79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" жовтня 2025 р. Справа № 914/337/25
Західний апеляційний господарський суд, в складі колегії:
Головуючого (судді-доповідача) Якімець Г.Г.,
Суддів: Бойко С.М., Бонк Т.Б.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М.Б.,
та представників:
від прокуратури - Місінська М.А.
від позивача - не з'явився
від відповідача (скаржника) - Ігнаттенко С.С. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду)
від третьої особи - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» від 14 червня 2025 року
на рішення Господарського суду Львівської області від 21 травня 2025 року (повний текст підписано 02.06.2025), суддя Щигельська О.І.
у справі № 914/337/25
за позовом Керівника Шептицької окружної прокуратури, м. Шептицький, Львівська область
в інтересах держави в особі:
позивача Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області, с-ще Лопатин, Львівська область
до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м. Київ в особі філії “Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України», м. Ужгород
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державна екологічна інспекція у Львівській області, м. Львів
про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 964 860,04 грн
встановив:
10 лютого 2025 року керівник Шептицької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом, заявленим в інтересах держави в особі позивача Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області до відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» про відшкодування збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 964 860,04 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 21 травня 2025 року у справі № 914/337/25 позов задоволено повністю: присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Лопатинської селищної ради Шептицького району Львівської області шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в сумі 964 860,04 грн. Здійснено розподіл судових витрат.
Рішення суду мотивоване тим, що матеріалами справи підтверджено факт незаконної порубки двох дерев породи дуб звичайний у кварталі №64, виділі №16 лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський» Лопатинського лісництва, що входить до складу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України». Цей факт підтверджується протоколом огляду місця події від 16.07.2024, а також висновками судових інженерно-екологічних експертиз №3150-Е від 29.10.2024 та №4685-Е від 04.12.2024, які підтверджують незаконність рубки та документальне обґрунтування розрахунку розміру шкоди. Суд встановив, що Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс», як постійний лісокористувач, має обов'язок забезпечувати охорону та збереження лісових насаджень від незаконних рубок, вживати заходів щодо їх запобігання, виявлення та припинення. Проте відповідач не вжив належних та достатніх заходів, спрямованих на попередження та припинення незаконної вирубки дерев, що призвело до завдання шкоди навколишньому природному середовищу.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, відповідач - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» звернулося до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21 травня 2025 року у справі № 914/337/25 та ухвалити нове про відмову в позові. Зокрема, зазначає, що прокуратура не довела наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок, вина), як того вимагають ст. 1166 ЦК України та правові позиції Верховного Суду. Суд першої інстанції не встановив конкретних норм, які були порушені відповідачем, і не визначив, які саме дії відповідач мав вчинити, але не вчинив. Окрім того, суд вважав доведеним розмір шкоди лише через те, що відповідач не подав свого альтернативного розрахунку чи експертизи, хоча відповідно до ст. 74 ГПК України доведення шкоди - обов'язок позивача. Скаржник стверджує, що розрахунок шкоди Держекоінспекції від 31.10.2024 є недопустимим, оскільки ґрунтується на даних протоколу огляду, який не містить підтвердження, що числові значення є діаметрами пнів; експертиза № 4685-Е проведена без натурного обстеження, всупереч вимогам практики Верховного Суду, а отже її висновки не можуть бути належними та допустимими доказами. Апелянт вважає, що Держекоінспекція не проводила ані планової, ані позапланової перевірки, не складала акт перевірки, який згідно із законом є ключовим доказом порушення природоохоронного законодавства, тому протоколи огляду місця події в межах кримінального провадження не можуть замінювати акт перевірки. Скаржник стверджує, що в матеріалах справи немає доказів, що незаконну рубку було допущено через бездіяльність лісокористувача, а не через дії третіх осіб.
У відзиві на апеляційну скаргу прокурор просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, зазначає, що в матеріалах справи міститься протокол огляду від 16.07.2024, складений у межах кримінального провадження, який підтверджує факт незаконної вирубки двох дерев породи дуб у кв. 64, вид. 16 Лопатинського лісництва - на території, що перебуває у постійному користуванні відповідача (цей факт відповідач не заперечує). Згідно з постановою КМУ № 575 від 10.05.2022 при обрахунку шкоди береться до уваги діаметр дерева біля шийки кореня, а не висота пня. Обміри, зафіксовані в протоколі (95Ч107 см і 113Ч106 см), були правильно усереднені для визначення діаметра - 101 см і 109 см, тому розрахунок збитків Державної екологічної інспекції від 31.10.2024 проведений відповідно до методики і є допустимим доказом. Також прокурор зазначає, що висновок судової інженерно-екологічної експертизи є належним доказом, навіть якщо він складений у межах іншого (кримінального) провадження, - це узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду у справі № 918/204/18 від 19.11.2019. Експерт самостійно визначає методику та способи дослідження. Відсутність натурного огляду не свідчить про недійсність експертизи, оскільки вона ґрунтується на матеріалізованих джерелах інформації, зафіксованих у матеріалах справи.
Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав, просив такі задоволити в повному обсязі: скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21 травня 2025 року у справі № 914/337/25 та прийняти нове про про відмову в позові, з підстав, наведених в апеляційній скарзі та додаткових поясненнях.
Прокурор в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав, наведених у відзиві на апеляційну скаргу та додаткових поясненнях.
Представники позивача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Західний апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Шептицькою окружною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12024141150000121 від 27.01.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.246 КК України, за фактом незаконної самовільної рубки 2 дерев породи дуб на території природно-заповідного фонду (лісовий заказник «Лопатинський») у кварталі №64, виділі №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
В ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12024141150000121 слідчим, із залученням спеціалістів Державної екологічної інспекції у Львівській області та за допомогою сертифікованих приладів обміру - рулетки, 16.07.2024 здійснено огляд місця події.
З протоколу огляду місця події вбачається, що місцем події, незаконної рубки, є територія лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський», а саме квартал №64 виділ №16 Лопатинського лісництва. На вказаній території виявлено факт самовільної рубки дерев, який виражається у наявності двох пнів зрізаних дерев породи «дуб» розмірами 95 см х 107 см та 113 см х 106 см.
У кримінальному провадженні залучено Державну екологічну інспекцію у Львівській області для нарахування шкоди.
Листом від 31.10.2024 №06-3816 Інспекція надала слідчому розрахунок розміру шкоди, заподіяної незаконною рубкою дерев породи дуб у кварталі №64, виділі №16 лісового заказника «Лопатинський» Лопатинського лісництва філії «Радехівське ЛМГ» ДП «Ліси України».
Розрахунок здійснено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.05.2022 №575 «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд». Визначено, що сума збитків становить 964 860,04 грн.
У межах досудового розслідування, на підставі постанови слідчого, експертами Львівського НДІ судових експертиз проведено судову інженерно-екологічну експертизу.
Відповідно до висновку експерта №3150-Е від 29.10.2024 встановлено, що вирубка двох дерев породи дуб, виявлена 26.01.2024 у кварталі №64, виділі №16 лісового заказника «Лопатинський» Лопатинського лісництва філії «Радехівське ЛМГ» ДП «Ліси України», була здійснена незаконно, без відповідного дозволу (лісорубного квитка), що суперечить вимогам чинного на той час лісового та природоохоронного законодавства України.
Крім того, відповідно до висновку експерта НДІСЕ (судова інженерно-екологічна експертиза) №4685-Е від 04.11.2024 вбачається: «Виходячи із наданих на дослідження матеріалів кримінального провадження, розрахунок розміру збитків, проведений внаслідок незаконної рубки двох дерев породи «дуб звичайний» на території природно-заповідного фонду в кварталі №64 виділі №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське ЛМГ» (лісовий заказник «Лопатинський»), виконаний на це уповноваженим органом Державною екологічною інспекцією у Львівській області, підтверджується документально та розрахунково, розмір шкоди (збитків) становить 964 860,04 грн.
Під час розслідування слідчим отримано інформацію філії «Радехівське ЛМГ» ДП «Ліси України» (лист №664/21.16-1 від 18.10.2024), відповідно до якої, у кварталі 64, виділі 16 Лопатинського лісництва у період 2022-2024 років жодних рубок не проводилося і лісорубних квитків не видавалося. До листа також додано завірені копії охоронного зобов'язання лісового заказника «Лопатинський» та Положення про лісовий заказник «Лопатинський».
Згідно з Положенням про лісовий заказник загальнодержавного значення «Лопатинський», затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 25.03.2011 №93 (у редакції наказу Мінприроди від 06.04.2018 №113), заказник оголошено постановою Ради Міністрів УРСР від 02.11.1984 №434. Його загальна площа становить 109 га, розташований у межах кварталів №№63, 64 Лопатинського лісництва ДП «Радехівське лісомисливське господарство».
Відповідно до охоронного зобов'язання №31-2828/0/2-22 від 24.05.2022 ДП «Радехівське лісомисливське господарство» зобов'язалося забезпечувати охорону та дотримання встановленого режиму на території заказника.
Як вбачається з інформації філії «Радехівське ЛМГ» ДП «Ліси України» №440/06 від 08.05.2023, Державним агентством лісових ресурсів України видано наказ №973 від 04.11.2022 «Про припинення Державного підприємства “Радехівське лісомисливське господарство» та затвердження складу комісії з припинення», яким передбачено реорганізацію підприємства шляхом приєднання до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».
На базі цього підприємства створено філію «Радехівське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України», а останнє визнано правонаступником усіх прав і обов'язків реорганізованого підприємства (п.8 зазначеного наказу).
23.01.2023 затверджено передавальний акт, після чого філія розпочала свою діяльність.
ДП "Ліси України" видало наказ від 18.10.2024 "Про припинення філії «Радехівське лісомисливське господарство" ДСП "Ліси України", яким, серед іншого, зобов'язало директора філії " Радехівське лісомисливське господарство " забезпечити оформлення передавального балансу майна та передавального акта до філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України". До єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 02.10.2024 внесено запис про створення філії "Карпатський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України".
Наказом № 2340 від 31.12.2024 ДСГП "Ліси України" затвердило передавальний акт філії "Радехівське лісомисливське господарство", що координується Карпатським лісовим офісом.
З урахуванням наведених обставин прокурор дійшов висновку, що обов'язок із відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства внаслідок незаконної рубки двох дерев породи дуб у кварталі №64, виділі №16 Лопатинського лісництва на території заказника «Лопатинський» у розмірі 964 860,04 грн, має бути покладений на правонаступника - Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс».
Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.23 ЗУ Про прокуратуру прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Згідно з ст.53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Звертаючись з цим позовом до суду, прокурор зазначає, що порушення інтересів держави в цьому випадку полягає в заподіянні шкоди державі, внаслідок незаконної рубки дерев.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову, в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст.23 ЗУ Про прокуратуру, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).
З метою дотримання ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Шептицькою окружною прокуратурою 10.01.2025 листом за №14.58/03-22-152 вих.25 проінформовано Лопатинську селищну раду про виявлену незаконну рубку 2 дерев породи дуб, що знаходиться в кварталі № 64 виділі №16 Лопатинського лісництва філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДСГП «Ліси України» на території лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський», що знаходиться на території Лопатинської територіальної громади Шептицького району Львівської області та про завдану шкоду в розмірі 964 860,04 грн.
З отриманої відповіді Лопатинської селищної ради Львівської області від 17.01.2025 за №03/09-47 вбачається, що органом місцевого самоврядування (Лопатинською селищною радою) не вжито заходів позовного характеру, що свідчить про її бездіяльність.
06.02.2025 прокурором в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру» письмово повідомлено Лопатинську селищну раду Львівської області про те, що буде заявлено до Господарського суду Львівської області позовну заяву в інтересах держави Лопатинської селищної ради Львівської області до ДП «Ліси України» в особі філії «Радехівське лісомисливське господарство» про стягнення 964 860,04 грн шкоди на користь органу місцевого самоврядування.
Отже, знаючи про допущені порушення вимог природоохоронного законодавства та володіючи обсягом повноважень для належного захисту інтересів держави, Лопатинська селищна раду Львівської області не вжила необхідних та достатніх заходів реагування. Тому в цьому випадку існують достатні підстави стверджувати про бездіяльність Лопатинської селищної ради Львівської області щодо захисту інтересів держави.
Враховуючи, що прокурор дотримався порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ "Про прокуратуру", суд встановив наявність підстав для представництва ним інтересів держави в суді.
Згідно з ч.1 статті 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Частиною другою статті 68 цього Закону встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.
Відповідно до ч.ч.3,4 статті 68 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.69 ЗУ "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Відшкодування збитків завданих унаслідок порушення екологічного законодавства здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб'єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб'єктів правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності - екологічно-правова санкція відповідно до частини четвертої, п'ятої статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", як за порушення екологічно-правових зобов'язань у межах договірної відповідальності, так і за порушення встановлених вимог щодо раціонального використання природних ресурсів, охорони довкілля та забезпечення екологічної безпеки у межах позадоговірної відповідальності.
Так, загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини відповідно до частини другої цієї статті.
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 ЦК України необхідно довести такі елементи: 1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії. 2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо). 3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. 4. Вина особи, що завдала шкоду. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Водночас частиною 2 ст.19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями ст.63 ЛК України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.64 ЛК України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
В силу ст.86 ЛК України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
Відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів (п.5 ч.2 ст.105 ЛК України).
Статтею 107 ЛК України визначено, що підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому неважливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами. Аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, постановах Верховного Суду від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 19.09.2018 у справі № 925/382/17.
Судом встановлено, що відповідно до інформації Лопатинської селищної ради №09/04-20 від 10.01.2025, уся територія лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський» розташована в межах Березівського старостинського округу Лопатинської територіальної громади на земельній ділянці з кадастровим номером 4623980600:09:000:0006, площею 1155,6950 га.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав, ця ділянка є державною власністю, перебуває у постійному користуванні ДСГП «Ліси України» та знаходиться на території Шептицького району Львівської області.
Відповідно до листа філії «Радехівське лісомисливське господарство» ДП «Ліси України» №440/06 від 08.05.2023, на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України №973 від 04.11.2022 «Про припинення ДП «Радехівське лісомисливське господарство» підприємство було реорганізоване шляхом приєднання до ДСГП «Ліси України». На базі цього підприємства створено однойменну філію, а ДСГП «Ліси України» визначено правонаступником усіх прав і обов'язків. Передавальний акт затверджено 23.01.2023.
Надалі, наказом ДСГП «Ліси України» від 18.10.2024 «Про припинення філії «Радехівське лісомисливське господарство»» директору філії доручено оформити передавальний баланс майна та акти передачі до новоствореної філії «Карпатський лісовий офіс», запис про створення якої внесено до ЄДР 02.10.2024. Наказом №2340 від 31.12.2024 затверджено передавальний акт до складу цієї філії.
Таким чином, ДСГП «Ліси України», як правонаступник ДП «Радехівське ЛМГ», є постійним лісокористувачем спірної ділянки і несе обов'язок вживати заходів для її охорони від незаконних рубок.
26.01.2024 до ВП №1 Червоноградського РВП ГУ НП у Львівській області надійшла заява директора філії «Радехівське ЛМГ» про виявлення незаконної порубки двох дерев породи дуб звичайний у кварталі №64, виділі №16 Лопатинського лісництва, у межах лісового заказника загальнодержавного значення «Лопатинський».
На підставі цієї заяви 27.01.2024 розпочато кримінальне провадження №12024141150000121 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
У межах досудового розслідування 16.07.2024 слідчим проведено огляд місця події, під час якого виявлено факт незаконної порубки двох дубів, що підтверджується протоколом огляду від 16.07.2024.
Згідно з матеріалами справи, відповідач здійснює управлінські, організаційно-розпорядчі та господарські заходи з організації належної охорони лісу та недопущення самовільних та незаконних рубок на території лісового фонду підприємства. Однак, факт вчинення вказаного правопорушення свідчить про те, що такі заходи не були достатніми і не змогли забезпечити збереження лісу відповідачем.
Таким чином, суд дійшов висновку, що наведені обставини у сукупності свідчать про належне підтвердження протиправної поведінки відповідача у формі бездіяльності, яка полягає у незабезпеченні працівниками підприємства належної охорони і захисту лісів від незаконної порубки на підвідомчій відповідачу території.
У п.88 постанови від 13.05.2020 у справі №9901/93/19 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що згідно вимог частини другої ст.19, ст.63 і 86 Лісового кодексу України, з урахуванням правової позиції, викладеної в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09 серпня 2018 року та 19 вересня 2018 року у справах №909/976/17, №925/382/17, лісокористувач є не потерпілою, а навпаки, відповідальною особою за шкоду, завдану внаслідок незаконної порубки лісу, перед державою як власником лісових ресурсів. Адже в цьому випадку вина лісокористувача полягає у протиправній бездіяльності щодо невжиття належних заходів захисту й охорони лісових насаджень.
Отже, право на відшкодування шкоди, завданої самовільним вирубуванням лісу, має держава, цивільно-правову відповідальність перед якою несуть безпосередні винуватці порубки нарівні з лісокористувачами.
Наведеним спростовуються доводи відповідача стосовно відсутності у нього обов'язку нести відповідальність за шкоду, завдану діяннями осіб, які вчинили незаконну порубку лісу.
Щодо розрахунку шкоди, завданої державі внаслідок незаконної вирубки дерев та порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, суд відзначає таке.
Згідно з розрахунком Державної екологічної інспекції у Львівській області від 31.10.2024, розмір шкоди, заподіяної незаконною рубкою, становить 964 860,04 грн, обчислений на підставі постанови КМУ №575 від 10.05.2022.
Крім того, експертами НДІСЕ проведено дві інженерно-екологічні експертизи:
Висновок №3150-Е від 29.10.2024 підтвердив факт незаконної (самовільної) рубки без лісорубного квитка, що суперечить вимогам ст. 69 Лісового кодексу України, ст. 40 Закону «Про охорону навколишнього природного середовища» та п. 3.1 Положення про заказник «Лопатинський»;
Висновок №4685-Е від 04.12.2024 підтвердив правильність проведеного розрахунку шкоди Інспекцією - в сумі 964 860,04 грн.
Експертизи виконано судовим експертом Шатковською К.М., попередженою про відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України.
Суд першої інстанції визнав надані експертні висновки допустимими та належними доказами, що підтверджують розмір завданої шкоди. У протоколі зафіксовано обміри 95Ч107 см і 113Ч106 см, для розрахунку використано середні показники - 101 см та 109 см, що є методологічно правильним.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що як вбачається із додатку №1 постанови КМУ №575, при обрахунку розмірів збитків до уваги береться «діаметр дерева біля шийки кореня, сантиметрів» і саме такі показники як діаметр відображені в експертному висновку. Уповноважені особи Державної екологічної інспекції у Львівській області, у межах наданих їм повноважень, здійснили розрахунок розмірів збитків, застосовуючи середній кількісний показник пнів, а тому до розрахунку було взято обміри 101 см ((95+107):2) та 109 см ((113+106):2). У подальшому, при перевірці правильності розрахунків завданих збитків, проведених Інспекцією, експертом також взято до уваги обміри пнів щодо 101 см та 109 см, що свідчить загалом про відсутність суперечностей та неточностей. Наведеним спростовуються доводи відповідача стосовно замірів пнів, які взяті до розрахунку.
Посилання відповідача на справу №907/449/22 колегія суддів відхиляє, оскільки у вказаній справі були відсутні точні дані про пні, а у спірному випадку всі необхідні параметри зафіксовано належним чином, що дало можливість провести обчислення без проведення натурного огляду.
Суд зауважує, що покладення відповідальності виключно на осіб, що безпосередньо здійснюють незаконне вирубування, та звільнення від юридичної відповідальності, як засобу державного примусу, лісокористувачів, знівелює принцип невідворотності покарання за неналежну охорону ввіреного в їх користування лісового фонду та призведе до втрати найбільш дієвого механізму стимулювання стосовно самих лісокористувачів до належного виконання покладених на них обов'язків з охорони лісу, враховуючи, що матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не заперечено, що ДСГП «Ліси України», як правонаступник ДП «Радехівське ЛМГ», є постійним лісокористувачем спірної ділянки, а тому обов'язок по охороні лісів від незаконних рубок та обов'язок дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів покладено саме на зазначене підприємство.
Відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про вчинення ним дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних вирубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду на виконання вимог лісового та природоохоронного законодавства, статутних завдань, а також про відсутність його вини у протиправній бездіяльності. Між бездіяльністю відповідача та завданою шкодою існує причинний зв'язок, відсутність вини відповідачем не доведено.
У зв'язку з наведеним, доводи апелянта про відсутність підстав для відшкодування збитків з огляду на недоведеність вини відповідача у вчиненні порушень природоохоронного законодавства, а також причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та завданими державі збитками, є безпідставними.
Відтак, суд першої інстанції правомірно виходив з принципу змагальності сторін і стандарту переваги більш вагомих доказів, підтвердженого практикою Верховного Суду (справи №910/18036/17, №917/1307/18, №902/761/18, №917/2101/17) і ЄСПЛ (рішення у справі J.K. and Others v. Sweden, 23.08.2016) та визнав доведеним факт завдання шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю відповідача, що перебував у статусі постійного лісокористувача.
Перевіривши розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, колегія суддів вважає такі обґрунтованими та правильними, з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства.
Таким чином, Лопатинська селищна рада Шептицького району Львівської області зазнала майнової шкоди в розмірі 964 860,04 грн, а всі елементи складу цивільного правопорушення - протиправність, причинний зв'язок і вина - у діях (бездіяльності) відповідача доведені у повному обсязі.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).
Відповідно до ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційної скарги відповідача - без задоволення.
Доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Судовий збір за подання апеляційної скарги, у відповідності до ст.129 ГПК України, покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст.236, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд,
ухвалив:
Рішення Господарського суду Львівської області від 21 травня 2025 року у справі № 914/337/25 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства “Ліси України» - без задоволення.
Матеріали справи № 914/337/25 повернути до Господарського суду Львівської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку у відповідності до вимог ст.ст.286-291 ГПК України.
Повну постанову складено 03 листопада 2025 року
Головуючий (суддя-доповідач) Якімець Г.Г.
Суддя Бойко С.М.
Суддя Бонк Т.Б.