8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"07" листопада 2025 р.м. ХарківСправа № 922/2939/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (04071, м. Київ, вул. Межигірська, б. 8)
до Фізичної особи-підприємця Трохініна Валерія Івановича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 142922,66 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Фізичної особи-підприємця Трохініна Валерія Івановича, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню за невиконання зобов'язань передбачених Договором № 16/12/1 від 16 грудня 2024 року в розмірі 47591,76 грн. та штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару передбачених Договором № 16/12/1 від 16 грудня 2024 року у розмірі 95330,90 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.09.2025 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
23.09.2025 через загальний відділ діловодства суду через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №22050) з додатковими документами, які досліджено та приєднано до матеріалів справи.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи, судом було направлено копії ухвали про відкриття провадження у справі учасникам справи.
Позивач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 08.09.2025 до електронного кабінету позивача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Відповідач про розгляд справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку електронного листа, а саме "Ухвала про відкриття провадження (спрощене)" від 08.09.2025 до електронного кабінету відповідача підсистеми "Електронний суд" єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).
Отже, матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій та надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Матеріалами справи установлено, що 16.12.2024 між Фізичною особою-підприємцем Трохініним Валерієм Івановичем та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було укладено Договір № 16/12/1 про закупівлю товару (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити у власність замовника товар, який зазначений у Специфікації (далі - Товар), що додається до цього Договору (Додаток 1) і є невід'ємною його частиною, а замовник прийняти і оплатити товар на умовах цього Договору.
Між сторонами була складена Специфікація, в якій зазначено товар на загальну суму без ПДВ 4197240,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору, строк поставки товару: не пізніше 20.12.2024.
20.12.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов пункту 1 якої змінено строк поставки товару, а саме - строк поставки товару: не пізніше 25.12.2024.
16.12.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до умов пункту 2 якої змінено строк поставки товару, а саме - строк поставки товару: не пізніше 31.01.2025. Також, згідно з підпунктом 2 пункту 2 Додаткової угоди № 2: пункт 11.1. Договору викладено в наступній редакції: “Даний договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 10.02.2025 включно або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до Договору.".
Позовна заява містить посилання на умови пункту 8.3. Договору, відповідно до якого, за порушення строків виконання зобов'язань виконавець сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого Товару.
Разом з тим, Позивач звернувся з даним позовом, в якому взагалі не зазначає про порушення відповідачем своїх зобов'язань передбачених Договором № 16/12/1 від 16 грудня 2024, у позові лише міститься посилання на те, що відповідачу була надіслана претензія, відповідно до якої останньому було запропоновано сплатити позивачу штрафні санкції в розмірі 142922,66 грн. в добровільному порядку, проте відповідач відповіді на претензію позивачу не надав.
Відповідно до вимог прохальної частини позову, позивачем заявлено до стягнення пеню за невиконання зобов'язань передбачених Договором № 16/12/1 від 16 грудня 2024 року в розмірі 47591,76 грн. та штрафу у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару, який складає 95330,90 грн.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній проти позову заперечує повністю та зазначає про те, що відповідач належним чином та у строк виконав свої обов'язки з постачання товару. До відзиву надано належним чином засвідчені копії видаткових накладних.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що 16.12.2024 між Фізичною особою-підприємцем Трохініним Валерієм Івановичем та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області було укладено Договір № 16/12/1 про закупівлю товару (далі - Договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити у власність замовника товар, який зазначений у Специфікації (далі - Товар), що додається до цього Договору (Додаток 1) і є невід'ємною його частиною, а замовник прийняти і оплатити товар на умовах цього Договору. Також, між сторонами була складена Специфікація, в якій зазначено товар на загальну суму без ПДВ 4197240,00 грн.
Відповідно до п. 5.1. Договору, строк поставки товару: не пізніше 20.12.2024.
20.12.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до умов пункту 1 якої змінено строк поставки товару, а саме - строк поставки товару: не пізніше 25.12.2024.
16.12.2024 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до умов пункту 2 якої змінено строк поставки товару, а саме - строк поставки товару: не пізніше 31.01.2025. Також, згідно з підпунктом 2 пункту 2 Додаткової угоди № 2: пункт 11.1. Договору викладено в наступній редакції: “Даний договір набирає чинності з моменту підписання обома сторонами і діє до 10.02.2025 включно або до повного виконання сторонами своїх зобов'язань відповідно до Договору.".
Проте як у позовній заяві (в первісній редакції), так і позові (в уточненій редакції), яку було подано позивачем разом з заявою про усунення недоліків, позивачем взагалі не зазначено чим порушено право позивача, за захистом якого останній звернувся з даним позовом до господарського суду.
У позові міститься лише посилання на наявність пункту 8.3. Договору, який передбачає, що за порушення строків виконання зобов'язань виконавець сплачує на користь замовника пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого Товару.
Також, у позові викладено розрахунок пені та штрафу. Відповідно до розрахунку позивача штрафних санкцій (пені та штрафу): пеня у розмірі 0,1% вартості товару, з якого допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, яка складає: 20.12.2024 - 25.12.2024 (4 дні прострочення): 4197240,00 грн. х 0,1% = 4197,24 грн.; 1361870,00 грн. х 0,1 % х 30 = 40856,1 грн.; 24.01.2025 по 30.01.2025 (6 днів прострочення): 423070,00 грн. х 0,1 % х 6 = 2538,42 грн. Загальна сума пені: 47591,76 грн.
За прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вартості непоставленого Товару, який складає: 25.12.2024 по 24.01.2025 (30 днів прострочення): 1361870,00 грн. х 7% = 95 330,90 грн.
Прохальна частина позову містить вимогу про стягнення пені за невиконання зобов'язань передбачених Договором № 16/12/1 від 16 грудня 2024 року в розмірі 47591,76 грн. та штрафу у розмірі 7 % від вартості непоставленого товару, який складає 95330,90 грн.
Суд звертає увагу на те, що позивачем надано копії видаткових накладних (т.с. 1 а.с. 49-50), в яких відсутня дата і номер.
Натомість відповідач у відзиві на позовну заяву, доводячи у відзиві своє належне виконання зобов'язань за Договором надає належним чином засвідчені копії, які містять дати і номер видаткових накладних.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Оскільки сторонами 16.12.2024 було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до умов пункту 2 якої змінено строк поставки товару, а саме - строк поставки товару: не пізніше 31.01.2025, а останнє постачання відбулось 30.01.2025, вказане свідчить, що позивач, уклавши Додаткову угоду № 2 до Договору та отримавши товар 30.01.2025, підписавши видаткову накладну №11 від 30.01.2025 без будь-яких претензій та зауважень мав усвідомлювати те, що ним отримано товар у строки, які сам же позивач із відповідачем погодив, підписавши Додаткову угоду № 2 від 16.12.2024 до Договору.
Вказане є підставою для відмови у задоволенні позову.
Також слід звернути увагу на те, що наявна у матеріалах справи належним чином засвідчена копія висновку службового розслідування № 77 від 31.03.2025 свідчить про те, що з приводу укладання позивачем договору № 16/12/1 про закупівлю товару від 16.12.2024 було проведено службове розслідування.
Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що в задоволенні позову слід відмовити.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про відмову у задоволенні позову, судові витрати у зв'язку з оплатою судового збору залишаються за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення Господарського суду Харківської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "07" листопада 2025 р.
Суддя Є.М. Жиляєв