Справа № 314/2409/24
Провадження № 1-кп/314/286/2025
06.11.2025 року м. Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024082210000317 від 06 травня 2025 року стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: с. Макар'єве, Мукачівського району, Закарпатської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, офіційно не працевлаштований, не одружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Вільнянським РВ УМВС України в Запорізькій області від 26 вересня 1997 року, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
встановив:
формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
згідно з Указами Президента України, починаючи з 24 лютого 2022 року, у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради Національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено введення в Україні воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє до тепер.
02 травня 2024 року, приблизно о 15 годині 20 хвилині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в приміщенні коридору житлового будинку АДРЕСА_3 та належного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , куди він був запрошений останньою для допомоги по домашньому господарству, діючи у період воєнного стану, введеного в дію Указом Президента від 24.02.2022 № 64/2020 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, маючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, користуючись відсутністю контролю поряд з боку сторонніх осіб та безпосередньо власниці, без дозволу останньої з кишені жилетки, яка висіла у вказаному місці (коридорі) на вішалці, вийняв мобільний телефон «REDMI 12С» в корпусі чорного кольору, вартість якого відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи від 13.05.2024 № 1716 складає 3949 гривень 21 копійка, належний ОСОБА_5 , після чого із вказаним майном у руках покинув місце злочину, тим самим умисно, таємно, з корисливих мотивів викрав вищевказаний мобільний телефон, в результаті чого спричинив останній матеріальні збитки на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану».
Позиція обвинуваченого ОСОБА_3 .
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений визнав свою вину повністю та підтвердив вчинення ним даного злочину при викладених вище обставинах. Він погодився з видом та вартістю річчі, якою він заволодів шляхом її таємного викрадення в умовах воєнного стану.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, так як проти цього не заперечували учасники судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому, судом було з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, та в судовому засіданні встановлена відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого.
Статті Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винною у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 .
Умисні дії обвинуваченого за фактом таємного викрадення майна, яке мало місце у травні 2024 року, суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 .
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає його щире каяття.
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Мотиви призначення покарання.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченої, суд виходить з наступних обставин.
При визначенні покарання обвинуваченому, суд враховує характер та ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та відповідно до розділу Особливої частини КК України є кримінальним правопорушенням проти власності.
Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан його здоров'я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він маєсередню спеціальну освіту, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше не судимий.
При призначенні виду покарання обвинуваченому, суд виходить із змісту ст.ст. 50, 65 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.
Отже, враховуючи ті обставини, що: обвинувачений ОСОБА_3 має середьо спеціальну освіту, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, не працює, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, за місцем мешкання характеризується задовільно, раніше не судимий, кримінальне правопорушення вчинене без застосування насильства, є в наявності обставина, яка пом'якшує кримінальну відповідальність, при цьому, обставини, що обтяжують кримінальну відповідальність, відсутні, а також позицію прокурора, який вважає за можливе застосувати до обвинуваченого міру покарання не пов'язану з ізоляцією його від суспільства, то суд вважає, що подальше виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо здійснити в умовах без ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням випробування, відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Що ж до позиції суду про застосування у відношенні обвинуваченого ОСОБА_3 при призначенні покарання положення ст. 75 КК України, то суд зазначає наступне:
Згідно положень ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
У цьому разі суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Що стосується розкаяння обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, суд, враховує його поведінку як під час проведення досудового слідства, так і під час судового слухання справи, - переконав суд у своєму щирому розкаянні, причому, - щире каяття, як одна із обставин, яка пом'якшує кримінальну відповідальність, - була врахована при призначенні виду та міри покарання обвинуваченому.
У зв'язку з викладеним, суд вважає, що, враховуючи поведінку обвинуваченого під час слухання кримінального провадження, яка слугує як доказ того, що обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся, усвідомив в повному обсязі всю протиправність своєї поведінки, що відповідно, поруч з позицією сторони державного обвинувачення (прокурора), який просив застосувати до обвинуваченого положення ст. 75 КК України, - дає змогу суду застосувати при призначенні покарання у відношенні ОСОБА_3 ст.ст. 75, 76 КК України.
Що стосується положень ст. 76 КК України, то суд в даному випадку, застосовуючи положення даної статті матеріального права, вважає за необхідне покласти на ОСОБА_3 обов'язки, які передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:
1. не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації,
2. повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
3. періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
Відповідно, на підставі ст. 65 КК України суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням положень ст. 75, (іспитовий строк терміном на 1 рік), п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України (заходи процесуально - обмежувального характеру), - з урахуванням обставин вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого та його характеризуючих даних, які були досліджені судом, буде необхідним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.
Процесуальні витрати по справі відсутні.
Речові докази вирішуються в порядку ст. 100 КПК України.
Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, слід залишити в матеріалах судової справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369 - 380 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням терміном 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 протягом строку випробування обов'язки не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Захід забезпечення кримінального провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Речові докази:
-Мобільний телефон «REDMI 12C» вилучений у ОСОБА_3 , який передано на відповідальне зберігання законній власниці ОСОБА_5 - залишити останній;
Матеріали кримінального провадження, долучені прокурором, які є письмовими доказами по справі, слід залишити в матеріалах судової справи.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
Суддя ОСОБА_6
06.11.2025