пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
28 жовтня 2025 року Справа № 903/665/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінстал Луцьк»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ"
про стягнення 405 233,94 грн.
Суддя Шум М.С.
Секретар судового засідання Сосновська Ю.П.
Представники сторін: н/з
встановив: на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінстал Луцьк» до Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" про стягнення 405 233,94 грн., з яких: 396 786,74 грн. основного боргу, 2 488,96 грн. 3 % річних, 5 958,24. інфляційних втрат та судових витрат по справі.
Позовна заява обґрунтована неналежним виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору поставки №240503 від 01.05.2024 зобов'язань по оплаті отриманого товару.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 01.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
11.07.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" на адресу суду надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п.2 ч. 1ст. 231 ГПК України за відсутністю предмета спору.
Ухвалою від 29.08.2025 суд перейшов від розгляду справи в спрощеному позовному провадженні до розгляду справи № 903/665/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 23 вересня 2025 року на 12:00 год.
12.09.2025 від позивача у справі надійшли заперечення на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" про закриття провадження у справі. Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінстал Луцьк» в заяві зазначає про оплату відповідачем 396 786,74 грн. суми основного боргу та просить суд стягнути з відповідача 2 488,96 грн. 3 % річних, 5 958,24. інфляційних втрат та судових витрат у справі в сумі 6 078,51 грн.
23.09.2025 від позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ".
Суд протокольною ухвалою від 23.09.2025 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 28.10.2025 на 12:00 год.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Згідно з приписами ч. 1 та п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній не позбавлений можливості здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
За таких обставин, беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду спору впродовж розумного строку та норми ч.ч. 1, 3 ст. 202 ГПК України, згідно з якими неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач відповідно до законодавства, належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи по суті, а явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась, учасники справи, мали достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав, зокрема, і на подання будь-яких пояснень чи інших заяв по суті справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив:
01.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрінстал Луцьк» як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" як покупцем було укладено договір поставки № 240503, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язується поставити й передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товари, що пропонуються постачальником до продажу згідно з умовами цього договору.
Пунктом 1.2. договору передбачено, що найменування, кількість, одиниці виміру, асортимент, ціна товару, яку сторони вважатимуть за потрібне узгодити на кожну поставку, вказуються у рахунках-фактурах, які оформлюються постачальником на підставі замовлення покупця, кожен рахунок-фактура є невід'ємною частиною договору.
На кожну партію товару постачальником виписується окремий рахунок (п. 2.1. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору підписана сторонами видаткова накладна свідчить про виконання постачальником умов поставки. Датою поставки є дата передачі товару постачальником покупцю, яка є датою підписання видаткової накладної.
На виконання умов договору поставки № 240503 від 01.05.2024 позивач передав відповідачу товар на суму 818 366,76 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 18-27) .
Відповідач оплатив за отриманий товар частково на суму 421 580,02 грн., у звязку з чим у Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" виникла заборгованість перед позивачем за переданий товар в сумі 396 786,74 грн.
Згідно із ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно із ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Водночас, судом встановлено, що відповідач після відкриття провадження у справі сплати суму основного боргу в розмірі 396 786,74 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1942, №1943, №1944,№1945, №1948, №1949, №1950, №1951, №1952, №1953, №1954 від 10.07.2025 (а.с. 57-67).
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Зважаючи на те, що відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом та після відкриття судом провадження у даній справі сплатив суму основного боргу у розмірі 396 786,74 грн., суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Разом з цим, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з відповідача 2 488,96 грн. - 3% річних та 5 958.24 грн. інфляційних втрат
У відповідності до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.
Згідно з представленими господарському суду розрахунками, позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України було нараховано відповідачу 2 488,96 грн. - 3% річних та 5 958.24 грн за період з 21.10.2024 по 27.06.2025.
Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення сум процентів річних, перевіривши методику та періоди їх нарахування, суд вважає, що останні підставні, відповідають фактичним обставинам справи, є арифметично вірними, а відтак підлягають до задоволення у визначених позивачем розмірах.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати в сумі 6 078,51 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 73, 74, 75, 76-80, 123, 129, 130, 191, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Провадження у справі в частині стягнення 396 786,00 грн. основної заборгованості закрити у зв'язку з відсутністю предмету спору.
2. Позов задоволити.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНС ІНВЕСТ ТРЕЙДІНГ" (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, буд. 2, код ЄДРПОУ 42005074) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінстал Луцьк» (Волинська обл., м. Луцьк, вул. Рівненська, буд. 48, код ЄДРПОУ 43041548) 2 488,96 грн. - 3 % річних, 5 958,24. інфляційних втрат та 6 078,51 грн. витрат пов'язаних з оплатою судового збору.
Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено
06.11.2025
Суддя Микола ШУМ