Справа № 472/1322/25
Провадження №1-кп/472/148/25
про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
07 листопада 2025 року селище Веселинове
Миколаївської області
Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3
(в режимі відеоконференції),
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5
(в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду № 1 у с-щі Веселинове Миколаївської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150010001475 від 25.02.2025 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінакан Вірменія, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат",
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
До Веселинівського районного суду Миколаївської області 04 листопада 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025150010001475 від 25.02.2025 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Разом з обвинувальним актом прокурор ОСОБА_3 подала до суду клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави, посилаючись на те, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення, а обраний під час досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає 09.11.2025 року.
На наявність вказаних ризиків, на думку прокурора, вказує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому, усвідомлюючи це, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом залякування та погроз, чи іншими способами може впливати на свідків, показання яких мають суттєве значення у вказаному кримінальному провадженні. Також зазначає, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) клопотання підтримала та просила його задовольнити, зазначивши, що ризики, вказані у клопотанні, на сьогодні не зникли та продовжують існувати.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, просили обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, пославшись на те, що обвинувачений виявляє бажання продовжити військову службу та не зможе незаконно впливати на свідків.
Заслухавши думки учасників судового провадження, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним в частині першій вказаної статті.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може вчинити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення на стадії підготовчого судового засідання доведена перебуванням на розгляді суду обвинувального акта.
Аналізуючи встановлене в підготовчому судовому засіданні, суд дійшов висновку, що заявлені прокурором ризик можливості переховування від суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України), ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п.5 ч.1 ст.177 КПК України) та ризик незаконного впливу на свідків (п.3 ч.1 ст.177 КПК України) у ході розгляду клопотання є доведеними.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якої передбачає позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, а тому, усвідомлюючи це, ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, може переховуватись від суду, у тому числі на непідконтрольній території України, враховуючи, що на території України введено воєнний стан через збройну агресію Російської Федерації. Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, шляхом залякування та погроз, чи іншими способами може впливати на свідків, показання яких мають суттєве значення у вказаному кримінальному провадженні. Також ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є військовослужбовцем та в разі його переховування від суду та від військової служби такі дії можуть набути ознак військових злочинів, передбачених ст.ст. 407-408 КК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
Таким чином, єдиним запобіжним заходом, який можливо застосувати до ОСОБА_4 , є тримання під вартою, оскільки він є військовослужбовцем, який обвинувачується в період дії воєнного стану у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Вік, стан здоров'я та сімейний стан ОСОБА_4 не перешкоджають його утриманню в умовах слідчого ізолятора. Доказів, які б свідчили про протилежне, стороною захисту суду не надано.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Пункт 2 частини 5 ст.182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у розмірі від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З врахуванням викладеного, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 заставу, яку ним може бути внесено протягом усього часу тримання під вартою, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Суд вважає, що саме такий розмір гарантуватиме виконання обвинуваченим покладених на нього в подальшому обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України.
За обставин, зазначених вище, суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 177, 199, 314, 315, 369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Ленінакам Вірменія, громадянину України, з середньою освітою, неодруженому, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому в силу ст. 89 КК України, який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив військову службу за мобілізацією на посаді курсанта навчального взводу навчальної роти школи базової загальновійськової підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "солдат", обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 05 січня 2026 року включно.
Строк дії ухвали закінчується 05 січня 2026 року о 24:00 годині.
Встановити ОСОБА_4 суму застави в розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що у грошовому вимірі становить 60 560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області протягом строку дії цієї ухвали суду.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися такою особою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави ОСОБА_4 особисто або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) ОСОБА_4 з-під варти звільнити, поклавши на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та місця роботи.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала суду в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги.
Суддя Веселинівського районного суду
Миколаївської області ОСОБА_1