про залишення позовної заяви без руху
07.11.2025м. СумиСправа № 920/1511/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши матеріали позовної заяви від 21.10.2025, вих.№НЮС-01/192 (вх.№5760 від 31.10.2025)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вул. Єжи Гедройця,
буд. 5, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 40075815)
в особі: Регіональної філії «Придніпровська залізниця»
(пр. Дмитра Яворницького, буд. 108, м. Дніпро, 49038,
код ЄДРПОУ 40081237)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецлом»
(вул. Кіровоградська, буд. 2, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 38397070)
про стягнення 143 910 грн 00 коп.,
31.10.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить стягнути з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 143 910 грн 00 коп., а також стягнути судові витрати.
Згідно з протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2025 призначення не відбулось, у зв'язку з відсутністю потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.11.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов до висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Водночас, судом встановлено, що позивач долучив до позовної заяви копію документа, викладеного іноземною мовою (російською), без відповідного його перекладу українською мовою та належного засвідчення, зокрема документ на а.с. 18 (виписка від 06.08.2025).
Статтею 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.1999 у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).
Відповідно до ст. 10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій та статус судів» судочинство і діловодство в судах України провадиться державною мовою.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат». Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Таким чином докази, не перекладені з російської мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат» не є належними документами, оскільки не оформлені в установленому законом порядку.
Такого ж висновку дійшов Північний апеляційний господарський суд в ухвалі від 19.04.2023 у справі №910/1138/19.
Дана правова позиція також відповідає усталеній судовій практиці як місцевих судів, так і Верховного Суду, зокрема:
- Господарського суду міста Києва (ухвали від 07.08.2023 у справі №910/12135/23, від 31.07.2023 у справі №910/11849/23, від 24.07.2023 у справі №910/4810/23, від 17.07.2023 у справі №910/10923/23, від 17.07.2023 у справі №910/10922/23, від 17.07.2023 у справі №910/10919/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 13.07.2023 у справі №910/10726/23, від 17.07.2023 у справі №910/10918/23, від 17.05.2023 у справі № 910/6913/23, від 16.05.2023 у справі №910/6708/23, від 08.05.2023 у справі №910/6822/23, від 24.04.2023 у справі №910/5875/23, від 21.04.2023 у справі №910/5697/23, від 21.03.2023 у справі №910/4219/23, від 14.03.2023 у справі №910/3497/23, від 26.10.2022 у справа №910/11090/22, від 18.08.2022 у справі №910/7333/22 тощо),
- Господарського суду Київської області (ухвали від 29.08.2023 у справі №911/2477/23, від 16.03.2023 у справі №911/169/23 тощо),
- Господарського суду Харківської області (ухвала від 25.03.2022 у справі №922/753/22),
- Господарського суду Одеської області (ухвали від 10.01.2022 у справі №916/23/22, від 1312.2021 у справі №916/3724/21, від 08.12.2021 у справі №916/3756/21 тощо),
- Господарського суду Львівської області (ухвала від 05.06.2023 у справі №914/1700/23 тощо),
- Верховного Суду (постанова від 20.06.2019 у справі №910/4473/17).
Відтак відсутність належним чином засвідченого перекладу на українську мову документу, складеного іноземною мовою, унеможливлює встановлення судом змісту такого документу, дії, яка вчинена на підставі вказаного документу, особи, якою вона була вчинена, на користь кого тощо.
Таким чином документ, який наданий позивачем на підтвердження своєї позиції по справі (долучений до позовної заяви), не перекладений з російської мови на українську мову та не засвідчений належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», а тому не є належним документом, оскільки не оформлений в установленому законом порядку.
Отже, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 164 ГПК України, позивачу слід подати суду здійснений в установленому законом порядку переклад українською мовою усіх документів, викладених іноземною мовою, копії яких долучено до позовної заяви (матеріалів справи).
За приписами ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
За вказаних обставин, суд залишає позовну заяву без руху, позивачу надається строк для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Залишити позовну заяву без руху.
2. Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви -п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Зазначити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви - шляхом:
- подання до суду здійсненого в установленому законом порядку перекладу українською мовою документів, викладених російською мовою, копії яких долучені до позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Ухвалу складено та підписано суддею 07.11.2025.
Суддя С.В. Заєць