16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01
Справа №730/1545/25
Провадження № 3/730/668/2025
"07" листопада 2025 р. м. Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.
з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого й проживаючого у АДРЕСА_1 , непрацюючого, за ч.3 ст.173-2 КУпАП, -
ОСОБА_1 будучи постановами Деснянського районного суду м.Чернігова від 22 листопада 2024 року, 21 травня 2025 року притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1, 3 ст.173-2 КУпАП, повторно протягом року 16 жовтня 2025 року близько 18-35 год за місцем проживання в АДРЕСА_1 , виражався нецензурною лайкою в бік своєї матері ОСОБА_2 , після чого вдарив її рукою по голові, чим вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, завдавши шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та потерпіла з огляду на скорочені строки розгляду даної категорії справ, передбачені ст.277 КУпАП (у триденний строк), повідомлялись про дату, час і місце проведення судового засідання за наявними засобами мобільного зв'язку, що підтверджується телефонограмами, та рекомендованими повідомленням про вручення поштових відправлень, але до суду не з'явились, про причини неприбуття не повідомили, заяв про відкладення чи розгляд справи в їх відсутність не подали. Тому, з огляду на зазначені обставини, суд вважає за можливе провести розгляд даної адміністративної справи в межах наявних доказів у відсутність вказаних учасників, участь яких не є обов'язковою, що не є порушенням прав цих осіб, передбачених ст.268, 269 КУпАП, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому суд враховує практику Європейського суду з прав людини (рішення в справах «Пономарьов проти України» від 03.04.2008р., «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989р.), яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.
Згідно з приписами ст.7, 9, 245, 252, 280 КУпАП підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об'єктивних і суб'єктивних ознак, тобто об'єкта, об'єктивної сторони, суб'єкта та суб'єктивної сторони. Під час судового розгляду справи про адміністративне правопорушення забезпечується всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення питання, чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ч.3 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддіно адміністративному стягненню, передбаченого частинами першою або другою ст.173-2 КУпАП, вчиненя домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого (ч.1); діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи (ч.2).
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»:
- домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (п.3);
- психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14);
- фізичне насильство це - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
- кривдник - це особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі (п.6);
- особа, яка постраждала від домашнього насильства, - це особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі (п.8).
Приписами ч.2 ст.3 даного Закону визначено, що дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні вищевказаного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 16.10.2025р. серії ВАД №773172 за ч.3 ст.173-2 КУпАП, зі змістом якого притягуваний погодився і його підписав, від надання пояснень відмовився, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку оформлення протоколу працівниками поліції не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять;
- письмовим поясненням ОСОБА_2 від 16.10.2025р., згідно якого її син ОСОБА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння виражався в її сторону нецензурною лайкою, після чого вдарив її рукою по голові;
- копіями постанов Деснянського районного суду м.Чернігова від 22.11.2024р., 21.05.2025р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1, 3 ст.173-2 КУпАП (справи №750/15421/24, №750/1430/25);
- копією термінового заборонного припису стосовно кривдника ОСОБА_1 ;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
З огляду на приписи ст.251 КУпАП зазначені протокол про адміністративне правопорушення (який є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій), письмові документи, у тому числі й пояснення потерпілої, є належними й допустимими доказами в справі про адміністративне правопорушення, тоді як притягуваний та потерпіла судовий виклик проігнорували і прийняти участь в розгляді справи не побажали.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що з огляду на «стандарт доведення вини поза розумним сумнівом» у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, і він підлягає адміністративній відповідальності.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення суд з огляду на приписи ст.33 КУпАП враховує обставини та характер правопорушень, які вчинені повторно протягом року, ступінь вини порушника, його особу та майновий стан.
Тому, з урахуванням вищевказаних обставин справи, з метою виховного впливу та запобігання скоєння аналогічних правопорушень у подальшому, ОСОБА_1 слід піддати найбільш суворому виду адміністративного стягнення, яким є адміністративний арешт, що відповідатиме вимогам ст.33 КУпАП. Водночас застосування до ОСОБА_1 більш м'яких видів адміністративних стягнень, передбачених санкцією ч.3 ст.173-2 КУПАП (штраф, громадські роботи) на переконання суду не буде необхідним і достатнім для його перевиховання, не сприятиме досягненню визначеної ст.23 КУпАП мети, оскільки поведінка ОСОБА_1 не свідчить про його бажання стати на шлях виправлення, він неодноразово вчиняв домашнє насильство (щодо співмешканки), й наразі потерпілою є його матір, яка має інвалідність через ураженням опорно-рухового апарату (без ніг), непрацевлаштований, а раніше накладені на нього адміністративні стягнення у виді штрафу не мали ніякого превентивного ефекту.
Одночасно суд враховує заповнену поліцейським форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також гарантоване постраждалій особі право на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства (п.1 ч.1 ст.21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Крім того, відповідно до статті 39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Так, у п.10 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.
Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить направлення кривдника на проходження програм для кривдників.
Тому, зважаючи на неодноразовість вчинення притягуваних проявів домашнього насильства, у відповідності до положень ст.39-1 КУпАП України, ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 один із спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, а саме направлення його до органу місцевого самоврядування в особі Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області строком на шість місяців на проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
На підставі викладеного, керуючись ст.7, 9, 23, 33, 36, 39-1, 40-1, 173-2, 173-8, 245, 251, 252, 256, 268, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 7 (сім) діб.
Початок адміністративного арешту ОСОБА_1 рахувати з часу його фактичного затримання.
Направити ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», строком на 6 (шість) місяців до Височанської сільської ради Ніжинського району Чернігівської області.
Роз'яснити, що у разі неявки ОСОБА_1 для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів. Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що за умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність згідно ст.390-1 КК України.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець