Дата документу 04.11.2025 Справа № 332/841/24
Єдиний унікальний № 332/841/24
Провадження №22-ц/807/1205/25
Головуючий в 1-й інстанції - Марченко Н.В.
04 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.
суддів:Подліянової Г.С., Полякова О.З.,
секретарКамалова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 травня 2025 року, ухвалене у м. Запоріжжі (повний текст рішення складено 01 травня 2025 року) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,-
У лютому 2024 року ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, у якому просило стягнути з відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 100099302 від 01.09.2021 у розмірі 107308,47 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн. Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що 01.09.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №100099302, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит у розмірі 19200,00 грн., строк користування кредитом 30 днів, термін повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 01.10.2021. 29.12.2021 між ТОВ «Мілоан та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 29-12/2021-45, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, у тому числі за Договором про споживчий кредит № 100099302 від 01.09.2021. У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за Договором про споживчий кредит № 100099302 від 01.09.2021, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Таким чином ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідача. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 09.01.2024 та відповідно до розрахунку заборгованості становить 128338,47 грн, з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 17525,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 110813,47 грн. Проте за вимогами позову позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 107308,47 грн , з яких заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 17525,00 грн., заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 89783,47 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 травня 2025 року, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Кредитним договором №100099302 від 01.09.2021 у розмірі 78392,22 грн., яка складається з: 17525,00 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 1920,00 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту та 58947,22 грн. - заборгованість за процентами.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» ( код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2211 ( дві тисячі двісті одинадцять) гривень 95 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» ( код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати на правову допомогу у розмірі 10000 (десять тисяч) 00 гривень.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні вимог позову у повному обсязі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що матеріалами справи не підтверджено факту укладання кредитного договору та факту передачі коштів за таким договором. Так само, право вимоги позивача не підтверджено належними доказами.
Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з'ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За положенням ч. 1 п. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до анкети-заяви на кредит №100099302, створеної 01.09.2021 ОСОБА_1 просив банк про надання споживчого кредиту на наступних умовах: сума кредиту - 19200,00 грн.; строк кредитування - 30 днів; дата повернення кредиту - 01.10.2021; сума до повернення - 28320,00 грн.; комісія за надання кредиту 1920,00 грн. (нараховуються одноразово за ставкою 10,00 % від суми кредиту за договором); проценти за користування кредитом 7200,00 грн. (нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом) (а.с.10 зворотна сторона - 11).
01.09.2021 ТОВ «Мілоан» з однієї сторони та ОСОБА_1 з іншої сторони уклали договір про споживчий кредит №100099302 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.6-10).
Відповідно до п.п. 1.2-1.6 договору, сума кредиту становить: 19200,00 грн.; строк кредитування: 30 днів; дата повернення кредиту: 01.10.2021; сума до повернення: 28320,00 грн.; комісія за надання кредиту: 1920,00 грн. ( нараховуються одноразово за ставкою 10,00 % від суми кредиту за договором); проценти за користування кредитом: 7200,00 грн. (нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом); стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку заборгованості за кожен день користування кредитом. Тип процентної ставки: фіксована; особливості нарахування процентів визначені п.п. 2.2, 2.3 цього договору.
Пунктом 2.3 договору передбачена можливість пролонгації кредиту на умовах п.2.3.1.
Крім того, сторонами було погоджено та підписано у якості додатку №1 до договору про споживчий кредит №100099302 від 01.09.2021, графік платежів за договором (а.с.11 зворотна сторона) та паспорт споживчого кредиту №100099302, у якому позичальник підтвердив, що: отримав та ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування. Підтвердив отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов'язань за таким договором ( а.с. 12).
Укладення Товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей Договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі (п.п. 6.4., 6.5. Договору).
У розділі 10 договору «Реквізити сторін» вказано ідентифікуючі відомості ТОВ «Мілоан», а також ідентифікуючі відомості позичальника, зокрема: прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, дані паспорта, адреса проживання, контактний номер телефону та електронна пошта.
Із довідки про ідентифікацію, наданою позивачем вбачається, що ТОВ «Мілоан» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №100099302 від 01.09.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан»: одноразовий ідентифікатор F50667, дата відправки ідентифікатора позичальнику 01.09.2021, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор+380631785636 (а.с.13).
Позивачем в порядку, встановленому договором, виконано умови договору про споживчий кредит та 01.09.2021 здійснено переказ коштів відповідачу у розмірі 19200,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу кошти згідно договору 100099302, що підтверджується Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 16.02.2022 №1580/16-02, відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2024 №20.1.0.0.0/7-241029/47168 та випискою по рахунку № НОМЕР_1 за 01.09.2021, яка містить зарахування на суму 19200,00 грн.
Із відомості про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан» вбачається, що ОСОБА_1 01.09.2021 надано кредит в розмірі 19200,00 грн. та нараховано комісію за оформлення кредиту у сумі 1920,00 грн.
В період з 09.09.2021 по 01.10.2021 здійснювалось щоденне нарахування відсотків згідно з п. 1.5.2 договору в розмірі 240,00 грн.
01.10.2021 нараховано комісію за пролонгацію договору в сумі 576,00 грн.
01.10.2021 позичальником сплачено комісію за пролонгацію договору у сумі 576,00 грн., тіло кредиту в розмірі 576.00 грн. та проценти по кредиту в сумі 912.00 грн.
З 02.10.2021 по 03.10.2021 проценти нараховувались відповідно до п.1.5.2, 2.3.1.1 договору в сумі по 232,80 грн. в день.
04.10.2021 нараховано комісію за пролонгацію договору в сумі 558,00 грн.
04.10.2021 позичальником сплачено комісію за пролонгацію договору у сумі 558,00 грн., тіло кредиту в розмірі 558,00 грн. та проценти по кредиту в сумі 890,00 грн.
04.10.2021 проценти нараховувались відповідно до п.1.5.2, 2.3.1.1 договору в сумі по 232,80 грн.
З 05.10.2021 по 07.10.2021 проценти нараховувались відповідно до п.1.5.2, 2.3.1.1 договору в сумі по 225,83 грн. в день.
З 08.10.2021 по 09.10.2021 проценти нараховувались відповідно до п.1.6, 2.3.1.2 договору в сумі по 903,30 грн. в день.
10.10.2021 нараховано комісію за пролонгацію договору в сумі 541,00 грн.
10.10.2021 позичальником сплачено комісію за пролонгацію договору у сумі 541,00 грн., тіло кредиту в розмірі 541,00 грн. та проценти по кредиту в сумі 1140,00 грн.
10.10.2021 проценти нараховувались відповідно до п.1.6, 2.3.1.2 договору в сумі 903,30 грн.
З 11.10.2021 по 13.10.2021 проценти нараховувались відповідно до п.1.5.2, 2.3.1.1 договору в сумі по 219,06 грн. в день.
З 14.10.2021 по 09.12.2021 проценти нараховувались відповідно до п.1.6, 2.3.1.2 договору в сумі по 876,25 грн. в день.
29.12.2021 надійшли кошти від відступлення права вимоги, за рахунок яких проведено списання заборгованості у сумі 3843,32 грн. (а.с.14-15).
Відповідно до договору факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021 ТОВ «Мілоан» передає новому кредитору ТОВ «Вердикт Капітал» належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників (а.с.18-20).
Згідно витягу з додатку №3 до договору факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №100099302 від 01.09.2021 на загальну суму 78392,22 грн. (а.с.23).
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» був укладений договір №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає новому кредитору ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників (а.с.24-26).
Згідно витягу з додатку № 3 до договору №10-03/2023 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023, до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №100099302 від 01.09.2021 на загальну суму 128338,47 грн.(а.с.29).
Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 10.01.2023 за ОСОБА_1 існує заборгованість за договором про споживчий кредит №100099302 від 01.09.2021 в розмірі 128338,47 грн., з яких: 17525,00 грн. заборгованість по основній сумі кредиту; 60867,22 грн. заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги та 49946,25 грн. нараховані відсотки згідно кредитного договору ( а.с. 16-17).
Задовольняючи вимоги позову частково, суд першої інстанції виходив з того, що після передачі прав вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал» всі подальші нарахування процентів, які проводив ТОВ «Вердикт Капітал» є незаконними та такими, що суперечать істотним умовам Договору, який сторони узгодили та уклали між собою. ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не надало суду детальної виписки, яким чином та, на яких підставах ТОВ «Вердикт Капітал» здійснювало подальше нарахування суми процентів за користування кредитом в розмірі 32421,25 грн. З вищенаведеного слідує, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума в розмірі 78392,22 грн., яка складається з: 17525,00 грн. заборгованості по основній сумі кредиту, 1920,00 грн. заборгованість за комісією за надання кредиту та 58947,22 грн. - заборгованість за процентами.
З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду погоджується, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 та частиною першою статті 628 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
В силу ст. 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року, який набрав чинності 30.09.2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі частина дванадцята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
01.09.2021 між ТОВ "МІЛОАН" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено в електронній формі Договір про споживчий кредит №100099302, за умовами якого відповідачу надано 19200,00 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_2 , на строк 30 днів, зі сплатою комісії у розмірі 1920,00 грн, відсотків за користування кредитом у розмірі 1,25% в день.
Із довідки про ідентифікацію, наданою позивачем вбачається, що ТОВ «Мілоан» підтверджує, що клієнт ОСОБА_1 , з яким укладено договір №100099302 від 01.09.2021, ідентифікований ТОВ «Мілоан»: одноразовий ідентифікатор F50667, дата відправки ідентифікатора позичальнику 01.09.2021, номер телефону на який було відправлено ідентифікатор+380631785636 (а.с.13).
Вказане свідчить про те, що Договір про споживчий кредит №100099302 був укладений у відповідності до норм ЗУ «Про електронну комерцію» та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Оскільки, кредитний договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Позивачем в порядку, встановленому договором, виконано умови договору про споживчий кредит та 01.09.2021 здійснено переказ коштів відповідачу у розмірі 19200,00 грн. на картку № 4731185608903529, призначення платежу кошти згідно договору 100099302, що підтверджується Довідкою АТ КБ «ПриватБанк» від 16.02.2022 №1580/16-02, відповіддю АТ КБ «ПриватБанк» від 04.11.2024 №20.1.0.0.0/7-241029/47168 та випискою по рахунку № НОМЕР_1 за 01.09.2021, яка містить зарахування на суму 19200,00 грн.
Відповідач, як власник карткового рахунку, на який було перераховано кредитні кошти не спростував належними та допустимими доказами факт зарахування кредитних коштів, як і факт належності йому карткового рахунку зазначеного в договорі.
Свої зобов'язання з надання кредитних коштів ТОВ «Мілоан» виконало. При цьому відповідач суму позики у встановлений договором строк не повернув.
З урахуванням наведеного, вищевказаний кредитний договір підписаний відповідачем в електронній формі є укладеним, і оскільки відповідач отримав кредитні кошти, однак вчасно їх не повернув, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення суми заборгованості за основною сумою позики та відсотків нарахованих згідно умов укладеного договору.
Відповідно до договору факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021 ТОВ «Мілоан» передає новому кредитору ТОВ «Вердикт Капітал» належні ТОВ «Мілоан» права грошової вимоги до боржників (а.с.18-20).
Згідно витягу з додатку №3 до договору факторингу №29-12/2021-45 від 29.12.2021, до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №100099302 від 01.09.2021 на загальну суму 78392,22 грн. (а.с.23).
10.03.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» був укладений договір №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає новому кредитору ТОВ «КОЛЛЕКТЦЕНТР» належні ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників (а.с.24-26).
Згідно витягу з додатку № 3 до договору №10-03/2023 про відступлення прав вимоги від 10.03.2023, до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» перейшло право грошової вимоги, зокрема, до відповідача ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №100099302 від 01.09.2021 на загальну суму 128338,47 грн.(а.с.29).
Договори факторингу містять всі необхідні істотні умови, які свідчать про чинність даних договорів та про належне відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами. Договори факторингу є дійсними та в судовому порядку не оскаржувалися.
Отже, факт переходу до ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР»прав первісного кредитора до ОСОБА_1 за вказаним Кредитним договором є доведеним.
Ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку та дійшов правильного висновку про те, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 01 травня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова складена 07 листопада 2025 року.
Головуючий, суддя-доповідач С. В. Кухар
судді: Г.С. Подліянова
О. З. Поляков