01 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 752/24235/23
провадження № 61-17508св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (судді-доповідача), Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач -ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучер Ярослава Григорівна, на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року у складі судді Кордюкової Ж. І. та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року у складі колегії суддів Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва 19 липня 2024 року, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року, провадження у справі за позовом ОСОБА_1 закрито.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, керувався тим, що в провадженні суду перебувала справа № 752/3154/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітнього сина, який продовжує навчання, проте під час розгляду зазначеної справи представник позивача відмовилась від позову і ця відмова була прийнята судом та закрито провадження у справі. У разі закриття провадження повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучер Я. Г., через підсистему «Електронний суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року, просить їх скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що формуючи висновок про тотожність сторін, предмета та підстав позовів у справах № 752/3154/23 та № 752/24235/23, суди першої та апеляційної інстанцій не врахували того, що: предмети спору у зазначених справах відрізняються вимогою про стягнення аліментів на період навчання у різних навчальних закладах (Віденський медичний університет та Технічний університет м. Відень), а також різними періодами стягнення аліментів: з листопада 2022 року по листопад 2027 року (справа № 752/3154/23) та з листопада 2023 року по листопад 2027 року (справа № 752/24235/23); підстави позову відрізняються підтвердженням факту навчання позивача у різних навчальних закладах Австрії, а також доказами, які обґрунтовують витрати позивача під час навчання в цих закладах в різний період часу, тощо.
Отже, зміна хоча б однієї з наведених складових не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстави для закриття провадження у справі.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 січня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У березні 2025 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 04 вересня 2025 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (абзац другий частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статями 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині першій статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з частиною першою статті 187 ЦПК України за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження в справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Провадження в справі було відкрито 19 грудня 2023 року та 19 квітня 2024 року призначено судове засідання на 19 липня 2024 року.
Підстави для закриття провадження в справі визначено в статті 255 ЦПК України.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження в справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Зазначена підстава для закриття провадження в справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом тотожного спору, який вже розглянуто і остаточно вирішено по суті, оскільки після набрання рішенням суду законної сили сторони та треті особи із самостійними вимогами, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Закриття провадження в справі в цьому разі можливе лише за умови, що позов, з приводу якого ухвалено рішення, що набрало законної сили, є тотожним з позовом, який розглядається.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що як в справі № 752/3154/23, так і в справі, що переглядається, сторонами зазначені ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 .
Верховний Суд використовує Єдиний державний реєстр судових рішень, згідно з яким ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 19 грудня 2023 року відкрито провадження у справі № 752/3154/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання. Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 20 жовтня 2023 року у справі № 752/3154/23 прийнято відмову адвоката Кучер Я. Г., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , від позову ОСОБА_1 . Закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання.
Провадження у справі № 752/3154/23 закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 255 ЦПК України.
З вказаних ухвал, без дослідження позовної заяви, що була підставою для відкриття провадження у справі № 752/3154/23, неможливо встановити обставини справи та з'ясувати чи є тотожними предмет і підстави позовів у справі № 752/3154/23 та у справі № 752/24235/23.
Разом з тим, з апеляційної скарги убачається, що заявник посилався на обставини у справі № 752/3154/23, у якій сторонами були позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , предметом спору було стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи від дня пред'явлення позову і на період навчання у Віденському медичному університеті, тобто з 19 листопада 2022 року до 18 листопада 2027 року включно, підставою позову було навчання в період з 29 вересня 2022 року до 29 вересня 2023 року на підготовчих курсах Віденського медичного університету на денній формі навчання.
Водночас у справі, яка переглядається, сторонами є позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 , предметом спору є стягнення з ОСОБА_2 на утримання повнолітнього сина, ОСОБА_1 аліментів на період навчання у Технічному університеті м. Відня у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), починаючи від дня пред'явлення позову і до 18 листопада 2027 року включно, підставою позову є навчання позивача з 21 вересня 2023 року у Технічному університеті м. Відня на денній формі навчання.
В касаційній скарзі заявник посилався на ті ж самі обставини, що і в апеляційній скарзі та вказував, що позови, заявлені у справах № 752/3154/23 та № 752/24235/23, відрізняються предметом та підставами, якими позивач обґрунтовував заявлені в них вимоги.
Перевірці підлягали обставини, якими обґрунтовував свої позовні вимоги у справі, що переглядається, позивач. Зокрема, що підставами стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, є зарахування його до Технічного університету м. Відня (вересень 2022 року), отже з цього часу виникло право на їх стягнення.
Суди першої та апеляційної інстанцій на вказане уваги не звернули та зробили помилковий висновок про те, що є підстави для закриття провадження в справі, яка переглядається, без дослідження тотожності позовних вимог у справі, що переглядається, вимогам, у справі № 752/3154/23, де провадження було закрито.
Верховний Суд виходить з того, що фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно із частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню в справі.
У зв'язку з наведеним з метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме забезпечення справедливого розгляду справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції та постанова апеляційного суду - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо судових витрат
Згідно з частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду, то розподіл судових витрат Верховний Суд не здійснює.
Керуючись статтями 400, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кучер Ярослава Григорівна, задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 19 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий І. М. Фаловська
Судді В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
І. В. Литвиненко
В. В. Сердюк