07 листопада 2025 року м. Харків Справа № 922/2290/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Лакіза В.В., суддя Мартюхіна Н.О.
розглянувши клопотання відповідача - Громадської організації “Оперативно-рятувальна служба м. Харкова» (вх. № 12823) про витребування доказів та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом ) сторін в апеляційному провадженні з розгляду апеляційної скарги відповідача - Громадської організації “Оперативно-рятувальна служба м. Харкова» (вх.№2044Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 у справі №922/2290/25 (повний текст рішення складено та підписано 05.09.2025 суддею Хотенцем П.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків,
до Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова", м. Харків,
про стягнення 215218,46 грн,
Акціонерне товариство "Харківобленерго" звернулося до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" про стягнення 215218,46 грн,з яких: 204313,63 грн -донарахування за Актом про порушення №121871 від 25.11.2022, до якого увійшло 170261,36 грн тарифної складової та 34052,27 грн ПДВ 20%;10904,83 грн - збитки з оплати експертного дослідження.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 у справі №922/2290/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Громадської організації "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" 215218,46 грн, з яких: 204313,63 грн- донарахування за Актом про порушення №121871 від 25.11.2022, 170261,36 грн -тарифна складова, 34052,27 грн - ПДВ 20%, а також 10904,83 грн збитків з оплати експертного дослідження та 3028 грн витрат зі сплати судового збору.
Відповідач - Громадська організація "Оперативно-рятувальна служба м. Харкова" подала на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить це рішення скасувати та прийняте нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Громадської організації “Оперативно-рятувальна служба м. Харкова» (вх.№2044Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 у справі №922/2290/25 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи.
Також цією ухвалою встановлено сторонам строк до 04.11.2025 для подання заяв, клопотань, тощо.
03.11.2025 від відповідача - Громадської організації “Оперативно-рятувальна служба м. Харкова» надійшли клопотання (вх. № 12823), в яких він просить суд витребувати у позивача відеозапис, зроблений позивачем під час вилучення спірного приладу обліку електроенергії для перевірки та призначити справу до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом ) сторін.
В обґрунтування зазначених клопотань відповідач посилається на необхідність витребування у відповідача відеозапису, зробленого позивачем під час вилучення спірного приладу обліку електроенергії для перевірки, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що в оскаржуваному рішенні суду зазначено про наявність відеозапису, зробленого позивачем під час вилучення приладу обліку електроенергії для перевірки і при цьому текст висновку експерта, на якому ґрунтуюється рішення суду та акт перевірки, містять інформацію про цілісність пломб позивача на лічильнику, що прямо спростовує можливість втручання відповідача в роботу лічильника, що у свою чергу зумовлює необхідність дослідження вказаного доказу у судовому засіданні для встановлення фактичних обставин, що неповно досліджені судом першої інстанції та містять відомості, які спростовують наявність підстав для задоволення позову та враховуючи значення ціни позову для відповідача як неприбуткової громадської організації.
Розглянувши зазначені клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відмову в їх задоволенні, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює межі апеляційного перегляду, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
З огляду на наведені норми, клопотання про витребування доказів відповідач мав подати суду першої інстанції, у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а в разі неможливості зробити це з причин, що не залежали від нього, - заявити відповідне клопотання суду першої інстанції з обґрунтуванням таких причин, а в суді апеляційної інстанції відповідне клопотання може бути заявлене в разі неможливості його заявити протягом розгляду справи в суді першої інстанції з причин, що не залежали від скаржника.
У даному випадку клопотання відповідача про витребування доказів, яке подане з пропуском встановленого строку, не містить обґрунтування неможливості його заявлення у суді першої інстанції з причин, що не залежали від нього, у зв'язку з чим суд відмовляє в його задоволенні.
При цьому колегія суддів враховує, що суд першої інстанції направив ухвалу про відкриття провадження у справі від 07.07.2025, в якій встановлено строк для подання відзиву на позов на зареєстровану у ЄДРПОУ адресу місцезнаходження відповідача: м. Харків, пров. Театральний, 12, оскільки відповідач не мав зареєстрованого в ЄСІТС електронного кабінету, і ця ухвала повернулась з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Саме цю адресу відповідач зазначив в апеляційній скарзі та про іншу адресу відповідач суд не повідомляв.
Щодо клопотання про призначення справи до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом ) сторін, колегія суддів зазначає наступне.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Громадської організації “Оперативно-рятувальна служба м. Харкова» (вх.№2044Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 05.09.2025 у справі №922/2290/25 та ухвалено здійснити її розгляд без повідомлення учасників справи з урахуванням того, що відповідно до абзацу першого частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи, в той час як ціна позову у даній справі становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та дана справа за категорією спору не віднесена ч. 4 статті 247 Господарського процесуального кодексу України до справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження.
Разом з цим, абзац другий ч. 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України надає суду апеляційної інстанції право з урахуванням конкретних обставин справи, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи розглянути відповідну апеляційну скаргу у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Частиною 3 цієї статті передбачено, що при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) ціну позову;
2) значення справи для сторін;
3) обраний позивачем спосіб захисту;
4) категорію та складність справи;
5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо;
6) кількість сторін та інших учасників справи;
7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 4 цієї статті встановлено, що у порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи:
1) про банкрутство;
2) за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство;
3) у спорах, які виникають з корпоративних відносин, та спорах з правочинів щодо корпоративних прав (акцій);
4) у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) у спорах, що виникають з відносин, пов'язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції;
6) у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних такою посадовою особою юридичній особі її діями (бездіяльністю);
7) у спорах щодо приватизації державного чи комунального майна;
8) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
9) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 3-8 цієї частини.
Пунктом 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч.6 ст.252 ГПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання про розгляд справи в порядку письмового провадження чи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, залежить не від волевиявлення осіб, які беруть участь у справі, а чітко врегульовано процесуальними нормами.
Оскільки вказана справа, з урахуванням ціни позову, імперативними нормами віднесена до категорії малозначних, а в процесі підготовки справи до розгляду колегією суддів з'ясовано, що спір у даній справі виник щодо правовідносин зі сплати вартості обсягу необлікованої електричної енергії, за характером спору та обсягом доказів справа не є занадто складною (матеріали справи складають один том), склад учасників справи становить лише позивач та відповідач.
Разом з цим колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача про існування необхідності з'ясування судом апеляційної інстанції в судовому засіданні обставин, які не в повному обсязі досліджені судом першої інстанції, в обґрунтування яких він посилається на те, що в оскаржуваному рішенні суду зазначено про наявність відеозапису, зробленого позивачем під час вилучення приладу обліку електроенергії для перевірки і при цьому текст висновку експерта, на якому ґрунтується рішення суду та акт перевірки, містять інформацію про цілісність пломб позивача на лічильнику, що прямо спростовує можливість втручання відповідача в роботу лічильника, оскільки позовні вимоги у даній справі не ґрунтуються на відсутності пломб позивача на лічильнику, враховуючи, що спірну суму нараховано за порушення, не пов'язане з порушенням цілісності пломб (п.п. 3 п. 8.4.2. ПРРЕЕ) та позивач не посилається на докази щодо порушення цілісності пломб, а рішення суду не містить будь-яких посилань на наявність відеозапису, зробленого позивачем під час вилучення приладу обліку, як на це безпідставно посилається заявник, або на обставини щодо порушення цілісності пломб.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про витребування доказу та розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 270, 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд ,
Відмовити у задоволенні клопотання відповідача (вх. № 12823) про витребування доказів та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом ) сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя В.В. Лакіза
Суддя Н.О. Мартюхіна