Справа № 2/593/384/2025
(заочне)
"07" листопада 2025 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої - судді Данилів О.М.
при секретарі Паньків М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Бережани цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -
13 серпня 2025 року позивач ТзОВ «Авентус Україна» звернувся в Бережанський районний суд із позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 боргу за кредитним договором № 8080790 від 13 липня 2024 року у розмірі 33 227,10 гривень, 2422, 40 гривень витрат, понесених позивачем по сплаті судового збору та 105 гривень по відправці відповідачу досудової вимоги.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 13 липня 2024 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаними в порядку ст. 12 Закону України ''Про електронну комерцію'', був укладений кредитний договір № 8080790. У відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С-2997 для підписання Кредитного договору № 8080790 від 13 липня 2024 року. Відповідно до умов договору відповідач терміном на 360 днів отримав кредит у розмірі 10 000гривень. Крім цього, 14 липня 2024 року між ТзОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду про надання кредиту, відповідно до якої відповідач отримав додатково кредит у розмірі 5 000гривень, однак через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором та укладеною додатковою угодою утворилась заборгованість у розмірі 33227,10 гривень, яка складається з: 12 903,72 гривень -заборгованості по тілу кредиту; 20 323,38 гривень - простроченої заборгованості за нарахованими процентами. А так як відповідач у добровільному порядку вказаного боргу не погасив у зв'язку з чим позивач просить задоволити його позов і стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та понесені ним судові витрати.
Ухвалою Бережанського районного суду від 20 серпня 2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» в судове засідання не з'явився, у поданому суду позові просив провести розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з'явився, хоч про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, не повідомив суд про причини неявки та відзив на позов не подав, тому суд відповідно до ч.1 ст.280, ч.4 ст.223 ЦПК України ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з відсутністю заперечень проти такого вирішення справи представника позивача.
Судом були вжиті вичерпні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи. Так, існуюча практика судів України, в тому числі і практика Верховного Суду, визначає, що неотримання стороною провадження судового виклику, надісланого на її адресу у визначеному законом порядку, зокрема повернення такого виклику за закінченням терміну зберігання у поштовому відділенні або відмова від отримання, вважається належним повідомленням сторони про виклик.
Згідно рішення від 08.11.2005 р. у справі «Смірнов проти України» в силу ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, вивчивши матеріали справи та взявши до уваги подані стороною позивача письмові докази, прийшов до висновку про необхідність задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» позовних вимог, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 4 Цивільно-процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Судом встановлено, що 13 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 8080790, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором С2997.
Умовами зазначеного договору передбачено, що кредитодавець зобов'язується надати позичальнику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов'язувався повернути кредит та сплатити нараховані кредитодавцем проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10 000 грн. терміном на 360 днів із встановленою фіксованою процентною ставкою. Договором передбачена періодичність платежів зі сплати процентів: кожні 15 днів із встановленою стандартною процентною ставкою у розмірі 1,50% в день та зниженою процентною ставкою 1,395% в день, та штрафними санкціями, передбаченими розділом 6 укладеного договору, які будуть застосовуватися до позичальника у випадку неналежного виконання ним умов договору.
Крім цього, 14 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до договору № 8080790 про надання кредиту, відповідно до якої відповідач отримав додатково кредит у розмірі 5 000 гривень.
Із долучених до позову документів, а саме письмового повідомлення ТзОВ '' Пейтек'' № 20250514-113 та 20251405-321 від 14 травня 2025 року (а.с. 43, 44) видно, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» свої зобов'язання виконало так як здійснило видачу відповідачу кредитних коштів за договором № 8080790 від 13 липня 2024 року шляхом перерахування 13 липня 2024 року відповідачу кредитних коштів у сумі 10 000грн. та 14 липня 2024 року коштів у розмірі 5000 гривень на платіжну карту відповідача НОМЕР_1 , зазначену у договорі.
Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування належним чином не виконував, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 33227, 10грн., яка складається з: 12903,72 грн. -заборгованості по тілу кредиту та 20323, 38грн. - простроченої заборгованості по відсотках.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.
Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем у справі було надано: інформаційні повідомлення споживача, які були подані позичальником з метою укладення кредитного договору /а.с. 28/; паспорт споживчого кредиту /а.с.25-27/; кредитний договір № 8080790 від 13 липня 2024року, який підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С 2997 /а.с.14-23/; таблицю обчислення загальної вартості кредиту /а.с. 23-24/, додаткову угоду до договору кредиту № 8080790 від 13 липня 2024року, / а с. 29-30/, яка була укладена між сторонами 14 липня 2024року та підписана відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором С9821; паспорт споживчого кредиту /а.с.33-34/ та розрахунок заборгованості по зазначеному договору /а.с.36-42/.
Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач суду не надав.
Згідно статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву на позов та доказів на його підтвердження суду не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин першої-третьої статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін, тому сторони повинні довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень.
А так як відповідно до частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, та беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід задоволити, стягнувши з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 33 227,10 грн..
Окрім цього, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 2422,40 грн. та 105 грн. витрат, понесених позивачем за відправку відповідачу досудової вимоги.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76-81, 89, 141, 263-265, 280-283, 354, 355 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 629, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна»:
-33 227 ( тридцять три тисячі двісті двадцять сім) гривень 10 копійок - заборгованості за кредитним договором № 8080790 від 13 липня 2024року
-105 / сто п'ять/ гривень витрат, понесених позивачем за відправку відповідачу досудової вимоги
- 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп., сплаченого позивачем судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте Бережанським районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про сторін.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230, місцезнаходження юридичної особи: 03062, м.Київ, проспект Берестейський, 90-А, )
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя Бережанського районного суду
Тернопільської області Данилів О.М.