Справа № 308/9171/25
Закарпатський апеляційний суд
04.11.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді судове провадження 11-сс/4806/674/25 за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2025.
Цією ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, на строк до 07.11.2025 включно, без застосування електронних засобів контролю, у певний час доби з 23 год до 06 год, щодо:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, одруженого, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, директора ДП «Диспетчерська служба пасажирських перевезень», депутата Закарпатської обласної ради, несудимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України, у кримінальному провадженні № 12025071090000080 від 18.04.2025.
Цією ж ухвалою на підозрюваного ОСОБА_6 покладено обов'язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за першим викликом із встановленою періодичністю на визначений ними час; не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду, у період доби з 23 год по 06 год; утримуватися від спілкування із свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні.
З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові перебувають матеріали кримінального провадження № 12025071090000080 від 18.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у січні 2025 року, точного місця, дати та часу не встановлено, ОСОБА_6 вирішив вступити в злочинну змову із своїм знайомим - начальником Берегівського надлісництва філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» (далі - Берегівське надлісництво) ОСОБА_10 для здійснення перевезення та збуту незаконно зрубаної деревини породи «Дуб» на території Берегівського надлісництва.
-2-
ОСОБА_6 з метою реалізації свого злочинного умислу 22.02.2025, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , задля власного збагачення, незаконно, без відповідних правових підстав, залучивши для цього ОСОБА_11 та фізичну особу-підприємця ОСОБА_12 , організували перевезення деревини породи «Дуб» у кількості 21 шт об'ємом 18,06 метрів кубічних, яка попередньо була зрубана на території Шаланківського лісництва Берегівського надлісництва, та її подальший збут ТОВ «Діп-Рутс».
Після домовленості ОСОБА_6 з директором ТОВ «Діп-Рутс» ОСОБА_13 про збут деревини породи «Дуб», така за незаконною вказівкою ОСОБА_10 , що діяв за попередньою змовою з ОСОБА_6 , відпущена майстром лісу з лісозаготівельних робіт Шаланківського лісництва ОСОБА_14 , який не був обізнаний про його злочинні наміри, на адресу ТОВ «Самвер», проте у подальшому ОСОБА_12 , на виконання незаконних вказівок ОСОБА_6 , на автомобілі «Volvo», д. н. з. НОМЕР_1 з напівпричепом, д.н.з. НОМЕР_2 , перевезена на територію ТОВ «Діп-Рутс» за адресою: вул. Робітнича, 3 А, с. Лішня Дубенського району Рівненської області.
ОСОБА_6 для доведення свого злочинного умислу, направленого на незаконне перевезення та збут деревини, надав ОСОБА_13 номер банківського рахунку НОМЕР_3 , який належить його дружині ОСОБА_15 , для розрахунку за поставлену деревину, на який ТОВ «Діп-Рутс» 12.03.2025 перерахував грошові кошти у сумі 425441 грн.
Таким чином, ОСОБА_6 , незаконно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , 22.02.2025 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх спільних дій, з метою незаконного збагачення, незаконно, без відповідних правових підстав організував перевезення та збут деревини породи «Дуб» в кількості 18 метрів кубічних, вартість якої становить 414930 грн, що відповідно до ч. 2 примітки ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.
Надалі, ОСОБА_16 продовжуючи діяти за попередньою змовою разом з ОСОБА_10 , у період квітня 2025 року, керуючись корисливими мотивами, продовжили перевезення та збут незаконно зрубаної деревини до ТОВ «Діп-Рутс».
ОСОБА_10 , будучи керівником структурних та виробничих підрозділів Берегівського надлісництва, з метою реалізації спільного із ОСОБА_6 злочинного плану, знаючи та здійснюючи безпосереднє керівництво підпорядкованими йому структурними підрозділами та їхніми працівниками, в тому числі службовими особами лісництва «Ім. Маурера», у не встановлені досудовим розслідуванням місці, час, дату, однак не пізніше 11.04.2025, вирішив шляхом надання вказівок, здійснити відвантаження незаконно зрубаної деревини на території вказаного лісництва.
У той же час, ОСОБА_6 реалізуючи спільний з ОСОБА_10 умисел, направлений на збут незаконно зрубаної деревини ТОВ «Діп-Рутс», залучивши для цього ФОП ОСОБА_12 , організували перевезення вказаної деревини породи «Дуб» у кількості 19 метрів кубічних вартістю 619366 грн.
Після домовленості з ОСОБА_13 про збут деревини, за вказівкою ОСОБА_6 , 17.04.2025 водій ОСОБА_17 автомобілем марки «Volvo», д.н.з. НОМЕР_4 із причепом марки «Кrоnе», д.н.з. НОМЕР_5 , які належать ФОП ОСОБА_12 , перевозив незаконно зрубану з території лісництва ім. Маурера деревину породи «Дуб» у кількості 19 метрів кубічних, на територію ТОВ «Діп-Рутс», однак о 22 год був зупинений співробітниками поліції на автодорозі М06 «Київ-Чоп» на станції поста поліції в с. Нижні Ворота Мукачівського району.
Таким чином, ОСОБА_6 , незаконно, за попередньою змовою з ОСОБА_10 , у період із 11.04.2025 по 17.04.2025, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх спільних дій, з метою незаконного збагачення, організували перевезення та збут
-3-
незаконно зрубаної деревини породи «Дуб» у кількості 19 метрів кубічних, вартість якої становить 619366 грн, що відповідно до ч. 2 примітки ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.
08.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Необхідність застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту слідчий мотивував тим, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за що йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому наявними є ризики, передбачені п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_6 , усвідомлюючи покарання, яке йому загрожує, з метою уникнення відповідальності, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тому, на переконання слідчого, більш м'який запобіжний захід, ніж цілодобовий домашній арешт, не буде достатнім для запобігання зазначеним ризикам.
Частково задовольняючи клопотання слідчого, слідчий суддя вказала на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Обґрунтованість підозри стверджується долученими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри. Також, слідчим суддею встановлено, що є достатні підстави вважати, що існують певні наведені слідчим у клопотанні ризики, а саме передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. У той же час, недоведеним є ризик, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, слідчим суддею враховано, що ОСОБА_6 не судимий, одружений, має постійне місце проживання, вищу освіту, на утриманні двох неповнолітніх дітей, є директором ДП «Диспетчерська служба пасажирських перевезень» та депутатом Закарпатської обласної ради. У зв'язку з наведеним, слідчий суддя прийшла до висновку, що застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту у даному конкретному випадку не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи, а запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби без застосування електронних засобів контролю та з покладенням обов'язків, передбачених п. 1, 2, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, буде достатнім для запобігання встановленим ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В апеляційній скарзі прокурор Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді від 11.09.2025 та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покласти обов'язки, передбачені п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 195 КПК України. Вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою. В обґрунтування апеляційних вимог прокурор посилається на доводи, які аналогічні тим, що зазначені у клопотанні слідчого, зокрема, щодо наявності обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того, на підозрюваного необхідно покласти обов'язок здати на зберігання до ГУ ДМС України в Закарпатській області свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в'їзду з Україну, оскільки останній неодноразово виїжджав за межі території України, а наявність у розпорядженні ОСОБА_6 паспортів та інших документів, які дають право для виїзду за кордон, є фактором, який може спонукати підозрюваного покинути територію України через пункти пропуску на державному кордоні.
Заслухавши доповідь судді, промову прокурора на підтримання доводів апеляційної скарги, пояснення підозрюваного ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора,
-4-
перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України запобіжні заходи застосовуються з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганню спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України для цього підстав.
Згідно ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, а відповідно до ч. 6 цієї статті строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію, і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно положень ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять
-5-
надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді першої інстанції про те, що клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 подано до суду в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування й відповідає вимогам ст. 184 КПК України, ґрунтується на вимогах закону та змісту викладених у ньому доводів.
Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, у провадженні Шостого СВ (з дислокацією у м. Ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у м. Львові перебувають матеріали кримінального провадження № 12025071090000080 від 18.04.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 4 ст. 246, ч. 2 ст. 364 КК України.
08.09.2025 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Із журналу судового засідання вбачається, що під час розгляду клопотання участь у його розгляді приймали прокурор, підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник-адвокат ОСОБА_18 , що свідчить про дотримання права підозрюваного ОСОБА_6 на захист.
При цьому обґрунтованим є висновок слідчого судді про те, що прокурором та слідчим наведено обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України. Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у його вчиненні підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та доданими до клопотання доказами, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри, і на підставі яких слідчий виніс повідомлення ОСОБА_6 про підозру, копія якого 09.09.2025 з урахуванням положень ст. 278 КПК України, вручена останньому.
Зокрема, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується: оглядом місця події від 17.04.2025; оглядом місця події від 18.04.2025; поколодною специфікацією контрольного заміру від 18.04.2025 по франко-верхньому складу; показаннями свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; відомостями (протоколами оглядів інформаційно-пошукових систем) по руху вантажних автомобілів якими перевозилась деревина а також по руху легкових автомобілів якими переміщувались фігуранти; оглядом відеозаписів із камер відеоспостереження території ТОВ «Сітка Захід Україна»; оглядом мобільного телефону ОСОБА_13 ; платіжними квитанціями щодо перерахунку ТОВ «Діп-Рутс» коштів за необліковану деревину на банківські рахунки надані ОСОБА_6 директору вказаної фірми ОСОБА_13 ; відомостями із банківських рахунків куди були перераховані кошти із ТОВ «Діп-Рутс»; показаннями підозрюваного ОСОБА_10 ; аналізом телефонних з'єднань всіх фігурантів; показаннями ОСОБА_11 ; оглядом мобільного телефону ОСОБА_21 ; поколодною специфікацією контрольного заміру від 18.04.2025 по франко-верхньому складу; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 ; оглядом лісосіки від 30.04.2025; протоколами допиту свідка ОСОБА_23 , ОСОБА_10 , ОСОБА_24 від 13.06.2025; актом складеним з результатом проведення контрольного заходу у Берегівському надлісництві від 30.04.2025; допитом свідка ОСОБА_19 від 12.06.2025та іншими матеріалами кримінального провадження.
-6-
При цьому, колегія суддів уважає, що додані до клопотання матеріали (докази) підтверджують обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити вищевказане кримінальне правопорушення. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Крім того, як вбачається з матеріалів судового провадження, прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та не доведено наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що є безумовною підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
При прийнятті судового рішення апеляційним судом враховуються положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, колегія суддів зазначає, що сама по собі тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , не може бути безумовною підставою для застосування щодо нього будь - якого запобіжного заходу, оскільки ця обставина повинна враховуватись у сукупності разом з іншими обставинами.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі прокурор з приводу можливих виду та строку покарання ОСОБА_6 виходить за межі визначених законом повноважень прокурора та суперечить загальним засадам кримінального провадження, зокрема, передбаченій п. 10 ч. 1 ст. 7 КПК України презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Інші обставини, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, були враховані судом при прийнятті рішення, у зв'язку з чим і зроблено обґрунтований висновку про необхідність відмови у застосуванні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту щодо ОСОБА_6 та застосування домашнього арешту в нічний період доби.
Погоджуючись з вказаним висновком, колегія суддів враховує й наявні в матеріалах судового провадження дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягався, має міцні соціальні зв'язки.
Колегія суддів уважає правильними висновки слідчого судді про необхідність застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту в певний період доби, оскільки тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, поряд із наявністю певних ризиків давали підстави слідчому судді для обрання підозрюваному саме такого запобіжного заходу.
Даний вид запобіжного заходу є співмірним з існуючими ризиками, відповідає даним про особу підозрюваного та тяжкості пред'явленої йому підозри, зможе у повній мірі забезпечити виконання ним процесуальних обов'язків та унеможливить настання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів прийшла до висновку про те, що при розгляді клопотання слідчий суддя, врахувавши вищенаведені обставини, вимоги кримінального процесуального закону та дані про особу підозрюваного, дійшла до належних висновків про часткове задоволення клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту та про можливість
-7-
застосування щодо останнього запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний період доби, які ґрунтуються на вимогах закону й доданих до клопотання матеріалах, у зв'язку з чим, визнаються апеляційним судом обґрунтованими й належним чином вмотивованими. При цьому, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді застави буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
На інші доводи в обґрунтування апеляційної скарги, які б свідчили про незаконність судового рішення прокурором не вказується.
Процесуальних порушень, які б могли слугувати підставами для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
При цьому колегією суддів враховується і те, що ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.11.2025 підозрюваному ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді домашнього арешту та строк дії обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк до 26.12.2025.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, у зв'язку з чим, враховуючи положення ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді як законна та обґрунтована підлягає залишенню без змін.
При прийнятті рішення колегія суддів також, враховує вимоги ст. 26 КПК України, зокрема, те, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та в спосіб, передбачених цим Кодексом; що під час апеляційного розгляду стороною обвинувачення та стороною захисту не заявлялось клопотань щодо приєднання до матеріалів судового провадження доказів (документів), які б могли вплинути на висновки суду; а також положення ст. 404 цього Кодексу в частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.09.2025 щодо ОСОБА_9 , - без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді