Справа № 486/1958/24
Провадження № 3/467/114/25
07.11.2025 року Арбузинський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Догарєвої І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Скорнякової С.В.,
прокурорів Пахомова О.С., Довбні М.В.
особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Семенової С.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області справу про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Доманівка Миколаївської області, має зареєстроване місце проживання по АДРЕСА_1 та проживає по АДРЕСА_2 , одружений, перебував на посаді судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, РНОКПП НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №39-02/23 від 10.10.2024 року, ОСОБА_1 , як слідчий суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, перебуваючи у приміщенні цього суду за адресою: вул. Європейська, 3а у м. Южноукраїнську Вознесенського району Миколаївської області, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон), порушуючи п. 3 ч. 1 ст. 75, ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), під час судового засідання 22.01.2024 року у справі №486/104/24 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: зобов'язав посадових осіб відділу поліції №3 Вознесенського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області розпочати досудове розслідування за заявою ОСОБА_2 щодо викладення у телеграм-каналі «Ю-Оперативний» та на сторінці Facebook списків осіб (у форматі ПІБ, підпис), які підтримують присвоєння ОСОБА_1 звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП не визнав. Зазначив, що справа про притягнення його до адміністративної відповідальності замовлена одним з керівників установ м. Південноукраїнська, який вже не працює та який не погодився з прийнятим ОСОБА_1 судовим рішенням у справі. ОСОБА_1 не є ініціатором присвоєння йому звання «Почесний громадянин м. Южноукраїнська», ініціаторами виступили громадські організації, зокрема, ГО «Буго-Гард». Врешті, рішення про присвоєння ОСОБА_1 цього звання не було прийнято. Вважає, що під час ухвалення рішення у справі №486/104/24 в нього не було конфлікту інтересів, оскільки був відсутній його приватний інтерес, так як рішення стосувалось порушення прав осіб, списки з персональними даними яких було викладено у телеграм-каналі «Ю-Оперативний» та на сторінці Facebook. За відсутності приватного інтересу самовідвід від розгляду цієї справи він не заявляв. Інші учасники справи також відводів йому не заявляли. Просив закрити провадження у справі відносно нього за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 29.10.2024 року надавав письмові пояснення до протоколу про адміністративне правопорушення №39-02/23 від 10.10.2024 року. Пояснив, що у справі №486/104/24 ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на протиправну бездіяльність органу досудового розслідування ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області оскільки відомості за його заявою про вчинення кримінального правопорушення, а саме з приводу того, що невідома особа на ім'я ОСОБА_3 виклала в соціальній мережі «Facebook» та в групі «Ю-Оперативний» месенджера Telegram фотографію зі списком членів ГФ «Буго-гард» та підписами останніх щодо прийняття членами ГФ «Буго-гард» відповідного рішення, не були внесені до ЄРДР. ОСОБА_1 , як слідчим суддею Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 22.01.2024 року скаргу ОСОБА_2 на протиправну бездіяльність органу досудового розслідування було задоволено та зобов'язано посадових осіб ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області внести до ЄРДР відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення з проведенням подальшого досудового розслідування.
Процесуальним законом, що регламентує порядок врегулювання конфлікту інтересів у судді під час здійснення правосуддя у кримінальному судочинстві, є КПК України. Учасниками справи йому, як слідчому судді відводи не заявлялися, а своє право на заявлення самовідводу він не використовував, оскільки не вбачав у цьому сенсу, і як слідчий суддя добросовісно виконував свою роботу. Обставини та хід розгляду справи №486/104/24 не могли вплинути на вирішення даної справи, оскільки він не мав у справі за скаргою ОСОБА_2 статусу учасника. Таким чином, в нього відсутній сумнів щодо можливості розгляду даної справи.
В матеріалах справи відсутні докази того, що він, як слідчий суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І., діючи умисно і протиправно, приймав рішення в умовах реального конфлікту інтересів. Отже, у його діях відсутня вина як обов'язковий елемент складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172- 7 КУпАП, оскільки не доведено використання ним наданих службових повноважень чи пов'язаних з його можливостями з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозицїі такої вигоди для себе чи інших осіб. Сам по собі факт винесення ухвали по справі №486/104/24 за скаргою ОСОБА_2 не може безумовно свідчити про порушення вимог антикорупційного законодавства. Окрім того, порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя (конфлікту, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом) тягне за собою дисциплінарну відповідальність, встановлену ЗУ «Про судоустрій та статус суддів». Пряма чи побічна заінтересованість його у результаті розгляді скарги належним чином не підтверджена.
З урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького ПАН України від 29 квітня 2016 року №126/50-е, для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що, по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє, така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об'єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій, що також не доведено у цій справі.
Матеріали справи не містять доказів факту реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом його, як слідчого судді на об'єктивність або неупередженість рішення у справі.
Відповідно до положень ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення Ради суддів України про реальний чи потенційний конфлікт інтересів. Конфлікт інтересів, який виникає у діяльності судді поза відправленням правосуддя, і який не може бути врегульований у спосіб, визначений процесуальним законом, тягне за собою адміністративну відповідальність.
Складання уповноваженими державними органами протоколів про притягнення суддів до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв'язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ згідно рішення Ради суддів України №46 від 07.09.2017 року містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
ОСОБА_1 зазначив про відсутність у нього, як слідчого судді реального приватного конфлікту інтересів за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення обставин при прийнятті рішення, а тому він просив закрити провадження у справі відносно нього за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП за відсутністю події і складу правопорушення.
Додатково ОСОБА_1 зазначив в судовому засіданні, що на момент розгляду справи він не є суддею та, відповідно, суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Захисник Семенова С.М. звернулась з клопотанням про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що конфлікту інтересів під час розгляду справи №486/104/24 у слідчого судді Савіна О.І. не виникало. З ОСОБА_4 , який очолював ДФТГ м. Южноукраїнська, ОСОБА_1 був знайомий, будучи членом цього ДФТГ, але жодних відносин крім знайомства з ним не мав. Своєї кандидатури ОСОБА_1 на присвоєння йому звання почесного громадянина Южноукраїнської міської територіальної громади не висував і дізнався про те, що його висувають як кандидата на це звання тільки коли почався збір підписів громадян і коли ОСОБА_1 була надана згода комісії міської ради по законності на обробку його персональних даних. Відводи під час розгляду справи №486/104/24 учасниками справи не заявлялися. Щодо заявлення самовідводу тільки суддя вирішує чи є він, або його рідні, зацікавленим у результаті розгляду справи, чи може складатися таке враження. Суддя Савін О.І. не вбачав при розгляді справи конфлікту інтересів, оскільки його приватного інтересу у цій справі не було. Крім того, представник ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області був повідомлений про час і місце розгляду справи та в судове засідання не з'явився і відводів слідчому судді Савіну О.І. не заявляв. Також матеріали справи не містять доказів реального впливу суперечності між приватним та службовим інтересом ОСОБА_1 , як судді, на об'єктивність або неупередженість рішення у справі.
Крім того, захисник Семенова С.М. посилаючись на висновок Великої Палати Верховного суду у постанові №990SCGC/10/25 від 05.06.2025 року вказувала на відсутність повноважень як у НАЗК так і в Ради суддів України щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів у разі, якщо його можна врегулювати в порядку, визначеному процесуальним законом, в той час як порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Складання протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв'язку із конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
Також захисник Семенова С.М. зауважила, що незалежність та недоторканість суддів як один з конституційних принципів здійснення правосуддя в Україні гарантує судді неможливість його притягнення до відповідальності за ухвалене ним рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Необхідність дотримання цього принципу не має ставитися під сумнів будь-яким з учасників правовідносин у державі, в тому числі НАЗК.
В судовому засіданні захисник Семенова С.М. своє клопотання підтримала та просила провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.
Прокурор Пахомов О.С. в судовому засіданні зазначив про наявність у діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 як слідчий суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», порушуючи п. 3 ч. 1 ст. 75, ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України, 22.01.2024 року у справі №486/104/24 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів, а саме: зобов'язав посадових осіб відділу поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області розпочати
досудове розслідування за заявою ОСОБА_2 щодо викладення у телеграм-каналі «Ю-Оперативний» та на сторінці Facebook списків осіб (у форматі ПІБ, підпис), які підтримують присвоєння ОСОБА_1 звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади». Просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ст. 38КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення (ст. 251 КУпАП).
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
10.10.2024 року заступником Голови Національного агентства з питань запобігання корупції А. Корнелюком складено протокол про адміністративне правопорушення №39-02/23, за яким ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки він, як слідчий суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, всупереч вимогам п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», порушуючи п. 3 ч. 1 ст. 75, ст. 80 Кримінального процесуального кодексу України, під час судового засідання 22.01.2024 року у справі №486/104/24 прийняв рішення в умовах реального конфлікту інтересів.
Частина 2 статті 172-7 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.
При цьому, відповідно до примітки до статті 172-7 КУпАП суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції». У цій статті під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Судом встановлено, що відповідно до постанови Верховної Ради України від 09.07.2003 року №1072-IV ОСОБА_1 обрано на посаду судді місцевого Южноукраїнського міського суду Миколаївської області безстроково. Та станом на 22.01.2024 року він перебував на посаді судді цього суду.
Відповідно до п.п. «ґ» ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» судді належать до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, на яких поширюється дія Закону, зокрема вимоги ч. 1 ст. 28 цього Закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів.
Отже, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області станом на 22.01.2024 року був суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Для констатації наявності або відсутності у діях чи бездіяльності особи події та складу вищевказаного адміністративного правопорушення необхідно визначити, чи мав місце за даних обставин по справі реальний конфлікт інтересів.
У частині 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Згідно з абзацом дванадцятим частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес - це будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Основними складовими конфлікту інтересів є приватний інтерес, службові/представницькі повноваження, суперечність між приватним інтересом та службовими повноваженнями (для реального конфлікту інтересів).
Приватним інтересом може вважатися будь-який як майновий, так і немайновий інтерес. Закон допускає необмежене коло обставин та ситуацій, що можуть свідчити про наявність приватного інтересу чи зумовлювати його виникнення за певних умов. До приблизного переліку позаслужбових стосунків із фізичними чи юридичними особами, що можуть зумовлювати виникнення приватного інтересу, входять також дружні стосунки.
Немайновий інтерес, за визначенням закону, є інтересом, пов'язаним з особистими, сімейними, дружніми та іншими позаслужбовими стосунками судді. В цю групу інтересу входять стосунки судді з близькими особами та членами сім'ї у розумінні норм антикорупційного законодавства, а так само стосунки із друзями, знайомими, а також спілкування судді у соціальних мережах.
При вирішенні питання щодо наявності приватного інтересу у сфері службових повноважень як складової конфлікту інтересів слід у кожному випадку враховувати конкретні обставини, відносини та зв'язки особи, обсяг її службових/представницьких повноважень під час прийняття того чи іншого рішення.
Для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи не вчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів, необхідно встановити наявність обов'язкової сукупності таких юридичних фактів, як:
1) наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений;
2) наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення;
3) наявність повноважень на прийняття рішення;
4) наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об'єктивність або неупередженість рішення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення ініційоване повідомленням від 28.03.2024 року (вих. №3046/63-2024) начальника ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області С. Стриги, який звернувся до Національного агентства з питань запобігання корупції щодо виявлення факту можливого вчинення корупційного правопорушення суддею Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіним О.І., який 22.01.2024 року як слідчий суддя ухвалив рішення за скаргою ОСОБА_2 на протиправну бездіяльність органу досудового розслідування та в порушення ст. 75, 80 КПК України не заявив собі самовідвід, чим порушив вимоги ЗУ «Про запобігання корупції» щодо заборони приймати рішення або вчиняти дії в умовах реального конфлікту інтересів, так як скарга ОСОБА_2 стосувалась обставин опублікування в соціальних мережах невідомою особою на ім'я ОСОБА_3 списку членів ГФ «Буго-Гард» з їх підписами за прийняття рішення про направлення клопотання щодо присвоєння голові Южноукраїнського міського суду Миколаївської області ОСОБА_1 звання «Почесного громадянина Южноукраїнської міської громади».
До повідомлення додано копію заяви ОСОБА_2 , зареєстрованої в журналі єдиного обліку ВП №3 Вознесенського РУП в Миколаївській області 30.11.2023 року за №5757, у якій заявник просив зафіксувати факт того, що 28.11.2023 року невідома особа на ім'я ОСОБА_3 виклала фотографії зі списком членів громадського формування «Буго-Гард» та підписами щодо присвоєння почесного громадянина м. Южноукраїнська ОСОБА_1 та копію відповідних пояснень ОСОБА_2 від 30.11.2023 року.
Згідно довідки про розгляд повідомлення на лінію «102» від 30.11.2023 року, в результаті опрацювання працівниками ВП №3 Вознесенського РУП в Миколаївській області заяви ОСОБА_5 ознак кримінального чи адміністративного правопорушення не встановлено.
01.12.2023 року ОСОБА_6 направлено повідомлення №12765/63-2023 про результат розгляду його заяви від 30.11.2023 року.
На підставі ухвали слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіна О.І. від 22.01.2024 року у справі №486/104/24, що також підтверджено витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30.01.2023 року 25.01.2023 року зареєстровано кримінальне провадження №12024153120000011 за заявою ОСОБА_2 від 30.11.2023 року, відповідно до якої 28.11.2023 року невідома особа на ім'я ОСОБА_3 виклала в соціальних мережах фотографію зі списком членів ГФ «Буго-Гард» та їх підписами щодо підтримання кандидатури ОСОБА_1 на присвоєння йому звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади». Правова кваліфікація кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 182 КК України.
З матеріалів справи єдиний унікальний номер 486/104/24 номер провадження 1-кс/486/21/2024 слідує, що ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області 15.01.2024 року зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування, в якій просив зобов'язати орган досудового розслідування ВП №3 Вознесенського РУП в Миколаївській області внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення за його заявою від 30.11.2023 року.
Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 15.01.2024 року зазначена судова справа передана на розгляд слідчому судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіну О.І.
Частиною 1 ст. 303 КПК України визначені рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, серед яких, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено право заявника оскаржити бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, відповідно до положень ч. 1 ст. 306 КПК України розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї глави.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України, ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
За таких умов, у ОСОБА_1 , як слідчого судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області, були наявні повноваження прийняти за результатами розгляду скарги ОСОБА_2 на бездіяльність органу досудового розслідування, одне з рішень, передбачених ч. 2 ст. 307 КПК України, зокрема, про зобов'язання вчинити певну дію, або про відмову у задоволенні скарги.
Оскаржуючи бездіяльність органу досудового розслідування ОСОБА_2 зазначав, що 30.11.2023 року він звернувся до ВП №3 Вознесенського РУП з заявою про скоєння кримінального правопорушення з приводу того, що невідома особа на ім'я ОСОБА_3 виклала в соціальні мережі «Facebook» та в групі «Юж-Оперативний» месенджера Telegram фотографію зі списком членів ГФ «Буго-гард» та підписами щодо присвоєння ОСОБА_1 почесного громадянина м. Южноукраїнськ. Його звернення було зареєстроване в ІКС ІПНП (журнал ЄО) відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, а не внесене до ЄРДР, як того потребує КПК України. Таке рішення ВП №3 Вознесенського РУП мотивоване тим, що в результаті опрацювання звернення ОСОБА_2 не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим перевірку за цим зверненням припинено, роз'яснено право звернення до суду протягом одного місяця з моменту ознайомлення з ним. З листом ОСОБА_2 ознайомився після його отримання поштою 23.12.2023 року. Просив
зобов'язати орган досудового розслідування ВП №3 Вознесенського РУП в Миколаївській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення, наведені у його заяві від 30.11.2023 року та розпочати досудове розслідування викладеного факту.
До скарги додано копію повідомлення ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області від 01.12.2023 року №12765/63-2023, яким ОСОБА_6 поінформовано, що його звернення з приводу того, що невідома особа на ім'я ОСОБА_3 виклала в соціальній мережі «Facebook» та в групі «Юж-Оперативний» месенджера Telegram фотографію зі списком членів ГФ «Буго-гард» та підписами щодо присвоєння ОСОБА_1 почесного громадянина м. Южноукраїнськ було зареєстровано в ІКС ІПНП (журнал ЄО) за №5757 від 30.11.2023 року. В даному факті не встановлено ознак кримінального чи адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим перевірку за цим зверненням припинено.
Ухвалою 17.01.2024 року слідчий суддя Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савін О.І. відкрив провадження за скаргою ОСОБА_7 на бездіяльність органу досудового розслідування. Призначив скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Южноукраїнського міського суду Миколаївської області на 14:00 год. 17.01.2024 року. Витребував у ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області матеріали за заявою ОСОБА_8 на бездіяльність органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.
В судове засідання у справі №486/104/24, яке було розпочато о 14:27:37 год. 17.01.2024 року з'явився скаржник ОСОБА_2 , представник ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області не з'явився. Після оголошення складу суду відводів слідчому судді Савіну О.М. скаржник не заявляв. Судове засідання відкладене на 22.01.2024 року о 08:30 год.
В судове засідання у справі №486/104/24, яке було розпочато о 09:42:57 год. 22.01.2024 року з'явився скаржник ОСОБА_2 , представник ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області не з'явився. Після оголошення складу суду відводів слідчому судді Савіну О.М. скаржник не заявляв. За результатом розгляду скарги об 11:56:53 год. слідчим суддею Савіним О.І. оголошено ухвалу.
Ухвалою від 22.01.2024 року у справі №486/104/24 слідчий суддя Савін О.І. скаргу ОСОБА_7 на протиправну бездіяльність органу досудового розслідування задовольнив. Зобов'язав посадових осіб ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП України в Миколаївській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою про вчинення кримінального правопорушення з проведенням подальшого досудового розслідування.
Наявність приватного інтересу ОСОБА_1 при розгляді справи №486/104/24 у протоколі про адміністративне правопорушення №39-02/23 від 10.10.2024 року обґрунтована тим, що скарга ОСОБА_2 стосувалась оскарження бездіяльності органу досудового розслідування щодо обставин викладення громадянкою ОСОБА_9 у телеграм-каналі «Ю-Оперативний» та на сторінці Facebook списків осіб (у форматі ПІБ, підпис) про присвоєння ОСОБА_1 звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади». Згідно з висловлюваннями ОСОБА_1 у мережі Facebook Кондакова (Євтушенко) Наталія є шахрайкою та провокатором. Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , він вважає телеграм-канал «Ю-Оперативний» рупором провокаторів, які свідомо принижують його статус як професійного судді, як носія судової влади в Україні. Згідно письмових пояснень ОСОБА_10 , які не підтверджені доказами, вона та її чоловік перебувають із ОСОБА_1 у неприязних відносинах через конфлікт у бізнесі та подальші судові процеси, які тривали із 2009 року. Зазначені пояснення оцінені як обставини, що характеризують її ставлення до слідчого судді.
Крім того, автор протоколу стверджував про те, що ОСОБА_1 перебуває у конфліктній ситуації з начальником відділу поліції № 3, що підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 .
Отже, приватний інтерес ОСОБА_1 обґрунтовано негативним ставленням ОСОБА_1 до ОСОБА_9 , бажанням ОСОБА_1 отримати звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади», в той час як публікація списків підписантів із зазначенням можливої фальсифікації результатів перешкоджала отриманню відповідного почесного звання медійно, створюючи негативне ставлення (імідж) до ОСОБА_1 . Для усунення відповідної перешкоди та зведення власних рахунків із ОСОБА_11 ( ОСОБА_12 слідчий суддя Савін О.І. на підставі заяви керівника ГО ГФ ОГП «Буго-Гард» ОСОБА_2 , який ініціював присвоєння ОСОБА_1 звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади», виніс ухвалу зобов'язати посадових осіб відділу поліції № 3 розпочати досудове розслідування.
Суперечність між приватним інтересом і службовими повноваженнями судді ОСОБА_1 обґрунтована у протоколі, зокрема, положеннями Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про Конституційний Суд України», Кодексу суддівської етики щодо обов'язку судді чесно і сумлінно здійснювати свої службові повноваження, не вчиняти дій, що порочать звання судді і підривають авторитет правосуддя, бути прикладом неухильного додержання принципу верховенства права, дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, неупередженість та справедливість суду. Суддя не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах. В той час як Савін O.І., розглянувши скаргу, яка стосувалася його особисто як кандидата на отримання почесного звання, використав свої повноваження виключно у власних інтересах (задовольнив скаргу ОСОБА_2 ).
З одного боку, у ОСОБА_1 існував приватний інтерес, зумовлений бажанням помсти та отримання звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади», а з іншого - реалізуючи свої повноваження як слідчий суддя, ОСОБА_1 мав об'єктивно та неупереджено оцінювати обставини скарги, що стосуються його особисто, у зв'язку з чим могло бути розпочато кримінальне провадження.
Тобто приватний інтерес ОСОБА_1 домінував над суспільним інтересом доброчесної поведінки суддів, на захист якої мають бути спрямовані службові повноваження судді, у зв'язку з чим між його приватним інтересом та службовими повноваженнями виникла суперечність, яка вплинула на об'єктивність та неупередженість його дій. Крім того, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 75, ст. 80 КПК України, не заявивши самовідвід.
Наявність впливу суперечності між приватним та службовим інтересом ОСОБА_1 на об'єктивність та неупередженість прийнятого рішення обґрунтована порушенням вимог п. 3 ч. 1 ст. 75, ст. 80 КПК України, а їх ігнорування розцінено як свідчення наявності впливу приватного інтересу на дії особи, внаслідок якого вони стають необ'єктивними та упередженими.
З матеріалів, доданих до протоколу на підтвердження зазначених обставин слідує наступне.
За інформацією виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області від 03.05.2024 року №23/01-34/1306, судді Южноукраїнського міського суду Миколаївської області Савіну О.І. не було присвоєно звання «Почесного громадянина Южноукраїнської міської територіальної громади».
Разом з інформацією виконавчим комітетом Южноукраїнської міської ради надано на запит уповноваженої особи НАЗК копії документів, з яких убачається, що 17.02.2023 року Благодійна організація «Благодійний фонд «Берегиня «Південь», Громадське формування з охорони громадського порядку Костянтинівського старостинського округу Южноукраїнської міської територіальної громади «Буго-Гард», Громадська організація «Всесвітня федерація Джіссенкай карате» звернулись до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області з клопотанням про присвоєння звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» ОСОБА_1 . Від ГФ «Буго-Гард» клопотання підписав ОСОБА_6 .
До клопотання додана автобіографія ОСОБА_1 , датована 02.02.2023 року; лист-згода ОСОБА_1 на обробку, використання, поширення та доступ до його персональних даних від 17.02.2023 року; відомості про досягнення кандидата; відгуки-клопотання осіб, які підтримують висування цієї кандидатури; протокол загальних зборів колективу організації про висування кандидата з підписами осіб, які взяли участь у зборах; копії документів, які посвідчують особу
кандидата; характеристики ОСОБА_1 від начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 та військового коменданта оборони ОСОБА_13 ; списки осіб, які проголосували за висування кандидатури ОСОБА_1 на присвоєння йому звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади», в тому числі список з 28 осіб від ГФ «Буго-Гард».
З протоколу №3 від 11.02.2023 року засідання загальних зборів ГФ «Буго-Гард» слідує, що керівником цього громадського формування ОСОБА_2 , який також головував на засіданні, було ініційовано питання про висування кандидатури ОСОБА_1 на присвоєння йому звання «Почесний громадянин Южнукраїнської міської територіальної громади», звернення з відповідним клопотанням до Южноукраїнської міської ради, а також звернення до громадських та благодійних організацій, мешканців громади з питанням спільного підтримання клопотання про присвоєння ОСОБА_1 зазначеного звання. Така ініціатива була підтримана членами ГФ «Буго-Гард» одноголосно.
17.02.2023 року ОСОБА_6 від імені ГФ «Буго-Гард» складений відгук-клопотання про висування кандидатури ОСОБА_1 на присвоєння зазначеного звання.
Відомості про досягнення кандидата та обґрунтування особливого вкладу кандидата у розвиток територіальної громади та визнання його видатних заслуг від імені ГФ «Буго-Гард» також підписаний ОСОБА_6 .
Рішенням постійної комісії міської ради з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, запобігання корупції, сприяння депутатській діяльності, етики та регламенту від 31.03.2023 року (протокол №38) за результатом попереднього розгляду матеріалів на присвоєння звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» вирішено підготувати проєкт рішення міської ради та оприлюднити його на сайті.
Проєктом рішення Южноукраїнської міської ради Миколаївської області пропонувалось присвоїти звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» ОСОБА_1 .
На офіційному сайті міста Южноукраїнська 08.08.2023 року ОСОБА_14 розміщено петицію «Про перевірку звання «Почесний житель міста» пану ОСОБА_15 . Автор петиції висловив сумніви, щодо кандидатури ОСОБА_16 на присвоєння йому звання почесного жителя міста та вимагав перевірити достовірність підписів осіб, які підтримали присвоєння звання «Почесний житель міста» ОСОБА_17 , оприлюднити список цих осіб, оприлюднити список осіб та організацій, які займалися збором підписів та присвоїти всім Захисникам - жителям Южноукраїнської міської територіальної громади, яки віддали своє життя, звання « ОСОБА_18 житель міста (посмертно)». Станом на 11.08.2023 року петицію підписали 503 особи за 500 необхідних.
Рішенням виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради Миколаївської області №1363 від 29.11.2023 року «Про розгляд електронної петиції «Про перевірку звання «Почесний житель міста ОСОБА_1 » вирішено інформацію, викладену у зазначеній електронній петиції взяти до відома; оприлюднити на сайті Южноукраїнської міської ради список організацій, які займалися збором підписів щодо присвоєння звання «Почесний житель Южноукраїнської міської територіальної громади ОСОБА_1 »; оприлюднити на сайті Южноукраїнської міської ради роз'яснення щодо порядку присвоєння звання «Почесний житель Южноукраїнської міської територіальної громади» (посмертно).
З копій сторінок в соціальній мережі «Facebook» вбачається, що користувач ОСОБА_19 08 квітня розмістив повідомлення, де зазначає, що не є користувачем телеграм-каналу «Ю-оперативний», «автором якого є провокатор ОСОБА_20 …».
25 січня користувач ОСОБА_19 розмістив повідомлення, у якому зазначив, що «…низка шахраїв та провокаторів, а це ОСОБА_21 … а також… ОСОБА_22 ( ОСОБА_23 ), більше року намагалися дискредитувати мене в соціальних мережах, у різних месенджерах, створюючи негативні тематики, які не існують в природі…».
22 квітня користувачем ОСОБА_24 розміщено повідомлення, в якому вказує: «19.04.2024 року після 17 год. Поліцейськими ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП була здійснена повторна провокація щодо зупинки транспортного засобу, яким я керував, з метою
необґрунтованості звинувачення мене у порушенні вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП…Окремо, хочу подякувати начальнику ВП №3 Вознесенського РУП Стризі, начальнику Патрульної служби Лисенку, та Гончарову і іншим поліцейським за добросовісну охорону… від переслідувань псевдоволонтера ОСОБА_25 та провокаторів Свінтковських, які знову випадково мимо проїжали біля мого домоволодіння…»
Повідомлення користувача ОСОБА_19 від 24 квітня стосувалося діяльності соціальних мереж «Ю-оперативний», «Барометр», та висвітлення в них інформації щодо автора, як судді.
02 травня розміщено повідомлення користувача ОСОБА_19 , адресоване ««Фаховому журналісту» Денисюку…», яке містить згадку щодо ОСОБА_26 , інших осіб.
З копії сторінок в групі «Ю-Оперативний» месенджера Telegram убачається, що в одному з повідомлень було розміщено фотокопії списків осіб, які проголосували за висування кандидатури ОСОБА_1 на присвоєння йому звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» з підписами, а також їх подальше обговорення підписниками.
На запит уповноваженої особи НАЗК №39-02/46216-24 від 25.06.2024 року ОСОБА_1 надав інформацію №01-18/95/24 від 10.07.2024 року, що з ОСОБА_4 станом на січень 2024 року був знайомий, оскільки громадське формування по захисту с. Костянтинівка на чолі з ОСОБА_4 було представлено старостою селища його мешканцям і ОСОБА_1 був присутній на цьому заході. Своєї кандидатури на присвоєння звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» ОСОБА_1 не ініціював, про те, що його кандидатуру висувають на присвоєння цього звання ОСОБА_1 стало відомо коли почався збір підписів громадян та відбувалося юридичне обґрунтування цього питання з боку комісії по законності Южноукраїнської міської ради. Пропозиції щодо його кандидатури на це звання надходили від депутатів Южноукраїнської міської ради Миколаївської області. Лист-згода від 17.02.2023 року на обробку Южноукраїнською міською радою персональних даних та іншої необхідної інформації для подання кандидатури ОСОБА_1 на звання «Почесного громадянина…» надана під час обґрунтування комісією по законності. ОСОБА_1 підтвердив, що йому належить сторінка в соціальній мережі Фейсбук за вказаним посиланням, а також пости, розміщені на зазначеній сторінці. З телеграм-каналом «Ю-Оперативний» не співпрацював та вважає його рупором провокаторів. До складу громадських об'єднань, організацій не входить. У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану поза робочим часом входив до складу ДФТГ у якості пішого патрульного. З приводу конфлікту з ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області зазначив про провокації з боку начальника відділу під час складання матеріалів відносно нього ( ОСОБА_1 ) за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За дорученням уповноваженої особи НАЗК №39-02/60756-24 від 20.08.2024 року працівниками ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області опитано громадянку ОСОБА_27 , про яку зазначено в ухвалі слідчого судді Савіна О.І. від 22.01.2024 року справа №486/104/24 за скаргою ОСОБА_2 . Згідно її пояснень від 30.08.2024 року, її родина жила по сусідству з ОСОБА_1 у 2005 році та перебуває з ним у неприязних відносинах. З ОСОБА_1 виник конфлікт через бізнес, а в 2009 році щодо неї та її чоловіка під контролем ОСОБА_1 була відкрита кримінальна справа за фактом шахрайства. Від розгляду цієї справи всі судді Южноукраїнського суду відведені через конфлікт інтересів, та через 6 років справа розглянута Вознесенським міським судом. На питання чи погрожував їй ОСОБА_1 . ОСОБА_28 пояснила, що так, але підтверджуючих документів вона не має, що виражалося у притягнення до кримінальної відповідальності. З телеграм каналом «Ю-Оперативний» не співпрацює, є його підписником, особисто з власником не знайома. Фото зі списком осіб, які надали підписи щодо присвоєння ОСОБА_1 звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» у соціальну мережу Фейсбук та/або телеграм канал «Ю-Оперативний» не завантажувала, бачила їх оскільки є підписником згаданого телеграм каналу. Збір підписів щодо присвоєння ОСОБА_1 вказаного почесного звання викликав негативні реакцію тому, що велика кількість підписів, є підробленою, за інформацією, яка міститься в соціальній мережі Фейсбук та телеграм каналі «Ю-Оперативний» куди люди писали і скаржилися. ОСОБА_2 є керівником козачого добровольчого формування, яке несло чергування в АДРЕСА_2 під керуванням ОСОБА_1 .
За інформацією від 04.10.2024 року №2758/02.02-23/04 Вознесенської РВА Вознесенської РДА Миколаївської області, наданою на запит уповноваженої особи НАЗК №39-02/69954-24 від 23.09.2024 року, ОСОБА_1 було видано посвідчення члена добровольчого формування № НОМЕР_2 від 02.06.2022 року, яке знищено згідно відповідного акта від 21.01.2023 року №1. На звернення в.о. командира добровольчого формування №1 Южноукраїнської міської територіальної громади щодо видачі ОСОБА_1 посвідчення заступника командира по роботі з особовим складом з питань психологічного забезпечення було відмовлено, оскільки діючим законодавством не передбачено видачу посвідчень іншого виду ніж посвідчення члена добровольчого формування. Добровольче формування №1 Южноукраїнської міської територіальної громади №1 Вознесенського району Миколаївської області розформовано наказом командира військової частини НОМЕР_3 , інші обставини чи підстави розірвання контракту з ОСОБА_1 не відомі.
Отже, зібрані уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції матеріали свідчать про те, що ОСОБА_1 було відомо, що громадськими організаціями, у тому числі ГФ «Буго-Гард» на чолі з ОСОБА_6 , проводиться збір підписів на підтримку його кандидатури на присвоєння звання «Почесний громадянин Южноукраїнської міської територіальної громади» і що з приводу оприлюднення списків саме тих осіб, які підтримали його кандидатуру, ОСОБА_29 звернувся до ВП №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області. Під час розгляду скарги ОСОБА_1 з'ясував у ОСОБА_6 , що останній підозрює у оприлюдненні цих списків ОСОБА_30 , яку ОСОБА_1 у своїх публікаціях у соціальних мережах відносить до числа провокаторів. Зазначене може свідчити про наявність приватного інтересу ОСОБА_1 як слідчого судді у справі №486/104/24. Водночас, питання щодо наявності конфлікту інтересів виникло у процесуальній діяльності судді як слідчого судді у кримінальному провадженні і порядок його вирішення визначено положеннями статей 75, 80 Кримінального процесуального кодексу України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2025 року, справа №990SCGC/27/24 зробила висновок щодо розмежування конфлікту інтересів у процесуальній та позапроцесуальній діяльності судді:
«88. Для цілей дисциплінарного провадження важливим є питання визначення як характеру конфлікту інтересів, який мав (має) місце в тій чи іншій ситуації, так і сфери відносин (діяльності), у зв'язку з якою постає питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за порушення правил його вирішення (врегулювання).
89. За антикорупційним законодавством конфлікти інтересів залежно від того, чи вони вже виникли, чи можуть з великою долею вірогідності виникнути в майбутньому, прийнято поділяти на реальні та потенційні.
90. Важливо розрізняти за сферами виникнення дві основні групи конфліктів інтересів судді: 1) ті, що виникають під час здійснення правосуддя та можуть бути врегульовані у спосіб, визначений процесуальним законодавством, а також 2) ті, що виникають у позасудовій діяльності судді та не підлягають врегулюванню у спосіб, передбачений процесуальним законом.
91. Тобто залежно від того, у якій сфері діяльності судді (при здійсненні правосуддя - процесуальній чи, позапроцесуальній) виникає конфлікт інтересів, залежить процедура та порядок врегулювання конфлікту інтересів.
92. Основними способами врегулювання конфлікту інтересів, які виникають у процесуальній діяльності, є або заявлення суддею самовідводу, або розкриття суддею учасникам справи інформації, і якщо після такого розкриття учасники процесу не заявили відводу судді, то конфлікт інтересів вважається врегульованим. Якщо ж після розкриття інформації учасники справи заявили відвід судді, то заява про відвід вирішується у порядку, визначеному процесуальним законом.
93. Натомість основними способами врегулювання конфлікту інтересів у позапроцесуальній діяльності судді є, зокрема, повідомлення кожної сторони конфлікту про конфлікт інтересів не пізніше наступного дня з моменту його виникнення (призначення особи на посаду); невчинення дій та неприйняття рішень по суті в межах виконання службових повноважень; вжиття заходів щодо самостійного врегулювання конфлікту інтересів шляхом перерозподілення повноважень осіб з метою виключення ситуації, за якої особи - сторони
конфлікту будуть прямо чи опосередковано підпорядковані за своїми функціональними обов'язки.
94. Наведене вище розмежування за сферами виникнення конфлікту інтересів у діяльності судді, що визначає і порядок врегулювання такого конфлікту, зумовлює підстави і види юридичної відповідальності за неврегулювання конфлікту інтересів.
95. Так, порушенння правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя (конфлікту, який врегульовується у спосіб, визначений процесуальним законом) зумовлює дисциплінарну відповідальність, встановлену Законом № 1402-VІІІ, зокрема передбачену підпунктом «д» пункту 1 частини першої статті 106 цього Закону.
96. У свою чергу за порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, який виникає у позапроцесуальній діяльності судді і який не можна врегулювати у спосіб, визначений процесуальним законом, настає, з-поміж іншого, адміністративна відповідальність відповідно до норм КУпАП, зокрема статті 172-7 цього Кодексу.
97. Велика Палата Верховного Суду виходячи із системного аналізу положень законів № 1700-VII та № 1402-VІІІ висновує про відсутність повноважень як Національного агентства з питань запобігання корупції так і Ради суддів України щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності суддів у разі, якщо він може бути врегульований у порядку, визначеному процесуальним законом.
98. Таким законом, що регламентує порядок врегулювання конфлікту інтересів у судді під час здійснення правосуддя, є відповідні процесуальні кодекси, які хоча не містять визначення поняття конфлікту інтересів, однак визначають коло випадків, які свідчать про упередженість і заінтересованість суддів у розгляді конкретної справи та відповідно є підставами для їх відводу (самовідводу) [частини перша, третя статті 36, стаття 37 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), частини перша, третя статті 35, стаття 36 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частини перша, третя статті 36, стаття 37 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), статті 75, 76 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України)].
99. Слід наголосити, процесуальними кодексами передбачено що порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення в ухваленні якого брав участь суддя, якому було заявлено відвід ,і підстави його відводу визнано судом апеляційної / касаційної інстанції обґрунтованими (пункт 2 частини третьої статті 376, пункт 2 частини першої статті 411 ЦПК України, пункт 2 частини третьої статті 277, пункт 2 частини першої статті 310 ГПК України, пункт 2 частини третьої статті 317, пункт 2 частини третьої статті 353 КАС України, пункт 2 частини першої статті 415 КПК України).
100. У цьому контексті Велика Палата Верховного Суду звертає також увагу на рішення Ради суддів України № 46 від 07 вересня 2017 року, у якому наголошено, що порушення правил відводу або самовідводу може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 106 Закону № 1402-VІІІ. Складання уповноваженими державними органами протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності за порушення правил відводу або самовідводу у зв'язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ містить ознаки втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя.
101. Окрім того, Рада суддів України у рішенні від 28 січня 2022 року № 7 «Щодо складення НАЗК протоколів на суддів», з-поміж іншого, звертала увагу НАЗК на необхідності утриматися від розміщення інформації про вчинення суддями адміністративних правопорушень у сфері запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності суддів як встановленого факту до рішення суду; надсилати відповідні матеріали у повному обсязі на адресу Ради суддів України для їх розгляду в порядку, визначеному чинним законодавством, перед прийняттям рішення щодо складання протоколу за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відносно суддів.»
З викладеного слідує, що порушення правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів суддею під час відправлення правосуддя зумовлює дисциплінарну відповідальність судді, встановлену ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», що є виключною компетенцією Вищої ради правосуддя.
Відповідно до ч. 5, 6 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Отже, враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 17 квітня 2025 року у справі №990SCGC/27/24, оцінка дотримання суддею вимог КПК України, якими врегульовано правила відводу або самовідводу у зв'язку з конфліктом інтересів у розгляді певних справ, належить до компетенції Вищої ради правосуддя при розгляді дисциплінарних справ відносно судді та до компетенції апеляційного суду під час перегляду судового рішення в апеляційному порядку і не може бути предметом оцінки уповноваженими державними органами при складанні протоколів про притягнення судді до адміністративної відповідальності, та, відповідно, суду при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності на підставі такого протоколу.
З матеріалів справи слідує, що питання дотримання суддею Савіним О.І. встановлених КПК України правил відводу або самовідводу при розгляді справи №486/104/24 не було предметом розгляду Вищої ради правосуддя.
За таких обставин слід дійти висновку про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.
Щодо можливості закриття провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП суд зазначає наступне.
Згідно положень частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин:
1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення;
7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтею 51 та статтями 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення №39-02/23, днем виявлення адміністративного правопорушення є 10.10.2024 року, тобто день складення протоколу.
Протокол про адміністративне правопорушення надійшов до Арбузинського районного суду Миколаївської області 13.02.2025 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, статтями 172-4 - 172-9 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою.
Судове засідання 24.02.2025 року відкладене у зв'язку із неявкою ОСОБА_1 за його клопотанням, що мотивоване необхідністю лікування.
13.03.2025 року судове засідання відкладене за клопотанням ОСОБА_1 , мотивованим необхідністю скористатися юридичною допомогою адвоката.
20.03.2025 року судове засідання відкладене за клопотанням адвоката Семенової С.М. про ознайомлення з матеріалами справи.
Судові засідання 02.04.2025 року, 03.04.2025 року, 04.04.2025 року, 08.04.2025 року, 09.04.2025 року відкладені у зв'язку з неявкою в судове засідання ОСОБА_1 у зв'язку із відрядженням, участю у кримінальному провадженні у якості потерпілого, розглядом справ як суддею, перебуванням ОСОБА_1 у нарадчій кімнаті.
В подальшому судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями сторони захисту.
Отже, станом на момент розгляду справи, строк накладення адміністративного стягнення за протоколом про адміністративне правопорушення №39-02/23 від 10.10.2024 року сплинув.
Водночас, застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе виключно у випадку наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Оскільки суд зробив висновок про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 172-7, 247, 283-285, 294 КУпАП, суд
Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-7 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя І.О.Догарєва