06 листопада 2025 року
м. Черкаси
Справа № 712/5044/25
Провадження № 22-ц/821/1764/25
Категорія: 308020000
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Новікова О.М., Фетісової Т.Л.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
позивач: Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2025 року (ухваленого під головуванням судді Пироженка С.А. в приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси, повний текст рішення складено 13 серпня 2025 року) у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення,-
Короткий зміст позовних вимог
17 квітня 2025 року КП «Черкасиводоканал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що КП «Черкасиводоканал» ЧМР надає населенню міста Черкаси послуги з водопостачання та водовідведення відповідно до законодавства України, що регулює відносини, які виникають між виконавцями житлово-комунальних послуг та їх споживачами, зокрема і на будинок АДРЕСА_1 , який приєднаний до мережі централізованого водопостачання та водовідведення.
За адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано три споживачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
За даною адресою відсутній розподільний засіб обліку (квартирний лічильник) водопостачання. Нарахування за послуги водопостачання та водовідведення здійснюються згідно до затверджених нормативів водоспоживання, за встановленими тарифами з розрахунку відповідно до кількості споживачів.
Між КП «Черкасиводоканал» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 19.02.2019.
Мешканці будинку за вказаною адресою на сьогодні не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин, тому з 01.04.2022 із кожним споживачем, що на законних підставах користується об'єктом нерухомого майно укладено Публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Всупереч вимогам чинного законодавства, відповідачі не виконують своїх зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати коштів за водопостачання та водовідведення, внаслідок чого станом на 01.03.2025 утворилася заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 11 965 грн 42 коп.
Враховуючи наведене, позивач просив суд постановити рішення, яким стягнути з відповідачів на користь КП «Черкасиводоканал» заборгованість за надані послуги в сумі 11 965 грн 42 коп. , яка з урахуванням 3% річних становить 13834,89 коп. та понесені судові витрати по справі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2025 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради борг за водопостачання та водовідведення станом на 01.03.2025 в сумі 13 843 грн 89 коп.
Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 2 018 грн. 66 коп., тобто по 1 009 грн. 33 коп з кожного.
Стягнуто з Держави за рахунок коштів Державного бюджету України на користь КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради частину витрат по сплаті судового збору в розмірі 1 009 грн 34 коп, сплаченого за подання до суду позову згідно платіжної інструкції № 1338 від 10 квітня 2025 року.
Рішення суду мотивовано тим, що оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважав, що позивачем доведено надання послуг з водопостачання та водовідведення, проте, відповідачами надані позивачем послуги не оплачувались належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість та дійшов висновку, що позовні вимоги КП «Черкасиводоканал» підлягають до задоволення та стягнув з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 13 834 грн 89 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі, поданій 21 серпня 2025 року, ОСОБА_1 , вважаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції постановленим із порушенням норм процесуального права та без дослідження доказів, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 05 серпня 2025 року та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Апеляційна скарга, зокрема, мотивована тим, що судом не враховано, що пенсія по інвалідності є мінімальною та становить 2 362,00 грн.
Також не погоджується із твердженням суду, що в його квартирі відсутні лічильники обліку холодного та гарячого водопостачання, оскільки в квартирі встановлено 2 лічильники, про що відповідач повідомляв працівників КП «Черкасиводоканал».
Судом не було враховано, що скаржник з 2019 року у вказаній квартирі проживає один.
Вказує, що суд не ставив питання щодо з'ясування правильності та обґрунтованості розрахунку заборгованості оплати ненаданих послуг.
Вважає, що судом при вирішенні справи не враховано Конвенцію про захист прав інвалідів.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу Черкаського апеляційного суду не надходив
Фактичні обставини справи
Судом встановлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 за послуги водопостачання та водовідведення за адресою: АДРЕСА_2 , відкритий на ім'я ОСОБА_1 .
За адресою: АДРЕСА_2 зареєстровано три споживачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
За даною адресою, на час розгляду справи, відсутній розподільчий засіб обліку (квартирний лічильник) водопостачання. Нарахування за послуги водопостачання та водовідведення здійснюються згідно до затверджених нормативів водоспоживання, за встановленими тарифами з розрахунку відповідно до кількості споживачів.
КП «Черкасиводоканал» надає відповідачам житлово-комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, нараховуючи плату на підставі Постанов Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал».
Між КП «Черкасиводоканал» та ОСОБА_1 укладено договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення від 19.02.2019. Мешканці будинку за вказаною адресою на сьогодні не прийняли рішення про вибір іншої моделі договірних відносин, тому з 01.04.2022 із кожним споживачем, що на законних підставах користується об'єктом нерухомого майно, укладено Публічний індивідуальний договір приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
Згідно з розрахунком КП «Черкасиводоканал», станом на 01.03.2025 заборгованість відповідачів по оплаті за послуги з водопостачання та водовідведення становить 11 965,42 грн.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
У відповідності з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого, вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Основні засади правовідносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначені в Законі України «Про житлово-комунальні послуги».
До житлово-комунальних послуг законодавство відносить комунальні послуги: централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо.
За загальними правилами, визначеними вказаним законом, виконавець послуг надає відповідний вид житлово-комунальних послуг споживачу, який їх споживає та має зворотній обов'язок щодо їх сплати за встановленими тарифами та у встановлені договором строки і порядку.
Згідно із приписами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до вимог ст. ст. 66-68 ЖК України, наймач (власник) зобов'язаний своєчасно щомісяця вносити оплату за надані йому комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання і водовідведення.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживачем житлово-комунальних послуг являється фізична особа чи юридична особа, яка отримує чи має намір отримувати житлово-комунальні послуги.
У відповідності до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається з: плати за послугу, що розраховується, виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Як зазначено у ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України - у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, КП «Черкасиводоканал» звернулось до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з даним позовом, в обгрунтування якого посилалось на те, що підприємством надаються послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та абонентського обслуговування за адресою: АДРЕСА_2 , власником якої є відповідач ОСОБА_1 .
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є користувачами послуг, які надає позивач.
Послуги надаються на підставі опублікованого на офіційному веб-сайті https://vodokanal-cherkasy.ck.ua/, КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради тексту повідомлення про публічну пропозицію (оферту), Публічного індивідуального договору про приєднання про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.
На підтвердження обгрунтування позову, КП «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради надало договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення № договору ( № особового рахунку) НОМЕР_1 від 19.02.2019, Індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення від 01.03.2022, довідку про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал» та довідку про нарахування плати та розміру платежів за період з 01.10.2020 по 01.03.2025 на абонента ОСОБА_1 по особовому рахунку: НОМЕР_2 за адресою : АДРЕСА_2 , згідно якої вбачається, що за вказаною адресою пільгових осіб - немає, кількість осіб - 3 та рахується станом на 01.03.2025 заборгованість в загальному розмірі 11 965,42грн.
Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що він є власником даної квартири, проте послугами позивача щодо водопостачання та водовідведення користується лише він, а інші користувачі з 2019 року у даній квартирі не проживають і послугами позивача не користуються. Крім того, він є інвалідом ІІ групи та отримує пенсію по інвалідності, яка становить 2 362,00 грн. і не покриває його найнеобхідніші потреби, тому він не має змоги сплачувати вказані послуги.
Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції встановив, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що він звертався до органів соціального захисту для призначення субсидій чи отримання інших пільг, а також відповідачем не підтверджено належними доказами перебування інших відповідачів з 2019 року за кордоном та невикористання ними комунальних послуг; доказів звернення ОСОБА_1 до КП «Черкасиводоканал» щодо не нарахування послуг на членів сім'ї, які не проживають у квартирі та дійшов висновку про наявність у відповідача заборгованості за централізоване водопостачання та водовідведення. Колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції вірними.
Доводи скаржника в апеляційній скарзі, що судом не враховано, що пенсія по інвалідності є мінімальною та становить 2 362,00 грн, відхиляються колегією суддів, оскільки відповідач, як особа, якій встановлена група інвалідності, не звільняється від обов'язку зі сплати за житлово-комунальні послуги, зокрема, за надані послуги з водопостачання та водовідведення, хоча може впливати на можливість врегулювання боргу шляхом розстрочки або реструктуризації відповідно Закону України «Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію».
Також скаржник не позбавлений права на звернення до КП «Черкасиводоканал» з метою оформлення субсидії на житлово-комунальні послуги згідно постанова КМУ від 21.10.1995 №848 «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», зокрема на оплату послуг з водопостачання та водовідведення.
Посилання скаржника, що він не погоджується із твердженням суду, що в його квартирі відсутні лічильники обліку холодного та гарячого водопостачання, оскільки в квартирі встановлено 2 лічильники, про що він повідомляв працівників КП «Черкасиводоканал», є необгрунтованими, оскільки на час розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідачем не надано доказів на підтвердження облаштування його квартири лічильниками обліку холодного та гарячого водопостачання, лише до суду апеляційної інстанції було надано Акт повірки лічильників водопостачання працівниками КП «Черкасиводоканал» .
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
Так, відповідно до ч.3 ст.367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Аналіз статті 367 ЦПК України свідчить, що апеляційний суд може встановлювати нові обставини, якщо їх наявність підтверджується новими доказами, що мають значення для справи, які особа не мала можливості подати до суду першої інстанції з поважних причин, доведених нею. У разі надання для дослідження нових доказів , які з поважних причин не були подані до суду першої інстанції, інші особи, які беруть участь у справі, мають право висловити свою думку щодо цих доказів у запереченні.
З матеріалів справи вбачається, що надані скаржником апеляційному суду докази не були подані до суду першої інстанції та у апеляційній скарзі скаржником не обгрунтовано неможливість подання доказів до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції вказані докази були відсутні, не були предметом дослідження суду першої інстанції, і вказані докази не впливають на правильність рішення суду, тому колегія суддів не бере вказані докази до уваги.
Щодо доводів скаржника, що судом не було враховано, що скаржник з 2019 року у вказаній квартирі проживає один, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України №1875-ІV споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення ОСОБА_1 до КП «Черкасиводоканал» із заявою про те, що у квартирі, власником якої є ОСОБА_1 , з 2019 року проживає та користується послугами лише він сам та, відповідно, відмова підприємства у здійсненні нарахувань за спожиті послуги лише на ОСОБА_1 .
Є необґрунтованими посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що суд не ставив питання щодо підтвердженості, правильності та обґрунтованості розрахунку заборгованості оплати ненаданих послуг, оскільки відповідачем не спростовано надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення.
Щодо розрахунку заборгованості, то колегія суддів звертає увагу, що наданий позивачем розрахунок суми заборгованості, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростований та скаржником не наведений власний розрахунок.
Водночас, на підтвердження розміру заборгованості позивачем було надано довідку про нарахування плати та розмір платежів, а також довідку про тарифи на послуги водопостачання та водовідведення КП «Черкасиводоканал», з яких вбачається, що нарахування плати за послуги з водопостачання та водовідведення здійснювалось згідно затверджених постановою НКРЕКП тарифами та з урахування абонплати.
За наведених обставин, є вірними висновки суду першої інстанції про те, що з відповідачів слід стягнути заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення, у загальному розмірі 13 834,89 грн.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що судом при вирішенні справи не враховано Конвенцію про захист прав інвалідів, є безпідставними, оскільки предметом даного спору є стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення, а не спір про порушення прав особи, якій встановлена інвалідність.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив обставини справи, оцінив надані сторонами докази та дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідачів на користь КП «Черкасиводоканал» боргу у загальному розмірі 13 834,89 грн.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами, не вбачає.
Інші доводи, наведені відповідачем в апеляційній скарзі, були предметом апеляційного перегляду, проте суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 141, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 05 серпня 2025 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення боргу за водопостачання та водовідведення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Т.Л. Фетісова