28 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 905/738/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тарасова І.В.,
за участю секретаря судового засідання Гаркуши О.Л.,
представників:
від позивача (стягувача) - Митюк С.П. (у режимі відеоконференції);
від відповідача (боржника) - Шипенко М.С. (у режимі відеоконференції);
від приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича - Косяк Н.В. (у режимі відеоконференції);
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» (вх.2001Д/3) на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.09.2025 (суддя Фурсова С.М., повний текст складено 09.09.2025) у справі №905/738/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України», м.Київ,
до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», м.Краматорськ Донецької області,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, м.Київ,
про стягнення 2 314 893 581,30 грн,
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.09.2025 у справі №905/738/23 закрито провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О.
Встановивши, що кошти у сумі 16 918 357,37 грн, які боржник (заявник скарги) просить повернути на рахунок Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», розподілено приватним виконавцем (витрати виконавчого провадження - 1 482,00 грн; основна винагорода приватного виконавця - 1 537 897,76 грн; перераховано стягувачу - 15 378 977,61 грн), суд першої інстанції дійшов висновку про наявність спору про право, який вирішується в позовному провадженні, а не в межах справи, в якій вирішується спір між боржником і стягувачем, тобто не в порядку cудового контролю за виконанням судових рішень» ЦПК України.
Окрім того, господарський суд вказав, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані - отже, на думку суду першої інстанції, заявляючи вимоги про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича повернути на рахунок Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» безпідставно стягнуті грошові кошти в розмірі 16 918 357,37 грн, з яких витрати виконавчого провадження - 1 482,00 грн; основна винагорода приватного виконавця - 1 537 897,76 грн, заявник фактично просить суд в порядку господарського судочинства вирішити й публічно-правовий спір.
Не погодившись із означеною ухвалою, Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» 18.09.2025 через підсистему “Електронний суд» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно з якою просить ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.09.2025 у справі №905/738/23 скасувати, справу направити до Господарського суду Донецької області для продовження розгляду.
В обґрунтування скарги заявник наводить наступні доводи:
- боржником оскаржується бездіяльність приватного виконавця щодо неповернення неправомірно стягнутих у виконавчому провадженні коштів, які стягнуті з боржника у проміжок часу з 14.11.2024 р. по 24.12.2025 р. через встановлену Постановою Верховного Суду від 05.06.2025 р. у цій же справі № 905/738/23 протиправну бездіяльність щодо не зупинення вчинення виконавчих дій, що не пов'язано з організацією та проведенням виконавчих дій щодо виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні;
- не змінює відповідного висновку і та обставина, що приватним виконавцем було здійснено розподіл стягнутої суми наступним чином: витрати виконавчого провадження - 1 482,00 грн; основна винагорода приватного виконавця - 1 537 897,76 грн; перераховано стягувачу - 15 378 977,61 грн, адже грошові кошти за період 14.11.2024 р. по 24.12.2024 р. стягнуті протиправно саме при примусовому виконанні наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 р. у справі № 905/738/23, виданого на виконання рішення Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 р. а розподіл стягнутих коштів з боржника є процесуальною дією, яка перебуває поза межами вчинення виконавчих дій та не відноситься до заходів примусового виконання рішення суду в силу Закону;
- розгляд судами скарг боржників про повернення неправомірно стягнутих коштів саме в межах процедури судового контролю за виконанням судових рішень знаходить своє відображення у судовій практиці Верховного Суду (постанови від 19.02.2025 у справі №543/225/23, від 05.12.2023 у справі № 911/3751/21);
- суд першої інстанції неправильно встановив, що зі змісту скарги боржника вбачається «спір про право», неправильно враховуючи в цьому зв'язку висновки Верховного Суду зроблені у постанові Верховного Суду від 25 січня 2025 року у справі № 191/1052/18, адже за обставинами справи № 191/1052/18 вимога боржника за скаргою про зобов'язання повернути грошові кошти стосувалася зайво стягнутих коштів у сумі 13 869,13 грн. які являли собою податки і збори (ПДФО та військовий збір) від суми стягнутого за рішенням суду у справі №191/1052/18 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в той час як предметом скарги боржника у справі № 905/738/23 що розглядається, є вимога про зобов'язання приватного виконавця повернути неправомірно стягнуті з боржника грошові кошти у виконавчому провадженні, яке підлягало зупиненню, однак протиправно не зупинене приватним виконавцем, чим порушені права боржника у виконавчому провадженні, що виключає наявність у справі, що розглядається, «спору про право».
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Стойка О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» залишено без руху. Запропоновано апелянту усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 422,40 грн.
Після усунення заявником недоліків скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.09.2025 у справі №905/738/23. Встановлено строк по 06.10.2025 (включно) для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв та/або клопотань, що пов'язані з розглядом апеляційної скарги. Призначено розгляд означеної апеляційної скарги на 08.10.2025 о 14:00 год.
Через підсистему “Електронний суд» 02.10.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Оператор газотранспортної системи України» надійшла заява, за змістом якої заявник просить надати представнику позивача - адвокату Ракітіну Павлу Сергійовичу можливість участі в судовому засіданні у справі №905/738/23, призначеному на 08.10.2025 о 14:00год, та в усіх подальших судових засіданнях у справі №905/738/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Від Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» 03.10.2025 через підсистему “Електронний суд» надійшла заява, за змістом якої заявник просить судове засідання у справі №905/738/23, призначене на 08.10.2025 о 14:00 год., та всі подальші судові засідання у справі №905/738/23 проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів представника відповідача - адвоката Шипенка Максима Сергійовича.
Через підсистему “Електронний суд» 03.10.2025 від представника Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича надійшла заява, за змістом якої заявник просить надати його представнику - адвокату Косяк Наталії Вікторівні можливість участі у судовому засіданні по справі №905/738/23, призначеному на 08.10.2025 о 14:00год., та у подальших судових засіданнях у справі №905/738/23 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою суду від 06.10.2025 вказані заяви було задоволено.
06.10.2025, тобто в межах установленого судом строку, стягувач - ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» - надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу АТ «Донецькоблгаз» залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.09.2025 у справі № 905/738/23 залишити без змін.
В обґрунтування відзиву вказаний учасник справи зазначає наступне:
- АТ «Донецькоблгаз» звернулось до суду зі скаргою в якій просить суд: «зобов'язати приватного виконавця повернути неправомірно стягнуті грошові кошти у сумі 16 918 357, 37 грн.», яка фактично є вимогою майнового характеру, отже виходячи з підстав та предмету скарги, між АТ «Донецькоблгаз» та приватним виконавцем існує спір майнового характеру;
- АТ «Донецькоблгаз» не наводить правового обґрунтування щодо підстав виникнення грошового зобов'язання у приватного виконавця перед АТ «Донецькоблгаз»; щодо посилання скаржника на постанову Верховного Суду від 05.06.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025, ухвалу Господарського суду Донецької області від 19.12.2024 у справі № 905/738/23, то жодним з перелічених рішень не встановлено обставин та фактів, з яких би випливало, що у приватного виконавця існує грошове зобов'язання перед АТ «Донецькоблгаз» в сумі 16 918 357, 37 грн;
- доказів скасування адміністративним судом постанов про стягнення основної грошової винагороди та витрат виконавчого провадження скаржником не надано, у зв'язку із чим вимога про повернення вищевказаних сум є безпідставною; частина майнових вимог АТ «Донецькоблгаз» підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а частина в порядку адміністративного, тому ТОВ «Оператор ГТС України» вважає абсолютно вірним застосування судом першої інстанції п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.
06.10.2025, тобто в межах установленого судом строку, представник приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить: апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на ухвалу Господарського суду Донецької області від 04 вересня 2025 року у справі №905/738/23 залишити без задоволення; ухвалу Господарського суду Донецької області від 04 вересня 2025 року у справі №905/738/23 залишити без змін; покласти витрати приватного виконавця виконавчого округу міста Київ Хорішка Олександра Олександровича на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн на скаржника, Приватне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз».
В обґрунтування відзиву вказаний учасник справи зазначає наступне:
- скаргу на бездіяльність державного виконавця було подано з пропуском десятиденного строку, встановленого п. а) ч.1 ст.341 ГПК України;
- постанови про стягнення основної винагороди (виконавчого збору), витрат та штрафів у виконавчих провадженнях оскаржуються до відповідних адміністративних судів, таким чином, законодавчо розмежований порядок оскарження відповідних дій та постанов приватних виконавців та відсутні норми, які б пов'язували розгляд адміністративних позовів з розглядом скарг у господарських судах;
- постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та постанова про стягнення витрат виконавчого провадження, винесені приватним виконавцем у виконавчому провадженні №76565568 від 14.11.2024 року не оскаржені, не визнані судом не правомірними та являється чинними станом на 06.10.2025 року;
- розглянувши питання майнових вимог боржника до приватного виконавця - суд вийде за межі своїх повноважень та порушить порядок розгляду і винесення рішення саме за скаргою на дії приватного виконавця;
- щодо попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат: всього було витрачено 40 годин з урахуванням погодинної вартості роботи адвоката та гонорару фіксованого розміру, включаючи надання професійної правничої допомоги на стадії підготовки до судового розгляду та власне участь у судових засіданнях у Східному апеляційному господарському суді у справі №905/738/23.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 08.10.2025, в якому брали участь представники позивача (стягувача), відповідача (боржника) та приватного виконавця, було оголошено перерву до "27" жовтня 2025 р. о 10:00 год.
У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Стойки О.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 23.10.2025, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Тихий П.В.
У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Тихого П.В., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 23.10.2025, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Істоміна О.А., суддя Тарасова І.В.
У зв'язку з відпусткою судді-члена колегії Істоміної О.А., на підставі розпорядження керівника апарату суду від 27.10.2025, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В., суддя Тарасова І.В.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.10.2025, в якому брали участь представники позивача (стягувача), відповідача (боржника) та приватного виконавця, було оголошено перерву до "28" жовтня 2025 р. о 09:40 год.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 28.10.2025 представники позивача (стягувача), відповідача (боржника) та приватного виконавця підтримали викладену ними письмово правову позицію.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, про наявність поважних причин неявки суд завчасно не повідомила. Належне повідомлення третьої особи про дату, час та місце судових засідань Східного апеляційного господарського суду підтверджене матеріалами справи.
Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, колегія суддів визнала за можливе закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.
За приписами ч.1 ст.271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (далі - ТОВ "Оператор ГТС України") звернулося до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Донецькоблгаз" (далі - ПрАТ "Донецькоблгаз") про стягнення 2314893581,30грн, з яких: 1556734413,64грн - основна заборгованість, 144263399,86грн - пеня, 83523294,25грн - 3% річних, 530372473,55грн - інфляційні втрати.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 у справі №905/738/23, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 та постановою Верховного Суду від 13.11.2024, позовні вимоги задоволено частково; стягнуто з ПрАТ "Донецькоблгаз" на користь ТОВ "Оператор ГТС України" 1556734413,64грн заборгованості, 68369590,31грн пені, 81970296,73грн 3% річних, 525526189,57грн інфляційних втрат, а також 933749,75грн судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
На виконання вищевказаного рішення Господарським судом Донецької області 09.10.2024 видано відповідний наказ №905/738/23.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. від 14.11.2024 відкрито виконавче провадження №76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 в частині стягнення з боржника заборгованості в сумі 509067629,36грн.
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 19.12.2024 у справі №905/738/23, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 та постановою Верховного Суду від 05.06.2025, зокрема, визнано протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо не зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 76565568 до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» та зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні №76565568 до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу відповідно до Закону України “Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу».
Постановою приватного виконавця від 24.12.2024 про зупинення вчинення виконавчих дій постановлено зупинити вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП №76565568 з примусового виконання наказу №905/738/23, виданого 09.10.2024 Господарським судом Донецької області, що відкрито 14.11.2024 в частині стягнення з боржника на користь кредитора 509 067 629,36 грн заборгованості, що виникла після 28.02.2022, до виключення боржника з реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу.
Проте, як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується відповідними доказами, у проміжок часу з 14.11.2024 (постанова про відкриття виконавчого провадження) та до 24.12.2024 (постанова про зупинення вчинення виконавчих дій) приватним виконавцем було фактично стягнуто з банківських рахунків боржника та його відокремлених структурних підрозділів (далі - рахунків боржника) грошові кошти у загальній сумі 16 918 357, 37 грн.
Листом №5 від 16.01.2025 приватний виконавець у відповідь на клопотання боржника про надання інформації щодо розподілу грошових коштів в сумі 16 918 357,37 грн, стягнутих з боржника № 05.1/1-19 від 06.01.2025, повідомив, що станом на 31.12.2024 виконавцем, у порядку ст. 45 Закону України “Про виконавче провадження», здійснено розподіл стягнутої суми наступним чином: витрати виконавчого провадження - 1 482,00 грн; основна винагорода приватного виконавця - 1 537 897,76 грн; перераховано стягувачу - 15 378 977,61 грн.
У відповідь на заяву боржника про повернення коштів приватний виконавець надіслав лист №4047 від 08.08.2025, у якому зазначив, що: грошові кошти у сумі 16 918 357,37 грн не знаходяться у приватного виконавця; ГПК України, зокрема приписами ст. 333 не передбачено повернення коштів стягувачем та/або приватним виконавцем під час виконання рішення (ухвали) за наслідками розгляду скарги на дії/бездіяльність виконавця; постанова про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця та постанова про стягнення витрат виконавчого провадження, винесені приватним виконавцем у виконавчому провадженні №76565568 від 14.11.2024, не оскаржені, не визнані судом не правомірними та є чинними станом на 07.08.2025.
Боржник, вважаючи свої права порушеними, звернувся 15.08.2025 до господарського суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О., у якій просив суд:
- Визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо неповернення Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» неправомірно стягнутих з банківських рахунків в межах відкритого 14.11.2024 р. виконавчого провадження № 76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 грошових коштів за період з 14.11.2024 по 19.12.2024 у сумі 16 918 357,37 грн.
- Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича повернути Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» неправомірно стягнуті з банківських рахунків за період з 14.11.2024 по 19.12.2024 в межах відкритого 14.11.2024 виконавчого провадження № 76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 грошові кошти у сумі 16 918 357,37 грн шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у вказаній сумі на банківський рахунок Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз».
Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.09.2025 у справі №905/738/23 закрито провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. - з наведених вище підстав.
Судова колегія враховує наступне.
Порядок здійснення судового контролю за виконанням судових рішень врегульовано розділом VI ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Відповідно до статті 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
При цьому, якщо скарга подається на рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб ДВС щодо виконання судового рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення, за правилами господарського судочинства.
Частиною першою статті 340 Господарського процесуального кодексу України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Отже, зазначеними нормами передбачена можливість оскарження боржником або стягувачем дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, зокрема, ухваленого в порядку господарського судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у відповідній справі. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 911/100/18, у постанові Верховного Суду від 11.06.2024 у справі № 904/416/21 тощо.
У мотивувальній частині оскаржуваної ухвали зазначено, що боржник просить повернути на рахунок Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз» неправомірно стягнуті кошти у сумі 16 918 357,37 грн, водночас, приватний виконавець заперечує перебування на депозитному рахунку зазначених коштів та зазначає, що ним було здійснено розподіл стягнутої суми - тому, на думку господарського суду в цій справі наявний спір про право, який має вирішуватися в позовному провадженні.
Тобто фактично висновок про наявність спору про право зроблено судом першої інстанції не за результатами аналізу характеру спірних правовідносин, правової природи та підстав їх виникнення, а виключно з огляду на наявність заперечень приватного виконавця щодо поданої боржником скарги на його бездіяльність.
При цьому місцевий господарський суд залишив поза увагою, що вимоги скаржника пов'язані саме з виконанням рішення Господарського суду Донецької області від 25.06.2024 у справі №905/738/23, з урахуванням тих обставин, що, не зупинивши виконавче провадження з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 в частині стягнення з боржника грошових коштів в сумі 509067629,36грн, які складаються з пені, 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих з 01.03.2022 на суму боргу, який виник за період січень - грудень 2021 року, та який підлягає врегулюванню відповідно до Закону №1639-ІХ, приватний виконавець Хорішко О.О. допустив неправомірну бездіяльність, чим порушив майнові права боржника (про що було зазначено в ухвалі Господарського суду Донецької області від 19.12.2024 у справі №905/738/23, яка була залишена без змін судами апеляційної та касаційної інстанції).
ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що апелянт не довів, що захист його майнового права можливий виключно в межах розгляду скарги на дії (бездіяльність) приватного виконавця та у спосіб не встановлений законом. Однак, на думку колегії суддів, такі твердження не спростовують тих обставин, що спірні правовідносини виникли під час виконавчого провадження саме у зв'язку з виконанням судових рішень у даній господарській справі №905/738/23.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19 червня 2018 року у справі №910/23967/16. Проте, як вбачається зі змісту вказаної постанови, правовідносини у справі №910/23967/16 стосувалися зобов'язання повернення безпідставно набутого (збереженого) майна (ст. 1212 ЦК України), тоді як у цій справі №905/738/23 було встановлено наявність неправомірної бездіяльності приватного виконавця під час виконання судового рішення (що полягала у не зупиненні виконавчого провадження). Тобто обставини зазначених справ не є подібними.
Отже, стосовно вимоги скаржника про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця щодо неповернення боржникові суми 15 378 977,61 грн, перерахованої стягувачу в період з 14.11.2024 по 19.12.2024, та, відповідно, стосовно похідної вимоги про зобов'язання повернути ці кошти - колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність у цьому випадку спору про право, який мав би розглядатися в порядку позовного провадження.
На думку судової колегії, скарга боржника на бездіяльність приватного виконавця має розглядатися у вищевказаній частині господарським судом, який ухвалив рішення у справі, у відповідності до вищенаведених статей розділу VI ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень».
Тому в цій частині у місцевого господарського суду були відсутні підстави для закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, відповідно до якого господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Отже, оскільки викладені в оскаржуваній ухвалі висновки про наявність спору про право не відповідають обставинам справи та не є обгрунтованими, у зазначеній частині апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала в цій частині підлягає скасуванню із направленням скарги на бездіяльність приватного виконавця (у відповідній частині) для продовження розгляду до суду першої інстанції - згідно з п.6 ч.1 ст. 275, п.3 ч.1 ст.280 ГПК України.
Стосовно доводів представника приватного виконавця про те, що з огляду на пропущення боржником десятиденного строку для подання скарги, встановленого п. а) ч.1 ст.341 ГПК України, така скарга підлягала залишенню без розгляду - колегія суддів зазначає, що у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, оскаржувана ухвала суду переглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Донецькоблгаз», яке не погодилося з висновком місцевого господарського суду про наявність спору про право та про те, що такий спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Іншими учасниками справи, у тому числі, і приватним виконавцем, зазначену ухвалу не було оскаржено.
Отже, питання про дотримання боржником строку звернення до господарського суду з відповідною скаргою не входять до предмету розгляду в даному апеляційному провадженні, так само, як і інші доводи приватного виконавця та ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», які стосуються розгляду скарги по суті (зокрема, посилання на безпідставність вимог боржника до приватного виконавця про зобов'язання повернути кошти).
Щодо вимог скаржника, пов'язаних із зобов'язанням приватного виконавця повернути кошти, стягнуті як витрати виконавчого провадження (1 482,00 грн) та основна винагорода приватного виконавця (1 537 897,76 грн), колегія суддів зазначає наступне.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди є виконавчими документами.
Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й певні постанови виконавця.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Натомість згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за частиною 1 статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Отже, за загальними правилами чинних процесуальних кодексів, скарги на рішення, дії та бездіяльність службових осіб під час виконання судових рішень подаються за юрисдикцією того суду, який ухвалив судове рішення, що знаходиться на виконанні.
Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано, із посиланням на правову позицію, викладену в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року №820/4243/17, від 06 червня 2018 року №127/9870/16-ц, дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Наполягаючи на тому, що вказане питання підлягало розгляду господарським судом, представник апелянта водночас не наводить посилань на відповідну норму ГПК України на підтвердження своїх доводів та не враховує, що рішення про стягнення виконавчого збору і витрат приватного виконавця не приймав господарський суд і не видавав з цього питання виконавчого документу, тому він не може здійснювати судовий контроль відповідно розділу VI ГПК України «Судовий контроль за виконанням судових рішень» щодо виконавчого документу іншого органу.
Водночас справи з приводу оскарження рішень, зокрема, щодо стягнення витрат на виконавче провадження та винагороди приватного виконавця, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані, поширюється юрисдикція адміністративних судів.
В апеляційній скарзі заявник посилався на постанови Верховного Суду від 19.02.2025 у справі №543/225/23, від 05.12.2023 у справі № 911/3751/21.
Згідно з ч.4 ст.236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Проте, як вбачається зі змісту наведених апелянтом постанов Верховного Суду, вони не містять висновків щодо застосування норм права, якими визначається юрисдикція з розгляду скарг на дії (бездіяльність) державних або приватних виконавців щодо стягнення ними витрат виконавчого провадження та основної винагороди виконавця.
Натомість, у постановах від 18.12.2019 у справі № 759/15553/14-ц та від 19.02.2020 у справі № 382/389/17 Велика Палата Верховного Суду зробила правові висновки, згідно з якими імперативним правилом частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" врегульовано, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані. До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.
У постанові від 26.10.2022 у справі № 229/1026/21 Велика Палата Верховного Суду, аналізуючи частину 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" з огляду на принципи визначення юрисдикції спорів, пов'язаних з виконанням виконавчих документів, виснувала, що оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень судів, за винятком рішень щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, здійснюється до суду, який ухвалив судове рішення. Оскарження рішень, дій або бездіяльності державних, приватних виконавців, посадових осіб органів державної виконавчої служби в процедурі виконання рішень інших органів, у тому числі щодо виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні, здійснюється до судів адміністративної юрисдикції.
Тож Велика Палата Верховного Суду має послідовну і сталу практику щодо того, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори щодо оскарження постанов виконавця про стягнення витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, зокрема й судом якої юрисдикції, вони видані.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом також і у постановах від 19.12.2023 у справі № 918/759/22, від 26.03.2024 у справі № 910/8397/16, від 02.04.2025 у справі № 906/512/23 тощо.
Під час апеляційного провадження заявником скарги не спростовано висновків місцевого господарського суду про те, що вимоги скаржника про зобов'язання приватного виконавця повернути кошти, стягнуті як витрати виконавчого провадження (1 482,00 грн) та основна винагорода приватного виконавця (1 537 897,76 грн) - не підлягають розгляду в порядку господарського судочинства. Відповідно, на думку суду апеляційної інстанції, у цій частині місцевий господарський суд правомірно закрив провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, тому у вищевказаній частині оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Отже, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню - з наведених вище підстав.
Керуючись ст.129, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 280, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» задовольнити частково.
Ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.09.2025 у справі №905/738/23 скасувати в частині закриття провадження з розгляду скарги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» у частині вимог про визнання протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо неповернення Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» неправомірно стягнутих з банківських рахунків у межах відкритого 14.11.2024 виконавчого провадження №76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 грошових коштів у сумі 15 378 977,61 грн та про зобов'язання приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича повернути Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» неправомірно стягнуті з банківських рахунків у межах відкритого 14.11.2024 виконавчого провадження №76565568 з виконання наказу Господарського суду Донецької області від 09.10.2024 у справі №905/738/23 грошові кошти у сумі 15 378 977,61 грн шляхом безготівкового перерахування.
У вказаній частині скаргу Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В іншій частині ухвалу Господарського суду Донецької області від 04.09.2025 у справі №905/738/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачено ст.ст.287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 05.11.2025.
Головуючий суддя О.Є. Медуниця
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя І.В. Тарасова