Справа № 465/5290/23
Провадження № 2/463/1458/25
22 жовтня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Нора Н.В.
при секретарі - Заверуха О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Львові цивільну справу запозовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду із заявою, просить ухвалити рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 р. по 31.08.2022р. в розмірі - 21 464,28 грн. та 248,10 грн. судового збору.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємстве «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб?єктом господарської діяльності з постачання, споживачам теплової енергії. З 01.12.2021 р. між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та Споживачем (-чами) вважається укладеним Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання. Укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633. 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, та має на меті надання послуг з постачання теплової енергії Споживачу. Договір є опублікованими на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго»: https://Imkp.Ite.Iviv.ua. Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 р. за N? 830 фактом приєднання Споживача до умов договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги. Згідно з п. 5. Індивідуального договору Виконавець зобов?язується надавати Споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобов?язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Відповідно до інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за АДРЕСА_1 та користується послугами постачання теплової енергії за цією адресою.
Однак, станом на 03.10.2022 р. за період з 01.12.2021 р. по 31.08.2022 р. (за вересень місяць 2022р. заявник бере до уваги тільки оплату послуг відповідачем. Заборгованість за вересень місяць 2022р. у даній заяві не береться до уваги) у відповідача утворилась заборгованість за послуги постачання теплової енергії в розмірі 21 464,28 грн. у зв?язку з неналежним виконанням ним своїх обов?язків (нерегулярною оплатою та або її відсутністю), що підтверджується розрахунками заборгованості долученим до цієї заяви.
Представником відповідача було подано письмові пояснення, в яких зазначає, що опалення за адресою АДРЕСА_1 відключене. Вказує на те, що у рахунках на оплату, які були надані вказані лише кінцеві показники споживання теплової енергії. Зазначає, що позивач не надає інших вихідних даних, а саме розрахунку спожитої енергії (математичного розрахунку згідно затверджених формул), з якого б суд міг би перевірити правильність визначення кінцевого показника споживання, із застосуванням якого визначається вартість цієї послуги, що є предметом спору. Окрім цього, до складу заборгованості включена вартість обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення (ФВБС), відповідачу також незрозумілий механізм визначення вартості цього показника, як і складові його розрахунку.
Представником позивача подано додаткові пояснення, в яких зазначає, що аргумент відповідача про відсутність теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 не відповідає дійсності і спростовується Актом включення системи теплопостачання від 14.11.2022р. підписаний зокрема керівником ЛКП «Господар» (управляючою організацією від будинку). Зазначає, що в даному Акті чітко вказано. що в опалювальному сезоні 2022/2023 рр. система теплоспоживання включена за адресою вул. Пасічна. буд. 70. Також у своїх поясненнях наводить розрахунок обсягу спожитої енергії.
Представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, зокрема просить суд стягнути з відповідача на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за період з 01.12.2021 року по 31.01.2025року за послуги у розмірі 78 084,11грн., пеню в розмірі 609,76грн. та сплачений судовий збір в сумі 2684,00 грн.
У судове засідання сторони не з'явились, були належним чином повідомлені про причини неявки не повідомили.
Представником позивача було подано клопотання, в якому просить суд проводити судові засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задоволити.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Повно та всебічно дослідивши матеріали цивільної справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
При цьому у відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. А згідно з ч.ч. 1-4 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Судом встановлено, що відповідно до Закону України «Про теплопостачання» Львівське міське комунальне підприємстве «Львівтеплоенерго» є теплопостачальною організацією - суб?єктом господарської діяльності з постачання, споживачам теплової енергії.
З 01.12.2021 р. між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та Споживачем (-чами) вважається укладеним Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Даний договір є публічним договором приєднання.
Укладається сторонами з урахуванням ст.ст. 633. 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, та має на меті надання послуг з постачання теплової енергії Споживачу. Договір є опублікованими на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго»: https://Imkp.Ite.Iviv.ua.
Відповідно до п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених Постановою КМУ від 21.08.2019 р. за № 830 фактом приєднання Споживача до умов договору є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надану послугу, факт отримання послуги.
Згідно з п. 5. Індивідуального договору Виконавець зобов?язується надавати Споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а Споживач зобов?язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником нежитлового приміщення за АДРЕСА_1 та користується послугами постачання теплової енергії за цією адресою.
До матеріалів долучено справи долучено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за індивідуальним договром за послугу з постачання теплової енергії за адресою АДРЕСА_1 за період 01.12.2021 - 31.01.2025 рр. з якого вбачається що заборгованість відповідача 78084,11 грн.
З розрахунку заборгованості пені за період з 01.01.2024 - 01.09.2024 рр. вбачається що розмір заборгованість відповідача за пенею 60976 грн.
Згідно з ст. 13 Конституції України власність зобов'язує. Вказана норма кореспондується зі статтею 322 ЦК України, відповідно до якої власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Окрім того ст. 68 ЖК України визначено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Пунктом 5 частини 1 статті 1 Закону встановлено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 2 такої виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору, а пунктом 6 даної частини статті визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 5 Закону до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону обов'язок індивідуального споживача надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частиною 1 ст. 9 Закону встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951цс15 та підтверджено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц.
В матеріалах справи відсутні акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Водночас суд вважає підтвердженою ту обставину, що позивач належним чином надавав послуги відповідачеві, оскільки відповідно до частин 1 та 4 статті 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг. За результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком). Оскільки в матеріалах справи немає доказів того, що сторони складали акти-претензії, суд використовує презумпцію, що позивач належним чином надавав відповідачу житлово-комунальні послуги.
Також у справі, яка розглядається ніщо не свідчить про те, що проведений позивачем розрахунок заборгованості є невірним, а тому такий приймається судом до уваги як належний доказ розміру наявної у відповідача заборгованості.
Зважаючи на те, що відповідач за отримані житлово-комунальні послуги не сплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість, суд приходить до висновку про те, що відповідач, отримавши за спірний період послуги належної якості, зобов'язаний була оплатити їх вартість у повному розмірі, розрахованому на підставі діючих тарифів. А тому, позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахування того, що позов задоволено повністю, судовий збір у розмірі 2684,00 грн. належить стягнути з відповідача.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 141, 223, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 11, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 68, 162 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», суд, -
ухвалив:
позов Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460) заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.12.2021 р. по 31.01.2025 р. в розмірі - 78084,11 грн. та пенею в розмірі 609,76 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (місцезнаходження: 79040, м. Львів, вул. Д. Апостола, 1, ЄДРПОУ 05506460) сплачену позивачем суму судового збору 2684,00 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Нор Н.В.