28 жовтня 2025 року
м. Київ
cправа № 920/51/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н.М. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А.В.,
представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни
на рішення Господарського суду Сумської області
у складі судді Жерьобкіної Є.А.
від 16.04.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Тищенко А.І., Мальченко А.О., Михальська Ю.Б.
від 24.06.2025
за позовом Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни
до Акціонерного товариства "Сумиобленерго"
про стягнення 101 836,80 грн та зобов'язання виконати умови договору.
Розпорядженням Заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду № 32.2-01/2659 від 22.10.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи № 920/51/23 у зв'язку з відпусткою судді Вронської Г.О.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 для розгляду справи № 920/51/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у наступному складі: головуючий - Губенко Н.М., судді: Кондратова І.Д., Кролевець О.А.
1. Короткий зміст позовних вимог
Фізична особа - підприємець Заїка Алла Миколаївна звернулася до Господарського суду Сумської області з позовом до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" про зобов'язання виконати умови договору № 56/3-120 від 24.04.2018 про приєднання до електричних мереж та стягнення 101 836,80 грн, з яких 48 960,00 грн - штрафна санкція та 52 867,80 грн - пеня.
Позов обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно ухилився від виконання умов договору від 24.04.2018 № 56/3-120 та протиправно не здійснив приєднання електроустановок об'єкта позивача від місця забезпечення потужності до точки приєднання, узгодженої позивачем відповідно до схеми зовнішнього електропостачання, відповідно до критеріїв, визначених розділом 1 договору № 56/3-120 з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою без номера та дати укладення, згідно з якою місце забезпечення потужності об'єкта замовника РУ-0,4 кВ ТП-250.
2. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
Починаючи з 01.01.2019 Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго" стало оператором з розподілу електричної енергії (оператор системи розподілу або ОСР), який забезпечує технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання споживача електроустановок.
Публічне акціонерне товариство "Сумиобленерго", у зв'язку з приведенням статутних документів у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства", з 24.04.2020 має нове повне найменування - Акціонерне товариство "Сумиобленерго", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Заїка Алла Миколаївна є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:02:009:0005, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ № 077022 від 27.12.2002, Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-5917237202021 від 19.01.2021 та є власником нерухомого майна - будівлі кафе-дискотеки загальною площею 1 168,5 кв. м по АДРЕСА_1 , що підтверджено Свідоцтвом про право власності від 22.10.2012, Витягом про державну реєстрацію прав КП "Сумське МБТІ" № 35985578 від 25.10.2012.
Заїкою Аллою Миколаївною до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" подано заяву-приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії на умовах договору про постачання електричної енергії № 1611853 від 03.06.2004 за особовим рахунком № НОМЕР_1 . Адреса об'єкту: АДРЕСА_1 . ЕІС-код точки комерційного обліку за об'єктом споживача НОМЕР_2.
18.04.2018 Заїкою Аллою Миколаївною до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" подано заяву про приєднання електроустановки певної потужності, в якій зазначено про збільшення існуючої потужності належної Заїці А.М. електроустановки по АДРЕСА_1 із 15 кВт до 100 кВт (ІІІ ступінь потужності).
Відповідно до інформації, зазначеної у вказаній заяві Заїки А.М. про приєднання електроустановки певної потужності в колонці "Відомості щодо встановлення межі балансової належності на території земельної ділянки Замовника" було вказано "Заперечую".
24 квітня 2018 року, на підставі заяви Заїки А.М. від 18.04.2018, між Фізичною особою - підприємцем Заїкою Аллою Миколаївною (надалі - Замовник) та Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (надалі - Виконавець) було укладено договір про приєднання до електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго" № 56/3- 120 (надалі - Договір), відповідно до умов якого:
- за цим договором до електричних мереж Виконавця послуг приєднується: будівля кафе - дискотеки, місце розташування об'єкта Замовника: АДРЕСА_1 (пункт 1.1 Договору);
- місце забезпечення потужності об'єкта Замовника встановлюється в: РУ-0,4 кВ ТП-539 (пункт 1.2 Договору);
- точка приєднання (межа балансової належності об'єкта Замовника) встановлюється: в шафі обліку, змонтованій на межі земельної ділянки Замовника або на зовнішній стороні будівлі Замовника (місце встановлення детально визначити проектом) (пункт 1.3 Договору);
- тип приєднання об'єкта Замовника: стандартне III ступеня (пункт 1.4 Договору);
- замовлено до приєднання потужність у точці приєднання 100 кВт (додаткова - 85 кВт) (пункт 1.5 Договору);
- категорія надійності електропостачання III (пункт 1.6 Договору);
- ступінь напруги в точці приєднання визначається напругою на межі балансової належності і буде становити 0,4 кВ, II клас (пункт 1.7 Договору);
- Виконавець зобов'язаний забезпечити приєднання електроустановок об'єкта Замовника (будівлі кафе-дискотеки, АДРЕСА_1) (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектної документації та здійснити підключення об'єкта Замовника до електричних мереж на умовах Договору, а Замовник зобов'язався, згідно з пунктом 2.2 Договору оплатити Виконавцю вартість приєднання (пункт 2.1 Договору);
- Виконавець послуг зобов'язаний забезпечити в установленому порядку приєднання об'єкта Замовника (будівництво та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) у строки, зазначені в Договорі, після виконання Замовником зобов'язань, визначених пунктом 3.2 цього розділу (пункт 3.1.1 Договору);
- Замовник зобов'язаний розробити на підставі технічних умов від 24.04.2018 № 56/5512, які є додатком до Договору, проектну документацію на електричні мережі зовнішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об'єкта Замовника), внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (у межах земельної ділянки Замовника) та щодо безпеки електропостачання та погодити її з Виконавцем послуг (пункт 3.2.1 Договору);
- Замовник зобов'язаний на дату 30.11.2019 ввести в експлуатацію власний об'єкт та електроустановки зовнішнього забезпечення від точки приєднання до об'єкта (пункт 3.2.3 Договору);
- підключення електроустановки Замовника до електричних мереж електропередавальної організації здійснюється на підставі заяви протягом 5 днів, якщо підключення не потребує припинення електропостачання інших споживачів, або 10 днів, якщо підключення потребує припинення електропостачання інших споживачів, після введення в експлуатацію об'єкта Замовника в порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування (пункт 3.6 Договору);
- Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань, але не довше ніж до 31.12.2019 (пункт 7.1 Договору);
- фактом виконання зобов'язання Виконавця послуг з приєднання об'єкта Замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта Замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) сторони вважатимуть факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання, про що складають акт про надання послуг (пункт 8.1 Договору);
Додатковою угодою сторони внесли зміни до Договору, а саме: викласти пункт 1.2 Договору в наступній редакції: "1.2. Місце забезпечення потужності об'єкта Замовника встановлюється: РУ-0,4 кВ ТП-250". Внести зміни в технічні умови № 56/5512 від 24.04.2018, які є додатком 1 до Договору, а саме: викласти пункт 5 в наступній редакції: " 5. Точка забезпечення потужності: РУ-0,4 кВ ТП-250".
Відповідно до Технічних умов стандартного приєднання до електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго" ІІІ ступеня потужності електроустановок № 56/5512 від 24.04.2018, які є додатком 1 до Договору, існуюча дозволена (приєднана) потужність згідно з договором про постачання (користування) електричною енергією: 15 кВт. Додаткова потужність 85 кВт. Напруга в точці приєднання 0,4 кВ. Точка приєднання: в шафі обліку, змонтованій на межі земельної ділянки Замовника або на зовнішній стороні будівлі Замовника (місце встановлення детально визначній проектом). Прогнозовані межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності встановлюються в точці приєднання електроустановки.
Згідно із Змінами на заявку на проектування Акціонерне товариство "Сумиобленерго", при виконанні послуги з приєднання, повинно приєднати кабельну лінію 0,4 кВ від місця забезпечення потужності до об'єкту, або межі земельної ділянки. Зазначена відстань прогнозованої "однолінійної схеми живлення 180 метрів" (0,4кВ) підтверджує факт, що узгоджена точка приєднання із Замовником встановлюється в шафі обліку, змонтованій на межі земельної ділянки Замовника або на зовнішній стороні будівлі Замовника", ("Акт розмежування балансової належності" додаток № 6 до договору № 1853").
Позивачем сплачено відповідачу обумовлену Договором вартість послуг з приєднання електроустановок у розмірі 48 960,00 грн, що підтверджено сторонами.
22 січня 2019 року між Публічним акціонерним товариством "Сумиобленерго" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" (Підрядник) укладено договір підряду № 2201/2, відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується виконати та здати Замовнику в установлений договором строк закінчені будівельно-монтажні роботи ("Реконструкція мережі 0,4 кВ для надання послуг з приєднання будівлі кафе-дискотеки ФОП Заїка А.М., АДРЕСА_1."), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
Відповідно до листів Акціонерного товариства "Сумиобленерго" щодо стану виконання робіт адресованих Фізичній особі - підприємцю Заїці Аллі Миколаївній № 56/16166 від 27.12.2018, № 56/5024 від 15.04.2019, № 47/13381 від 09.10.2019, № 47/5233 від 17.04.2020, відповідач повідомляв позивача про укладення договору з підрядною оргіназацією - Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" для виконання будівельно-монтажних робіт необідних для приєднання електроустановки позивача, узгодження робіт з управлінням "Інспекції з благоустрою міста Суми", зауважував, що згідно з пунктом 4.1.18 Кодексу систем розподілу точка приєднання електроустановок Замовника повинна бути розташована на межі земельної ділянки Замовника або, за згодою Замовника, на території цієї земельної ділянки. Точка приєднання електроустановок Замовника зазначається у Договорі про приєднання, послуга стандартного приєднання не передбачає обов'язкового погодження проектної документації Замовником на відповідність технічних умов.
У заяві Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни від 02.09.2019, адресованій відповідачу, позивач повідомив, що йому зателефонували представники підрядної організації, які згідно з договором повинні виконати будівельно-монтажні роботи по приєднанню, проте, позивач не погоджував зміну точки приєднання, тому просив відповідача розробити проектну документацію згідно з чинним законодавством.
Відповідно до листа Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" до Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" № 05/25-08 від 25.08.2020 під час виконання робіт по об'єкту: "Реконструкція мережі 0,4 кВ для послуг з приєднання будівлі кафе-дискотеки ФОП Заїка А.М., АДРЕСА_1." було запрошено представника Акціонерного товариства "Сумигаз" та виявлено, що проектом передбачено встановлення шафи обліку над газовою трубою низького тиску, у зв'язку з чим, згідно з Кодексом систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, місце встановлення шафи обліку було перенесено ближче до будівлі Замовника, представник Замовника був присутній.
Згідно з актами приймання виконання будівельних робіт за відповідним договором підряду Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" виконано будівельно-монтажні роботи "Реконструкція мережі 0,4 кВ для надання послуг з приєднання будівлі кафе-дискотеки ФОП Заїка А.М., АДРЕСА_1."
Зі змісту листа відповідача № 47/12774 від 09.09.2020, адресованого позивачу, вбачається, що Акціонерним товариством "Сумиобленерго" умови Договору в частині зовнішнього електропостачання виконані у повному обсязі, акт надання послуги з приєднання № 59/3-120 від 08.09.2020 надано позивачу на підпис.
Зі змісту листа Управління Державної інспекції енергетичного нагляду України у Сумській області № 8/31/228-20 від 26.10.2020 вбачається, що Управління розглянуло звернення позивача від 29.09.2020 щодо питання порушення Акціонерним товариством "Сумиобленерго" (далі - ОСР) виконання умов договору від 24.04.2018 № 56/3-120 про приєднання до електричних мереж AT "Сумиобленерго" та відключення електричної енергії по об'єкту споживача "будівля кафе-дискотека" за адресою: АДРЕСА_1. Зокрема, виїздом на місце представника Управління було встановлено, що шафа обліку ШО 0,4 кВ (точка приєднання) встановлена не у відповідності до наданого Робочого проекту 00.097.18-ЕП - не на межі земельної ділянки споживача, що є порушенням п. 5.1.1 та 5.2.2 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, який передбачає встановлення вузла обліку у замовника відповідно до проектних рішень (проектів). Підтверджуючі документи щодо надання згоди замовника на розташування точки приєднання на території земельної ділянки замовника, виконавцем не надано, що є порушенням вимог п. 4.1.18 глави 4.1 розділу IV КСР. За наданою інформацією ОСР (лист від 19.10.2020 № 47/14567), при виконанні підрядною організацією ТОВ "Електро-Профі" робіт з приєднання замовника, було встановлено, що проектом передбачено встановлення шафи обліку 0,4 кВ над газовою трубою низького, тиску, що є порушенням НТД. На підставі чого "встановлення шафи обліку було перенесено до будівлі замовника, при цьому представник замовника був присутній". Однак, в матеріалах розгляду відсутня інформація про погодження замовником нового місця облаштування точки приєднання (місце встановлення шафи обліку) і перенесення було здійснено без його згоди.
У листі № 4242/17/8-20 від 29.10.2020 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, адресованого позивачу, зазначено, що розглянувши звернення від 01.10.2020 щодо врегулювання відносин з АТ "Сумиобленерго" в частині приєднання до електричних мереж об'єкта позивача, Комісія повідомила про відсутність довідки про виконання технічних умов стандартного приєднання, в частині зовнішнього електрозабезпечення від точки забезпечення потужності до точки приєднання. Послуга з приєднання не надана, таким чином, НКРЕКП вбачає в діях АТ "Сумиобленерго" ознаки порушення вимог п. 2.6 п. 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470.
Листом № 47/523 від 13.01.2021 Акціонерне товариство "Сумиобленерго" повідомило Фізичну особу - підприємця Заїку Аллу Миколаївну про необхідність перенесення шафи обліку, встановленої згідно з Договором, із зовнішньої сторони будівлі на межу земельної ділянки, у зв'язку з чим, відповідач просить позивача надати документи, що підтверджують межі земельної ділянки.
Відповідач направив позивачу лист № 47/1269 від 25.01.2021 щодо встановлення шафи обліку електричної енергії, у якому повідомив, що Управлінням Держгеокадастру надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку та її межі з кадастровим номером 5910136300:02:009:0005. На підставі отриманої публічної інформації про межі земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:02:009:0005, шафу обліку було перенесено на межу цієї земельної ділянки, що відповідає вимогам пункту 1.3 договору про приєднання до електричних мереж № 56/3-120 від 24.04.2018 та робочому проекту "Реконструкція мережі 0,4 кВ для надання послуг з приєднання будівлі кафе-дискотеки ФОП Заїка А.М., АДРЕСА_1". Акціонерне товариство "Сумиобленерго" виконало вимоги Договору в частині зовнішнього електропостачання в повному обсязі. Проте позивачем не виконані умови пунктів 3.2.1 та 3.2.3 Договору, про що було зазначено у Протоколі засідання Комісії Інформаційно-консультаційного центру Акціонерного товариства "Сумиобленерго" № 1/11/2019 від 05.11.2019. Таким чином, для повного виконання умов Договору та вимог протоколу ІКЦ в повному обсязі з боку Замовника - Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни, відповідач зауважує про необхідність розробити та подати до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" на погодження проектну документацію на електричні мережі зовнішнього електрозабезпечення (від точки приєднання до об'єкта Замовника), внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (у межах земельної ділянки Замовника) та щодо безпеки електропостачання.
Згідно з постановою НКРЕКП № 678 від 21.04.2021 "Про накладення штрафу на АТ "Сумиобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії" вирішено накласти штраф у розмірі 85 000,00 грн на Акціонерне товариство "Сумиобленерго" (код ЄДРПОУ 23293513) за порушення: пункту 4.1.2 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, яким встановлено, що ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи розподілу за умови дотримання замовником вимог цього розділу; пункту 4.1.18 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу в частині розташування точки приєднання електроустановок замовника, на межі земельної ділянки замовника; абзацу третього пункту 4.2.3 глави 4.2 розділу IV Кодексу систем розподілу, яким встановлено, що процедура надання послуги стандартного приєднання передбачає визначення типу приєднання залежно від відстані та величини потужності. Відстань визначається по прямій лінії від точки приєднання електроустановок замовника до точки (місця) забезпечення потужності ступеня напруги 0,4 - 20 кВ, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання. За величину потужності приймається загальна величина потужності електроустановок замовника разом з існуючою дозволеною потужністю. У разі недосягнення згоди щодо визначення типу приєднання сторони, у тому числі разом з представниками центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, мають на місцевості спільно провести необхідні вимірювання, на підставі яких остаточно визначається тип приєднання; пункту 1.1 глави 1 розділу VI Кодексу комерційного обліку електричної енергії, яким встановлено, що вимоги до місця встановлення ВОЕ визначаються відповідно до Правил улаштування електроустановок та цього Кодексу; Правил улаштування електроустановок, а саме: пункту 1.5.6 у частині встановлення розрахункових ВК на межі поділу мережі за балансовою належністю; пункту 1.5.30 у частині визначення місця встановлення лічильника проектом та його погодження зі споживачем; Положення про Інформаційно-консультаційний центр, а саме: підпункту 2.2.3 пункту 2.2 розділу II, відповідно до якого Інформаційно- консультаційний Центр по роботі із споживачами електричної енергії організовує прийом заявників та розгляд їх звернень відповідно до законодавства та цього Положення; пункту 4.4 розділу IV, яким встановлено, що основним завданням Комісії ІКЦ є розгляд спірних ситуацій, а також прийом заявників, яких не задовольнили роз'яснення Компанії.
12 травня 2021 року Фізична особа - підприємець Заїка Алла Миколаївна звернулась зі скаргою до Антимонопольного комітету України щодо неправомірних дій Акціонерного товариства "Сумиобленерго" щодо ненадання послуги з приєднання (збільшення потужності електроустановок об'єкта Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни (будівля кафе та дискотека, яка розташована у АДРЕСА_1) з 15 кВт до 100 кВт).
Листом від 05.10.2022 № 70-02/с-2387 Східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України повідомлено позивача про розпорядження адміністративної колегії Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 04.10.2022 № 70/99-рп/к, яким розпочато розгляд справи № 5/02-75-22 за ознаками вчинення Акціонерним товариством "Сумиобленерго" порушення, передбаченого пунктом 2 статті 50, частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з приєднання до системи розподілу електричної енергії, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Акціонерне товариство "Сумиобленерго" зверталося з позовом до господарського суду, в якому просило визнати недійсним договір про приєднання до електричних мереж Публічного акціонерного товариства "Сумиобленерго" від 24.04.2018 № 56/3-120, укладений між Фізичною особою - підприємцем Заїкою Аллою Миколаївною та Акціонерним товариством "Сумиобленерго" (справа № 920/758/21).
Рішенням Господарського суду Сумської області від 01.11.2021 у справі № 920/758/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.02.2022 та постановою Верховного Суду від 30.08.2022, у вказаному позові Акціонерного товариства "Сумиобленерго" відмовлено повністю.
В матеріалах справи міститься лист позивача від 02.01.2023 до відповідача з вимогою негайно виконати умови Договору та заява від 02.01.2023 про відшкодування коштів та сплату пені за порушення строків надання послуги з приєднання.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 26.12.2024 у справі № 920/327/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025, за позовом Фізичної особи-підприємця Заїки Алли Миколаївни до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" про визнання пункту 3.2.1 договору про приєднання до електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго" № 56/3-120 від 24.04.2018 таким, що суперечить Закону України "Про захист економічної конкуренції", у позові відмовлено повністю.
3. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.04.2025 у справі № 920/51/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:
- наявними у справі доказами підтверджено, що Договір є дійсним;
- при укладенні Договору сторони повинні були керуватися вимогами Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310;
- є обґрунтованими доводи позивача про те, що відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України приєднання позивача до електричних мереж відповідача повинно здійснюватися виключно за тими критеріями, які були визначені у розділі 1 Договору (з урахуванням додаткової угоди б/н, б/д);
- є обґрунтованими твердженнями відповідача, що виконання ним зобов'язань за Договором ставиться у залежність від першочергового виконання зобов'язань позивачем, так як відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору приєднання об'єкта позивача здійснюється відповідачем після виконання позивачем таких зобов'язань, зокрема, розробити на підставі технічних умов від 24.04.2018 №56/5512, які є додатком до Договору, проектну документацію внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (у межах земельної ділянки Замовника) та щодо безпеки електропостачання та погодити її з Виконавцем (пункт 3.2.1 Договору);
- на момент вчинення Договору (24.04.2018) вже діяв Кодекс систем розподілу, відповідно до якого було визначено два ступені стандартного приєднання - І ступінь (до 16 кВт) та ІІ ступінь (від 16 кВт до 50 кВт), а у Договорі зазначено тип приєднання як стандартне ІІІ ступеня. Таким чином, Договір по суті, містить умову договору нестандартного приєднання, оскільки позивачем замовлено до приєднання потужність у точці приєднання 100 кВт;
- аналіз норми діючого законодавства, зокрема, Типової форми договору про нестандартне приєднання ("під ключ") до електричних мереж системи розподілу (в редакції постанови НКРЕКП № 310 від 14.03.2018) та Типової форми Договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу (в редакції постанови НКРЕКП № 310 від 14.03.2018), на момент укладення Договору, свідчить про те, що позивачем не доведено наявність у відповідача обов'язку виконати умови Договору без виконання попередньо самим позивачем визначених у пункті 3.2.1 Договору умов щодо розробки проектної документації, як це передбачено умовами типового договору як про стандартне приєднання, так і про нестандарте приєднання до електричних мереж систем розподілу;
- технічні умови від 24.04.2018 № 56/5512, які є невід'ємною частиною Договору, містять всі необхідні вихідні дані для розробки відповідної проектної документації, зокрема, на електричні мережі від точки приєднання до об'єкта Замовника. Отже, відповідач не повинен надавати позивачу технічне завдання на проектування, а технічні умови містять всю необхідну інформацію, на підставі якої проектною організацією може бути розроблена проектна документація на електричні мережі від точки приєднання до об'єкта Замовника;
- з метою розробки проектної документації позивач повинен звернутися до проектної організації та разом з проектувальником скласти завдання на проектування;
- позивач не виконав свої зобов'язання, передбачені пунктом 3.2.1 Договору щодо розробки проектної документації на величину максимального розрахункового навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 100 кВт внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (у межах земельної ділянки Замовника) та погодження її з Виконавцем;
- точка приєднання, з урахуванням вихідних даних зазначених в заяві позивача про приєднання, мала бути визначена виключно на межі земельної ділянки Замовника. Таким чином, шафа обліку розташована на межі земельної ділянки позивача, яка була змонтована Акціонерним товариством "Сумиобленерго" 21.01.2021, що відповідає вимогам пункту 1.3 Договору, робочому проекту 00.097.18-ЕП "Реконструкція мережі 0,4 кВ для надання послуг з приєднання будівлі кафе-дискотеки ФОП Заїка А.М., АДРЕСА_1" та вимогам пункту 4.1.18 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу;
- таким чином відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача виконати умови Договору шляхом приєднання електроустановок зовнішнього електропостачання об'єкта позивача за адресою: АДРЕСА_1 від місця забезпечення потужності до узгодженої з позивачем точки приєднання, подання напруги в узгоджену точку приєднання та здійснення підключення даного об'єкта до електричних мереж без відповідного попереднього виконання позивачем умов Договору, у зв'язку з чим, в цій частині у позові слід відмовити;
- позивач у позові визначає початком прострочення відповідача 03.02.2020, при цьому не надає доказів, що підтверджують подання ним заяви відповідачу на підключення та введення в експлуатацію його об'єкта у порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування, як це передбачено у пункті 3.6 Договору. Тому у зв'язку із недоведенням позивачем початку прострочення відповідача за Договором, у задоволенні позову у частині стягнення штрафу та пені слід відмовити;
- оскільки у задоволенні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафу та пені, передбачених Договором відмовлено за необґрунтованістю, заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи
У касаційній скарзі скаржник просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 16.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у даній справі, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Підставою касаційного оскарження скаржником зазначено пункт 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме, суд апеляційної інстанції:
- застосував частину 2 статті 5 Цивільного кодексу України без урахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, від 19.03.2021 у справі № 908/3049/19, у подібних правовідносинах;
частину 1 статті 530, частини 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, у подібних правовідносинах;
- не застосував статті 179, 181, 184 Господарського кодексу України, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах, згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.05.2018 у справі № 923/533/17, у подібних правовідносинах;
- не застосував частину 3 статті 6 Цивільного кодексу України згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 22.12.2022 у справі № 910/16055/21, у подібних правовідносинах;
- не застосував частину 4 статті 231 Господарського кодексу України згідно з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18, у подібних правовідносинах.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Позивач подав відповідь на відзив на касаційну скаргу.
Скаржник також подав пояснення від 20.10.2025, які за своєю суттю є доповненнями до касаційної скарги, поданими після закінчення строку на касаційне оскарження відповідних судових рішень, тому підлягають залишенню без розгляду відповідно до вимог статей 118, 298 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач також подав пояснення від 13.10.2025 та від 24.10.2025 щодо відповіді позивача на відзив та щодо та письмових пояснень позивача від 20.10.2025.
Скаржник подав до Суду клопотання № 2, № 3, № 4, № 5 від 21.09.2025, які протокольною ухвалою Верховного Суду від 14.10.2025 було залишено без розгляду.
Позивач також подав клопотання № 7 від 07.10.2025, в якому просив: 1) внести до «Електронного суду» подану на розгляд Касаційного господарського суду касаційну скаргу у справі № 920/51/23, заяву про усунення недоліків касаційної скарги у справі № 920/51/23, відповідь на відзив на касаційну скаргу у справі № 920/51/23; 2) перевірити на відповідність текст доданої до даного клопотання «Заяви про усунення недоліків касаційної скарги по справі № 920/51/23» з текстом «Заяви про усунення недоліків касаційної скарги по справі № 920/51/23» яка була зареєстрована канцелярією суду 26.08.2025.
Щодо вказаного клопотання Суд зазначає, що до підсистеми "Електронний суд" внесено подані скаржником: касаційну скаргу у справі № 920/51/23; заяву про усунення недоліків касаційної скарги у справі № 920/51/23; відповідь на відзив на касаційну скаргу у справі № 920/51/23. Також Судом перевірено на відповідність текст доданої до вказаного клопотання «Заяви про усунення недоліків касаційної скарги по справі № 920/51/23» з текстом «Заяви про усунення недоліків касаційної скарги по справі № 920/51/23», яка була зареєстрована канцелярією суду 26.08.2025 та міститься в матеріалах справи.
Скаржник подав заяву від 20.10.2025 про розгляд справи у відсутність позивача та представника позивача.
5. Позиція Верховного Суду
Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, враховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Здійснюючи касаційне провадження Суд зазначає таке.
Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Фізична особа - підприємець Заїка Алла Миколаївна свої вимоги обґрунтовувала тим, що Акціонерне товариство "Сумиобленерго" безпідставно ухилилось від виконання умов Договору та протиправно не здійснило приєднання електроустановок об'єкта позивача від місця забезпечення потужності до точки приєднання, узгодженої позивачем відповідно до схеми зовнішнього електропостачання, відповідно до критеріїв, визначених розділом 1 Договору з урахуванням змін, внесених до нього додатковою угодою без номера та дати укладення, згідно з якою місце забезпечення потужності об'єкта Замовника РУ-0,4 кВ ТП-250.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Спірні правовідносини сторін у цій справі виникли на підставі Договору, який укладено сторонами 24 квітня 2018 року.
Як встановлено судами, передумовою укладення Договору слугувала заява Заїки А.М. від 18.04.2018 про приєднання електроустановки певної потужності.
На момент подання позивачем вказаної заяви правовідносини щодо приєднання та підключення новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок замовників (крім електроустановок, призначених для виробництва електричної енергії) до електричних мереж регулювались Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32.
Водночас, постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310 було затверджено Кодекс систем розподілу (пункт 1 постанови), та визнано такою, що втратила чинність, постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, від 17 січня 2013 року № 32 «Про затвердження Правил приєднання електроустановок до електричних мереж» (із змінами) (пункт 2 постанови).
Вказана постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310 опублікована в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" 18.04.2018 та набрала чинності 19.04.2018.
Крім того, 10.06.2017 в офіційному друкованому виданні - газеті "Голос України" було опубліковано, а 11.06.2017 набрав чинності Закон України «Про ринок електричної енергії», крім визначених статей цього Закону, яким, зокрема, визнано таким, що втратив чинність частково Закон України «Про електроенергетику». При цьому, стаття 21 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка регулює питання приєднання електроустановок до електричних мереж, набрала чинності 10.03.2018.
У постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 908/3049/19, на яку посилається скаржник, зазначено таке:
«Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Аналогічне тлумачення принципу дії законів та інших нормативно-правових актів у часі міститься у пункті 2 рішення Конституційного Суду України № 1-рп/99 від 09.02.1999 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" та у пункті 4 рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2001 від 05.04.2001 "У справі за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (справа про податки).».
Схожий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 61/341, на яку посилається скаржник.
З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що Договір, на підставі якого між сторонами виникли цивільні праві і обов'язки, було укладено 24.04.2018, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано зазначили, що при укладенні Договору сторони повинні були керуватися вимогами Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310, та відповідними приписами Закону України «Про ринок електричної енергії», під час дії яких настали відповідні правовідносини.
Таким чином висновки судів попередніх інстанцій відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 25.05.2018 у справі № 61/341, від 19.03.2021 у справі № 908/3049/19, а тому доводи скаржника про застосування судами частини 2 статті 5 Цивільного кодексу України без урахування таких висновків є необґрунтованими.
Згідно з пунктом 70 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" приєднання електроустановки (далі - приєднання) - це надання замовнику оператором системи передачі або оператором системи розподілу послуги із створення технічної можливості для передачі (прийняття) у місце приєднання електроустановки замовника відповідної потужності до електричних мереж системи передачі або системи розподілу (у тому числі новозбудованих) електричної енергії необхідного обсягу з дотриманням показників її якості та надійності.
Відповідно до пункту 88 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" стандартне приєднання - це приєднання електроустановки замовника до діючих мереж оператора системи розподілу на відстань, що не перевищує 300 метрів по прямій лінії від місця забезпечення потужності до місця приєднання, яке диференціюється за ступенем потужності: перший ступінь - до 16 кВт включно; другий ступінь - від 16 кВт до 50 кВт включно.
Стаття 21 Закону України "Про ринок електричної енергії" регулює питання приєднання електроустановок до електричних мереж, та якою передбачено, що:
- оператор системи передачі та оператори систем розподілу не мають права відмовити в приєднанні електроустановок замовника до системи передачі або системи розподілу за умови дотримання замовником кодексу системи передачі та кодексу систем розподілу (частина 1);
- приєднання електроустановок до електричних мереж не має призводити до порушення нормативних вимог щодо надійності електропостачання та якості електричної енергії для користувачів електричної системи (частина 2);
- послуга з приєднання електроустановок замовника до системи передачі та системи розподілу є платною послугою та надається оператором системи передачі або оператором системи розподілу відповідно до договору про приєднання (частина 3);
- порядок приєднання до електричних мереж оператора системи передачі та операторів систем розподілу визначається кодексом системи передачі та кодексом систем розподілу і має бути прозорим, забезпечувати ефективне та недискримінаційне приєднання до системи передачі та систем розподілу. Порядок приєднання має визначати, у тому числі, процедурні питання, умови приєднання, типові форми договорів про приєднання. Кодексом системи розподілу визначаються умови приєднання електроустановок замовників до електричних мереж власників, які не є операторами системи розподілу (частина 4);
- оператор системи розподілу надає послугу із стандартного приєднання відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об'єкта замовника у строки, визначені кодексом системи розподілу (частина 5);
- оператор системи розподілу надає послугу з нестандартного приєднання "під ключ" відповідно до умов договору про приєднання, а саме готує технічне завдання на проектування, забезпечує розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також здійснює первинне підключення об'єкта замовника (частина 6);
- у разі якщо техніко-економічним обґрунтуванням вибору схеми приєднання електроустановок замовника доведено доцільність приєднання до електричних мереж системи передачі, таке приєднання може здійснюватися оператором системи передачі у встановленому цим Законом порядку відповідно до умов договору про приєднання. У такому разі оператор системи передачі надає замовнику технічні умови на приєднання, а замовник обирає виконавця проектних робіт з приєднання серед суб'єктів господарювання, які мають право на здійснення відповідного виду діяльності згідно з вимогами законодавства. Замовник на підставі отриманих технічних умов на приєднання забезпечує розроблення та узгодження з оператором системи передачі та іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника) та здійснює заходи щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики, а оператор системи передачі забезпечує виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт та здійснює первинне підключення об'єкта замовника (частина 9);
- за зверненням замовника оператор системи розподілу або оператор системи передачі забезпечує безоплатну видачу технічних умов на приєднання, які містять вимоги щодо: проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла обліку електричної енергії (у випадку, передбаченому частиною п'ятою цієї статті); проектування та будівництва електричних мереж лінійної частини приєднання, а також щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла обліку електричної енергії (у випадку, передбаченому частиною шостою цієї статті); проектування та будівництва, реконструкції та/або технічного переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (до точки приєднання електроустановок замовника), а також щодо проектування електричних мереж внутрішнього електрозабезпечення електроустановок замовника (у межах земельної ділянки замовника), безпеки електропостачання та влаштування вузла обліку електричної енергії (у випадку, передбаченому частиною сьомою цієї статті) (частина 10);
- строк надання оператором системи передачі та/або оператором системи розподілу послуги з приєднання електроустановок замовника до електричних мереж не має перевищувати нормативні строки проектування та будівництва без урахування строку, необхідного для розроблення та узгодження замовником проектної документації (у випадках, передбачених частинами шостою та сьомою цієї статті) та для здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики (частина 15).
Відносини, які виникають під час приєднання новозбудованих, реконструйованих чи технічно переоснащених електроустановок Замовників до електричних мереж регулюється розділом ІV (Порядок приєднання до систем розподілу) Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 310.
Згідно з пунктом 4.1.2 розділу ІV Кодексу систем розподілу ОСР не має права відмовити в приєднанні електроустановок Замовника до системи розподілу за умови дотримання Замовником вимог цього розділу. Послуга з приєднання надається на підставі договору про приєднання, що укладається за типовою формою (додаток 1). Цим розділом визначаються особливості, зокрема: стандартного приєднання електроустановок Замовника; нестандартного приєднання електроустановок Замовника.
Відповідно до пункту 4.1.9 розділу ІV Кодексу систем розподілу послуга з приєднання електроустановок Замовника до системи розподілу є платною послугою та надається ОСР відповідно до договору про приєднання.
Згідно з пунктом 4.2.2 розділу ІV Кодексу систем розподілу послуга зі стандартного приєднання передбачає виконання комплексу робіт, а саме: розроблення технічних умов, включаючи вимоги щодо влаштування вузла комерційного обліку; підготовку технічного завдання на проектування; розроблення та узгодження з іншими заінтересованими сторонами проектної документації на будівництво, реконструкцію та/або технічне переоснащення електричних мереж зовнішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (до точки приєднання електроустановок Замовника); здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики; погодження ОСР проектної документації Замовника на відповідність вимогам технічних умов; виконання будівельно-монтажних та пусконалагоджувальних робіт.
Пунктом 4.2.3 розділу ІV Кодексу систем розподілу визначено, що процедура надання послуги стандартного приєднання передбачає: надання Замовником заяви ОСР про приєднання за формою, наведеною в додатку 2 до цього Кодексу, та необхідних документів, визначених у пункті 4.4.2 глави 4.4 цього розділу; визначення типу приєднання по відстані та величині потужності. Відстань визначається по прямій лінії від точки приєднання електроустановок Замовника до місця забезпечення потужності ступеня напруги 0,4-20 кВ, що відповідає ступеню напруги в точці приєднання. За величину потужності приймається загальна величина потужності електроустановок Замовника разом з існуючою дозволеною потужністю. У разі незгоди Замовника із визначенням типу приєднання як нестандартного сторони мають на місцевості спільно провести необхідні вимірювання, на підставі яких остаточно визначається тип приєднання; підготовку і видачу Замовнику договору про стандартне приєднання, підписаного ОСР, та технічних умов, які є невід'ємним додатком до цього договору, підписання договору про приєднання Замовником; реєстрацію ОСР підписаного двома сторонами договору про приєднання; оплату Замовником вартості приєднання відповідно до умов договору про приєднання; підготовку ОСР проекту зовнішнього електрозабезпечення; подання Замовником розробленої ним проектної документації на погодження ОСР щодо її відповідності вимогам технічних умов; виконання ОСР будівельних робіт у мережі від точки забезпечення потужності до точки приєднання Замовника; улаштування вузла (вузлів) вимірювання, яке виконує ОСР або незалежний постачальник послуги комерційного обліку за вибором Замовника; подання ОСР робочої напруги в точку приєднання електроустановок Замовника (на контактні з'єднання електричних мереж (межа балансової належності)); підписання акта надання послуги про приєднання сторонами договору.
Відповідно до пункту 4.2.4 розділу ІV Кодексу систем розподілу строк надання послуги зі стандартного приєднання для електроустановок Замовника першого ступеня потужності становить 20 календарних днів від дати оплати Замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Для електроустановок Замовника другого ступеня потужності цей строк становить 30 календарних днів від дати оплати Замовником ОСР вартості приєднання відповідно до договору про приєднання. Інший строк виконання зазначених заходів погоджується із Замовником у договорі про приєднання з посиланням на вимоги нормативних документів, що визначають строки проектування та будівництва, або з інших причин, погоджених сторонами договору про приєднання. У разі необхідності збільшення строку надання послуги зі стандартного приєднання через затримку здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (затримка в погодженні власника (власників) або Користувача (Користувачів) земельної ділянки (земельних ділянок)) ОСР не пізніше ніж за 10 календарних днів до закінчення строку надання послуги з приєднання письмово (або в спосіб узгоджений із Замовником) повідомляє Замовника про збільшення строку проектування на не більше ніж 30 календарних днів (з наданням документального підтвердження причин виникнення затримки). У разі неможливості здійснення ОСР в зазначені строки заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики (із причин, не залежних від ОСР) пеня за порушення строків виконання зобов'язання за договором про приєднання на строк здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики не сплачується, а плата за приєднання не підлягає зменшенню. ОСР зобов'язаний, а Замовник має право здійснювати усі можливі заходи в межах чинного законодавства з метою вирішення питання щодо відведення в установленому порядку земельних ділянок для розміщення об'єктів електроенергетики, у тому числі направлення відповідних листів до органів місцевого самоврядування та контролюючих органів, ініціювання проведення узгоджувальних нарад та робочих зустрічей в органах місцевого самоврядування за участю Замовника (уповноваженого представника Замовника) тощо з метою максимального прискорення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики. Після завершення здійснення заходів щодо відведення земельних ділянок для розміщення відповідних об'єктів електроенергетики продовжується перебіг строку надання послуги з приєднання, встановленого умовами договору про приєднання, про що ОСР інформує Замовника.
Згідно з пунктами 4.3.1, 4.3.2 розділу ІV Кодексу систем розподілу ОСР надає послугу з нестандартного приєднання «під ключ» або нестандартного приєднання з проектуванням Замовником лінійної частини приєднання відповідно до умов договору про нестандартне приєднання (додаток 3). Послуга з нестандартного приєднання «під ключ» передбачає виконання комплексу робіт, що відповідає стандартному приєднанню та виконується за тією ж процедурою.
Пунктом 4.8.5 розділу ІV Кодексу систем розподілу передбачено, що фактом виконання зобов'язання ОСР з приєднання об'єкта Замовника (будівництва електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта Замовника від місця забезпечення потужності в точку приєднання) є факт подачі напруги в узгоджену точку приєднання. Факт надання послуги з приєднання підтверджується актом щодо надання послуги з приєднання. Акт щодо надання послуги з приєднання оформлюється сторонами після подання робочої напруги та проведення випробувань електрообладнання Замовника або обладнання зовнішнього електрозабезпечення Замовника.
Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статі 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, приєднання позивача до електричних мереж Акціонерного товариства "Сумиобленерго" повинно здійснюватися за тими критеріями, які були визначені у розділі 1 Договору (з урахуванням додаткової угоди б/н, б/д), а виконання відповідачем зобов'язань за Договором ставиться у залежність від першочергового виконання зобов'язань Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни, так як відповідно до пунктів 3.1, 3.2 Договору приєднання об'єкта позивача здійснюється відповідачем після виконання позивачем таких зобов'язань, зокрема, розробки на підставі технічних умов від 24.04.2018 №56/5512, які є додатком до Договору, проектної документації внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (у межах земельної ділянки Замовника) та щодо безпеки електропостачання та погодження її з Виконавцем (пункт 3.2.1 Договору).
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідач, керуючись пунктом 3.3 Договору, прийняв рішення про надання послуги з приєднання із залученням підрядної організації, у зв'язку чим між Акціонерним товариством "Сумиобленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" укладено договір підряду від 22.01.2019 № 2201 на виконання робіт з реконструкції власної мережі 0,4 кВ для надання послуги з приєднання будівлі кафе-дискотеки по АДРЕСА_1.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" виконало підрядні роботи в повному обсязі, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 року, та Акціонерним товариством "Сумиобленерго" подано робочу напругу в точку приєднання електроустановки.
При виконанні підрядною організацією Товариством з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" електромонтажних робіт було встановлено, що передбачене проектом місце для встановлення шафи обліку знаходилось над газовою трубою низького тиску, внаслідок чого встановлення шафи обліку було перенесено ближче до будівлі Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни в присутності її представника, що підтверджується листом Товариства з обмеженою відповідальністю "Електро-Профі" від 25.08.2020 № 05/25-08.
Як визначено у пункті 1.3 Договору точка приєднання (межа балансової належності об'єкта Замовника) встановлюється в шафі обліку, змонтованій на межі земельної ділянки Замовника або на зовнішній стороні будівлі Замовника (місце встановлення детально визначити проектом).
Відповідно до інформації, зазначеної в заяві Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни про приєднання електроустановки певної потужності від 18.04.2018 у колонці "Відомості щодо встановлення межі балансової належності на території земельної ділянки Замовника" було вказано "Заперечую".
У зв'язку з запереченням Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни щодо місця розташування шафи обліку та на виконання рекомендацій НКРЕКП від 04.12.2020 № 5119/17.1/8-20 щодо врегулювання взаємовідносин з Акціонерним товариством "Сумиобленерго", 21.12.2020 було проведено засідання Комісії ІКЦ, на якому був присутній представник Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни за довіреністю.
За результатами засідання Комісією ІКЦ було прийняте рішення, оформлене протоколом від 21.12.2020 № 1/12/202, згідно з яким позивачу та відповідачу було рекомендовано шляхом взаємного надання технічної та іншої нормативно-правової документації дійти обопільної згоди щодо належності (на чому наполягав Замовник) або неналежності земельної ділянки Замовнику, на якій встановлена шафа обліку, а також шляхом переговорів вирішити питання щодо правомірності розміщення електроустановок Виконавця на земельній ділянці Замовника. У випадку розміщення шафи обліку на земельній ділянці Замовника, узгодити з ним місце встановлення шафи обліку та письмово оформити підписами сторін.
На підставі постанови від 16.12.2020 № 2437 "Про проведення позапланової виїзної перевірки AT "Сумиобленерго" НКРЕКП було здійснено позапланову виїзну перевірку дотримання відповідачем вимог законодавства, що регулює функціонування ринку електричної енергії, та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 25.07.2017 № 932, за результатами якої складено Акт позапланової виїзної перевірки від 26.03.2021 № 178.
В ході перевірки НКРЕКП було перевірено факт перенесення шафи обліку на межу земельної ділянки Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни, про що було вказано в Акті перевірки та у Довідці представників перевірки Управління Держенергонагляду в Сумській області від 26.03.2021.
В Акті перевірки зазначено, що: "На підставі отриманої інформації, а саме, Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5917237202021 від 19.01.2021 (ділі - Витяг), а також додатку до Витягу "Кадастрового плану було визначено межі земельної ділянки та здійснено перенесення шафи обліку на межу земельної ділянки Замовника 21.01.2021, де вона на момент проведення перевірки і розташована. Місце розташування шафи обліку зафіксовано на фото матеріалах, які були зроблені членами Комісії з перевірки та прикладаються до цього Акту. Комісія з проведення перевірки зазначає, що чинним законодавством не встановлено заборони ОСР звертатися до інших підприємств, установ, організацій, органів державної влади тощо з метою здійснення ними своєї господарської діяльності та виконання функціональних обов'язків".
Також в Довідці представників перевірки Управління Держенергонагляду в Сумській області від 26.03.2021 зазначено, що: "Управлінням Держенергонагляду у Сумській області 24.03.2021 був здійснений виїзд на місце з метою огляду встановлення шафи обліку на місцевості. Оглядом встановлено, що станом на 23.03.2021 року шафа обліку, встановлена виконавцем на підставі отриманої 19.01.2021 року публічної інформації про межі земельної ділянки з кадастровим номером 5910136300:02:009:0005, знаходиться на відстані 1,2 - 1,5 метрів від зовнішньої стіни будівлі замовника".
Відповідно до пункту 4.1.18 розділу ІV Кодексу систем розподілу точка приєднання електроустановок замовника має бути розташована на межі земельної ділянки замовника або, за згодою замовника, на території цієї земельної ділянки. Точка приєднання електроустановок замовника зазначається в договорі про приєднання.
Як встановлено судами, точка приєднання, з урахуванням вихідних даних зазначених у заяві Замовника про приєднання, мала бути визначена виключно на межі земельної ділянки Замовника, про що також було вказано комісією з перевірки у відповідному Акті перевірки.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили, що шафа обліку розташована на межі земельної ділянки позивача, яка була змонтована Акціонерним товариством "Сумиобленерго" 21.01.2021, що відповідає вимогам пункту 1.3 Договору, робочому проекту 00.097.18-ЕП "Реконструкція мережі 0,4 кВ для надання послуг з приєднання будівлі кафе-дискотеки ФОП Заїка А.М., АДРЕСА_1" та вимогам пункту 4.1.18 розділу IV Кодексу систем розподілу.
Суд зазначає, що враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій підставно відхили доводи позивача про те, що відповідач всупереч законодавству відхилився від узгодженого нею, як Замовником, місця розміщення точки приєднання і встановив точку приєднання у самовільно ним визначеному місці. З огляду на що, такі ж доводи скаржника, які містяться у касаційній скарзі, Суд відхиляє як необґрунтовані. Крім того, такі доводи скаржника направленні на здійснення судом касаційної інстанції переоцінки доказів у справі, що виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції визначені статтею 300 Господарського процесуального кодексу України.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, приєднання об'єкта Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни здійснюється до електричних мереж Акціонерного товариства "Сумиобленерго" відповідно до умов Договору, невід'ємним додатком якого є технічні умови від 24.04.2018 № 56/5512, що містять комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта Замовника, заявленого до приєднання до електричних мереж, які відповідають його розрахунковим технічним і технологічним параметрам та меті приєднання (споживання електричної енергії).
Умовами договору передбачено необхідність розробки Замовником на підставі технічних умов № 56/5512 від 24.04.2018 проектної документації, зокрема, щодо внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (у межах земельної ділянки Замовника) та щодо безпеки електропостачання та погодження її з Виконавцем.
Технічні умови від 24.04.2018 № 56/5512, які є невід'ємною частиною Договору, містять всі необхідні вихідні дані для розробки відповідної проектної документації, зокрема, на електричні мережі від точки приєднання до об'єкта Замовника.
Водночас, як встановлено судами, позивач не виконав свої зобов'язання, передбачені пунктом 3.2.1 Договору, зокрема, щодо розробки проектної документації на величину максимального розрахункового навантаження з урахуванням існуючої дозволеної (приєднаної) потужності 100 кВт внутрішнього електрозабезпечення електроустановок Замовника (у межах земельної ділянки Замовника) та погодження її з Виконавцем.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що відсутні правові підстави для зобов'язання відповідача виконати умови Договору шляхом приєднання електроустановок зовнішнього електропостачання об'єкта позивача за адресою: АДРЕСА_1 від місця забезпечення потужності до узгодженої з позивачем точки приєднання, подання напруги в узгоджену точку приєднання та здійснення підключення даного об'єкта до електричних мереж без відповідного попереднього виконання позивачем умов Договору.
Суди попередніх інстанцій також обґрунтовано відхилили доводи позивача про те, що Договір не містить вимог щодо повторної розробки та повторного погодження проектної документації, адже позивачем у 2006 році вже було узгоджено із відповідачем проект електропостачання 08-2005-ЭО, що на думку позивача, підтверджується листом № 36/8676 від 15.11.2006. Водночас як вірно зазначено судами, приєднання об'єкта позивача здійснюється до електричних мереж Акціонерного товариства "Сумиобленерго" відповідно до умов Договору, невід'ємним додатком якого є технічні умови від 24.04.2018 № 56/5512. Умовами Договору передбачено обов'язок Замовника розробити відповідну проектну документацію саме на підставі технічних умов № 56/5512 від 24.04.2018, а не на підставі технічних умов, виданих у 2006 році.
Тому доводи касаційної скарги щодо відсутності у Замовника обов'язку з розроблення відповідної проектної документації на підставі технічних умов № 56/5512 від 24.04.2018, які були обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, є неспроможними.
Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Сумської області від 26.12.2024 у справі № 920/327/24, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025, у позові Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни до Акціонерного товариства "Сумиобленерго" про визнання пункту 3.2.1 договору про приєднання до електричних мереж ПАТ "Сумиобленерго" № 56/3-120 від 24.04.2018 таким, що суперечить Закону України "Про захист економічної конкуренції", відмовлено повністю.
Господарським судом Сумської області 01.11.2021 ухвалене рішення у справі № 920/758/21, залишене без змін постановою Верховного Суду від 30.08.2022, яким відмовлено у позові Акціонерного товариства "Сумиобленерго" до Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни про визнання недійсним договору № 56/3-120 від 24.04.2018.
Відповідно до положень статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення породжує, змінює або припиняє цивільних прав та обов'язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (тобто має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (тобто оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).
Нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного. Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов'язань, що в ньому закріплені.
Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов'язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину, його окремої частини відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред'явлення вимог про визнання правочину, його окремої частини недійсним (позов про оспорювання правочину, його окремої частини).
Суд зазначає про відсутність судового рішення про визнання Договору, його окремої частини недійсним. До того ж суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що наявними у справі доказами підтверджено, що Договір є дійсним.
У касаційній скарзі скаржник зазначає про невідповідність умов Договору (пункту 3.2.1) Правилам користування електричною енергією (типовій формі договору згідно з додатком № 1), Кодексу систем розподілу (типовій формі приєднання), Закону України «Про ринок електричної енергії» (частини 1, 5 статті 21).
Однак, додаток № 1 до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31.07.1996 № 28, містив умови Типового договору про технічне забезпечення електропостачання споживача, а не умови Типового договору про приєднання до електричних мереж.
У додатку № 1 до Кодексу систем розподілу наведено умови Типового договору про стандартне приєднання до електричних мереж систем розподілу, а у статті 21 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено положення щодо приєднання електроустановок до електричних мереж.
Водночас, норми зазначених нормативно-правових актів, на які посилається скаржник, не визначають кваліфікацію правочину про приєднання електроустановок замовника до електричних мереж систем розподілу як нікчемного, у разі невідповідності такого правочину положенням цих актів.
Тобто, такі доводи скаржника (про невідповідність умов Договору законодавству) можуть мати місце при оспорювані правочину (у спорі про визнання правочину, його окремої частини недійсним). Однак, такі вимоги не є предметом даної справи.
Суд зазначає, що Верховний Суд є судом права, а не факту, тому діючи у межах повноважень та порядку, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку.
З огляду на викладене, Суд відхиляє як необґрунтовані вищезазначені доводи скаржника та аргументи скаржника, направленні на встановлення Судом обставин відповідності/невідповідності пункту 3.2.1 Договору чинному законодавству.
Судами попередніх інстанцій також встановлено, що вимоги позивача про стягнення 48 960,00 грн штрафу та 52 876,80 грн пені обґрунтовано тим, що згідно з пунктом 5.3 Договору за порушення строків виконання зобов'язання за Договором винна сторона сплачує іншій стороні пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості приєднання за кожний день прострочення
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частинами 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Строк виконання зобов'язання Виконавця за Договором визначений сторонами у пункті 3.6 Договору.
Як встановлено судами, позивач у позові визначає початком прострочення відповідача (нарахування пені) 03.02.2020. Водночас, не надає доказів, що підтверджують подання ним заяви відповідачу на підключення та введення в експлуатацію його об'єкта у порядку, встановленому законодавством у сфері містобудування, як це передбачено у пункті 3.6 Договору № 56/3-120.
Тому, враховуючи недоведення позивачем початку прострочення відповідача за Договором, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення штрафу та пені.
Суд відхиляє посилання скаржника на не врахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 (щодо застосування частини 1 статті 530, частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України, частини 4 статті 231 Господарського кодексу України), від 22.05.2018 у справі № 923/533/17 (щодо застосування статей 179, 181, 184 Господарського кодексу України), від 22.12.2022 у справі № 910/16055/21 (щодо застосування частини 3 статті 6 Цивільного кодексу України), з огляду на те, що предмети і підстави позовів, та, відповідно, встановлені фактичні обставини у цих справах та у справі № 920/51/23, що переглядається, є відмінними, що свідчить про неподібність правовідносин у цих справах, з огляду на таке.
Так, у справі № 904/5770/18 розглядались вимоги Акціонерного товариства «Покровський гірничо-збагачувальний комбінат» до Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова фінансова компанія «Теркон» про стягнення штрафу, у зв'язку з порушення відповідачем умов договору поставки в частині строку поставки товару.
До того ж Верховний Суд у постанові від 19.09.2019 у справі № 904/5770/18 не формував висновки щодо застосування частини 1 статті 530 та частин 1, 2 статті 613 Цивільного кодексу України.
При цьому, слід виходити з того, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише зазначення у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.
У справі № 923/533/17 розглядались вимоги Приватного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до Командитного товариства "Приватне підприємство "В.А.Т. Компанія "Дніпро" і компанія" про визнання укладеним договору про приєднання до електричних мереж від 14.04.2017 з додатком № 1 "Технічні умови приєднання, яке не є стандартним до електричних мереж електроустановок від 14.04.2017 № 36/80-280" у редакції, запропонованій Приватним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго". Підставою для звернення з таким позовом слугувало наявність неврегульованих між сторонами розбіжностей при укладенні відповідного договору.
Суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/533/17 не міститься правового висновку про те, як саме повинні застосовуватися статті 179, 181, 184 Господарського кодексу України.
Крім того, із постанови Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 923/533/17 вбачається, що до правовідносин сторін у справі № 923/533/17 підлягали застосуванню положення Правил приєднання електроустановок до електричних мереж, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики від 17.01.2013 № 32 та Закону України "Про електроенергетику". Водночас, як зазначалось вище у цій постанові, приписи зазначених норм до правовідносин сторін у даній справі № 920/51/23 не підлягали застосуванню.
У справі № 910/16055/21 розглядались вимоги комунального підприємства «Київтранспарксервіс» до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування в частині рішення від 15.07.2021 № 75-р/тк у справі № 38/60/42-рп/к.20, а саме, в частині пунктів 2, 3 його резолютивної частини, у зв'язку з тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем неповно з'ясовано та не доведено обставини, які мають значення для справи № 38/60/42-рп/к.20, і які визнано встановленими, а також неправильно застосовано норми матеріального права.
Враховуючи викладене, перевіривши застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи та в межах наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Суд дійшов висновку про необґрунтованість скарги та про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
7. Судові витрати
Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Заїки Алли Миколаївни залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.04.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 у справі № 920/51/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді І.Д. Кондратова
О.А. Кролевець