03.11.2025 Справа №607/21457/25 Провадження №3/607/7832/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Мостецька А.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду справу, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
08.10.2025 о 19 год 44 хв в м. Тернопіль по вул. Тролейбусна, 14, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Ford Focus», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alcotest 6810» № ARBF-0422 (повірка дійсна до 04.06.2026), відмовився, після чого огляд проводився в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР, що підтверджується висновком на стан алкогольного сп'яніння № 448 від 08.10.2025, чим порушив вимоги п. 2.9(а) Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного адміністративного правопорушення не визнав та підтримав подане ним клопотання про закриття провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв?язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування якого зазначив, що посилання на постанову серія ЕНА № 5894663 від 08.10.2025 не може використовуватися як підстава для зупинки ТЗ, адже з даною постановою притягнуто до відповідальності за перевезення дитини зростом до 150 см. без використання дитячої утримуючої системи. Дана обставина була встановлена вже після, зупинки ТЗ через 3 хв, час доби 19:47 зупинка відбулася 19:44 тому порушення ч. 10 ст. 121 КУпАП, не були підставою для зупинки. Щодо посилання про начебто технічну несправність, а саме лампочку лівої ближньої фари, просить суд врахувати, що з долученого відео з автореєстратора, неможливо встановити номерний знак Т3, який рухається з непрацюючою лівою ближньою фарою. Тому, посилатися на технічну не справність, як підставу для зупинки ТЗ, неможливо. Крім того, посилатися на начебто визнання ним вини щодо непрацюючої фари, у даній ситуації не буде достатнім доказом доведення підстави для зупинки. Однак, будь-яких даних, які б свідчили про необхідність зупинки транспортного засобу під його керуванням із зазначених вище підстав в матеріалах справи немає. Працівниками поліції належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення ним ПДР України, які б могли слугувати саме причиною зупинки автомобіля відповідно до вимог ч. 1 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію, яким він керував, а також подальшої перевірки водія на предмет порушення ним правил дорожнього руху.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Незважаючи на невизнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена належними та допустимими доказами, які досліджені у судовому засіданні, а саме: даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 477554 від 08.10.2025, де викладені обставини вчинення ним адміністративного правопорушення; аудіовізуальним диском із відеозаписами з автомобільного відеореєстратора та з нагрудних камер працівників поліції, які підтверджують обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 448 від 08.10.2025, відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння; результатом лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю від 08.10.2025, згідно з яким при дослідженні взірця крові газо хроматографічним методом етилового спирту знайдено - 1,13 ‰; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 08.10.2025, з якого вбачається, що у результаті огляду уповноваженою особою патрульної служби в ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук; копією свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за № П 51 QM 0701 103 25 чинне до 04 червня 2026 року, згідно з якого за результатами повірки встановлено, що газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Alcotest 6810» № ARBF-0422, відповідає вимогам ДСТУ 8950:2019 Метрологія. Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та видихуваному повітрі. Методика повірки; даними, які містяться в постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5894663 від 06.10.2025, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126, ч. 10 ст. 121 КУпАП; довідкою УПП в Тернопільській області ДПП від 09.10.2025 про те, що Г ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
За наведеного, суд не має жодних сумнівів щодо обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , оскільки такі дійсно мали місце, що підтверджується доказами, що долучені суб'єктом владних повноважень до матеріалів адміністративної справи. При цьому наведені докази жодним чином не спростовуються іншими доказами чи матеріалами справи.
Разом з тим, суд не бере до уваги твердження особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо відсутності підстав для зупинки транспортного засобу, оскільки такі спростовуються відеозаписами долученими до матеріалів справи. Відеозаписи події, що знаходяться на диску, містять достовірні дані про дії ОСОБА_1 та поліцейських на момент зупинки транспортного засобу, є повними, змістовними та дають можливість об'єктивно надати правову оцінку скоєного ОСОБА_1 правопорушення, а складання протоколу про адміністративне правопорушення, має істотне значення для правильного вирішення даної справи та є допустимим доказом згідно положень ст. 251 КУпАП.
Крім того, суд зауважує, що причина зупинки транспортного засобу не впливає на доведеність факту наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Більше того, за умови виявлення у особи, яка керує транспортним засобом, ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння, незалежно від причин зупинки транспортного засобу, працівники Національної поліції зобов'язані вжити відповідних заходів, спрямованих на виявлення та припинення правопорушення, оскільки в іншому випадку ігнорування вказаних обставин суперечитиме завданням Національної поліції.
Відтак доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 суд вважає такими, що не відповідають дійсності та спростовуються наданими суду доказами у їх сукупності, а також спрямовані на уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
За таких обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про те, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні стягнення, суд, враховує санкцію статті, характер вчиненого правопорушення, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому суд дійшов висновку, що до порушника слід застосувати стягнення у виді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ним нових правопорушень в майбутньому і необхідним для досягнення мети адміністративного стягнення.
Також відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 в дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 9, 23, 33, 34, 40-1, ч. 1 ст. 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника,роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок) в дохід держави та витрати на облік зазначеного правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду апеляційним судом.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяА. А. Мостецька