вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.11.2025м. ДніпроСправа № 904/5091/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.
та представників:
від позивача: Сергеєва Г.О.;
від відповідача: Семенець К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу
за позовом Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (м. Дніпро)
про стягнення штрафних санкцій за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025 у загальному розмірі 564 693 грн. 43 коп.,
Військова частина НОМЕР_1 (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (далі - відповідач) штрафні санкції за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025 у загальному розмірі 564 693 грн. 43 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 227 072 грн. 49 коп. - пеня, нарахована на підставі пункту 13.3. договору;
- 128 475 грн. 22 коп. - пеня, нарахована на підставі пункту 13.5. договору;
- 209 145 грн. 72 коп. - штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025 в частині повного та своєчасного виконання будівельних робіт, а саме: позивач зазначає, що відповідач своєчасно не розпочав 2-й етап будівельних робіт на об'єкті, що унеможливило своєчасне виконання всього обсягу робіт за договором та передачу їх результатів у визначені договором строки позивачу. Враховуючи вказані обставини, за прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 01.04.2025 по 15.06.2025, в сумі 227 072 грн. 49 коп. На підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 03.05.2025 по 15.06.2025, в сумі 128 475 грн. 22 коп. Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від договірної ціни в сумі 209 145 грн. 72 коп. (2 987 796,00 х 7%).
Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 776 грн. 32 коп.
Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 162 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду № 39755/25 від 11.09.2025).
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 15.09.2025 позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначене на 07.10.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 42851/25 від 01.10.2025), в якому він просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, посилаючись на таке:
- до виконання робіт за договором підрядник приступив вчасно; виконання робіт також відбулось вчасно та відповідно до Календарного графіка виконання робіт, що підтверджується складеним 09.04.2025 Актом № 1 ПКД здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" за договором № 19/4Д від 14.03.2025 (далі - Акт). У вказаному Акті зазначено, що виконані роботи відповідають умовам договору та прийняті замовником, сторони одна до одної претензій не мають. Також, в Акті вказано, що виконані роботи погоджені до оплати командиром Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 - 21.05.2025;
- за ініціативою позивача за договором підряду було складено Акт огляду будівельного майданчика від 12.04.2025. У вказаному Акті огляду позивач зазначає, що підрядник порушив підпункту "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, а саме: порушив строки початку робіт, визначених у Календарному графіку виконання робіт, що є підставою для розірвання договору в односторонньому порядку. Натомість, відповідач зауважує, що відповідно до Календарного графіку виконання робіт, строки виконання робіт за договором встановлені з 14.03.2025 по 03.05.2025. Зазначений строк є періодом (проміжком часу), протягом якого підрядник зобов'язаний виконати визначений договором обсяг робіт та передати їх результат замовнику. Отже, початкова дата (14.03.2025) означає момент, з якого підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт за договором, а кінцева дата (03.05.2025) - граничний строк, до закінчення якого підрядник повинен завершити роботи у повному обсязі та передати їх замовнику відповідно до умов договору;
- фундаментальним у спірних правовідносинах є правильне визначення змісту зобов'язання за договором. Саме від встановлення того, які дії підрядник зобов'язався виконати на користь замовника, залежить належна кваліфікація прав та обов'язків сторін, а також обсяг і характер відповідальності у разі їх порушення. З урахуванням положень статей 509, 530, частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України, з огляду на предмет укладеного між сторонами договору, а також ту обставину, що ціна договору визначена в цілому за весь обсяг робіт - зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є здача об'єкта в експлуатацію, а результат підрядних робіт - це закінчені будівельні роботи відповідно до такого договору. Календарний графік виконання робіт не змінює правової природи основного зобов'язання за договором та не може створювати для сторін самостійних зобов'язань за окремими етапами виконання робіт, оскільки наведене не передбачено умовами договору, суперечить нормам Цивільного кодексу України та не узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду у подібних правовідносинах. Відповідач наголошує, що договір підряду не містить положень, якими встановлюється відповідальність підрядника за порушення термінів початку виконання будівельних робіт окремо за ІІ етапом договору;
- у разі відмови замовника від договору підряду з посиланням на частину 2 статті 849 Цивільного кодексу України, обов'язковому дослідженню підлягає наявність чи відсутність передбачених зазначеною нормою підстав для такої відмови, зокрема щодо порушення з боку підрядника умов договору. Як вбачається зі змісту позовної заяви та наданих позивачем доказів (Акт огляду будівельного майданчика від 12.04.2025; повідомлення № 14/22-544 від 30.05.2025), обґрунтовуючи наявність підстав для одностороннього розірвання договору, позивач посилається на порушення відповідачем підпункту "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, що на його переконання, було достатньою та належною підставою для розірвання договору в порядку, передбаченому частиною 2 статті 849 Цивільного кодексу України, і при цьому надало йому право на відшкодування збитків. Однак відповідач зазначає, що з огляду на встановлені обставини та доведеність ним відсутності порушення, яке позивач поклав в основу вимоги про розірвання договору, підстава для такого розірвання фактично не мала місця, відтак, у останнього відсутнє передбачене законом право вимагати відшкодування збитків у зв'язку із розірванням договору. Враховуючи волевиявлення замовника на складання Акту огляду будівельного майданчика та зазначення у ньому, як підставу підпункт "а" пункту 4.1.1. розділу 4 договору, яка передбачає право замовника на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку, підрядник обґрунтовано вважав, що подальше виконання зобов'язань за договором, у тому числі в частині виконання обов'язку інформувати замовника про хід та забезпечення виконання робіт у порядку, визначеному пунктом 8.4. договору, є недоцільним та позбавленим правового змісту. Відповідач зазначає, що з моменту підписання Акту огляду будівельного майданчика, у підрядника відсутні правові підстави продовжувати будівельні роботи та надавати звітність про виконання робіт, оскільки ініціатива розірвання та фактичне припинення правовідносин виходили від замовника. Відтак, за твердженнями відповідача, невиконання підрядником обов'язку, передбаченого пунктом 8.4. договору, у вказаних умовах не може розцінюватися як порушення договору чи підстава для застосування до нього негативних наслідків;
- всі доводи позивача зводяться виключно до того, що відповідачем було порушено Календарний графік виконання робіт за договорами підряду. Водночас, умовами договору підряду, зокрема пунктом 8.1. Розділу 8 "Організація виконання робіт та контроль за якістю робіт і матеріальних ресурсів" передбачено, що замовник за Актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт). Отже, правова підстава для початку виконання будівельних робіт відповідачем виникає виключно після підписання відповідного Акту приймання-передачі будівельного майданчика. Обов'язок замовника за Актом приймання-передачі об'єкта передати підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) прямо випливає зі змісту пункту 8.1. договору підряду та статті 875 Цивільного кодексу України, згідно з якою замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), а також забезпечити умови для виконання робіт. Натомість, позивачем не додано до матеріалів справи Акт приймання-передачі будівельного майданчика за укладеним договором підряду. Відсутність Акту унеможливлює встановлення факту належної передачі фронту робіт підряднику та, відповідно, початку перебігу строків виконання робіт. Таким чином, виконання робіт, за відсутності Акта приймання-передачі будівельного майданчика, неможливо встановити момент виникнення у відповідача обов'язку приступити до виконання робіт, відтак, відсутні правові підстави для покладання на відповідача відповідальності за несвоєчасне чи неналежне виконання зобов'язань;
- відповідач посилається на те, що порядок виконання сторонами умов укладеного договору регулюється нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, "Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 (далі - Умови), ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва" (далі - ДБН), умовами укладеного договору. Відповідно до статті 851 Цивільного кодексу України підрядник має право не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником. Так, у спірних правовідносинах між сторонами договору підряду має місце прострочка кредитора замовника, а саме: невчинення ним дій, передбачених пунктом 8.1. договору, пунктами 18, 29, 69 Умов, оскільки саме замовник має передати підряднику за Актом прийому-передачі будівельний майданчик (фронт робіт). Обізнаність підрядника про місце виконання робіт не позбавляє замовника обов'язку надати виконавцю будівельний майданчик. При цьому відповідач зазначає, що обов'язок належного виконання зобов'язань за договором покладається на обидві сторони правовідносин. Законодавець зобов'язує не лише відповідача, а й позивача дотримуватись умов укладеного договору, що прямо випливає з наведених положень законодавства;
- з умов укладеного між сторонами договору вбачається, що прострочення зобов'язання з виконання робіт за договором починається із наступного дня після 03.05.2025. Лише після спливу вказаного строку у позивача (замовника) виникає право на нарахування штрафних санкцій, передбачених умовами договору, зокрема, право на нарахування пені. Відповідно до Календарного графіку виконання робіт, термін виконання робіт за договором підряду - до 03.05.2025. Водночас, звертаючись з даним позовом, всупереч наведеним положенням законодавства, умовам договору та судовій практиці, позивач здійснив нарахування заявленої до стягнення суми пені за прострочення ІІ етапу - Будівельних робіт за період з 01.04.2025 по 03.05.2025. В обґрунтування вимог щодо стягнення пені позивач посилається на пункт 13.3 договору, відповідно до якого, за порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30-ти календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово. З положень вказаного пункту договору вбачається право замовника нарахувати пеню за порушення терміну початку робіт за договором, у випадку, якщо підрядник не розпочав виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5-ти календарних днів після підписання договору підряду (пункт 3.2. договору). У той же час, нараховуючи пеню, передбачену за порушення терміну початку виконання робіт по договору, позивач, враховуючи погоджені Календарним графіком строки, вказав про порушення строків виконання робіт окремо за ІІ етапом - Будівельні роботи, однак відповідач стверджує, що нарахування пені, окремо за кожним етапом виконання робіт, визначених у Календарному графіку до договору, є помилковим, оскільки відповідно до змісту пункту 1.1. договору підряду, зобов'язання підрядника полягає в розробці проєктно-кошторисної документації та виконанні будівельних робіт по визначеному в укладеному договорі об'єкту, що відповідає передбаченому умовами договору порядку нарахування пені за невиконання зобов'язання в цілому. Акцентуючи увагу виключно на порушенні строку виконання будівельних робіт, які є ІІ-м етапом договору підряду, позивач фактично надає інше тлумачення змісту пункту 1.1. договору, відповідно до якого, основне зобов'язання підрядника полягає в розробці проєктно-кошторисної документації та виконанні будівельних робіт по визначеному в укладеному договорі об'єкту, та пункту 13.3 договору, який передбачає право на нарахування пені виключно у випадку порушення терміну початку виконання робіт по договору в цілому. Таке тлумачення позивача, за твердженнями відповідача, змінює початкову суть та правову природу умов договору підряду, оскільки умовами не передбачено можливості нарахування пені за кожним етапом виконання робіт окремо;
- відповідач зауважує, що ініціатива щодо дострокового розірвання договору підряду виходила саме від позивача та була реалізована 12.04.2025, до настання встановленого терміну завершення робіт за договором - 03.05.2025. Це підтверджується складеним позивачем Актом огляду будівельного майданчика, в якому в якості підстави зазначено підпункт "а" пункту 4.1.1. розділу 4 договору, який прямо передбачає право замовника на одностороннє дострокове розірвання договору. Таким чином, відповідач зазначає, що дії позивача свідчать про реалізацію ним свого права на дострокове припинення договірних відносин, що не обумовлювалося порушенням умов договору з боку підрядника. Відтак, у позивача відсутні належні правові підстави для тверджень про неналежне виконання підрядником своїх зобов'язань за договором. Відповідач виснує про те, що нарахування позивачем пені та штрафу за несвоєчасне завершення будівельних робіт є безпідставним, оскільки фактичне завершення робіт за договором відбулося 12.04.2025 - в день складання та підписання сторонами Акту огляду будівельного майданчика, що засвідчує припинення виконання зобов'язань підрядником. Надсилання позивачем повідомлення про розірвання договору лише 30.05.2025, тобто більше ніж через місяць після складання відповідного Акту, не змінює правової природи фактичного припинення виконання робіт та не може розглядатися як підстава для нарахування штрафних санкцій. Оскільки розірвання договору ініційовано самим позивачем 12.04.2025, тобто до настання граничного строку завершення робіт 03.05.2025, та з урахуванням того, що підрядник після підписання Акту не мав юридичних підстав для продовження виконання робіт, нарахування пені за порушення строків завершення будівельних робіт за договором є необґрунтованим та суперечить положенням самого договору та принципам добросовісності у договірних відносинах. Враховуючи викладене, у позивача відсутні правові підстави для нарахування пені, як форми відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, які фактично не настали;
- з урахуванням того, що підрядник належним чином і вчасно розпочав виконання робіт за договорами, зокрема виконав і відзвітував про завершення І етапу - Проектування, що підтверджується Актом здачі-приймання робіт з розробки проектно-кошторисної документації від 09.04.2025, дії позивача щодо одностороннього розірвання договору підряду не відповідають умовам самого договору. Зазначена у повідомленні про розірвання договору підстава, а саме підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору (щодо невиконання підрядником обов'язку розпочати будівництво протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору), не може вважатися правомірною, оскільки на вказаний момент підрядник уже виконав визначену І-м етапом частину зобов'язань - Проектування, що є невід'ємною складовою будівельного процесу. Таким чином, враховуючи, що підстави для дострокового розірвання договору, передбачені підпунктом "а" пункту 4.1.1 договору, були відсутні, то застосовані позивачем штрафні санкції є юридично необґрунтованими і не можуть бути покладені на підрядника;
- крім того, відповідач вказує на те, що нарахування пені за порушення терміну початку виконання робіт окремо за ІІ етапом - Будівельні роботи не узгоджується з пунктом 13.3 та умовами договору підряду в цілому, тому, відповідно відсутні і правові підстави для нарахування пені, як форми відповідальності за прострочення виконання зобов'язань, які фактично не настали. Відповідач зауважує, що нарахування позивачем пені за несвоєчасне завершення будівельних робіт є юридично необґрунтованим, оскільки фактичне завершення робіт відбулося 12.04.2025 - в день складання та підписання сторонами Акту огляду будівельного майданчика, за яким було ініційовано розірвання договору самим позивачем, тобто до настання граничного строку виконання робіт, а вже після підписання зазначеного Акту підрядник не мав юридичних підстав для продовження їх виконання. Відтак, покладення негативних наслідків таких дій замовника на підрядника є неправомірним та створює для нього надмірний і невиправданий тягар, що суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, передбаченим статтею 3 Цивільного кодексу України. Крім того, умови договору підряду між сторонами були сформульовані саме позивачем, відтак, усі суперечності, які можуть виникати у зв'язку з тлумаченням умов вказаного договору, повинні тлумачитися на користь відповідача, згідно з усталеною практикою Верховного Суду;
- щодо нарахування штрафу у розмірі 7% договірної ціни відповідач зазначає, що позивач у позовній заяві додатково просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% вартості робіт за прострочення виконання зобов'язань понад 30 днів, посилаючись на пункт 13.5 договору підряду та частину 2 статті 231 Господарського кодексу України. Разом з тим, відповідач зауважує, що позивач не врахував, що відповідно до пункту 4 статті 17 Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об'єднань юридичних осіб" положення абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов'язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX, та не завершені на день набрання чинності цим Законом.
Також, до відзиву на позовну заяву відповідачем додано заяву про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якій він просить суд надати можливість представнику відповідача прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 06.10.2025 заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів було задоволено судом.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 43479/25 від 06.10.2025), в якій він не погоджується з твердженнями відповідача, вкладеними у відзиві на позовну заяву та зазначає таке
- будівельний майданчик по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційний споруд опорного пункту № 453" передано відповідачу, про що складено Акт приймання-передачі будівельного майданчика від 15.03.2025, який підписано з боку відповідача директором ТОВ "ДСК Стандарт" та скріплено печаткою підприємства. Так, відповідно до Календарного графіку виконання робіт по договору роботи ІІ етапу - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт складаються з наступних робіт: будівля бліндажа (УФС-3); ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках; місця ведення вогню; люк; вхід в траншеї; відхоже місце. З наведеного вбачається, що Календарний графік виконання робіт до договору містить конкретний, вичерпний перелік робіт ІІ етапу, які повинні бути розпочаті з 01.04.2025. Прострочення з боку відповідача терміну початку виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, який визначений укладеним договором та передбачений ІІ-м етапом виконання робіт Календарного графіку виконання робіт, підтверджується Актом огляду будівельного майданчику від 12.04.2025, складеним уповноваженими представниками Військової частини НОМЕР_1 та ТОВ "ДСК Стандарт", відповідно до якого за результатами огляду будівельного майданчику будівельні роботи на них, станом на 12.04.2025, не розпочаті. Повідомлень про хід виконання робіт, в яких було б зазначено, що відповідач приступив до виконання будівельних робіт ІІ-го етапу, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо), як то визначено пунктом 8.4. договору від підрядника, на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило. Крім того, позивач зауважує, що відповідач у відзиві не заперечує, що на дату розірвання договору (15.06.2025) до виконання будівельних робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт, ІІ-го етапу, фактично не приступив. Позивач зазначає, що вказані обставини також не заперечуються відповідачем та не підлягають доказуванню в силу вимог частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України;
- щодо думки відповідача про те, що з 12.04.2025 - дати складання Акту огляду будівельного майданчику, яким встановлено відсутність початку будівельних робіт за договором, у нього не було юридичних підстав для їх продовження, позивач зазначає, що підпунктом "а" пункту 4.1.1 договору передбачено право замовника розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі якщо підрядник не розпочав будівництво об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є Акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника. Умовами пункту 4.1.1. договору визначено, що договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, яке направляється замовником на адресу підрядника. Позивач стверджує, що з наведеного вбачається, що Акт огляду будівельного майданчика є лише документом, який фіксує факт порушення умов договору, в даному випадку - відсутність початку будівельних робіт станом на 12.04.2025, і не свідчить про розірвання договору. Матеріальною підставою для розірвання договору є письмове повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, яке направляється замовником на адресу підрядника. Повідомлення про розірвання договору направлено 30.05.2025, отримано відповідачем 09.06.2025. Отже, у відповідності до умов договору, він є розірваним з 15.06.2025;
- позивач посилається на положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Таким чином, позивач виснує про наявні, визначені законом та укладеним договором, підстави для стягнення з відповідача пені як за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу з 01.04.2025 по дату розірвання - 15.06.2025, так і за порушення строку завершення робіт за договором (03.05.2025) по дату його розірвання - 15.06.2025. Розірвання договору підряду Військовою частиною НОМЕР_1 з 15.06.2025 в односторонньому порядку за викладених обставин жодним чином не впливало як на обов'язок відповідача розпочати виконання робіт ІІ-го етапу (Будівельні роботи) відповідно до Календарного графіку виконання робіт на об'єкті, відповідно до укладеного договору у визначені ними строки, так і на його обов'язок завершити роботи за договором у визначений договором термін, та не впливає на наявність підстав для стягнення неустойки як за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу з 01.04.2025, так і за порушення строку завершення робіт за договором (03.05.2025) по дату його розірвання (15.06.2025).
У підготовче засідання 07.10.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні судом було відзначено, що відповідь на відзив подана позивачем до суду лише 06.10.2025, отже строк для подання заперечень не закінчився.
Також, у вказаному засіданні представник позивача заявив усне клопотання про надання йому можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 07.10.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 21.10.2025.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 44814/25 від 13.10.2025), в яких він зазначає таке:
- умовами договору підряду визначено за яких підстав та у якому порядку замовник має право на одностороннє розірвання договору підряду. Так, відповідно до підпункту "а" пункту 4.1.1 договору до того як замовник направить підряднику письмове повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, ним повинен бути складений Акт огляду будівельного майданчика, в якому фіксується факт порушення умов договору, а саме - відсутність початку будівельних робіт протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. Таким чином, складання Акта огляду будівельного майданчика є обов'язковою передумовою для реалізації замовником права на одностороннє розірвання договору. Відповідач зауважує, що саме з моменту підписання Акта огляду будівельного майданчика у підрядника були відсутні правові підстави здійснювати будь-які будівельні роботи на об'єкті. Це зумовлено тим, що складання зазначеного Акта відповідно до підпункту "а" пункту 4.1.1. договору підряду означає фіксацію замовником факту порушення та ініціювання процедури розірвання договору. Відтак будь-які дії підрядника, пов'язані з виконанням робіт після складання Акта, обґрунтовано могли бути розцінені як незаконні та такі, що вчиняються всупереч волі замовника. Таким чином, саме з моменту підписання Акта у підрядника фактично було обмежено право доступу до будівельного майданчика, що позбавляло його можливості продовжувати виконання робіт. Проте, відповідач зазначає, що із матеріалів справи вбачається, що зазначене в Акті порушення фактично не мало місця, оскільки підрядник своєчасно приступив до виконання зобов'язань за договором, що підтверджується Актом приймання-передачі проєктно-кошторисної документації. Відповідно, направивши письмове повідомлення про розірвання договору за відсутності фактичного порушення умов договору підрядником, замовник діяв неправомірно. Отже, відповідач стверджує, що договір підряду було розірвано замовником без достатніх правових підстав, що у свою чергу унеможливлює нарахування будь-яких штрафних санкцій до підрядника за неналежне виконання зобов'язань;
- щодо строків початку виконання робіт за ІІ-м етапом з 01.04.2025, відповідач звертає увагу, що строки виконання робіт за І-м етапом - розробка проєктно-кошторисної документації за Календарним графіком тривала до 03.04.2025 включно. Прийнята та погоджена до роботи замовником проєктно-кошторисна документація - 09.04.2025, що підтверджується Актом приймання-передачі проєктно-кошторисної документації, де зазначено, що роботи прийняті замовником без зауважень. Після затвердження проєктно-кошторисної документації виникла необхідність у коригуванні ціни договору підряду, яка є його істотною умовою. У подальшому, 21.04.2025 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору підряду № 19/4Д від 14.03.2025, якою замовником на підставі проєктно-кошторисної документації було змінено істотну умову договору - його ціну. Разом з тим, відповідач зазначає, що замовник неправомірно, до підписання сторонами Додаткової угоди № 1 від 21.04.2025, якою були змінені істотні умови та погоджено ціну договору підряду №19/4Д від 14.03.2025, складає Акт огляду будівельного майданчика від 12.04.2025 на підставі підпункту "а" пункту 4.1.1. договору підряду, відповідно до якого підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. Відповідач вважає такі дії неправомірними;
- щодо Акту приймання-передачі будівельного майданчика, відповідач зауважує, що Акт приймання-передачі будівельного майданчика, на який посилається позивач, не може бути належним доказом факту передачі замовником будівельного майданчика підряднику, оскільки його зміст не відповідає умовам договору підряду № 19/4Д від 14.03.2025, укладеного між сторонами. Так, в наданому позивачем Акті зазначено, що він складений до договору 19/4Д від 17.03.2025, в той час як договір підряду № 19/4Д, укладений 14.03.2025, що ставить під сумнів можливість використання його як доказу належної передачі об'єкта будівництва. Також, у наданому позивачем Акті вказано, що сторони здійснили огляд будівельного майданчика, відведеного для виконання робіт з будівництва об'єкта, розташованого на території Донецької області, водночас, згідно з договором підряду № 19/4Д від 14.03.2025, укладеним між позивачем та відповідачем, будівельний майданчик об'єкта будівництва знаходиться у населеному пункті Білозерське, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчику від 12.04.2025. Крім того, у наданому позивачем Акті відсутня дата його складання, що унеможливлює встановлення моменту передачі будівельного майданчика підряднику. За вказаного, відповідач стверджує, що неможливо визначити, чи відбулася така передача у строк, передбачений умовами договору підряду, та чи мала вона взагалі місце у межах договірних зобов'язань сторін. Таким чином, відповідач виснує, що наданий позивачем Акт не може розглядатися судом як належний доказ у розумінні статті 76 Господарського процесуального кодексу України, оскільки він не підтверджує факту передачі об'єкта будівництва, визначеного саме договором № 19/4Д від 14.03.2025. За наведених обставин твердження позивача про належну передачу майданчика підряднику є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсності.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі (вх. суду № 45496/25 від 16.10.2025), в яких він зазначає таке:
- Календарний графік виконання робіт до договору містить конкретний, вичерпний перелік робіт ІІ-го етапу, що повинні бути розпочаті з 01.04.2025. Прострочення з боку відповідача терміну початку виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, що передбачений ІІ-м етапом виконання робіт Календарного графіку виконання робіт, підтверджується Актом огляду будівельного майданчику від 12.04.2025, складеним уповноваженими представниками Військової частини НОМЕР_1 та ТОВ "ДСК Стандарт", відповідно до якого, за результатами огляду будівельного майданчику будівельні роботи на них, станом на 12.04.2025, - не розпочаті. Повідомлень про хід виконання робіт, в яких було б зазначено, що відповідач приступив до виконання будівельних робіт ІІ-го етапу, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо), як то визначено пунктом 8.4. договору, від підрядника на адресу Військової частини НОМЕР_1 не надходило. Крім того, відповідач у своєму відзиві не заперечує, що на дату розірвання договору (15.06.2025) до виконання будівельних робіт, визначених Календарним графіком виконання робіт, ІІ-го етапу (будівля бліндажа (УФС-3); ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках; місця ведення вогню; люк; вхід в траншеї; відхоже місце) - фактично не приступив. Позивач зазначає, що вказані обставини не заперечуються відповідачем та не підлягають доказуванню в силу вимог частини 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України;
- щодо думки відповідача про те, що з 12.04.2025 - дати складання Акту огляду будівельного майданчику, яким встановлено відсутність початку будівельних робіт за договором, у нього не було юридичних підстав для їх продовження, позивач зауважує, що Акт огляду будівельного майданчика є лише документом, який фіксує певний факт порушення умов договору, в даному випадку відсутність початку будівельних робіт, передбачених договором станом на 12.04.2025, та не свідчить про розірвання договору. Матеріальною ж підставою розірвання договору є письмове повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, яке направляється замовником на адресу підрядника. Повідомлення про розірвання договору отримано відповідачем 09.06.2025, отже, у відповідності до умов договору, він є розірваним з 15.06.2025. Розірвання договору підряду Військовою частиною НОМЕР_1 з 15.06.2025 в односторонньому порядку жодним чином не впливало як на обов'язок відповідача розпочати виконання робіт ІІ-го етапу у визначені договором строки, так і на його обов'язок завершити роботи за договором у визначений договором термін, та не впливає на наявність підстав для стягнення неустойки як за порушення терміну початку виконання робіт ІІ-го етапу з 01.04.2025, так і за порушення строку завершення робіт за договором (03.05.2025) по дату його розірвання (15.06.2025);
- щодо посилання на номер договору в Акті приймання-передачі об'єкта (будівельного майданчика) "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453", позивач зауважує, що ТОВ "ДСК Стандарт" жодних інших об'єктів щодо об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" передано не було, відповідно, жодних підтверджень зі сторони відповідача на підтвердження надано не могло бути, а отже не може викликати сумнівів, що наданий Акт має відношення саме до договору № 19/4Д від 14.03.2025. У зв'язку з тим, що на місці передачі об'єкта (будівельного майданчика) "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" відсутні оргтехніка та належні умови для складання акту на місцевості, а постійне місце дислокації позивача є місто Дніпро, представники позивача та відповідача після прийому будівельного майданчика "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" прибули до м. Дніпро, для підписання відповідного Акту відповідно до вимог договору. Щодо дати складання Акту приймання-передачі будівельного майданчика по опорному пункту № 453, наданого до суду, позивач зазначає, що дата складання - 15.03.2025, та прописана в акті.
Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшло клопотання (вх. суду № 46135/25 від 21.10.2025), в якому він просить суд залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на таке:
- позовна заява від імені Військової частини НОМЕР_1 була підписана та подана до господарського суду 05.09.2025 представником позивача - Радченком Олегом Миколайовичем. На підтвердження повноважень Радченка Олега Миколайовича на вчинення зазначених процесуальних дій до позовної заяви долучено довіреність, сформовану в підсистемі "Електронний суд" у порядку передоручення, датовану 15.07.2025. Разом з тим, до позовної заяви не додано ані доказів, що свідчили б про наявність у Радченка О.М. статусу адвоката, ані доказів на підтвердження того, що ця особа наділена повноваженнями на самопредставництво у розумінні частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Як вбачається з Електронного кабінету, при поданні даної позовної заяви через систему "Електронний суд" на підтвердження повноважень представника до позовної заяви додано: довіреність на Радченка Олега Миколайовича, Положення вч НОМЕР_1 .pdf. На підтвердження своїх повноважень Радченко Олег Миколайович не надав суду належних та допустимих доказів, в яких визначена компетенція та право Радченка О.М. діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва, а саме: підписувати від імені Військової частини НОМЕР_1 позовну заяву. У той же час, згідно з пунктом 7 Положення про Військову частину НОМЕР_1 , затвердженого Наказом Голови Адміністрації Державної спеціальної служби транспорту № 429 від 05.11.2024 (далі - Положення) зазначено, що військову частину очолює командир. Відповідно до пункту 8 Положення командир військової частини зобов'язаний забезпечувати через осіб, уповноважених діяти від його імені, у тому числі через посадових (службових) осіб юридичної служби військової частини НОМЕР_2 , самопредставництво Військової частини НОМЕР_1 в судах та інших державних органах. Однак в матеріалах позовної заяви відсутні зазначені повноваження ОСОБА_2 . Організація претензійної та позовної роботи, здійснення самопредставництва, представництва інтересів в судах та інших юрисдикційних органах, виконання рішень судів, здійснення обліку, аналізу та контролю за цією роботою у Військовій частині НОМЕР_1 здійснюється на підставі Інструкції з організації претензійної та позовної роботи, самопредставництва, представництва інтересів Військової частини НОМЕР_1 у судах та інших юрисдикційних органах, затвердженої Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 5 від 12.12.2024 (далі - Інструкція). Абзацами 1, 3, 4, 7 пункту 3.3. розділу 3 Інструкції встановлено, що командир військової частини у випадках порушення інтересів військової частини зобов'язаний організувати роботу щодо підготовки та подання позовів до суду. Підготовка позовів здійснюється юридичною службою Військової частини. Позови підписуються командиром Військової частини. Самопредставництво, представництво інтересів за позовами пред'явленими військовими частинами, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України та вимогами цієї Інструкції;
- відповідач посилається на положення пункту 2 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. Враховуючи вищевикладене, відповідач зазначає, що за відсутності підтверджених у встановленому законом порядку повноважень Радченка О.М. підписувати позовну заяву в інтересах Військової частини НОМЕР_1 , позовна заява Військової частини НОМЕР_1 у справі за позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" про стягнення заборгованості за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025, - підлягає залишенню без розгляду.
У підготовче засідання 21.10.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні судом було розглянуто клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, заслухавши думку представників позивача та відповідача, судом було відзначено, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду - відсутні.
До вказаного висновку суд прийшов з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, позовна заява, подана від імені Військової частини НОМЕР_1 через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд", підписана Радченком Олегом Миколайовичем.
На підтвердження повноважень вказаної особи до матеріалів позовної заяви долучено довіреність у порядку передоручення від 15.07.2025, якою Щербінін Василь Вікторович уповноважив Радченка Олега Миколайовича представляти інтереси Військової частини НОМЕР_1 в судах України (в тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях) з усіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи. Зазначена довіреність сформована позивачем засобами підсистеми Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд" в кабінеті користувача (а.с.64).
При цьому, з Наказу Державної спеціальної служби транспорту вбачається, що командиром Військової частини НОМЕР_1 є Щербінін Василь Вікторович (а.с.99).
За приписами частин 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 3 статті 60 Господарського процесуального кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом відповідно до вимог закону) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Відповідно до частин 8, 9 статті 60 Господарського процесуального кодексу України у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затвердженого Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи (далі - Положення ЄСІТС).
Відповідно до пунктів 24 - 34 вказаного Положення, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо), пов'язані з розглядом справ у суді, можуть подаватися до суду в електронній формі виключно з використанням підсистеми "Електронний суд", якщо інше не визначено процесуальним законодавством чи цим Положенням.
Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Дата та час підписання документа в Електронному суді, а також дата та час його надсилання автоматично зберігаються і не підлягають корегуванню.
У разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
У випадку, коли інший учасник справи відповідно до внесених ідентифікаційних даних про нього має зареєстрований Електронний кабінет, функціонал Електронного суду в автоматичному режимі надає суду та учаснику справи доказ надсилання до Електронних кабінетів інших учасників справи поданих до суду документів.
В іншому випадку засобами Електронного суду користувача інформують про відсутність в іншого учасника справи зареєстрованого Електронного кабінету.
Користувач ЄСІТС може уповноважити іншого користувача на вчинення дій із використанням Електронного суду в інтересах довірителя, надавши засобами відповідної підсистеми ЄСІТС такому повіреному довіреність в електронній формі відповідно до вимог процесуального законодавства.
Надання довіреності в електронній формі здійснюється засобами Електронного кабінету шляхом створення електронного документа встановленої форми, в якому визначається обсяг повноважень повіреного.
Довіреність в електронній формі, підписана кваліфікованим електронним підписом довірителя, надає можливість повіреному виконувати визначений довірителем перелік дій засобами Електронного суду. Повірений, якому довірителем видана довіреність в електронній формі із правом передоручення, може надати таку довіреність іншому користувачу на вчинення дій в інтересах довірителя (передоручення).
Від імені юридичної особи видавати довіреності в електронній формі мають право особи, зазначені у відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо такої юридичної особи у графі "Прізвище, ім'я, по батькові, дати обрання (призначення) осіб, що обираються (призначаються) до органу управління такої юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або такі, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи". Від імені іноземної юридичної особи електронні довіреності видаватися не можуть.
Довіреність в електронній формі, що підтверджує повноваження представника, та електронні документи, на підставі яких відбувалось передоручення прав первинного довірителя (за їх наявності), автоматично додаються до документів, відправлених представником засобами Електронного суду.
Відповідно до пунктів 1, 2 Розділу ХІ "Підсистема електронного суду" Положення про АСДС (в редакції рішення Ради суддів України № 17 від 02.03.2018) у всіх місцевих та апеляційних судах України з 22.12.2018 обмін електронними документами між судом, фізичними особами та учасниками судового процесу забезпечується засобами підсистеми "Електронний суд".
Учасники судового процесу за допомогою зареєстрованого Електронного кабінету можуть надсилати копії електронних документів іншим учасникам судової справи, крім випадків, коли інший учасник не має зареєстрованого електронного кабінету, подавати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, а також отримувати судові рішення та інші електронні документи.
Відповідно до пунктів 9 -11 розділу XI "Підсистема електронного суду" Положення про АСДС, в редакції рішення РСУ № 17, шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет, може уповноважити представника (іншу фізичну особу, що має зареєстрований електронний кабінет) на подання документів від свого імені або від імені довірителя по судовій справі, судовому провадженню або зверненню. Електронні доручення, що підтверджують повноваження підписанта автоматично додаються підсистемою до кожного документу, ним відправленого.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного доручення, встановленої адміністратором форми (з правом передоручення або без такого права), особа, що зареєструвала електронний кабінет в межах отриманих повноважень може надати іншій фізичній особі доступ до документів по судовій справі, судовому провадженню або зверненню.
Шляхом формування, підписання та направлення до підсистеми електронного повідомлення, встановленої адміністратором форми, автор доручення може його скасувати.
За наведеного можна дійти висновку, що електронне доручення, яке можливо надати за допомогою підсистеми "Електронний суд", видається за наявності у відповідної особи довірителя та його представника особистих електронних кабінетів у підсистемі "Електронний суд", що передбачає наявність у таких осіб електронного цифрового підпису. Електронне доручення видається лише за умови його підписання електронним ключем довірителем за допомогою алгоритмів, визначених у підсистемі "Електронний суд". Надалі таке електронне доручення автоматично додається до позовної заяви, яка подана представником від імені довірителя через підсистему "Електронний суд", при цьому у користувачів відсутня можливість будь-яким чином впливати на зміст та вигляд такого електронного доручення, тобто воно формується підсистемою "Електронний суд" самостійно, відповідно до обраного обсягу повноважень представника.
Враховуючи викладене, судом відзначено, що підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні.
Також, в підготовчому засіданні 21.10.2025 представник позивача заявив усне клопотання про надання часу для ознайомлення з матеріалами справи та долучення додаткових доказів. Вказане клопотання було задоволено судом.
Враховуючи вказане, у підготовчому засіданні 21.10.2025 судом протокольно було оголошено перерву до 04.11.2025.
Від позивача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява про зміну підстав позову (вх. суду № 46530/25 від 23.10.2025), в якій позивач посилається на те, що у зв'язку з допущеною помилкою щодо зазначення номера об'єкта будівництва у тексті позовної заяви позивач уточнює позовну заяву та зазначає, що між Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник) та ТОВ "ДСК Стандарт" (підрядник) було укладено договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025 на виконання будівельних робіт по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453", вартість робіт за договором 2 987 796 грн. 00 коп., у тому числі ПДВ - 497 966 грн. 00 коп. Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) встановлені наступні строки початку виконання будівельних робіт (робіт 2-го етапу) та завершення будівельних робіт за договором: початок виконання робіт 2-го етапу - не пізніше 01.04.2025, строк завершення - до 03.05.2025. В порушення пунктів 1.4, 3.1, 3.2, 8.4 договору ТОВ "ДСК Стандарт" у строки, встановленні договором до виконання робіт 2-го етапу (будівельних робіт по визначеному об'єкту) не приступив, про хід виконання робіт не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання будівельних робіт за договором будівельні роботи по об'єкту не завершив. Відсутність початку будівельних робіт (робіт 2-го етапу) по об'єкту, передбачених укладеним договором підтверджена Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженим представником замовника та директором ТОВ "ДСК Стандарт" Касьяновим В.В. Враховуючи викладені обставини, позивач посилається на те, що підрядник своєчасно будівельні роботи (роботи 2-го етапу) за договором не розпочав, закінчення будівельних робіт у визначені договором строки стало неможливим, у зв'язку з чим замовником було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. У зв'язку з вказаним, 30.05.2025 на адресу ТОВ "ДСК Стандарт" військовою частиною НОМЕР_1 було направлено повідомлення про розірвання договору підряду у встановленому договором порядку (опис вкладення у цінний лист від 30.05.2025 № 4900800140213). Поштове відправлення вручене ТОВ "ДСК Стандарт" 09.06.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з підписом представника підприємства. Таким чином, договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з 15.06.2025, та відповідно разом неустойка (пеня) за договором підряду № 19/4Д від 14.03.2025 на будівництво фортифікаційних споруд за порушення за порушення терміну початку виконання робіт ІІ етапу та порушення строків завершення будівництва складає 564 693 грн. 43 коп. (227 072 грн. 49 коп. + 128 475 грн. 22 коп. + 209 145 грн. 72 коп.).
У підготовче засідання 04.11.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
У вказаному засіданні судом розглянуто заяву позивача про зміну підстав позову.
Згідно із частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Оскільки заява позивача про зміну підстав позову подана останнім з додержанням вимог статті 46 Господарського процесуального кодексу України, суд прийняв її до розгляду.
Також, у вказаному засіданні представники сторін зазначили, що ними повідомлені суду всі обставини справи, які їм відомі; надані всі докази, на які вони посилаються; матеріали справи не містять нерозглянутих заяв чи клопотань, а також позивачем та відповідачем подані всі заяви по суті справи, передбачені частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим представники позивача та відповідача підтвердили доцільність закриття підготовчого провадження.
Крім того, у вказаному засіданні представники позивача та відповідача заявили усні клопотання про надання їм можливості прийняти участь у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Вказані клопотання були задоволені судом.
Відповідно до частини 1 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
У підготовчому засіданні 04.11.2025 судом, відповідно до вимог статті 182 Господарського процесуального кодексу України, були здійснені всі дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Враховуючи вказане, ухвалою суду від 04.11.2025 підготовче провадження було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 06.11.2025.
У судове засідання 06.11.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представником позивача у судовому засіданні 06.11.2025 було викладено зміст позовних вимог, з урахуванням яких він просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, наведені в поданих позивачем заявах по суті справи та письмових поясненнях.
Представник відповідача у судовому засіданні 06.11.2025 проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі, посилаючись на обставини, наведені у відзиві на позовну заяву та запереченнях.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
У судовому засіданні 06.11.2025 проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,
Предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, наявність прострочення початку виконання робіт та порушення строку передачі їх результату замовнику, наявність підстав для стягнення пені та штрафу, правомірність заявлених до стягнення сум пені та штрафу.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як убачається з матеріалів справи, 14.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (далі - підрядник, відповідач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (далі - замовник, позивач) був укладений договір підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д (далі - договір, а.с.11-18), за умовами пункту 1.1. якого в порядку, строки та на умовах, визначених договором, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами виконати роботи з розробки проєктно-кошторисної документації та виконання будівельних робіт по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" (далі - об'єкт), а замовник зобов'язується прийняти виконані на умовах договору роботи та оплатити їх вартість. Код ДК 021:2015: 45220000-5 - Інженерні та будівельні роботи.
У пунктах 17.1., 17.2. договору сторони визначили, що строк дії договору - це час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права і виконувати свої зобов'язання відповідно до договору. Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до завершення воєнного стану, оголошеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" (зі змінами), але не пізніше ніж до 31.12.2025. У частині оплати - до повного виконання сторонами узятих на себе зобов'язань за договором.
З матеріалів справи вбачається, що невід'ємною частиною договору є:
- додаток № 1 - Договірна ціна;
- додаток № 2 - Завдання на проєктування;
- додаток № 3 - Зобов'язання;
- додаток № 4 - Календарний графік виконання робіт.
Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним вказаного договору сторонами суду не надано.
Судом також встановлено, що у вказаному договорі сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, встановлених законом для даного виду договорів, договір підписаний уповноваженими представниками сторін, їх підписи скріплені печатками обох сторін, отже, з урахуванням презумпції правомірності правочину, такий договір є правомірним, укладеним та таким, що породжує у сторін права та обов'язки щодо його виконання.
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 розділу ІІІ Книги п'ятої Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з пунктом 1.4. договору роботи виконуються за етапами:
І етап - Проектування: виконання вишукувальних робіт (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування), розроблення проєктної документації стадії "Робочий проєкт" (у склад якого повинен входити Генеральний план), у тому числі проходження експертизи з отриманням позитивного експертного звіту та передача замовнику відповідно до Календарного графіку виконання робі (додаток 4), що є невід'ємною частиною договору;
ІІ етап - Будівельні роботи відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток 4).
Відповідно до частин 1, 3 статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
У пункті 2.1. договору сторони погодили, що вартість робіт по договору визначена за договірного ціною (додаток № 1) і складає: 2 987 807 грн. 75 коп., в тому числі ПДВ - 497 967 грн. 96 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта.
У подальшому, зокрема, до вказаного пункту договору сторонами були внесені зміни.
Так, 21.04.2025 сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025, за умовами пункту 1.1. якої, керуючись абзацом 5 пункту 48 Постанови Кабінету Міністрів України № 1275 від 11.11.2022, пунктом 2.3. договору, сторони дійшли згоди щодо зміни вартості робіт в бік зменшення на 11 грн. 75 коп., у зв'язку з чим домовилися про внесення змін до пункту 2.1. розділу 2 договору та викладення його у наступній редакції: "2.1. Вартість робіт по договору визначена за договірною ціною (додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 від 21.04.2025 до договору на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025), складеною на підставі локальних кошторисів до неї (додаток № 5/1-5/8 до додаткової угоди № l від 21.04.2025 до договору № 19/4Д від 14.03.2025), і складає: 2 987 796 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ - 497 966 грн. 00 коп. та є складовою частиною вартості робіт по об'єкту в межах зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта." (а.с.23).
Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Так, у розділі 3 договору сторони були визначені умови щодо строків виконання робіт, а саме:
- строки виконання робіт за договором визначені Календарним графіком виконання робіт (додаток 4) та встановлюються до 03.05.2025 включно (пункт 3.1. договору);
- підрядник розпочинає виконання робіт згідно з Календарним графіком виконання робіт, але не пізніше 5-ти календарних днів після підписання договору підряд (пункт 3.2. договору);
- строки виконання робіт можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у договір у разі виникнення обставин непереборної сили (які засвідчуються відповідно до розділу 14 договору) (пункт 3.3. договору);
- після закінчення виконання робіт підрядник письмово повідомляє про це замовника. Датою закінчення робіт за договором вважається дата підписання акту готовності об'єкта до експлуатації, складеного уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника (пункт 3.4. договору);
- підрядник передає замовнику (згідно з накладною): по І етапу: технічні звіти про вишукувальні роботи (інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування) у паперовому вигляді у двох примірниках та один примірник на електронному носії (повний комплект у форматі Portable Document Format (pdt); Проєктну документацію стадії "Робочий проєкт" у паперовому вигляді у чотирьох примірниках та одному примірнику на електронному носії (повний комплект у форматах Portable Document Format (pdf), Microsoft officc Word 2016 (does). Позитивний експертний звіт. Замовник протягом 10-ти календарних днів з дня отримання документації (за накладною) та Акту виконаних робіт зобов'язаний прийняти роботи шляхом підписання Акту викопаних робіт та направити його виконавцю. У разі відмови від підписання Акту виконаних робіт замовник у цей самий строк зобов'язаний направити підряднику вмотивовану відмову від приймання проєктної документації (пункт 3.5. договору);
- у разі отримання підрядником вмотивованої відмови замовника від приймання проєктої документації сторонами складається Акт з переліком недоліків, недоробок і термінів їх усунення підрядником (пункт 3.6. договору).
Дослідивши зміст Календарного графіку виконання робіт (додатку № 4 до договору), з'ясувавши у судовому засіданні 06.11.2025 у представників позивача та відповідача значення та фактичний зміст, які обидві сторони вкладали в цей графік під час його оформлення, а саме: розбивка кожного місяця (березня, квітня та травня 2025 року) на 9 клітинок із зафарбовуванням певних клітинок навпроти кожного виду та етапу робіт, судом було встановлено, що позивач та відповідач досягли згоди щодо виконання визначених договором робіт у такі етапи та строки:
- І етап:
1) проєктні роботи - з 17.03.2025 по 03.04.2025 включно;
2) експертиза проєктної документації - з 01.04.2025 по 03.04.2025 включно;
- ІІ етап:
1) будівля бліндажа (УФС-3) - з 01.04.2025 по 03.04.2025 включно;
2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих
стійках) - з 01.04.2025 по 16.04.2025 включно;
3) місця ведення вогню - з 14.04.2025 по 20.04.2025 включно;
4) люк - з 14.04.2025 по 20.04.2025 включно;
5) вхід до траншеї - з 21.04.2025 по 03.05.2025 включно;
6) відхоже місце - з 24.04.2025 по 03.05.2025 включно.
Зазначене тлумачення Календарного графіку виконання робіт (додатку № 4 до договору) та наведені судом строки узгоджуються зі змістом пункту 3.1. договору, який також передбачає, що строки виконання робіт за договором встановлені сторонами до 03.05.2025 включно.
У розділі 8 договору сторонами була визначена, зокрема, така організація виконання робіт та контроль за якістю робіт і матеріальними ресурсами:
- замовник за Актом приймання-передачі об'єкта передає підряднику на період виконання робіт та до їх завершення об'єкт (будівельний майданчик/фронт робіт) (пункт 8.1. договору);
- підрядник самостійно організовує всю роботу з виконання договору відповідно до Календарного графіка виконання робіт (додаток 4), та з дотриманням вимог ДБН А.3.1-5-2016 "Організація будівельного виробництва" інших нормативних документів, які регулюють виконання будівельних робіт (пункт 8.2. договору);
- підрядник щомісячно до 10-го числа наступного місяця зобов'язаний інформувати замовника про: хід виконання робіт, у тому числі про відхилення від графіка їх виконання (причини, заходи щодо усунення відхилення тощо); забезпечення виконання робіт з використанням матеріалів згідно з кошторисною документацією; залучення до виконання робіт робочої сили та субпідрядників; результати здійснення контролю за якістю виконуваних робіт, матеріальних ресурсів (пункт 8.4. договору).
Судом встановлено, що об'єкт був переданий підряднику 15.03.2025 за Актом приймання-передачі будівельного майданчика від 15.03.2025 (а.с.96)
Посилання відповідача на наявність прострочення кредитора, яке відповідач обґрунтовує відсутністю доказів передачі об'єкта підряднику, з огляду на те, що в Акті приймання-передачі будівельного майданчика від 15.03.2025 зазначено, що він складений до договору № 19/4Д від 17.03.2025, судом розцінюються критично, з огляду на те, що описка в даті договору є очевидною, оскільки сам Акт складений 15.03.2025, то очевидно, що він складений до договору, який на цей час є укладеним (Акт не міг бути складеним до "неіснуючого" договору від дати (17.03.2025), яка на час складання Акту не настала).
Також судом відхиляються заперечення відповідача щодо неналежності цього доказу, з огляду на незазначення в Акті приймання-передачі будівельного майданчика від 15.03.2025 конкретного місцезнаходження об'єкта (в Акті була зазначена лише область місцезнаходження будівельного майданчика - Донецька область), оскільки специфіка предмета договору (виду робіт), а також мета, умови та місце їх виконання (зона ведення активних бойових дій), з об'єктивних причин не підлягали додатковому розголошенню та відображенню в документах. Більше того, під час розгляду справи сторони пояснювали, що між сторонами була укладена велика кількість договорів щодо виконання аналогічних робіт, що додатково свідчить про безперечну обізнаність відповідача (підрядника) щодо усіх деталей щодо об'єкта робіт, зокрема щодо його точного місцезнаходження.
Пунктом 6.1. договору передбачено, що забезпечення робіт проєктною документацією покладається на підрядника.
Згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов'язаний, зокрема:
- розробити проєктну документацію відповідно до завдання на проєктування та інших вихідних даних, шляхом залучання субпідрядної організації. Забезпечити погодження проєктної документації із зацікавленими підприємствами, установами та організаціями і службами, погоджувальними організаціями, експертними організаціями (надати позитивний експертний звіт), обґрунтовувати та доводити прийняті проекті рішення. При необхідності коригування проєктної документації, по обґрунтованим зауваженням замовника та спеціалізованої будівельної експертизи - викопати його за свій рахунок (пункт 4.4.1. договору);
- виконати та передати замовнику проєктну документацію з позитивним експертним звітом, яка відповідає умовам договору, завданню, чинними будівельним нормам і нормативним документам, і належним чином оформлена у термін, встановлений сторонами у договорі та/або додатках до нього (пункт 4.4.2. договору);
- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об'єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);
Відповідно до частини 1 статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Згідно з частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
У розділі 10 договору сторони погодили умови щодо порядку приймання-передачі робіт, зокрема:
- приймання та передача виконаних робіт здійснюються сторонами поступово у міру завершення виконання видів робіт, їх частин, окремих конструктивних елементів тощо, шляхом підписання сторонами Акта приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в та Довідки про вартість викопаних будівельних робіт та витрат за формою № КБ-3 (пункт 10.1. договору);
- Акт приймання викопаних будівельних робіт за формою № КБ-23, акт здачі-приймання виконаних проектних робіт та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт за формою № KБ-3 за виконані будівельні роботи оформлюються належним чином підрядником у двох примірниках і надаються для підписання замовнику (пункт 10.2. договору);
- замовник повинен розглянути та підписати Акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № KБ-2в та Довідку про вартість, виконаних будівельних робіт та витрат за формою № KБ-3 протягом 5-ти робочих днів з моменту одержання вказаних документів або письмово мотивувати відмову від прийняття робіт із зазначенням переліку зауважень та/або виявлених недоліків (дефектів) та строків їх усунення, при цьому визначений замовником строк є обов'язковим для підрядника (пункт 10.3. договору);
- прийняття виконаних робіт здійснюється замовником за умови належного виконання робіт та надання підрядником документів, що підтверджують якість, матеріальних ресурсів, використаних під час виконання робіт (якщо наявність сертифікатів, протоколів, паспортів якості, тощо є обов'язковими згідно з чинним законодавством та іншої документації, щодо таких матеріалів) (пункт 10.4. договору).
Як убачається з матеріалів справи, на виконання умов договору відповідачем був виконаний та переданий позивачу І етап робіт, про що сторонами 09.04.2025 був складений та підписаний Акт здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 441" за договором № 19/4Д від 14.03.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що були виконані роботи з розробки проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 441" та проходження експертизи проєктної документації з отриманням позитивного експертного звіту відповідно до умов договору та прийняті замовником, а саме: проєктні роботи та експертиза проєктної документації; вартість робіт 99 999 грн. 60 коп. (а.с.90).
При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об'єкт (фронт робіт).
У подальшому Проєктна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 № 206.
Слід відзначити, що у розділі 4 договору визначені права та обов'язки сторін, зокрема, згідно з пунктом 4.1. договору замовник має право:
- відповідно до статей 235, 236, 237 Господарського кодексу України, у разі порушення підрядником господарських зобов'язань за договором застосувати в односторонньому порядку оперативно-господарські санкції - заходи оперативного виливу з метою припинення або попередження повторення порушень, а саме: достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника (цінний лист із описом вкладення), у разі настання однієї з таких обставин: а) підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. У такому випадку підтвердженням прострочення є Акт огляду будівельного майданчика, складений уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; б) підрядник більше ніж на 5 днів порушив строк виконання основних робіт, визначених у Графіку виконання робіт, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками замовника разом із представниками підрядника; в) підрядник порушив будівельні норми/правила або стандарти чи вимоги проєктно-кошторисної документації під час будівництва об'єкта та не усунув їх протягом узгоджених замовником та підрядником строків. Днем виявлення порушень вважається дата складання представниками замовника Акта виявлених порушень, який складається разом із представниками підрядника; г) систематичне порушення підрядником умов даного договору. Договір вважається розірваним через 5 календарних днів з дати отримання підрядником письмового повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку, який направляється замовником на адресу підрядника (пункт 4.1.1. договору);
- безперешкодно, у будь-який час, здійснювати контроль за ходом виконання робіт по об'єкту підрядником (не втручаючись у його господарську діяльність), щодо відповідності якості, обсягів і вартості виконуваних робіт проєктно-кошторисній документації та вимогам нормативних документів, та відповідністю матеріалів, конструкцій, виробів технічним вимогам, нормативним документам і при виявленні недоліків, вимагати їх негайного усунення або зупинення робіт (пункт 4.1.2. договору).
Пунктом 18.6. договору передбачено, що договір припиняється в односторонньому порядку за ініціативою замовника у випадках, що передбачені умовами договору. Підрядник бере на себе ризик неодержання повідомлення замовника про розірвання, припинення договору, якщо повідомлення відправлено підряднику замовником цінним листом з описом вкладення через засоби поштового зв'язку України за фактичною адресою, зазначеною в договорі.
З матеріалів справи вбачається, що 12.04.2025 представниками позивача та відповідача був складений Акт огляду будівельного майданчику по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453", в якому зазначено, що представник замовника Шаповала С.М., у присутності представника підрядника Касьянова В.В., склали цей акт про те, що відповідно до підпункту "а" пункту 4.1.1. розділу 4 договору про будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" та Військовою частиною НОМЕР_1 , оглянув будівельний майданчик опорного пункту № 453 щодо виконання робіт на об'єкті. Представниками сторін встановлено, що станом на 12.04 2025 підрядник роботи на об'єкті "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" не розпочав, чим порушив строки початку робіт визначених у "Календарному графіку виконання робіт", додаток 4 до договору підряду (а.с.42).
Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення № 14/22-550 від 30.05.2025, в якому зазначено про те, що відповідно до статті 651, частини 2 статті 849 Цивільного кодексу України, враховуючи підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, додаток 4 до договору, Військова частина НОМЕР_1 (замовник) скористалася своїм правом достроково розірвати договір в односторонньому порядку, так як підрядник (ТОВ "ДСК Стандарт") не розпочав будівництво об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду. Станом на 12.04.2025 ТОВ "ДСК Стандарт" порушено підпункт "а" пункту 4.1.1 розділу 4 договору, що підтверджується Актом огляду будівельного майданчика, складеного уповноваженими представниками замовника (Військова частина НОМЕР_1 ) та підрядника (ТОВ "ДСК Стандарт"); договір вважається розірваним через 5 днів з дати отримання ТОВ "ДСК Стандарт" повідомлення; додатком до повідомлення є Акт огляду будівельного майданчика по об'єкту: "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" від 12.04.2025, на 1 аркуші (а.с.45).
Як зазначає позивач у позовній заяві, в порушення пунктів 1.4, 3.1, 3.2, 8.4 договору, відповідач у строки, встановленні договором для виконання 2-го етапу робіт, до виконання будівельних робіт не приступив, про хід виконання робіт позивача не проінформував, станом на кінцеві терміни виконання робіт за договором будівельні роботи по об'єкту не завершив. Відсутність початку будівельних робіт (робіт 2-го етапу) по об'єкту підтверджена Актом огляду будівельного майданчика, складеним уповноваженими представниками позивача та відповідача 12.04.2025. Позивач зазначає, що для нього стало очевидним, що оскільки підрядник своєчасно будівельні роботи (роботи 2-го етапу) за договором не розпочав, то закінчення будівельних робіт у визначені договором строки стало явно неможливим, у зв'язку з чим замовником було прийнято рішення про розірвання договору в односторонньому порядку. Так, 30.05.2025 позивачем на адресу відповідача було направлено Повідомлення про розірвання договору підряду, яке було отримане відповідачем 09.06.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 4900800140213. Таким чином, як зазначає позивач, договір підряду є розірваним в односторонньому порядку з 15.06.2025.
Під час розгляду справи судом було з'ясовано, що відповідач не погоджується з правомірністю дій позивача щодо розірвання договору, відповідач вважає, що підстави для дострокового розірвання договору були відсутні; станом на 12.04.2025 (момент складання Акту огляду будівельного майданчика) прострочення у відповідача було відсутнє, з огляду на те, що проєктна документація була затверджена позивачем лише 14.04.2025 (Наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 № 206).
Проаналізувавши зміст договору, суд зазначає, що в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:
1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації;ІІ етап: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце. Вказане вбачається зі змісту розділів І, ІІ, ІІІ договору, які містять умови щодо всього обсягу робіт за договором;
2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст яких становлять окремо роботи ІІ етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ етап - це будівельні роботи.
Слід також відзначити, що з Календарного графіку виконання робіт (додаток № 4 до договору) вбачається, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в період з 01.04.2025 по 03.05.2025.
У той же час, у підпункті "а" пункту 4.1.1. договору передбачено, що замовник має право достроково розірвати договір в односторонньому порядку, письмово повідомивши підрядника, у разі, якщо підрядник не розпочав будівництво (реконструкцію) об'єкта протягом 10-ти календарних днів з дати підписання договору підряду.
Таким чином, виходячи зі змісту даного пункту договору, будівництво (це ІІ етап робіт) мало бути розпочате відповідачем протягом 10 календарних днів з дати підписання договору підряду, тобто в період з 15.03.2025 по 24.03.2025, що не узгоджується зі строком проведення зазначених робіт, узгоджених в Календарному графіку виконання робіт (додаток № 4 до договору) - це період з 01.04.2025 по 03.05.2025.
У той же час, виходячи з підстав та предмету даного спору, суд відзначає, що у предмет доказування у даній справі не входять обставини наявності/відсутності підстав для розірвання договору в односторонньому порядку позивачем, а також правомірність дій позивача щодо надіслання на адресу відповідача Повідомлення № 14/22-550 від 30.05.2025.
Як було зазначено судом вище, предметом доказування у даній справі є обставини, пов'язані з укладенням договору підряду, строку його дії, порядок та строки виконання робіт, факт виконання та передачі робіт замовнику, загальна вартість робіт, наявність прострочення початку виконання робіт та порушення строку передачі їх результату замовнику, наявність підстав для стягнення пені та штрафу, правомірність заявлених до стягнення сум пені та штрафу.
Так, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025 в частині повного та своєчасного виконання будівельних робіт, а саме: позивач зазначає, що відповідач своєчасно не розпочав 2-й етап будівельних робіт на об'єкті, що унеможливило своєчасне виконання всього обсягу робіт за договором та передачу їх результатів у визначені договором строки позивачу. Враховуючи вказані обставини, за прострочення виконання зобов'язання, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 01.04.2025 по 15.06.2025, в сумі 227 072 грн. 49 коп. На підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 03.05.2025 по 15.06.2025, в сумі 128 475 грн. 22 коп. Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від договірної ціни в сумі 209 145 грн. 72 коп. (2 987 796,00 х 7%). Вказане і стало причиною звернення позивача із позовом до суду.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.
У розділі 13 договору сторонами була визначена відповідальність сторін та порядок врегулювання спорів, зокрема:
- за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, сторони несуть відповідальність передбачену договором та чинним законодавством У країни (пункт 13.1. договору);
- за порушення терміну початку виконання робіт по договору (пункт 3.1. договору), підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожний день нерозпочатої роботи. У разі якщо підрядник не розпочав роботу протягом 30-ти календарних днів, замовник має право розірвати договір в односторонньому порядку, повідомивши підрядника письмово (пункт 13.3. договору).
Так, на підставі пункту 13.3. договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення терміну початку виконання ІІ етапу робіт, у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день нерозпочатої роботи, за період прострочення з 01.04.2025 по 15.06.2025, в сумі 227 072 грн. 49 коп.
Як було зазначено вище, в тексті договору сторони розрізняють значення термінів:
1) "роботи по договору" / "роботи" - зміст якого складають всі роботи по договору, виконання яких узгоджено у пункті 1.1. договору та які складаються з двох етапів: І етап: 1) проєктні роботи; 2) експертиза проєктної документації; ІІ етап: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце. Вказане вбачається зі змісту розділів І, ІІ, ІІІ договору, які містять умови щодо всього обсягу робіт за договором;
2) "будівельні роботи" / "будівництво" - зміст якого становлять окремо роботи ІІ-го етапу, що вбачається зі змісту пункту 1.4. договору, в якому зазначено, що ІІ-й етап - це будівельні роботи.
При цьому судом також встановлено, що відповідачем виконання робіт за договором було розпочато, а саме: відповідачем був виконаний та переданий позивачу І-й етап робіт, про що сторонами 09.04.2025 був складений та підписаний Акт здачі-приймання виконаних проєктних робіт з розробки проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" за договором № 19/4Д від 14.03.2025. В Акті сторони зазначили, що склали цей Акт про те, що були виконані роботи з розробки проєктно-кошторисної документації по об'єкту "Нове будівництво фортифікаційних споруд опорного пункту № 453" та проходження експертизи проєктної документації з отриманням позитивного експертного звіту відповідно до умов договору та прийняті замовником, а саме: проєктні роботи та експертиза проєктної документації; вартість робіт 99 999 грн. 60 коп. В Акті сторони також зазначили, що претензій одна до одної не мають (а.с.90).
При цьому пунктом 4.2.1. договору передбачено, що замовник зобов'язаний затвердити проєктну документацію, надати підряднику об'єкт (фронт робіт).
У подальшому Проєктна документація була затверджена Наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 14.04.2025 № 206.
Отже, матеріали справи підтверджують належне виконання відповідачем І-го етапу робіт.
Враховуючи викладене, нарахування пені на підставі пункту 13.3. договору є безпідставним, оскільки відповідач приступив до виконання робіт за договором, виконав їх І-й етап; матеріали справи не місять жодного доказу на підтвердження наявності прострочення терміну початку виконання робіт по договору; позивач помилково ототожнює зміст понять "роботи за договором" та "будівництво", для початку виконання яких договором передбачені різні терміни.
Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні вимог позивача про стягнення пені в сумі 227 072 грн. 49 коп.
Крім того, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 03.05.2025 по 15.06.2025, в сумі 128 475 грн. 22 коп.
З приводу вказаних вимог позивача суд зазначає таке.
Вище судом встановлено, що Календарним графіком виконання робіт (додаток № 4 до договору) було передбачено, що роботи ІІ-го етапу (будівельні роботи / будівництво) підлягали виконанню відповідачем в період з 01.04.2025 по 03.05.2025.
Доказів виконання ІІ-го етапу робіт (будівельних робіт), а саме: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, матеріали справи не містять.
У той же час, в силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з нормами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Крім того, згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає однією із засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Так, у процесі розгляду справи судом, відповідач не надав суду докази виконання ІІ-го етапу робіт (будівельних робіт), а саме: 1) будівля бліндажа (УФС-3); 2) ходи сполучення (влаштування одягу крутості з геотекстилю, сітки на металевих стійках); 3) місця ведення вогню; 4) люк; 5) вхід до траншеї; 6) відхоже місце, та передачі їх замовнику (позивачу) за відповідним Актом приймання-передачі.
Заперечення відповідача в частині того, що з моменту складання сторонами Акту огляду будівельного майданчику від 12.04.2025 він не мав права виконувати роботи за договором, оскільки розумів, що зазначений Акт складений у порядку підпункту "а" пункту 4.1.1. договору та свідчить про ініціювання позивачем розірвання договору, судом розцінюються критично, оскільки договір не містить положень, які б передбачали таке регулювання та звільняли відповідача від виконання його обов'язків за договором з моменту складання сторонами Акту огляду будівельного майданчику.
Суд також відзначає, що відповідно до пункту 4.3.6. договору підрядник має право ініціювати внесення змін до договору.
Більше того, згідно з умовами пункту 4.4. договору підрядник зобов'язаний, зокрема:
- виконувати, з використанням власних ресурсів та у встановлені строки, всі роботи, обумовлені договором у відповідності із затвердженою проєктно-кошторисною документацією, технічними вимогами, будівельними нормами і правилами та забезпечити завершення робіт і передачу об'єкта за актом у визначений договором строк (пункт 4.4.3. договору);
- завчасно, у письмовій формі, інформувати замовника про можливе сповільнення або призупинення виконання робіт за незалежних від нього обставин (не менш ніж за 10 днів) (пункт 4.4.16. договору).
Доказів виконання підрядником (відповідачем) обов'язку щодо повідомлення замовника (позивача) про сповільнення або призупинення виконання робіт за договором матеріали справи не містять; також матеріали справи не містять доказів внесення змін до договору в частині строків виконання робіт.
При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов'язань - способи або види забезпечення виконання зобов'язань.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно з нормами частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
У пункті 13.5. договору сторони передбачили, що за порушення строків завершення будівництва по договору, підрядник сплачує замовникові пеню у розмірі 0,1% договірної ціни, за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад 30 днів з підрядника додатково стягується штраф на користь замовника у розмірі 1% вказаної вартості.
Так, на підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% договірної ціни за кожен день такого прострочення, за період з 03.05.2025 по 15.06.2025, в сумі 128 475 грн. 22 коп.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку пені, зробленого позивачем (а.с. 67), та встановлено, що під час його проведення позивачем було невірно визначено період прострочення, оскільки граничним строком виконання робіт ІІ-го етапу було 03.05.2025, отже, прострочення виникло лише з 04.05.2025.
Таким чином, розрахунок пені, здійснений позивачем (а.с. 67), визнається судом необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
У постанові Верховного Суду від 27.05.2019 по справі № 910/20107/17 викладений наступний правовий висновок: "З огляду на вимоги статей 79, 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).".
Аналогічні правові висновки викладені також в постановах Верховного Суду від 21.05.2019 по справі № 916/2889/13, від 16.04.2019 по справам № 922/744/18 та №905/1315/18, від 05.03.2019 по справі № 910/1389/18, від 14.02.2019 по справі № 922/1019/18, від 22.01.2019 по справі № 905/305/18, від 21.05.2018 по справі № 904/10198/15, від 02.03.2018 по справі № 927/467/17.
Отже, враховуючи визначений судом період прострочення виконання відповідачем зобов'язання, застосувавши межі періоду, що визначені позивачем у розрахунку, здійснивши власний розрахунок пені, судом встановлено, що за порушення строків завершення будівництва пеня підлягає нарахуванню в період з 04.05.2025 по 15.06.2025 (43 дні) наступним чином: 2 987 796,00 * 0,1% * 43 = 128 475 грн. 23 коп.
При цьому відповідно до частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.
Враховуючи вказане, а також те, що позивачем розраховано та заявлено до стягнення пеню, розмір якої є менший ніж розрахований судом, суд, у відповідності до положень частини 2 статті 237 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що саме такий її розмір підлягає стягненню з відповідача.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені в сумі 128 475 грн. 22 коп.
На підставі пункту 13.5. договору, за порушення строків завершення будівництва по договору на понад тридцять днів, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від договірної ціни в сумі 209 145 грн. 72 коп. (2 987 796,00 х 7%).
З приводу вказаних вимог суд зазначає таке.
Щодо порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Судом відхиляються заперечення відповідача щодо неправомірності вимог позивача про стягнення штрафу, оскільки такий штраф нарахований не на підставі норми закону (положення абзацу 3 частини 2 статті 231 Господарського кодексу України), а на підставі пункту 13.5. договору, який є обов'язковим для виконання обома сторонами.
Судом також враховано, що одночасне стягнення штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності, а у межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/10939/18, від 27.09.2019 у справі № 923/760/16, від 19.09.2019 у справі №904/5770/18, від 28.08.2019 у справі № 910/11944/18, від 02.04.2019 у справі № 910/7398/18.
Господарським судом здійснено перевірку розрахунку штрафу, зробленого позивачем (а.с. 5, 67), та встановлено, що під час його проведення позивачем були вірно визначені вихідні дані для розрахунку та математично вірно здійснено розрахунок.
Таким чином, розрахунок штрафу, здійснений позивачем (а.с. 5, 67), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства, умовам договору та фактичним обставинам справи.
Враховуючи вищевикладене, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу в сумі 209 145 грн. 72 коп.
Судом під час прийняття рішення у даній справі проаналізовано фактичні обставин справи на предмет можливості застосування до них права суду на зменшення розміру штрафних санкцій, за наслідками чого суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 551 Цивільного кодексу України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій (штрафу, пені).
Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
Між тим, суд звертає увагу на:
- відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем зобов'язань за договором;
- особливе значення порушення зобов'язань в умовах воєнного стану, враховуючи специфіку предмета договору (виду робіт) та мети їх виконання, а також негативні наслідки, які могли мати місце у випадку несвоєчасного виконання робіт для збереження життя та здоров'я захисників України, а також обороноздатності країни в цілому;
- відповідність та узгодження розміру штрафних санкцій з наслідками допущеного відповідачем порушення;
- поведінка відповідача під час розгляду справи, яка не узгоджувалась з такими загальними засадами цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України).
Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для зменшення розміру штрафних санкцій у даній справі.
Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Стягненню з відповідача на користь позивача підлягає частина витрат по сплаті судового збору в сумі 4 051 грн. 45 коп.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 231, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" про стягнення штрафних санкцій за договором підряду на будівництво фортифікаційних споруд № 19/4Д від 14.03.2025 у загальному розмірі 564 693 грн. 43 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСК Стандарт" (пр. Орлика Пилипа, будинок 16, офіс 207, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 43237430) на користь Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код НОМЕР_3 ) 128 475 грн. 22 коп. - пені, 209 145 грн. 72 коп. - штрафу та 4 051 грн. 45 коп. - частину витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складене та підписане 06.11.2025.
Суддя Ю.В. Фещенко