вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"28" жовтня 2025 р. Справа№ 02/2633
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Руденко М.А.
суддів: Пономаренка Є.Ю.
Барсук М.А.
при секретарі: Реуцькій Т.О.
представники в судове засідання не з'явились,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Чопика Ігоря Федоровича на ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 про відмову у задоволенні скарги на дії державного виконавця у справі № 02/2633 (суддя - Гладун А.І.)
за позовом акціонерного товариства "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк"
до: 1) фізичної особи-підприємця Чопика Ігоря Федоровича
2) товариства з обмеженою відповідальністю "Сінніс ЛТД"
про стягнення 369 772,27 грн,-
Акціонерним товариством (далі - АТ) "Укрінбанк" в особі Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" до господарського суду заявлено позов про стягнення з відповідачів 369 772,27 грн, з яких: 297 000,00 грн заборгованості по кредиту, отриманому фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП) Чопиком Ігорем Федоровичем у позивача відповідно до кредитного договору № 2008-21 від 19.03.2008, 38 426,19 грн пені за прострочення сплати кредиту, 32 979,93 грн несплачених процентів за користування кредитом, 1 366,15 грн пені за прострочення сплати процентів відповідно до вказаного кредитного договору та договору поруки № 2008-15 від 19.03.2008, укладеного позивачем із товариством з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Сінніс ЛТД".
Рішенням господарського суду Черкаської області від 24.11.2009 у справі № 02/2633 припинено провадження в частині вимоги про стягнення 18 796,85 грн процентів за користування кредитом. Позов задоволено частково. Стягнуто солідарно із ФОП Чопика І.Ф. на користь АТ "Укрінбанк", Дніпровської філії АТ "Укрінбанк", 297 000,00 грн боргу по кредиту, 18 951,51 грн процентів, 39 792,34 грн пені, 1 848,86 грн витрат на сплату державного мита, 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та із ТОВ "Сінніс, ЛТД" на користь АТ "Укрінбанк", Дніпровської філії АТ "Укрінбанк", 297 000,00 грн боргу по кредиту, 18 951,51 грн процентів, 38 426,19 грн пені, 1 848,86 грн витрат на сплату державного мита, 118,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання вказаного рішення 11.12.2009 господарським судом Черкаської області видано наказ.
22.07.2025 Чопик І.Ф. (далі - боржник) звернувся до господарського суду Черкаської області зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просив зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ ДВС) зняти арешт, накладений постановою Відділу ДВС від 10.06.2025 у виконавчому провадженні (далі - ВП) № 20699961, з коштів пенсії та пільг на оплату житлово-комунальних послуг (далі - ЖКП) на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") на ім'я Чопика Ігоря Федоровича.
Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Відділі ДВС перебуває ВП № 20699961 по стягненню з боржника коштів, в межах якого 10.06.2025 державним виконавцем накладено арешт на кошти на рахунку скаржника № НОМЕР_1 , відкритому в АБ "Укргазбанк", на який здійснюються зарахування пенсійних виплат та пільг на оплату ЖКП, на які заборонено звертати стягнення. Заявник звернувся до Відділу ДВС із заявою щодо зняття арешту з вказаних коштів на такому рахунку, надавши на підтвердження наведених обставин банківську виписку по рахунку, проте Відділом ДВС було відмовлено за відсутності правових підстав на зняття арешту з коштів і такі дії боржник вважає незаконними.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 відмовлено у задоволенні скарги боржника на дії державного виконавця.
Судом першої інстанції зазначено, що оскільки рахунок боржника № НОМЕР_1 не має спеціального режиму використання, не є спеціальним, скаржник сам визначив цей рахунок для здійснення видаткових операцій у межах ВП № 20699961, тому дії державного виконавця з винесення постанови від 10.06.2025 про накладення арешту на кошти боржника на рахунку № НОМЕР_1 були правомірними. Також зазначено, що скаржником не доведено, що державним виконавцем звернуто стягнення на суму зарахованої пенсії в розмірі 13 441,94 грн та те, що боржник має обмеження чи перешкоди у розпорядженні зарахованою йому сумою пенсії. При цьому Законом України "Про виконавче провадження" державному виконавцю не заборонено звертати стягнення на пенсію, а пп. 3 п. 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" унормовано тимчасове, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, припинення звернення стягнення на пенсію. Господарський суд вказав, що скаржник вправі вільно розпоряджатися коштами та здійснювати видаткові операції з поточного рахунку № НОМЕР_1 в сумі залишку в розмірі 13 441,94 грн, враховуючи, що згідно пп. 1 абз. 6 п. 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні скаржник може здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом; звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється, а отже відсутній факт порушення чи обмеження державним виконавцем права скаржника, яке б підлягало судовому захисту станом на день звернення зі скаргою на дії державного виконавця. Водночас судом було враховано можливість зарахування на рахунок скаржника коштів, які не є пенсією чи матеріальною допомогою, у зв'язку з чим скасування арешту з коштів на рахунку суперечитиме меті та завданню примусового виконання рішення суду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою Чопик І.Ф. звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким задовольнити скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначав, що Відділ ДВС разом із поданою скаржником заявою від 19.06.2025 отримав документальне підтвердження, що кошти пенсії та пільг на оплату ЖКП на рахунку № НОМЕР_1 є коштами, на які законом заборонено звертати стягнення, і відповідно до положень п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язаний був зняти арешт, проте таких дій не вчинив. Скаржник не погоджувався з висновком суду першої інстанції, що Закон України "Про виконавче провадження" не передбачає заборони звернення стягнення на кошти щодо яких встановлено припинення звернення стягнення. При цьому, подання заявником заяви про визначення рахунку для здійснення видаткових операцій не свідчить про відсутність перешкод у користування коштами на рахунку, адже на кошти пенсії та пільг на оплату ЖКП заборонено звертати стягнення, незалежно від визначення рахунку, на який ці кошти надходять для здійснення видаткових операцій. Скаржник також вказував, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення не здійснюється із сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги. Так, згідно абз. 4 п. 14 постанови Кабінету Міністрів України № 373 від 17.04.2019 "Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату ЖКП, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі" та пп. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України пільги на оплату ЖКП, які виплачуються на рахунок є неоподатковуваною матеріальною допомогою, на які заборонено звертати стягнення.
З цих підстав скаржник вважав необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність факту порушення чи обмеження державним виконавцем права скаржника, яке б підлягало судовому захисту станом на день звернення зі скаргою на дії державного виконавця, та те, що скаржник не довів, що має обмеження чи перешкоди у розпорядженні зарахованою йому сумою пенсії в розмірі 13 441,94 грн, й, зокрема, через невиконання банком його платіжних інструкцій. Окрім того зазначав, що обмеження і перешкоди у розпорядженні належними коштами пенсії та пільгами на оплату ЖКП полягає також у тому, що в разі визначення рахунку для здійснення видаткових операцій, то коштами на такому рахунку неможливо користуватися шляхом карткового розрахунку, переказу коштів на інший рахунок (в тому числі на бюджетні, для оплати комунальних послуг) і т.п., а лише шляхом зняття готівкових коштів у касі відділення банку. Таким чином, накладення арешту на кошти пенсії та пільг на оплату ЖКП на рахунку порушують права та законні інтереси скаржника на отримання та розпорядження соціальними виплатами.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.09.2025, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю., зокрема, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено її до розгляду на 28.10.2025.
14.10.2025 до апеляційного суду надійшов відзив Відділу ДВС, в якому представник зазначав, що на даний час відсутні підстави для зняття арешту з коштів боржника або його частини. В матеріалах ВП відсутні докази того, що рахунок має спеціальний режим використання. Банк не визнав рахунок боржника та кошти на ньому такими, на які законом заборонено накладати арешт та звертати стягнення. Скаржник не навів порушення його прав чи обмеження права скаржника, яке б підлягало судовому захисту станом на день звернення зі скаргою. При цьому звернення стягнення на пільги ЖКП не заборонено.
У судове засідання, що відбулось 28.10.2025, представники не з'явились, повідомлені належним чином і їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.
Згідно ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, 29.07.2010 головним державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби Черкаського міського управління юстиції Косолапом Віктором Івановичем прийнято постанову про відкриття ВП № 20699961 щодо примусового виконання наказу № 02/2633 виданого господарським судом Черкаської області 11.12.2009 про стягнення з Чопика Ігоря Федоровича на користь Дніпровської філії АТ "Укрінбанк" боргу в сумі 357 710,71 грн (а.с. 38 том 1).
10.06.2025 головним державним виконавцем Відділу ДВС Погорнюк Інною Вікторівною в межах ВП № 20699961 прийнято постанову про арешт коштів боржника згідно якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди виконавця, витрат ВП, штрафів, яка становить 308 163,52 грн (а.с. 39 том 1).
16.06.2025 Чопиком І.Ф. подано до Відділу ДВС заяву про визначення поточного рахунку для здійснення видаткових операцій № НОМЕР_1 , відкритому боржником у АБ "Укргазбанк" (а.с. 76 том 1).
18.06.2025 Головним державним виконавцем Відділу ДВС Погорнюк Інною Вікторівною прийнято постанову у ВП № 20699961 про визначення для боржника поточного рахунку НОМЕР_1 , відкритому у АБ "Укргазбанк", для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року (а.с. 77 том 1).
Боржник звернувся до Відділу ДВС з листом від 19.06.2025 (а.с. 40-51 том 1), в якому повідомляв, що у межах ВП № 20699961 накладено арешт на кошти на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому боржником у АБ "Укргазбанк", на який здійснюється зарахування пенсії та пільг по сплаті ЖКП, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2024 по 16.06.2025, оскільки на ці кошти звернення стягнення заборонено законом та наявні правові підстави для зняття арешту.
Так, згідно виписки боржника по рахунку № НОМЕР_1 АБ "Укргазбанк" за період з 01.01.2024 по 16.06.2025 (а.с. 43-51 том 1) кожного місяця на такий рахунок зараховувались соціальні виплати, а саме: платежі з призначенням: субсидія/пільга ЖКП та пенсія; а 20.03.2024, 23.09.2024, 20.03.2025 зараховано 342,34 грн, 342,35 грн, 342,34 грн, - соціальної допомоги. Залишок коштів станом на 10.06.2025 становив 13 441,94 грн, який є сумою пенсії.
Листом № 99282 від 01.07.2025 (а.с. 52-53 том 1) Відділ ДВС повідомив Чопика І.Ф., що правові підстави для зняття арешту з коштів на вказаному рахунку відсутні.
Боржник з таким висновком Відділу ДВС не погодився та звернувся до господарського суду зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просив зобов'язати Відділ ДВС зняти арешт, накладений постановою Відділу ДВС від 10.06.2025 у ВП № 20699961, з коштів пенсії та пільг на оплату ЖКП на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ "Укргазбанк", на ім'я боржника, оскільки на ці кошти заборонено звертати стягнення.
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги вказавши, що правові підстави для зняття арешту з вказаного рахунку відсутні, при цьому скаржник сам визначив цей рахунок для здійснення видаткових операцій у межах ВП № 20699961 та вправі вільно розпоряджатися залишком коштів на ньому у розмірі 13 441,94 грн, тому відсутній факт порушення чи обмеження державним виконавцем права скаржника, яке б підлягало судовому захисту станом на день звернення зі скаргою на дії державного виконавця. Водночас скасування арешту з коштів на рахунку суперечитиме меті та завданню примусового виконання рішення суду, оскільки боржник має можливість зараховувати на рахунок кошти, які не є пенсією чи матеріальною допомогою.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду враховуючи наступне.
Згідно статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
За приписами ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавців.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що ВП як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" ВП здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості ВП; 7) розумності строків ВП; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Законодавець покладає на виконавця коло обов'язків та надає йому права, які мають бути застосовані виконавцем для повного виконання, в даному випадку, рішення господарського суду, тобто виконавець повинен вжити всі можливі та необхідні заходи, які встановлені Законом України "Про виконавче провадження", для примусового виконання виконавчого документу.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України "Про виконавче провадження" випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" державний виконавець є представником влади, діє від імені держави і перебуває під її захистом та уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, передбаченому законом.
Нормами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження") визначено, що заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Згідно ч. 1 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення ВП виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження") звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред'явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (ч. 2 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження").
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному ст. 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до ст. 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до ст. 26-1 Закону України "Про теплопостачання", ст. 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абз. 2 ч. 2 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення не може бути звернено на такі виплати:
1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника;
2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням;
3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних;
4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю;
5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини;
7) допомогу при усиновленні дитини;
8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування;
9) допомогу на дітей одиноким матерям;
10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом;
11) допомогу на лікування;
12) допомогу на поховання;
13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення;
14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 73 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення не здійснюється також із сум неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги.
Згідно висновків викладених у постановах Верховного Суду від 20.01.2025 у справі № 910/8436/23, від 30.04.2024 у справі № 910/5936/22, - стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону України "Про виконавче провадження" слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника.
Водночас 26.03.2022 набрав чинності Закон України 2129-ІХ "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження", згідно із яким було доповнено пунктом 10-2.
Згідно пп. 3 п. 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022 припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
З огляду на наведені приписи розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" в період дії воєнного стану з пенсійного рахунку боржника - громадянина України не можуть бути списані кошти, отримані боржником як пенсія, при примусовому виконанні судових рішень, які не пов'язані зі стягнення аліментів, відшкодуванням шкоди заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю внаслідок кримінального правопорушення (правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 910/8436/23).
Отже станом на дату накладення арешту на рахунок НОМЕР_1 боржника існувала тимчасова (до припинення або скасування воєнного стану в Україні) заборона на вчинення такого заходу примусового виконання рішень, як звернення стягнення на пенсію боржника.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно із абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п.п. 10, 15 ч. 1 ст. 34 цього Закону.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що передбачене абз. 2 ч. 2 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" зобов'язання виконавця зняти арешт на підставі повідомлення банку не виключає зняття такого арешту на підставі повідомлення боржника, та за наслідками здійснення контролю за правильністю стягнення на підставі наданих звітів про стягнення, оскільки у відповідності до пп. 1 ч. 4 ст. 59 цього закону підставами для зняття виконавцем арешту з майна боржника або його частини є отримання ним документального підтвердження, що звернення стягнення на такі кошти боржника заборонено законом. Для боржника надання вищевказаних підтверджуючих документів є процесуальною можливістю відновити свої права, порушені у зв'язку накладенням незаконного арешту, а для виконавця зняття такого арешту є здійсненням повноважень для усунення спричинених негативних наслідків (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20.02.2022 у справі № 756/8815/20, постанова Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.04.2022 у справі № 640/19274/20).
У частині 3 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.
Відповідно до висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20, постанові Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 30.04.2024 у справі № 910/5936/22, - виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов'язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження". Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження").
Отже, з огляду на норми ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", враховуючи наведені вище правові позиції Верховного Суду, у разі накладення арешту на рахунок із спеціальним режимом використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом, виконавець має зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Боржник звернувся до Відділу ДВС з листом від 19.06.2025 (а.с. 40-51 том 1), в якому повідомляв, що у межах ВП № 20699961 накладено арешт на кошти на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому боржником у АБ "Укргазбанк", на який здійснюється зарахування соціальних виплат, а саме: пенсії та пільг по сплаті ЖКП, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2024 по 16.06.2025 (а.с. 43-51 том 1), а оскільки на ці кошти звернення стягнення заборонено законом, то наявні правові підстави для зняття арешту.
З вказаної банківської виписки боржника вбачається, що кожного місяця на рахунок зараховувались соціальні виплати (субсидія/пільга ЖКП та пенсія).
Відділ ДВС не прийняв до уваги такі відомості та листом № 99282 від 01.07.2025 (а.с. 52-53 том 1) відмовив у знятті арешту з соціальних коштів на рахунку боржника.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно ч. 5 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених ч. 4 ст. 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.
Враховуючи наведене, у випадку, коли на стадії накладення арешту на грошові кошти боржника - фізичної особи, що знаходяться на рахунку боржника, виконавцю не вдалось виявити правову природу (статус) цих грошових коштів, як коштів на які накладення арешту заборонено законом, то арешт на такі грошові кошти підлягає зняттю на підставі відповідного повідомлення банку або заяви боржника з наданням ним відповідних документів на підтвердження цього та/або за результатами перевірки зазначених звітів.
Проте, виконавець в порушення п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" арешту з грошових коштів, які є соціальними виплатами на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому боржником у АБ "Укргазбанк", не зняв.
Відповідно до пп. 1 абз. 6, 10 п. 10-2 Розділу XIII Закону України "Про виконавче провадження" тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-IX від 24.02.2022, фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється. Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій.
З матеріалів справи вбачається, що у ВП № 20699961 рахунок № UA063204780000026206330392529 визначено державним виконавцем як поточний рахунок для здійснення видаткових операцій, відповідно скаржник має право користуватись соціальними виплатами та здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Однак, з огляду на те, грошові кошти на рахунку боржника № НОМЕР_1 є соціальними виплатами, на які заборонено звертати стягнення, то положення пп. 1 абз. 6 п. 10-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" є не застосовними у цьому випадку.
Таким чином суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали неправильно застосував норми матеріального права і прийшов до хибних висновків щодо відмови у задоволенні скарги боржника на дії державного виконавця.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення, зокрема, є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно ст. 343 ГПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржувана ухвала скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення скарги боржника на дії державного виконавця та зобов'язання Відділ ДВС зняти арешт, накладений постановою від 10.06.2025 у ВП № 20699961, з коштів пенсії та пільг на оплату ЖКП на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АБ "Укргазбанк" на ім'я боржника.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-284 ГПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Чопика Ігоря Федоровича на ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 02/2633 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 02/2633 скасувати та прийняти нове рішення.
Задовольнити скаргу Чопика Ігоря Федоровича на дії державного виконавця.
Зобов'язати Перший відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт, накладений постановою Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 10.06.2025 у виконавчому провадженні № 20699961, з коштів пенсії та пільг на оплату житлово-комунальних послуг на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в публічному акціонерному товаристві акціонерний банк "Укргазбанк" на ім'я Чопика Ігоря Федоровича .
Матеріали справи № 02/2633 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 ГПК України.
Повний текст постанови складено 07.11.2025.
Головуючий суддя М.А. Руденко
Судді Є.Ю. Пономаренко
М.А. Барсук