Справа № 133/2020/25
Провадження № 33/801/1103/2025
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк О. О.
Доповідач: Сало Т. Б.
07 листопада 2025 рокум. Вінниця
Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Щавінського Костянтина Станіславовича, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 жовтня 2025 року в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 жовтня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок судового збору на користь держави в особі Державної судової адміністрації України.
Не погодившись із вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.
У скарзі зазначає, що під час розгляду справи не було оголошено його клопотання про закриття провадження у справі, відеозапис у його присутності не досліджувався, що, на його думку, свідчить про порушення принципу безпосередності дослідження доказів. Про прийняте рішення він не був проінформований, всупереч вимогам ч. 1 ст. 285 КУпАП постанова не була оголошена після закінчення розгляду справи. Судом залишено поза увагою викладені у клопотанні про закриття провадження у справі обставини щодо незаконної зупинки його транспортного засобу, незаконного огляду транспортного засобу та особистих речей і відсутності підстав для направлення його на огляд і фактично штучного їх створення. Працівник поліції почав з'ясовувати наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння після з'ясування факту притягнення його у минулому до відповідальності за незаконні виробництво, придбання, зберігання, перевезення, пересилання наркотичних засобів або психотропних речовин без мети збуту в невеликих розмірах, що мало місце 26 квітня 2022 року. Фактично поліцейський штучно створив умови, які нібито є підставою вимагати в нього пройти огляд. Поліцейські відмовили у проведенні огляду, вказуючи, що протокол вже складається, хоча протокол вони мали б складати лише після його відмови проходити огляд після отримання направлення на такий огляд. Направлення на проведення огляду мітить недостовірні дані, в медичний заклад його ніхто не доставляв.
07 листопада 2025 року від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення, в яких він просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою закрити провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_1 та адвоката Щавінського К.С., які підтримали апеляційну скаргу із зазначених у ній підстав, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347084, складеного заст. ком. взводу 1 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП старшим лейтенантом поліції Постолатієм М.С., 31 травня 2025 року об 11 год. 30 хв. в с. Махнівка (Комсомольське) по вул. Київська, 47, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя; зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у визначеному законом порядку в медичному закладі водій відмовився на місці зупинки транспортного засобу на запис портативного відеореєстратора. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с.2).
У пункті 2.5 Правил дорожнього руху України зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння.
Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що його вина доведена матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347084 від 31 травня 2025 року; направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 31 травня 2025 року; рапортом поліцейського від 31 травня 2025 року; диском з відеозаписом.
Висновок суду першої інстанції про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що поліцейський фактично штучно створив умови, які ніби то є підставою вимагати у нього пройти огляд. Поліцейським не було встановлено наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння. Інша ознака, яку штучно створив поліцейський - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, і поліцейський не застосовував відповідний метод для виявлення вказаної ознаки. Така ознака, як неприродна блідість обличчя, є суб'єктивною думкою поліцейського.
Статтею 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду врегульована Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735.
Пунктом 6 розділу І Інструкції визначено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я.
При цьому, у пункті 12 розділу ІІ цієї Інструкції зазначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103).
ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №347084 від 31 травня 2025 року заперечень щодо викладених у протоколі обставин, зокрема, щодо виявлених у нього ознак наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя; зіниці очей, які не реагують на світло) та щодо відмови від проходження огляду в закладі охорони здоров'я на стан наркотичного сп'яніння не висловив.
У графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» зазначено: «надасть у суді».
Суд першої інстанції, дослідивши відеозапис з нагрудної камери працівників поліції встановив, що автомобіль TOYOTA CRESTA, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 було зупинено об 11 год. 25 хв.. Під час спілкування з ОСОБА_1 поліцейським було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння у лікаря-нарколога в лікарні м. Калинівка. У подальшому, об 11 год. 32 хв., ОСОБА_1 запитав в поліцейського чи ввімкнений в нього запис на нагрудному портативному реєстраторі та повідомив, що він дійсно вживав наркотичні засоби близько місяця тому та погодився їхати разом з поліцейськими в лікарню. Однак об 11 год. 47 хв. ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду та сказав поліцейським, щоб останні складали протокол, після чого поліцейський роз'яснив йому його права та перейшов до складання протоколу. При цьому суд першої інстанції встановив, що працівники поліції жодного тиску на водія ОСОБА_1 не чинили, а його відмова від проходження медичного огляду є повністю добровільною та усвідомленою.
Оглянувши вказаний відеозапис апеляційним судом встановлено, що поліцейським у ході розмови з ОСОБА_1 в останнього було виявлено ознаки наркотичного сп'яніння: тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя; звужені зіниці очей, які не реагують на світло (11 год. 30 хв.). У зв'язку з цим ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння (11 год. 31 хв.). При цьому, ОСОБА_1 не заперечував щодо наявності у нього вказаних ознак, зазначивши, що зранку за кермом. При цьому повідомив, що вживав наркотичні засоби місяць назад (11 год. 32 хв.). На пропозицію поліцейського пройти огляд у закладі охорони здоров'я ОСОБА_1 погодився, відповівши: «Їдемо» (11 год. 34 хв.). Після того, як ОСОБА_1 у телефонному режимі отримав консультацію, він погодився їхати до закладу охорони здоров'я, однак з невідомих суду причин передумав і зазначив: «Складайте протокол» (11 год. 45 хв.). Поліцейські запитали у ОСОБА_1 , чи розуміє він наслідки такої відмови, на що він надав стверджувальну відповідь. Після отримання відмови ОСОБА_1 поліцейські розпочали оформлювати адміністративний матеріал, в тому числі і протокол про адміністративне правопорушення.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не заперечує факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння до початку складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, а зазначає про те, що виявлені у нього поліцейським ознаки наркотичного сп'яніння є суб'єктивним сприйняттям поліцейського.
Вказані доводи не приймаються до уваги апеляційним судом, оскільки відповідно до пункту 2 Розділу 1 згаданої Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 4 Розділу І цієї Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: - наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння: порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. (крім запаху алкоголю з порожнини рота); - звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; - сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; - почервоніння обличчя або неприродна блідість.
За змістом п. 12 Розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 2 згаданого вище Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані наркотичного сп'яніння.
Ключовою у цих нормах підставою для проходження огляду, а отже і для вимоги поліцейського пройти огляд, є наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння.
З вказаних норм випливає, що вимогу водієві пройти огляд на стан сп'яніння можливо висунути лише у випадку, коли поліцейським встановлено наявність у водія ознак наркотичного сп'яніння, про що він повинен повідомити водія, і лише після цього поліцейський висуває вимогу водієві пройти огляд на стан будь-якого сп'яніння, що і було зроблено поліцейським у даному випадку.
Виявлення ознак сп'яніння є прерогативою саме поліцейського, який, у разі встановлення таких, висуває водієві вимогу пройти медичний огляд.
З відео видно, як поліцейський виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп'яніння після проведення візуального огляду та озвучив їх останньому, після чого запропонував йому пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
У підсумку ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, а тому поліцейський на законних підставах почав складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 не обґрунтував, що застосований поліцейським порядок огляду на предмет реагування зіниць на сонце не може бути застосований через свою неефективність. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі лише назвав інші способи перевірки цього факту.
Усі методики, про які зазначає ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, повинні були б застосовуватися лікарем закладу охорони здоров'я, який уповноважений на проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а не поліцейським на місці зупинки транспортного засобу.
Та обставина, що пізніше ОСОБА_1 знову погоджувався пройти огляд, не може бути підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки ОСОБА_1 до цього висловив свою позицію щодо проходження огляду, а саме відмовився від його проходження.
Твердження ОСОБА_1 про те, що поліцейський почав з'ясовувати наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння після встановлення факту притягнення його у минулому до відповідальності за незаконні дії, пов'язані з наркотичними засобами, є хибними, адже про цей факт почав стверджувати сам ОСОБА_1 ..
Доводи апеляційної скарги, які стосуються направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не приймаються апеляційним судом, оскільки направлення - це документ, на підставі якого працівники медичного закладу проводять огляд особи і необхідності видавати його і долучати до протоколу про адміністративне правопорушення у даному випадку не було.
Не заслуговують на уваги доводи апеляційної скарги з приводу незаконних, на думку ОСОБА_1 , дій поліцейських щодо незаконного огляду його особистих речей та транспортного засобу, оскільки це не впливає на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 не позбавлений можливості оскаржити дії поліцейських, якщо вважає їх незаконними.
07 листопада 2025 року адвокатом Щавінським К.С. в інтересах ОСОБА_1 подано додаткові пояснення, в яких акцентовано увагу суду на ключові моменту відеозапису. У цілому, викладена в цих пояснення інформація відповідає дійсності, однак, вона є дещо викривленою. Як зазначено захисником, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, а дії поліцейських мали провокаційний характер.
Додаткові пояснення не приймаються до уваги апеляційним судом, оскільки сам ОСОБА_1 сказав поліцейським складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення (11:45:52) і він зазначив, що розуміє наслідки такої поведінки. Саме після цього поліцейські почали оформляти адміністративний матеріал, в тому числі і складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, а тому всі наступні дії ОСОБА_1 були поза межами провадження.
Зі змісту оскаржуваної постанови слідує, що всі наявні у матеріалах справи докази були досліджені судом і лягли в основу оскаржуваного судового рішення.
Решта доводів апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування постанови суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v.UKRAINE, №4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 06 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.Б. Сало