Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
"06" листопада 2025 р. Справа № 755/10604/25
Номер провадження1-кп/608/505/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорткові клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному у Єдиний реєстр досудових розслідувань за 12025000000000667 від 06 березня 2025 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України,
В провадженні Чортківського районного суду Тернопільської області перебуває на розгляді кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 ..
В клопотанні вказав, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: у незаконному заволодінні транспортними засобами, вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб.
Зібрані під час досудового розслідування докази об'єктивно зв'язують ОСОБА_5 із злочинами, пов'язаними із незаконним заволодінням транспортними засобами, вчиненими повторно за попередньою змовою групою осіб.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 листопада 2025 року включно.
Підставою продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є те, що він обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289 КК України, а також у зв'язку з встановленими обставинами, які виправдовують даний запобіжний захід та підтверджують наявність зазначених ризиків.
Метою продовження застосування запобіжного заходу до ОСОБА_5 , згідно з вимогами пп 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших підозрюваних, вчинити інше кримінальне правопорушення. Вказані ризики підтверджуються тим, що ОСОБА_5 , будучи засудженим та маючи досвід відбуванння покарання, пов'язаного з позбавленням волі, на шлях виправлення не став та вчинив нові злочини, у вчиненні яких обвинувачується, та які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна, або без такої. Усвідомлюючи тяжкість вчинених злочинів та вид покарання, яке йому загрожує, ОСОБА_5 може умисно переховуватись від суду, як на території України так і поза її межами, з метою уникнення від відповідальності. Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 переховувався від органів досудового росзлідування на території Федеративної Республіки Німеччина, де його було затримано та в подальшому видано на територію України. Також, ОСОБА_5 володіє інформацією про осіб, які є свідками та потерпілими, їх місця проживання, роботи, знає суть показань, які вони надали органу досудового росзлідування. А тому існує ризик того, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, може безпосередньо або через третіх осіб незаконно впливати на свідків, потерпілих, з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до суду для надання показань, що може негативно ввплинути на стан судового розгляду та їх результати. Окрім цього, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може продовжувати вчиняти інші злочини, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжких злочинів, що свідчить про стійкість протиправної поведінки обвинуваченого.
Вважає, що застосування менш суворого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються останньому, обсягу пред'явленого йому обвинувачення. До того ж, не має беззаперечних доказів, які би свідчили, що інший захід забезпечення кримінального провадження, крім тримання під вартою, зможе належним чином усунути ризики, які передбачені пп 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вказує, що у даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи ОСОБА_5 ..
З врахуванням наведеного, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_5 та виконання ним процесуальних обов'язків, просить продовжити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого терміном на 60 діб.
У разі задоволення клопотання, просить визначити ОСОБА_5 заставу у порядку, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що обвинувачується, у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримує, просить задовільнити з наведених вище підстав.
Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник адвокат ОСОБА_4 не заперечують щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд, розглянувши клопотання, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступних висновків.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 10 вересня 2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 листопада 2025 року включно.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення притання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, суд бере до уваги ступінь тяжкості інкримінованих йому кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких злочинів, особу обвинуваченого, необхідність уникнення, визначених ст. 177 КПК України, ризиків.
Відповідно до п. 36 Рішення ЄСПЛ у справі «Москаленко проти України» від 20.05.2010 (остаточне 20.08.2010), «суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Сам факт подання до суду обвинувального акту та те, що ОСОБА_5 обинувачується у вчиненні відповідних кримінальних правопорушень, є свідченням їх обґрунтованої підозри. При цьому, на даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого в інкримінованих йому діяннях, що буде вирішуватися судом в нарадчій кімнаті при ухваленні остаточного рішення у справі.
На переконання суду, на даний час продовжують існувати передбачені ст. 177 КПК України, ризики вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватися від суду, які існували при застосуванні та продовженні щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останній обвинувачується у вчиненні ряду умисних тяжких злочинів, за які передбачене найсуворіше покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років з конфіскацією майна або без такої, має достатню обізнаність, щоб розуміти тяжкість інкримінованих злочинів та покарання за їх вчинення. Також на даний час частина території України перебуває під тимчасовою окупацією рф, внаслідок чого обвинувачений може переховуватися на вказаній території від суду.
Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення тяжких злочинів, однак це не сприяло його перевихованню, та йому інкримінується вчинення умисних тяжких злочинів. Також обвинувачений ОСОБА_5 не працює та не має стабільного джерела доходів, що свідчить про відсутність чинників, які могли б утримати його від продовження злочинної діяльності.
Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою як досудового так і судового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».
Також, вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого суд враховує вимоги пп 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, суд відзначає, що своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.
Враховуючи наведене, суд вважає, що застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою неможливе, оскільки не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, тож тримання під вартою є виправданим, а тому суд вважає за необхідне продовжити щодо ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на два місяці.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи викладене, слід визначити ОСОБА_5 заставу у порядку, передбаченому п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, у розмірі 1 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки менший розмір застави не здатний забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю с-ща Устинівка Устинівського району Кіровоградської області запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці, тобто до 04 січня 2026 року включно.
Визначити розмір застави у межах триста п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 1 059 800(один мільйон п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот) гривень в національній грошовій одиниці, яка може бути внесена, як самим обвинуваченим ОСОБА_5 , так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Тернопільській області.
Обвинувачений ОСОБА_5 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов'язки: повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні № 12025000000000667 від 06.03.2025; прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що він звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної в даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання його під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення негайно здійснює розпорядження про звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, прокурора та суд.
З моменту звільнення з-під варти в зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Тернопільського апеляційного суду через Чортківський районний суд Тернопільської області протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду не зупиняє її виконання.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому ОСОБА_5 , начальнику ДУ «Чортківська УВП № 26».
Згідно з оригіналом
Суддя /підпис/.
Ухвала набрала законної сили «____»_______________року
Оригінал ухвали знаходиться в Чортківському районному суді Тернопільської області в матеріалах справи № 755/10604/25
Суддя: ОСОБА_1
Копію ухвали видано «____»_______________року
Секретар: