07 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 477/614/21
провадження № 61-13820ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коломієць Г. В. розглянув касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області на постанову Миколаївського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року у справі за позовом керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської районної військової адміністрації, Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» до Мішково-Погорілівської сільської ради Миколаївської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення з припиненням права власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки,
У квітні 2021 року керівник Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської районної державної адміністрації (далі - Миколаївська РДА), правонаступником якої є Миколаївська районної військової адміністрації (далі - Миколаївська РВА), Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі - ДСГП «Ліси України») звернувся до суду з вищевказаним позовом до Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (далі - Мішково-Погорілівська сільська рада), ОСОБА_1 ,
в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Мішково-Погорілівської сільської ради від 15 жовтня 2019 року № 5 у частині затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га (кадастровий номер 4823383000:07:000:0104) для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд по АДРЕСА_1 з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку;
- зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Кабінету Міністрів України з правом постійного користування ДП «Миколаївське лісове господарство» земельну ділянку, площею 0,1200 га (кадастровий номер 4823383000:07:000:0104) по АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 лютого
2025 року у задоволенні позову керівника Миколаївської обласної прокуратури
в інтересах Миколаївської РВА, ДСГП «Ліси України» Мішково-Погорілівської сільської ради, ОСОБА_1 відмовлено.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 травня 2021 року скасовано.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року апеляційну скаргу Миколаївської обласної прокуратури задоволено.
Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 28 лютого 2025 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської РВА, ДСГП «Ліси України» до Мішково-Погорілівської сільської ради, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення з припиненням права власності на земельну ділянку, повернення земельної ділянки задоволено частково.
Визнано незаконним рішення Мішково-Погорілівської сільської ради № 5
від 15 жовтня 2019 року в частині затвердження проекту землеустрою та надання
у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 4823383000:07:000:0104, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Повернуто у власність держави в особі Миколаївської РВА земельну ділянку площею 0,1200 га, кадастровий номер 4823383000:07:000:0104, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
У позові керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах Миколаївської РВА до ОСОБА_1 про припинення права власності на земельну ділянку відмовлено.
Стягнуто з Мішково-Погорілівської сільської ради на користь Миколаївської обласної прокуратури 4 994,00 грн судового збору.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Миколаївської обласної прокуратури 6 322,93 грн судового збору.
27 червня 2025 року Мішково-Погорілівська сільська рада через підсистему «Електронний Суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 21 липня 2025 року касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради на постанову Миколаївського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року залишено без руху.
Ухвалою Верховного Суду від 15 вересня 2025 року продовжено Мішково-Погорілівській сільській раді строк для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2025 року касаційну скаргу Мішково-Погорілівської сільської ради на постанову Миколаївського апеляційного суду
від 27 травня 2025 року у справі № 477/614/21 визнано неподаною та повернуто скаржнику.
04 листопада 2025 року Мішково-Погорілівська сільська рада через підсистему «Електронний суд» вдруге звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року (надійшла до суду 05 листопада 2025 року), у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила судскасувати оскаржуване судове рішення, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої та другої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
У постанові Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року зазначено, що повний текст постанови виготовлено 28 травня 2025 року, отже останній тридцятий день на касаційне оскарження припадає на 27 червня 2025 року.
Заявник звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою 04 листопада
2025 року, тобто з пропуском строку подачі касаційної скарги.
Оскільки, заявник не заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, касаційну скаргу необхідно залишити без руху відповідно до вимог частини третьої статті 393 ЦПК України та надати особі строк для подання відповідного клопотання.
Також, у порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України від 08 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року. При цьому з 15 грудня 2017 року набули чинності зміни до вказаного Закону України щодо сплати судового збору на підставі Закону України від 3 жовтня 2017 року
№ 2147-VIII.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, яка подана: юридичною особою 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви
і скарги від розміру оспорюваної суми; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою-підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення
в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті,
в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Заявником оскаржується постанова суду апеляційної інстанції у повному обсязі.
Керівник Миколаївської обласної прокуратури звернувся до суду з позовом
у 2021 році та заявляв 1 позовну вимогу немайнового характеру та 1 позовну вимогу майнового характеру (повернення земельної ділянки).
Станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2 270,00 грн (350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 794 500,00 грн).
У позовах про зобов'язання повернути нерухоме майно ціна позову визначається вартістю майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 483/448/20 (провадження № 14-206цс21).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».
При цьому суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» розрахунок розміру судового збору за подання касаційної скарги слід здійснювати, виходячи зі ставки, яка підлягала сплаті при поданні позовної заяви, а не з тієї суми, яка фактично була сплачена позивачем.
Оскільки із поданої касаційної скарги та копій судових рішень не вбачається ціни позову станом на 2021 рік (відсутнє визначення вартості спірної земельної ділянки з кадастровим номером 4823383000:07:000:0104), тому неможливо визначити розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви за вимоги майнового характеру, у зв'язку з чим заявник при сплаті судового збору має підтвердити відповідність такої сплати належними доказами (майнова оцінка спірної земельної ділянки або інші належні докази).
Отже, заявнику необхідно сплатити судовий збір за подачу касаційної скарги за позовну вимогу немайнового характеру у розмірі 3 632,00 грн ((2 270,00*200%)*0,8=3 632,00) та за позовну вимогу майнового характеру (у розмірі 1,5 % від вартості об'єкта нерухомого майна, помноженого на 200 %, помноженого на 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код банку отримувача (МФО): 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату в повному обсязі.
Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.
Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд
Касаційну Мішково-Погорілівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області на постанову Миколаївського апеляційного суду від 27 травня 2025 року залишити без руху та надати строк для виконання вимог ухвали, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Г. В. Коломієць