"07" листопада 2025 р.
Справа №150/661/24
Провадження по справі №2/150/290/25
про відкриття провадження в справі
07 листопада 2025 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та про заборону вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького районного суду Вінницької області із вище зазначеним позовом 05.11.2024.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2024 головуючим суддею визначено суддю Суперсона С.П.
Ухвалою суду від 03.11.2025 задоволено заяву судді Суперсона С.П. про самовідвід, як головуючого судді, в межах цивільної справи №150/661/24 за позовом ОСОБА_1 .
При проведенні повторного автоматизованого розподілу вище вказаної цивільної справи у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України, головуючим суддею у справі визначено суддю Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025.
З врахуванням вище наведених обставин справу необхідно прийняти до свого провадження.
Позовну заяву подано та оформлено відповідно до вимог статей 175-177 ЦПК України.
Цивільну юрисдикцію, тобто, предметну і суб'єктну, інстанційну, територіальну юрисдикцію суду (підсудність), визначені статтями 19, 23, 27, 28, 30 ЦПК України, не порушено.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, №2 роз'яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст.4 вище зазначеного Закону із позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору встановлена 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України ««Про державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024, №4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривень 00 копійок.
Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення фізичної особи до суду із позовною заявою немайнового характеру становить 1211 гривень 20 копійок.
Відповідно до абз. 2 ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Позивачем заявлено чотири позовних вимоги немайнового характеру, тож сплаті підлягає 4844,80 грн. судового збору.
Однак, заявником в порушення положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI, не оплачено вимоги про зобов'язання вчинити певні дії та про заборону вчинення певних дій.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
З метою встановлення єдиного порядку щодо заповнення реквізитів при сплаті судового збору через онлайн системи, банкомата для приймання платежів, Інтернет - банкінг, банківські установи тощо, обов'язковими для заповнення платниками є такі реквізити: дата документа; отримувач коштів (Назва Управління ДКСУ ); код отримувача (код за ЄДРПОУ - Код управління ДКСУ); банк отримувача (Назва розрахункового підрозділу ДКСУ); Код банку отримувача (МФО); рахунок отримувача (рахунок розпорядника коштів - банку); назва платника (для юридичної особи), ПІБ та адреса (для фізичної особи); призначення платежу.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
До позовної заяви не додано квитанцію про сплату дового збору, при цьому позовна заява містить клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору посилаючись на те, що з 24.02.2022 підприємець, у якого позивач працювала, не здійснює підприємницьку діяльність, а тому вона не має заробітку. Відповідно до довідок податкової служби про доходи за 2023 рік у позивача відсутні доходи.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов'язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.
Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Європейський суд з прав людини також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі "Креуз проти Польщі", від 19 червня 2001 року).
Забезпечення доступу до правосуддя - це гарантія можливості кожної особи звертатися до суду та інших механізмів захисту своїх прав, що включає фізичну, фінансову та правову доступність, а також справедливі та розумні строки розгляду справи. Це право передбачає можливість безперешкодно отримати юридичний захист, брати участь у судових процесах на всіх етапах та отримувати інформацію про них.
З метою недопущення порушення права позивача на доступ до правосуддя, приходжу до висновку про прийняття до розгляду позовної заяви ОСОБА_1 за відсутності документу про сплату судового збору, клопотання позивача про звільнення її від сплати судового збору підлягає вирішенню після відкриття провадження у справі.
Пунктом 2 частини 4 статті 274 ЦПК України встановлено, що в порядку спрощеного провадження не можуть бути розглянуті справи, зокрема, у спорах щодо спадкування.
Враховуючи значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, а також те, що у відповідності до положень ст.274 ЦПК України вище зазначена цивільна справа не підлягає розгляду в порядку спрощеного провадження, приходжу до висновку про доцільність та необхідність розгляду справи за правилами загального позовного провадження та на виконання вимог, встановлених ч.1 ст.189 ЦПК України, розпочати підготовче провадження і призначити підготовче засідання у справі.
На підставі наведеного вище, керуючись ст., ст.4, 12, 76, 187-192, 260, 261, 352-355 ЦПК України, суддя,-
Відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі №150/661/24 (провадження по справі №2/150/290/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернівецької державної нотаріальної контори Вінницької області про зобов'язання вчинити певні дії та про заборону вчинення певних дій.
Призначити підготовче засідання у приміщенні Чернівецького районного суду Вінницької області на 10 годину 00 хвилин 09 грудня 2025 року в приміщенні Чернівецького районного суду Вінницької області з повідомленням (викликом) сторін.
Зобов'язати відповідача протягом п'ятнадцяти календарних днів з дня отримання даної ухвали:
- надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
- надіслати позивачу копію відзиву та доданих до нього документів;
- надати суду докази щодо направлення відзиву позивачу та представнику позивача.
Відповідно до ч.2 ст.191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Роз'яснити, що відповідно до вимог ст. 181 ЦПК України треті особи мають право подати пояснення щодо позову у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали, а також надати пояснення до відзиву у п'ятиденний строк з дня його отримання.
Копію ухвали, копію позовної заяви та доданих документів, надіслати учасникам справи.
Роз'яснити, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені документами, перелік яких визначено статтею 62 ЦПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію стосовно справи, що розглядається на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет. Вебадреса сторінки: https://cr.vn.court.gov.ua/sud0228/.
Відповідно до ч.2 ст.261 ЦПК України ухвала, що постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК