транспортного засобу марки «RENAULT SCENIC», д.н.з. НОМЕР_1 .
При цьому, ОСОБА_6 вчинила усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, який не був доведений до кінця з причин, які не залежали від її волі, оскільки працівниками Львівської митниці Держмитслужби було прийнято рішення про проведення поглибленого огляду транспортного засобу марки «RENAULT SCENIC», д.н.з. НОМЕР_1 , в ході якого виявлено приховані від митного контролю 5 прозорих вакуумованих поліетиленових пакетів всередині яких знаходилась порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору із вмістом наркотичного засобу - кокаїн, обіг якого обмежено, загальною вагою 6454 грам брутто, 1 прозорого вакуумованого поліетиленового пакету всередині якого знаходилась порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору із вмістом психотропної речовини - амфетамін, обіг якої обмежено вагою 564 грам брутто, 20 прозорих вакуумованих поліетиленових пакетів всередині яких знаходилась порошкоподібна речовина світло-сірого кольору із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено загальною вагою 20587 грам брутто.
В подальшому, 19 жовтня 2025 року у період часу з 19 год. 20 хв. по 23 год. 05 хв. під час проведення поглибленого огляду транспортного засобу марки «RENAULT SCENIC», д.н.з. НОМЕР_1 на території МАПП «Угринів» Львівської митниці Держмитслужби було виявлено та вилучено вказані вище 5 прозорих вакуумованих поліетиленових пакетів всередині яких знаходилась порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору із вмістом наркотичного засобу - кокаїн, обіг якого обмежено, загальною вагою 6454 грам брутто, 1 прозорого вакуумованого поліетиленового пакету всередині якого знаходилась порошкоподібна кристалічна речовина білого кольору із вмістом психотропної речовини - амфетамін, обіг якої обмежено вагою 564 грам брутто, 20 прозорих вакуумованих поліетиленових пакетів всередині яких знаходилась порошкоподібна речовина світло-сірого кольору із вмістом особливо небезпечної психотропної речовини - PVP, обіг якої заборонено загальною вагою 20587 грам брутто.
20 жовтня 2025 року ОСОБА_6 затримана в порядку ст. 208 КПК України,. повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
21 жовтня 2025 року слідчий 1 відділення слідчого відділу Управління СБУ у Львівській області старший лейтенант юстиції ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу.
21 жовтня 2025 року клопотання слідчого задоволено слідчим суддею Галицького районного суду м. Львова.
Ухвалюючи своє рішення про обрання підозрюваній ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в повному об'ємі, правильно дослідив усі обставини справи та вірно прийшов до переконання про наявність ризиків, перелік яких передбачений ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_6 у відповідності до вимог ст. ст. 193, 194 КПК України, вислухавши доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого і дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваної виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.3 ст. 305 КК України, а наявність обґрунтованої підозри підтверджується письмовими доказами, зібраними під час досудового слідства.
Перевіряючи доцільність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання підозрюваної під вартою та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження та дані про особу підозрюваної.
Згідно з наданими стороною обвинувачення даними ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки остання підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 305 КК України, яке є особливо тяжким злочином у розумінні ст. 12 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з конфіскацією майна, а отже, розуміючи наслідки притягнення до відповідальності, з метою її уникнення, існують ризики того, що вона може переховуватись від органу досудового розслідування та суду; вона не має постійного місця роботи, що свідчить про відсутність факторів соціального стримування, має можливість безперешкодного виїзду за межі території України та володіє сталими соціальними зв'язками за кордоном, зокрема в Республіці Польща; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на даний час у рамках досудового розслідування зазначеного кримінального провадження не встановлено усі обставини, що мають значення для досудового розслідування, зокрема, не встановлені всі причетні особи до вчинення кримінального правопорушення. Ураховуючи вищевикладене, у випадку застосування до ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, остання достовірно знаючи про місце перебування документів або речей, за допомогою яких було реалізовано злочинний намір, може їх знищити, спотворити, приховати, не надавши органам досудового розслідування можливості встановити місце їх знаходження та вилучити у встановленому законом порядку. Крім того, перебуваючи на волі, ОСОБА_6 може спілкуватися з причетними до вчинення кримінального правопорушення особами з приводу планів укриття злочинної діяльності, знищення, приховання та спотворення речових доказів, що негативно вплине на подальше здійснення досудового розслідування та притягнення винних до кримінальної відповідальності та зможе надавати останнім допомогу у переховуванні від органу досудового розслідування; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, відтак застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Дані обставини є істотними та такими, що виправдовують тримання підозрюваного під вартою, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини повинно забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
З урахуванням фактичних обставин підозри, характеру вчинення інкримінованого правопорушення, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді першої інстанції, що зазначене вказує на неможливість в даному конкретному випадку застосування до підозрюваної іншого більш м'якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваної іншого більш м'якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування в тому числі щодо належного виконання підозрюваною процесуальних обов'язків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрювана особа може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваною особою зазначених дій.
При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрювана особа обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
За таких обставин доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на наявних матеріалах провадження.
Наявність тих обставин, що підозрювана ОСОБА_6 визнала повністю свою вину, надала викривальні показання, сприяє у розкритті кримінального правопорушення, до кримінальної відповідальності раніше не притягувалася, інших кримінальних правопорушень не вчиняла, хоча і мають місце, однак не є безумовними підставами для відмови в застосуванні щодо неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Окрім того, колегія суддів вважає, що ці обставини в даному випадку не можуть бути беззаперечними стримуючими факторами подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Також, колегія суддів зазначає, що аргументи сторони захисту, що ОСОБА_6 є матір'ю, має на утриманні двох дітей, хоча і мають місце, проте колегією суддів не беруться до уваги, оскільки сторона захисту зазначала, що діти з нею не проживають, а перебувають за кордоном, в Республіці Польща, окрім того ця обставина не дає колегії суддів підстав для зміни запобіжного заходу.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Однак, ч. 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Колегія суддів зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється, у скоєнні тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, у сфері обігу наркотичних засобів.
З огляду на зазначене колегія суддів, погоджується з висновками слідчого судді, щодо відсутності підстав для визначення розміру застави.
Інших доводів, які б безумовно свідчили про існування підстав для скасування ухвали слідчого судді, апеляційна скарга захисника не містить.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які були б підставою для скасування чи зміни ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
Відтак, ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 є законною та обґрунтованою, а таку апеляційну скаргу захисника слід відхилити.
Керуючись ст. 177, 183, 184, 309, 310, 376, 407, 419 КПК України, колегія суддів
ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 21 жовтня 2025 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави ОСОБА_6 залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4