вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
07.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5371/25
За позовом Управління Державної казначейської служби України у Краснопільському районі Сумської області, с. Краснопілля Сумської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро
про стягнення 7 280,00грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Управління Державної казначейської служби України у Краснопільському районі Сумської області звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" заборгованості у розмірі 7 280,00грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №509/47 від 26 грудня 2022 року в частині повної та своєчасної поставки товару.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2025 справу №904/5371/25 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою суду від 24.09.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України визначено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалу суду від 24.09.2025 в електронному вигляді доставлено до електронного кабінету відповідача 24.09.2025 (о 20:04год), що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 46).
Пунктами 2, 5 частини шостої ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відтак, відповідач мав право подати відзив на позовну заяву не пізніше 10.10.2025. У встановлений частиною першою ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.09.2025 строк відповідач відзиву на позов не надав.
Згідно з частиною дев'ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Щодо розгляду спору Господарським судом Дніпропетровської області.
Відповідно до ч.1 ст. 27 ГПК України, за загальним правилом позов пред'являється за місцезнаходженням відповідача, якщо інше не встановлено цим кодексом.
Справа, прийнята судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому суду, за винятком випадків, коли внаслідок змін у складі відповідачів справа відноситься до виключної підсудності іншого суду (ч.2 ст. 31 ГПК України).
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на дату звернення позивача до суду (16.09.2025), місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" є: 49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, офіс 206/2.
В процесі розгляду справи ТОВ "Інтекс Інвест" змінило своє місцезнаходження. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 05.11.2025, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" є: Україна, 69035, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул. Діагональна, будинок 8, кімната 21 (державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу здійснена 20.10.2025, запис № 10022410700121021).
За таких обставин, справа розглядається Господарським судом Дніпропетровської області.
Під час розгляду справи судом досліджені наявні в матеріалах справи письмові докази.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
26 грудня 2022 року між Управлінням Державної казначейської служби України у Краснопільському районі Сумської області (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (постачальник, відповідач) укладено договір поставки №509/47 (а.с. 9-12).
За умовами пункту 1.1 договору постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товари, а покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний товар. Найменування товару: бензин А-95 (код УКТЗЕД 2710124512); ДК 021:2015 09130000-9 "Нафта і дистиляти". Одиниця вимірювання: літр.
Кількість: згідно накладних на товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно "Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 (п. 1.3 договору).
Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору (п. 2.1 договору).
Згідно пунктів 3.1, 3.2 договору ціна 1 літра товару: згідно накладних на товар. Загальна сума договору: 10 400,00 грн (десять тисяч чотириста грн 00коп.) у тому числі ПДВ.
Умови оплати: оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і дійсна протягом дні їх виписки (п. 4.1 договору).
В пункті 5.1 договору сторони погодили місце поставки (передачі) товарів:
передача покупцю товару за цим договором здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобілів покупця при пред'явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п.5.1.1);
скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.1.2).
Умови постачання товару - самовивезення. Покупець зобов'язується отримати товар на АЗС (п. 5.2 договору).
Покупець зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за поставлені товари; приймати товар згідно умов даного договору (п. 6.1 договору).
В пункті 6.3 договору визначено, що постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим розділом 2 цього договору.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1 договору).
Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за умови наявності печатки у сторони). Даний договір діє до 31 грудня 2022 року (п. 10.1, 10.2 договору).
Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.
Постачальником було надано замовнику специфікації:
№0047/0001044-С відпущених скретч - карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0047/0001044 від 30.12.2022, а саме: 2710124512 бензин А-95, скретч-картка УкрА95 10л, купюри - 10, у кількості 10 карток, у кількості 100 літрів (а.с. 16);
№0047/0001115-С відпущених скретч - карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної №0047/0001115 від 30.12.2022, а саме: 2710124512 бензин А-95, скретч-картка УкрА95 10л, купюри - 10, у кількості 10 карток, у кількості 100 літрів (а.с. 18).
Скретч-картки, що видані відповідачем, мають спільний логотип "Авіас" (а.с. 20).
На виконання умов договору сторонами складено, підписано та скріплено печаткою видаткову накладну №0047/0001044 від 26.12.2022 на суму 10 400,00грн на поставку 200 літрів палива бензину А-95 (а.с. 13).
Управління Державної казначейської служби України у Краснопільському районі Сумської області перерахувало на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у розмірі 10 400,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №318 від 26.12.2022 (а.с. 14).
Сторонами складено, підписано та скріплено печаткою видаткові накладні:
№0047/0001044 від 30.12.2022 на суму 5 200,00грн на поставку 100 літрів палива бензину А-95 (а.с. 15);
№0047/0001115 від 30.12.2022 на суму 5 200,00грн на поставку 100 літрів палива бензину А-95 (а.с. 17).
Разом з тим, підписання сторонами видаткових накладних №0047/0001044 від 30.12.2022 та №0047/0001115 від 30.12.2022 не свідчить про передачу відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковими накладними скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видаткових накладних №0047/0001044 від 30.12.2022 та №0047/0001115 від 30.12.2022.
Передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар.
Позивач зазначає, що з другої половини січня 2025 року в мережі АЗС постачальника неможливо отримати паливо за скретч-картками, у зв'язку з його відсутністю.
Станом на 15.09.2025 в Управлінні залишилися не використані скретч-картки на загальну суму 7 280,00 гривень, скретч-картки у кількості 14 шт., об'ємом 140 літрів, номіналом 10 літрів - 303525723856, 303525723857, 303525723854, 303525723855, 303525723852, 303525723853, 303525723850, 303525723851, 303525723846, 303525723847, 303525723844, 303525723845, 303525723842, 303525723843 (а.с. 20).
У лютому 2025 року позивач звернувся до відповідача з претензією за вих.№03-35-06/140 від 28.02.2025 та просив повернути грошові кошти у розмірі 7280,00грн (а.с. 21-22).
Претензія отримана відповідачем 04.03.2025 та залишена без задоволення.
Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов'язання, здійснено попередню оплату за товар, натомість відповідач взяті на себе зобов'язання з поставки не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення попередньої оплати у розмірі 7 280,00грн, що і стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договорів про закупівлю товарів, строк дії договорів, строк та порядок поставки, наявність/відсутність підстав для повернення попередньої оплати за договорами.
За змістом статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства (стаття 14 Цивільного кодексу України).
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України (що діяв на час виникнення спірних відносин) за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ст.530 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За умовами договору передбачено можливість отримання позивачем оплаченого ним товару шляхом пред'явлення ним на АЗС скетч-картки на відповідну кількість літрів палива і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред'явлення довірчих документів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у повному обсязі виконано прийняті на себе зобов'язання із своєчасної та повної оплати за товар, який мав бути використаний позивачем шляхом обміну у мережах АЗС оплачених скретч-карт.
Згідно частин першої, другої ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права випливає, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. У разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Згідно пункту 10.1 договору №509/47 від 26.12.2022 договір діє до 31 грудня 2022 року.
Судом встановлено, що претензію за вих. №03-35-06/140 від 28.02.2025 з вимогою поставити товар, а у разі неможливості поставки товару повернути грошові кошти за непоставлений товар в сумі 7 280,00грн, позивачем направлено на адресу відповідача 28.02.2025. Дана претензія отримана відповідачем 04.03.2025 (а.с. 23).
У визначений договором строк, відповідач свої зобов'язання з поставки товару не виконав.
Доказів поставки товару станом на дату звернення з позовом відповідач суду не надав, доводів, наведених в обґрунтування позову, не спростував.
Таким чином, у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України та частини другої статті 530 ЦК України (після спливу семиденного строку з моменту отримання претензії (11.03.2025)).
За таких обставин, вимога позивача про стягнення передоплати в сумі 7 280,00грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на відсутність в матеріалах справи заперечень відповідача щодо позовних вимог, доказів поставки товару, а також відсутність доказів повернення сплачених у якості передоплати за товар грошових коштів у розмірі 7 280,00грн, господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
При зверненні до господарського суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00грн, що підтверджується платіжною інструкцією №1 від 15.09.2025. Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою (а.с. 36, 41).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача у сумі 3 028,00грн.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Управління Державної казначейської служби України у Краснопільському районі Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення 7 280,00грн - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (ідентифікаційний код 39821153; вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035) на користь Управління Державної казначейської служби України у Краснопільському районі Сумської області (ідентифікаційний код 37938125; вул. Мезенівська, 13-А, с. Краснопілля, Сумський р-н, Сумська обл. 42400) заборгованість у розмірі 7 280,00грн (сім тисяч двісті вісімдесят гривень 00коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00коп.), видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляд.
Рішення підписано - 07.11.2025
Суддя Н.М. Євстигнеєва